Ухвала

від 13.11.2018 по справі 826/6766/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 листопада 2018 року

Київ

справа №826/6766/18

адміністративне провадження №К/9901/65413/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу заступника Генерального прокурора А. Стрижевської

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року

за позовом Громадської організації Автомайдан Київ

до Державної служби геології та надр України,

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Петро - Консалтінг

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами,

ВСТАНОВИВ:

Оскаржуване рішення Окружного адміністративного суду м. Києва прийнято 05 червня 2018 року, постанова Київського апеляційного адміністративного суду ухвалена 04 вересня 2018 року, а касаційна скарга подана скаржником до Верховного Суду 01 листопада 2018 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Скаржником у касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2018 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року.

В обґрунтування даного клопотання скаржник зазначає, що органи прокуратури участі у розгляді справи не брали; у Єдиному державному реєстрі судових рішень тексти оскаржуваних судових рішень відсутні у зв'язку із забороною для оприлюднення згідно з пунктом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"; про незаконність оскаржуваних судових рішень Генеральній прокуратурі України стало відомо після ознайомлення з матеріалами справи 24 жовтня 2018 року, у зв'язку з чим вважає, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин та підлягає поновленню.

Будь-яких доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовано клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, до матеріалів касаційної скарги не додано.

Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.

Відповідно до статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України).

Наведені скаржником у касаційній скарзі підстави поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки, вони не підтверджують наявності непереборних обставин, які б перешкоджали вступу чи залученню скаржника до участі у розгляді справи, ознайомленню з матеріалами справи та судовими рішеннями у судах як першої, так і апеляційної інстанцій, з метою своєчасного оскарження судових рішень у даній справі.

Скаржником не наведено обставин, підтверджених належними доказами, які б свідчили про вжиття будь-яких заходів для забезпечення подачі касаційної скарги у встановлений законодавством термін.

Крім того, скаржником не зазначено, коли та за яких умов йому стало відомо про наявність даної судової справи, винесених у ній судових рішень і що стало причиною звернення до суду із заявою з метою ознайомлення з матеріалами та судовими рішеннями саме у справі № 826/6766/18.

Також слід зазначити, що у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень перебувають ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 02 травня 2018 року (оприлюднена 07 травня 2018 року) та про призначення справи до розгляду від 16 травня 2018 року (оприлюднена 21 травня 2018 року).

Відтак, з моменту оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень вищезазначених ухвал про наявність спору та між Громадською організацією Автомайдан Київ та Державною службою геології та надр України з приводу протиправності наказу Державної служби геології та надр України (далі також - Держгеонадра) від 09 січня 2018 року № 08 та спеціального дозволу, виданого Держгеонадрами Товариству з обмеженою відповідальністю Петро - Консалтінг (далі також - ТОВ Петро - Консалтінг ), на користування надрами від 21 лютого 2018 року № 6255 (видобування літієвих руд Шевченківського родовища, яке знаходиться у Великоновосілківському районі Донецької області, строком на 20 років) може дізнатися будь-яка особа.

Крім того, касаційна скарга не відповідає вимогам пунктів 4 та 5 частини другої статті 330 КАС України.

В силу положень статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктами 4, 5 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Разом з тим, частиною третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Згідно з частиною четвертою статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Скаржник обґрунтовує наявність інтересів держави порушенням порядку надання ТОВ Петро - Консалтінг спеціального дозволу на користування надрами, а саме без проведення аукціону, чим фактично порушено право власності Українського народу на надра, підірвано авторитет держави у цій сфері, яка відповідно до Конституції України забезпечує неухильне дотримання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами норм чинного законодавства під час здійснення своїх повноважень. Зазначає, що видача Держгеонадрами спецдозволу без проведення відповідного аукціону призвела до неотримання державою грошових коштів у тому розмірі та обсязі, на які держава могла б розраховувати у разі проведення такого аукціону.

Вказує, що Держгеонадра є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України. Норми Конституції України та Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України не наділяють Уряд або відповідного Міністра правом на скасування рішень Держгеонадр чи на звернення до суду з такою вимогою. Тому вважає, що наразі відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, у зв'язку з чим прокурор самостійно звертається до суду з цією касаційною скаргою.

Однак, твердження скаржника про відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є помилковим і спростовується, в тому числі, доводами касаційної скарги, оскільки Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади , діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (пункт 1 про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174), який відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами; зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (підпункти 9, 10 пункту 4 вищезазначеного Положення).

Відтак, саме Держгеонадра є органом державної влади, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави (а саме раціонального використання надр) у спірних правовідносинах.

Крім того, помилковим є і твердження скаржника з приводу того, що норми Конституції України та Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України не наділяють Уряд або відповідного Міністра правом на скасування рішень Держгеонадр чи на звернення до суду з такою вимогою, адже відповідно до частин першої та другої статті 23 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" накази центрального органу виконавчої влади (яким, зокрема, є і Держгеонадра) або їх окремі положення можуть бути оскаржені фізичними та юридичними особами до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Накази центрального органу виконавчої влади можуть бути скасовані Кабінетом Міністрів України повністю чи в окремій частині. Статтею 28 вищезазначеного Закону передбачено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Також, у відповідності до підпункту 3 пункту 10 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 32, Міністр екології та природних ресурсів України спрямовує та координує діяльність визначених Кабінетом Міністрів України центральних органів виконавчої влади, зокрема, порушує перед Кабінетом Міністрів України питання щодо скасування актів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, повністю чи в окремій частині.

З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що скаржником не доведено необхідності захисту інтересів держави у справі № 826/6766/18 саме прокурором та не доведено підстав для такого представництва у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", шляхом обгрунтування факту нездійснення або неналежного здійснення представництва в суді законних інтересів державним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, а саме така касаційна скарга залишається без руху.

Крім того, невиконання вимог частини четвертої статті 53 КАС України має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина четверта статті 53 КАС України).

Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення згаданих вище недоліків шляхом направлення на адресу суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з належними доказами на підтвердження підстав для такого поновлення; надання обґрунтування підстав звернення прокурора до суду в інтересах держави з урахуванням положень статті 23 Закону України Про прокуратуру та частини четвертої статті 53 КАС України.

Аналогічна правова позиція була висловлена в ухвалах Верховного Суду від 10 вересня 2018 року у справі № 754/13359/17, від 25 вересня 2018 року у справі № 712/12872/17.

Керуючись статтями 5, 53, 169, 248, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2018 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року, викладені у касаційній скарзі заступника Генерального прокурора А. Стрижевської.

2. Залишити касаційну скаргу заступника Генерального прокурора А. Стрижевської на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року за позовом Громадської організації Автомайдан Київ до Державної служби геології та надр України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Петро - Консалтінг про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами без руху та надати строк для усунення недоліків 10 днів з моменту вручення даної ухвали.

3. Надіслати заступнику Генерального прокурора А. Стрижевській копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

5. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Я.О. Берназюк

М.І. Гриців

Н.В. Коваленко