Рішення

від 06.11.2018 по справі 484/2740/18

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/2740/18

Провадження № 2/484/1261/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2018р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді - Літвіненко Т.Я.

секретар судового засідання - Лянгорт З.О.

за участю представника позивача - Гаврилюк Т.А..

представника відповідача ФГ "Сатурн" - Бєлоущенка А.Ж.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Полтавка" до Фермерського господарства "Сатурн", ОСОБА_3, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним

УСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов ПСП Полтавка до ФГ "Сатурн", ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної ділянки, площею площею 6,8092 га., кадастровий номер НОМЕР_1, укладеного 28.07.2016 року, недійсним.

Мотивуючи позовні вимоги, представник позивача вказав, що ОСОБА_3 належить вище вказана земельна ділянка, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в межах території Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. 01.02.2012р. між позивачем та ОСОБА_3, як орендодавцем, укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 10 років, який було зареєстровано 21.05.2012р. за №482548554001506 у Полтавській сільській раді Первомайського району Миколаївської області.

В травні 2018 року позивачу стало відомо, що 28.07.2016 року між ОСОБА_3 та ФГ Сатурн , в порушення обов'язків за діючим договором та норм діючого законодавства, був укладений договір оренди землі, щодо передачі в оренду зазначеної земельної ділянки, яка вже перебуває в оренді у позивача за вище вказаним договором, Термін дії договору складає 49 років. Вважає, що є підстави для визнання вказаного договору оренди землі недійсним.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача, ФГ Сатурн ,в судовому засіданні вказав, що при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

Відповідач, ОСОБА_3, в судове засідання не з'явилась, хоча про місце, час та день розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Причини неявки відповідача не відомі. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили. Відзив на позов не надала.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного.

На підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 26.09.2002 року, виданого Первомайськоюрайдержадміністрацією Миколаївської області і зареєстрованого за № 232, ОСОБА_3, є власником земельної ділянки площею 6,8092 га., кадастровий номер НОМЕР_1, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в межах території Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.(а.с. 15-17).

Судом встановлено, що 01.02.2012р. між позивачем та ОСОБА_3, як орендодавцем, укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 10 років, який було зареєстровано 21.05.2012р. за №482548554001506 у Полтавській сільській раді Первомайського району Миколаївської області. Дія вказаного договору закінчується 20.05.2022 року (а.с.11-14)

Разом з тим, 28.07.2016 року між ОСОБА_3, та Фермерським господарством "Сатурн", укладений договір оренди вищевказаної земельної ділянки, який зареєстрований приватним нотаріусом Врадіївського районного нотаріального округу, ОСОБА_4 28.07.2016 року, номер запису про інше речове право: 15662697, тобто до закінчення строку дії договору від 01.02.2012 року.

Відповідно до ст. 13 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЗУ Про оренду землі строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Відповідно до ст. 24 ЗУ Про оренду землі орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Вказаний обов'язок орендодавця також передбачений договором оренди землі від 01.02.2012 року.

Згідно ч. 1, 2 ст. 27 ЗУ Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, враховуючи те, що спірна земельна ділянка знаходиться в оренді позивача на підставі договору оренди землі від 01.02.2012 року, укладеного та зареєстрованого належним чином, який діє до 20.05.2022 року, вона до закінчення терміну дії даного договору не могла бути передана іншій особі в оренду, а тому ОСОБА_3 уклала договір оренди землі з ФГ Сатурн , від 28.07.2016 року, всупереч своїм обов'язкам та нормам діючого законодавства.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеного в ухвалі від 06 квітня 2016 року по справі № 6-32389ск15 при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності чи відповідного договору.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Склад та розміри витрат, пов'язаних оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

З матеріалів справи вбачається, що 07.06.2018 року між адвокатом Гаврилюк Т.А., яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії МК № 001191 від 27.07.2017р. та ПСП Полтавка укладено договір про надання правничої допомоги.(а.с.21-22)

Згідно розрахунку - фактури від 11.06.2018 року, копія якого міститься в матеріалах справи, позивач сплатила адвокату Гаврилюк Т.А. кошти за надання правової допомоги, а саме: попереднє опрацювання матеріалів, опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, підготовку процесуальних документів по справі та судове представництво, в розмірі 6 400 грн.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на правову допомогу в рівних долях.

Крім того, в силу ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі по 352,40 грн.з кожного.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 6,8092 га., кадастровий номер НОМЕР_1, укладений 28.07.2016 року між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та Фермерським господарством "Сатурн", ідентифікаційний код юридичної особи 22436979, зареєстрований приватним нотаріусом Врадіївського районного нотаріального округу, ОСОБА_4 28.07.2016 року, номер запису про інше речове право: 15662697.

Стягнути з Фермерського господарства "Сатурн" та ОСОБА_3 на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Полтавка" витрати по сплаті судового збору в сумі по 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп. з кожного.

Стягнути з Фермерського господарства "Сатурн" та ОСОБА_3 на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Полтавка" витрати на правову допомогу в розмірі по 3200 (три тисячі двісті) грн. з кожного

Повне судове рішення буде складено 15.11.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 14 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

СУДДЯ: Т.Я. Літвіненко