Постанова

від 14.11.2018 по справі 808/1813/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2018 року

Київ

справа №808/1813/16

провадження №К/9901/7863/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця до Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення заборгованості,

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року, прийняту у складі колегії суддів: Головка О.В. (головуючий), Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

І. Суть спору:

1. У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця (надалі - позивач, ПАТ Українська залізниця ) звернулась в суд із позовом до Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області (надалі- відповідач, Управління), в якому просило:

1.1. стягнути з Управління на користь позивача компенсаційні виплати за перевезення пільгових категорій громадян у розмірі 209131,47 гривень.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що підставою звернення до суду стало не проведення Управлінням як розпорядником бюджетних коштів розрахунки з позивачем за пільгові перевезення окремих категорій громадян, хоча Управління не заперечує про існування заборгованості.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. 26 січня 2015 року між ДП Придніпровська залізниця та Управлінням укладено договір на компенсацію послуг по перевезенню окремих категорій громадян, які мають право на пільговий проїзд залізничним транспортом у приміському сполученні № ПР/ДП-31552 НЮдч.

4. У 2015 році позивачем оформлено безкоштовний проїзд пасажирам пільгових категорій громадян на загальну суму 1603550,74 грн., відповідачем компенсовано лише 1394419,27 грн., в результаті чого утворилася заборгованість у сумі 209131,47 грн.

5. Позивачем направлені на адресу відповідача облікові форми про надані послуги за перевезення залізничним транспортом в приміському сполученні окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевих бюджетів за жовтень, листопад та грудень 2015 року.

6. Актом № 14/50 звіряння розрахунків за наданні населенню послуги проїзду у приміському сполученні, на які надаються пільги між СП Запорізька дирекція залізничних перевезень Регіональна філія Придніпровська залізниця ПАТ Українська залізниця та Управлінням соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області станом на 1 січня 2016 року, заборгованість відповідача з поточного року склала 209131 грн. 47 коп.

7. Акт №14/50 станом на 1 січня 2016 року підписано відповідачем без зауважень.

8. З метою стягнення суми заборгованості, позивачем направлено відповідачу претензію №13-01/04 від 14 квітня 2016 року про сплату суми заборгованості за пільговий проїзд на суму 209131 грн. 47 коп.

9. У відповідь на претензію позивача, відповідач листом від 27 квітня 2016 року №1156/01-1-02 наявність заборгованості не заперечив, проте зазначив про відсутність законних підстав та фінансового забезпечення для сплати заборгованості, яка виникла з договору від 26 січня 2015 року на компенсацію послуг по перевезенню окремих категорій громадян, які мають право на пільговий проїзд залізничним транспортом приміському сполученні

10. Не погоджуючись із вищенаведеним позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

11. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року позовні вимоги задоволено.

11.1. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця компенсаційні виплати за перевезення пільгових категорій громадян у розмірі 209131 (двісті дев'ять тисяч сто тридцять одна) грн. 47 коп.

11.2. Присуджено на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області 3136 (три тисячі сто тридцять шість) грн. 97 коп. судових витрат.

12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відсутність бюджетного асигнування не є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання, взятого на себе державою в особі органу виконавчої влади.

13. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

14. Приймаючи вищезазначене рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач належним чином виконав свої зобов'язання в межах затверджених субвенцій, оскільки Управління здійснило оплату зобов'язань за договором № ПР/ДП-31552 НЮдч від 26 січня 2015 року у межах коштів, що надходили з бюджету, а саме на загальну суму 1394419,00 грн. Бюджетні асигнування з метою погашення решти суми на рахунок відповідача не надходили.

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

15. У грудні 2016 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення апеляційної інстанції, залишивши в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року.

16. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

17. Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2018 року справа була прийнята до провадження.

18. У своїй касаційній скарзі позивач зазначив, що Управління зобов'язано відшкодувати позивачу спірну суму в межах кошторисних призначень. Відповідно до вищезазначеного договору, його загальна сума в межах кошторисних призначень складає 1603550,74 грн., а, враховуючи, що безкоштовний проїзд пасажирам пільгових категорій було оформлено на суму в межах бюджетних асигнувань, твердження про виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань є неправомірним.

19. Також у скарзі позивач вказує на безпідставність посилання суду апеляційної інстанції на рішення Верховного Суду України у справі № 2а-17586/12/2670, оскільки в даній справі мова йде про стягнення заборгованості понад суму затверджених субвенцій, що не відповідає обставинам справи, що розглядається.

20. Відповідачем були надіслані заперечення на цю касаційну скаргу, в яких він просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

21. У запереченнях також зазначено, що Управління виконало всі умови договору від 26 січня 2015 року № ПР/ДН-31552/НЮдч - при отриманні коштів на свій рахунок одразу проводило оплату.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

22. Статтею 327 КАС України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

23. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

24. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

25. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26 . Відповідно до частини шостої статті 9 Закону України Про залізничний транспорт для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

27. Пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом передбачено законодавчими актами України.

28. Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256 Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (надалі - Порядок №256).

29. Разом з тим, згідно частини першої статті 102 Бюджетного Кодексу видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

30. Відповідно до пункту 3 Порядку № 256, головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

31. Згідно з пунктом 5 Порядку № 256 головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг.

32. Відповідно до пункту 6 Порядку № 256 у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів АРК, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби Автономної Республіки Крим, областях, міст Києві та Севастополі.

33. Механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі, встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359 Про затвердження порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян (надалі - Порядок №1359).

34. До пільгових перевезень залізничним транспортом (далі - пільгові перевезення) належать безоплатні перевезення або перевезення окремих категорій громадян із знижкою, встановленою законодавством (п.2 Порядку №1359).

35. Відповідно до п.3 Порядку №1359 облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки).

36. Інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності (п.5 Порядку №1359).

37 . Як передбачено п.9 Порядку №1359, на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом.

38. Залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми (п.10 Порядку №1359).

39. Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п'ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці (п.11 Порядку №1359).

40. За рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот) на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з відміною податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та відповідним збільшенням ставок акцизного податку з пального і на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян надаються пільги ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби; інвалідам, дітям-інвалідам та особам, які супроводжують інвалідів І групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); пенсіонерам з числа слідчих прокуратури; реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, а також здійснюються компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян (частина п'ята статті 102 Бюджетного кодексу України).

41. Кабінет Міністрів України може здійснювати перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту між їх видами та між місцевими бюджетами, виходячи з фактично нарахованих обсягів відповідних пільг, субсидій і допомоги населенню в межах загального обсягу таких субвенцій (частина шоста статті 102 Бюджетного кодексу України).

42. Згідно з абз.1 частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

43. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

V. Позиція Верховного Суду

44. У цій справі встановлено, що позивачем у 2015 році оформлено безкоштовний проїзд пасажирам пільгових категорій громадян на загальну суму 1 603 550,74 гривень, відповідачем компенсовано лише 1 394 419,27 гривень, в результаті чого утворилася заборгованість у сумі 209 131,47 гривень.

45. Таким чином, заявлена позивачем до стягнення з відповідача грошова сума фактично є втратами підприємства, які воно понесло, надавши послуги з перевезення пільговим категоріям громадян, які відповідач повинен відшкодувати.

46. Відсутність бюджетних призначень на відповідні видатки не є підставами для звільнення від виконання встановленого законодавством зобов'язання.

47. Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

48. Відповідно до частини першої статті 352 КАС суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

49. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону й суд апеляційної інстанції скасував її помилково.

Керуючись статтями 3, 262, 263, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року у цій справі скасувати.

3. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року залишити в силі.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич