Рішення

від 09.11.2018 по справі 574/384/18

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/384/18

Провадження №2/574/265/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2018 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря Кошелєвої Н.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Буринського району Сумської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом та встановлення фактів, що мають юридичне значення,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом мотивуючи тим, що 04.08.2017 року помер її батько ОСОБА_3, у зв'язку з чим відкрилася спадщина на належне йому майно, яку вона прийняла будучи спадкоємцем за заповітом. До складу спадщини ввійшли земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на які за спадкодавцем було посвідчено відповідними державними актами серії СМ №187506 та серії СМ №177007. Однак нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом так, як у вище зазначених державних актах є розбіжності в написанні прізвища батька, а саме Калінович замість правильного Калинович , аналогічні розбіжності в написанні прізвища батька також є і у свідоцтві про її народження. Крім того, у державному акті серії СМ №187506 зроблено виправлення щодо площі земельної ділянки. При вказаних обставинах вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі, у зв'язку з чим просила встановити факт належності її батьку зазначених державних актів на право власності на земельну ділянку, встановити факт родинних відносин між нею та батьком ОСОБА_3 та визнати за нею право власності на це нерухоме майно.

Представник позивачки ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала, просила справу розглянути без її участі, про що повідомила суд письмовою заявою.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради в задоволенні позовної заяви не заперечував, просив справу розглянути без його участі, про що повідомив суд письмово листом.

Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, подавши заяви про розгляд справи у їх відсутність, тому відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи, надані докази та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у підготовчому судовому засіданні з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Зокрема, судом встановлено, що 04 серпня 2017 року помер батько позивачки ОСОБА_3, у зв'язку з чим відкрилася спадщина на його майно, що підтверджується свідоцтвом про смерть останнього (а.с.8).

До складу спадкового майна ввійшли земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на які за спадкодавцем було посвідчено відповідними державними актами на право власності на земельну ділянку серії СМ №187506 та серії СМ №177007, що підтверджується копіями Державних актів, витягами з Державного земельного кадастру, довідками ОСОБА_2 сільської ради, довідкою відділу держгеокадастру в Буринському районі (а.с.11-12,19-27).

Спадщину після смерті ОСОБА_3, прийняла його дочка - позивачка по справі ОСОБА_1 подавши відповідну заяву до приватного нотаріуса ОСОБА_5, являючись спадкоємцем за заповітом, що підтверджується свідоцтвом про народження позивачки, свідоцтвом про укладення шлюбу позивачки, свідоцтвом про розірвання шлюбу позивачки, заповітом, копією спадкової справи (а.с. 12-14,16).

Однак отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріуса позивачка не може, оскільки у державних актах на право власності на земельну ділянку серії СМ №187506 та серії СМ №177007 є розбіжності в написанні прізвища батька, а саме Калінович замість правильного Калинович , як зазначено у свідоцтві про смерть. Крім того, у державному акті серії СМ №187506 зроблено виправлення щодо площі земельної ділянки. Дублікати державних актів отримати позивачка також не спроможна, у зв'язку з внесенням змін до Законів України Про державний земельний кадастр та Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , відповідно до яких з 01 січня 2013 року державні акти на право власності на земельні ділянки не видаються, однак документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою видані до набрання чинності цим Законом , є дійсними (п.10 ст.28-1 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про державний земельний кадастр ), що вбачається з листа нотаріуса та листа відділу Держгеокадастру у Буринському районі (а.с.17-18).

Статтею 131 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. При цьому ч. 2 ст.373 цього Кодексу встановлено, що право на землю гарантується Конституцією.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

В силу ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак виправлення та розбіжності у вищевказаних правовстановлюючих документах також унеможливлює отримання позивачкою свідоцтва про право на спадщину, оскільки в силу п.4.15 Глави 10 Розділу ІІ «Порядку про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» , затвердженого наказом Мінюсту України 22.02.2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно ч.1 ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державна реєстрація прав проводиться, в тому числі, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Частиною 3 статті 1296 ЦК України визначено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Крім того, позивачка також не спроможна належними чином оформити свої спадкові права через неможливість підтвердження родинних відносин між нею та спадкодавцем ОСОБА_3, оскільки у свідоцтві про її народження прізвище батька невірно зазначене Калінович , замість правильного Калинович , як записано у свідоцтві про смерть (а.с.8).

Між тим, родинні відносини між позивачою та ОСОБА_3, щодо їх кровної спорідненості, повністю підтверджені матеріалами справи.

Зокрема, як вбачається з свідоцтва про народження серії І-БП №229559 - 12 березня 1962 року народилася ОСОБА_6 і її батьком записаний Калінович Володимир Степанович , матір'ю Калінович Клавдія Миколаївна (а.с.12).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Таким чином, даючи оцінку наведеним вище доказам, суд вважає, що ОСОБА_3 є рідним батьком позивачки, а розбіжності в написанні прізвища виникли через відхилення від орфографічних норм при міжмовному перетворенні.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на зміст зазначених норм матеріального права та їх аналізу, враховуючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону й не порушує права чи інтереси інших осіб, а позивачка прийняла спадщину після смерті свого батька, суд приходить до висновку про обґрунтованість її вимог та необхідності задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2-7, 10-13, 23, 206, 247, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.81,126, 131 ЗК України, ст.ст.328, 392, 1216-1218, 1222,1223, 1225, 1258,1261, 1268,1269,1296,1297 ЦК України, суд -

віришив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Буринського району Сумської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом та встановлення фактів, що мають юридичне значення задовольнити повністю.

Встановити факт про те, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії СМ №187506, виданий 29 грудня 2002 року на підставі розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації від 04 грудня 2002 року №304 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №137, належить ОСОБА_3, який помер 04 серпня 2017 року в м.Буринь Сумської області.

Встановити факт про те, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії СМ №177007, виданий 29 грудня 2002 року на підставі розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації від 04 грудня 2002 року №304 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №136, належить ОСОБА_3, який помер 04 серпня 2017 року в м.Буринь Сумської області.

Встановити факт про те, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 04 серпня 2017 року у віці 89 років в м.Буринь Сумської області був рідним батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючою за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за заповітом після померлого 04 серпня 2017 року в м.Буринь Сумської області батька ОСОБА_3 , право власності на земельну ділянку площею 3,3670 га з кадастровим номером 5920981200:03:001:0126 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Буринського району Сумської області, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №187506, виданого 29 грудня 2002 року на підставі розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації від 04 грудня 2002 року №304 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №137.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Апеляційного суду Сумської області) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: