Постанова

від 12.11.2018 по справі 524/8619/18

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/8619/18

Провадження 3/524/4366/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2018 року, Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді - Обревко Л.О.,

за участю секретаря - Лобко А.О.

прокурора - Романова Я.В.

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області матеріал про адміністративне правопорушення, що надійшов з Департаменту захисту економіки Управління захисту економіки в Полтавській області НП України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кременчука, українця, громадянина України, заступник директора підприємства-фахівець з організації заходів охорони Комунального підприємства Муніципальна поліція Кременчуцької міської ради Полтавської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1,

за ч.2 ст.172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

18.10.18 р. старшим оперуповноваженим УЗЕ в Полтавській області ДЗЕ НП України складено протокол про адміністративне правопорушення № 259 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_1, обіймаючи з 22 лютого 2017 року по теперішній час посаду заступника директора КП Муніципальна поліція Кременчуцької міської ради (ЄДРПОУ 41072883), що являється юридичної особою публічного права, будучи відповідно до підпункту а пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України Про запобігання корупції посадовою особою юридичної особи публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті - суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ст.. 52 Додаткові заходи здійснення фінансового контролю Закону України Про запобігання корупції , не подав повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, чим умисно вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною 2 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому правопорушенні не визнав та пояснив, що автомобіль Nissan-Tiida 2007 року випуску був придбаний у 2014 році та знаходився у спільній власності з дружиною. В 2017 році виникла необхідність в перереєстрації вказаного автомобіля для зміни номерного знаку. В сервісному центрі йому повідомили, що вказана процедура відбувається шляхом укладення типового договору купівлі-продажу без фактичної передачі грошових коштів. Таким чином відбулось переоформлення авто на нього. З огляду на вказане він не повідомляв НАЗК в 10-ти денний строк, оскільки його майновий стан не змінився: автомобіль як був фактично, так і залишився в користуванні його сім'ї і жодних коштів він в 2017 році за нього не сплачував ні ОСОБА_3, ні жодній іншій особі. Дана операцію ним була відображена під час подання щорічної декларації за 2017 рік.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, думку прокурора, який вважав, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП з наступних підстав.

Об'єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП полягає у неповідомленні про суттєві зміни у майновому стані. Разом з тим, диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм.

Так, поняття суттєвих змін у майновому стані суб'єкта декларування визначено у ч.2 ст.52 Закону України Про запобігання корупції : у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство.

Практика Європейського суду з прав людини показує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення поза розумним сумнівом , яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прокурором не надано суду доказів фактичного придбання ОСОБА_1 майна на суму, яка б перевищувала 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року. Сам факт укладення формального договору купівлі-продажу в даному випадку не свідчить про придбання майна, оскільки, як заявляє ОСОБА_1, даний автомобіль був придбаний ще в 2014 році за власні кошти, авто було оформлене на дружину, однак володів, користувався ним також і ОСОБА_1 У 2017 році за допомогою договору купівлі-продажу ОСОБА_1 лише оформив право власності на свій автомобіль для зміни номеру, однак фактично жодного майна на суму, яка б перевищувала 50 прожиткових мінімумів він не придбавав, грошові кошти не витрачав. Позиція ОСОБА_1, крім пояснень, об'єктивно підтверджується і його деклараціями за 2016-2017 роки, в яких ОСОБА_1 добросовісно зазначав про наявність у 2016 році у власності вказаного автомобіля у дружини ОСОБА_3, а в 2017 році саме у його власності даного автомобіля. Доказів сплати ОСОБА_1 в 2017 році грошових коштів за автомобіль суду не надано.

Усе викладене вище складається в низку неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Усі ж сумніви щодо доведеності вини особи, згідно вимог ст.62 Конституції України, тлумачаться на її користь.

Частина 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Частина 2 статті 251 КУпАП покладає обов'язок щодо збирання доказів на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

У справах Лучанінова проти України (рішення від 09.06.2011) та Малафєєва проти Росії (рішення від 30.05.2013) Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки перебиратиме на себе функції обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 вказаної Конвенції.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що уповноваженими особами Управління захисту економіки у Полтавській області не надано суду доказів на підтвердження того, що 21.12.2017 року фактично змінився майновий стан ОСОБА_1 в результаті переоформлення зазначеного вище автомобіля шляхом укладення формального договору купівлі-продажу транспортного засобу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене та керуючись п.1 ч.1 ст.247, 283, 284 ч.1 п.3 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-6 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука.

Суддя Л.О.Обревко