Рішення

від 06.11.2018 по справі 510/1382/18

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1382/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.11.2018 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Бошков І.Д.;

-за участю секретаря Занфір О.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно , -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача - Котловинської сільради Ренійського району позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.

Позивач на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач у справі є сином нині померлої ОСОБА_2, за життя якої належало:

-земельна ділянка площею 2,00 га. (із кадастровим номером 5124181200:01:003:0024), розташована на території Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділена для ведення особистого селянського господарства на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 861367 від 16.11.2005 року.

На випадок смерті ОСОБА_2 не розпорядилась належним їй майном, заповіту не залишила, 01.08.2016р. - померла. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на вищезазначене майно. У відповідний 6-місячний строк, ніхто із спадкоємців до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звернувся, однак ОСОБА_3, чоловік нині померлої ОСОБА_2, прийняв спадщину з наступних підстав. Згідно ч. ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. На час відкриття спадщини, ОСОБА_3 постійно проживав разом із спадкодавцем, протягом строку, встановленого для прийняття спадщини з моменту її відкриття, ОСОБА_3 про відмову від спадщини не заявляв, а отже фактично прийняв спадщину, що залишилася після померлої ОСОБА_2, в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вступом в управління та володіння спадковим майном.

Таким чином, ОСОБА_3 прийняв спадщину, що залишилася після смерті жінки ОСОБА_2, в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, однак не встиг її оформити на себе, у зв'язку із тим, що закон пов'язує набуття права власності на нерухоме майно із відповідною державною реєстрацією цього права, а згідно ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність, тобто здатність мати цивільні права та обов'язки фізичної особи припиняється у момент її смерті.

26.12.2017 року помер батько позивача, ОСОБА_3, за життя якому належало:

-житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Котловина, вул. Центральна, № 129, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.05.2015р., індексний номер: 37299175.

-земельна ділянка площею 0,2207 га. (із кадастровим номером 5124181200:02:002:0001), розташована на території с. Котловина Ренійського району Одеської області, виділена для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 163094 від 21.12.2004 року.

-земельна ділянка площею 0,25 га. (із кадастровим номером: 5124181200:01:003:0025), розташована на території Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділена для ведення особистого селянського господарства на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 861368 від 16.11.2005 року.

-земельна ділянка площею 3,0000 га. (із кадастровим номером: 5124181200:01:005:1156), розташована на території Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділена для ведення фермерського господарства на підставі витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5106499212018 (дата державної реєстрації земельної ділянки 01.03.2017).

-земельна ділянка площею 2,00 га. (із кадастровим номером: 5124181200:01:003:0024), розташована на території Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділена для ведення особистого селянського господарства на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 861367 від 16.11.2005 року. (успадкованої після смерті ОСОБА_2, на підставі ч.ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України, вступом в управління та володіння спадковим майном).

На випадок смерті ОСОБА_3 розпорядився належним йому майном, 16.03.2010 року залишила заповіт на ім'я позивача ОСОБА_4, якому заповідав усе своє майно, що належатиме йому за життя, 26.12.2017р. - помер. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на вищезазначене майно. У відповідний 6-місячний строк після смерті спадкодавця, позивач (як спадкоємець за заповітом) звернувся до Ренійської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. За зверненням позивача нотаріусом було заведено спадкову справу. Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено та державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, посилаючись на те, що на спадкове майно відсутні оригінали правовстановлюючих документів.

Після смерті ОСОБА_2, ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на житловий будинок і земельні ділянки, як на об'єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України прийняв спадщину, що залишилася після померлих ОСОБА_2, ОСОБА_3 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців немає, представник відповідача не заперечував щоб позивач оформив право власності на спадкове майно на своє ім`я.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за заповітом (ст. 1223 ЦК України). Він у передбачений законом строк подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, отже вважається таким, що її прийняв. Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки його воля, як спадкоємця за заповітом, була виражена у його діях щодо подачі відповідної заяви до нотаріуса.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак, він не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки за життя ОСОБА_2, ОСОБА_3 було загублено оригінали державних актів на право власності на земельні ділянки, а зареєструвати право власності після смерті спадкодавця є неможливим, у звязку із тим, що закон пов'язує набуття права власності на нерухоме майно із відповідною державною реєстрацією цього права, а згідно ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність, тобто здатність мати цивільні права та обов'язки фізичної особи припиняється у момент її смерті, також чинним законодавством не передбачена можливість відновлення актів на право власності на земельну ділянку після смерті власника його спадкоємцями за умови, що свідоцтво про право на спадщину щодо цієї земельної ділянки не видано, а на підставі ксерокопії акту також не можливо оформити спадщину (згідно п. 5.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю…видається відповідний дублікат , затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 року, при втраті (псуванні) державного акта на землю, власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат, так як набуте за спадкуванням право власності позивача не було оформлено, позивач не в змозі отримати дублікат державних актів на земельні ділянки, у зв'язку із чим в даний час позивач вимушений звернутися до суду із позовом.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно .

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЗК України, одним із шляхів захисту прав громадян на землю є визнання прав.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на житловий будинок і земельні ділянки з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України,суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на:

-житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Котловина, вул. Центральна, № 129,

-земельну ділянку площею 0,2207 га. (із кадастровим номером 5124181200:02:002:0001), розташовану на території с. Котловина Ренійського району Одеської області, виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 163094 від 21.12.2004 року.

-земельну ділянку площею 0,25 га. (із кадастровим номером: 5124181200:01:003:0025), розташовану на території Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділену для ведення особистого селянського господарства на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 861368 від 16.11.2005 року.

-земельну ділянку площею 3,0000 га. (із кадастровим номером: 5124181200:01:005:1156), розташовану на території Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділену для ведення фермерського господарства на підставі витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5106499212018 (дата державної реєстрації земельної ділянки 01.03.2017).

-земельну ділянку площею 2,00 га. (із кадастровим номером: 5124181200:01:003:0024), розташовану на території Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділену для ведення особистого селянського господарства на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 861367 від 16.11.2005 року,

після смерті ОСОБА_2, померлої 01.08.2016 року, ОСОБА_3, померлого 26.12.2017 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Суддя: І.Д. Бошков