Рішення

від 09.11.2018 по справі 575/108/18

ВЕЛИКОПИСАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 575/108/18

Провадження № 2/575/59/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2018 р. смт. Велика Писарівка

ОСОБА_1 районний суд Сумської області у складі:

головуючого - судді Савєльєвої А.І.,

за участю секретаря - Доценко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.В.Писарівка цивільну справу за цивільним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Братениця , ОСОБА_3, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування рішення державного реєстратора , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Братениця , ОСОБА_3, про визнання недійсним договорів оренди земельних ділянок від 08.12.2014, укладених між ОСОБА_2 та ТОВ Братениця , та скасування рішення державного реєстратора ОСОБА_3 про реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.08.2015 , мотивуючи свої вимоги тим, що оспорювані договора оренди землі власником земельних ділянок не підписувалися. У зв'язку з наведеним позивач просить позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 та її представники ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі, просять суд його задовольнити, так як спірні договора оренди землі ОСОБА_2 не підписувались, підписані іншою особою, що підтверджено висновком експерта, тому дані договора оренди земельних ділянок є недійсними.

Представник відповідача ТОВ Братениця - ОСОБА_6 - у судовому засіданні позов не визнав, проти задоволення позову заперечує, а також пояснив, що спірні договори були підписані сином позивача, їй було про це відомо. Крім того, позивач отримувала орендну плату.

Відповідач ОСОБА_3 надав відзив, у якому зазначив, що оскаржувані рішення про реєстрацію права оренди прийняті державним реєстратором реєстраційної служби ОСОБА_1 районного управління юстиції, однак він не є правонаступником реєстраційної служби ОСОБА_1 районного управління юстиції, з 01.04.2016 він звільнений з займаної посади. Просить позов залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення учасників справи, повно та всебічно проналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також укладеним між сторонами договором оренди землі.

Відповідно до статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

У судовому засіданні встановлено, що 17.05.2008 у ОСОБА_1 відділі Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК у Державному реєстрі земель за № 040862807814 зареєстрований договір оренди земельної ділянки площею 4,10 га (рілля), укладений між ТОВ Братениця та ОСОБА_7 (а.с.17-18), строк дії договору - 10 років (по 17.05.2018 включно).

Крім того, 17.05.2008 у ОСОБА_1 відділі Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК у Державному реєстрі земель за № 040862807836 зареєстрований договір оренди земельної ділянки площею 4,10 га (рілля), укладений між ТОВ Братениця та ОСОБА_8 (а.с.15-16), строк дії договору - 10 років (по 17.05.2018 включно).

26.12.2010 помер ОСОБА_7 (а.с.13), після смерті якого спадщина, в тому числі нерухоме майно у виді вищевказаної земельної ділянки, була прийнята ОСОБА_2 у розмірі ? частини, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 15.07.2014 (а.с. 19).

12.10.2013 померла ОСОБА_8 (а.с.14), після смерті якої спадщина, в тому ? частина земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,1030 га з кадастровим номером 5921281300:15:004:0108, розташованої на території Дмитрівської сільської ради В.Писарівського району Сумської області, успадкована померлою після смерті чоловіка ОСОБА_7, а також земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,1030 га з кадастровим номером 5921281300:15:004:0109, розташована на території Дмитрівської сільської ради В.Писарівського району Сумської області, була прийнята ОСОБА_2, що підтверджується Свідоцтвами про право на спадщину за законом від 15.07.2014 (а.с.20,21).

Таким чином, ОСОБА_2 на праві приватної власності належать земельні ділянки сільськогосподарського призначення: площею 4,1031 га, кадастровий номер 5921281300:15:004:0109, та площею 4,103 га, кадастровий номер 5921281300:15:004:0108, розташовані на території Дмитрівської сільської ради В.Писарівського району Сумської області (а.с.22,23).

Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Як слідує зі статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Частиною 4 ст. 32 Закону України Про оренду землі визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Пунктом 38 Договорів оренди земельної ділянки від 17.05.2008, укладених за життя ОСОБА_7 та ОСОБА_8, встановлено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи та реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, тому за загальним правилом смерть фізичної особи - орендодавця не є підставою для припинення договору, оскільки разом із правом власності на земельну ділянку до його спадкоємців переходять права та обов'язки за договором оренди, якщо інше не передбачено у самому договорі.

Отже, орендні відносини за вищевказаними договорами оренди земельних ділянок від 17.05.2008 продовжували діяти по 17.05.2018 включно.

30.11.2017 позивач ОСОБА_2 повідомила Директора ТОВ Братениця - представника відповідача - ОСОБА_6 про небажання укладати після 17.05.2018 договори оренди земельних ділянок (а.с.24), однак дізналась, що 08.12.2014 щодо вказаних вище земельних ділянок укладено договори оренди на строк 10 років (а.с.65-68,70-73), які були зареєстровані 28.08.2015 Реєстраційною службою ОСОБА_1 районного управління юстиції Сумської області у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, державний реєстратор - ОСОБА_3 (а.с.69,74).

Порядок державної реєстрації прав встановлений статтею 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Відповідно до ст.24 цього Закону у державній реєстрації прав може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Відповідно до ст.38 вказаного Закону державні реєстратори, суб'єкти державної реєстрації прав за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

Шкода, завдана державним реєстратором фізичній чи юридичній особі під час виконання своїх обов'язків, підлягає відшкодуванню на підставі рішення суду, що набрало законної сили, у порядку, встановленому законом.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України "Про оренду землі", а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19, цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України Про оренду землі договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України й ст.18 Закону України Про оренду землі є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними недійсним може бути визнано лише укладений договір.

Таким чином, оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірних договорів оренди землі, вони в силу вимог ст.ст. 210, 640 ЦК України є укладеними, а отже - оспорюваними та за рішенням суду можуть бути визнані недійсними.

Відповідно до правової позиції, висловленої Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України при розгляді справи N 6-99цс13, договір оренди землі є укладеним з моменту його державної реєстрації, а отже - оспорюваним й витребування спірної земельної ділянки із чужого незаконного володіння без визнання цього договору оренди землі недійсним не ґрунтується на вимогах, встановлених ст. 210, ст. 640 ЦК України, ст. 125 ЗК України й ст.18 Закону України Про оренду землі .

У пунктах 1, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними судам роз'яснено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків; відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 203 ЦК України та відповідно до правової позиції Верховного Суду України в постанові від 25.12.2013 року по справі № 6-118цс13 відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Тобто, за своєю правовою природою відсутність волевиявлення учасника правочину є самостійною підставою для визнання його недійсним, при цьому правові наслідки недотримання цієї вимоги закону передбачені статтями 229 - 235 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту абзацу другого частини першої статті 218 ЦК не може доводитися

свідченням свідків не лише заперечення факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин, а й факт його вчинення, а також виконання зобов'язань, що виникли з правочину. Випадки, коли свідчення свідків допускаються як засіб доказування факту вчинення правочину, у ЦК визначені прямо (частина друга статті 937, частина третя статті 949 ЦК).

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронним доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд, не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК).

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи № 19/119/6-6/78е від 09.08.2018 підписи від імені ОСОБА_2 у графі орендодавець у договорах оренди земельних ділянок від 08.12.2014, які підшиті до облікових справ №№407928559212, 407947459212, в графі Земельну ділянку передав , в актах приймання-передачі земельних ділянок від 08.12.2014, які підшиті до облікових справ №№407928559212, 407947459212, виконані не ОСОБА_2, а іншою особою.

Згідно із правовою позицією, що її висловив Верховний Суд України у справі № 6-162цс13 від 19.02.2014 року, цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Виходячи з аналізу наведених норм права, з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, а також висновку експертизи, суд доходить висновку, що договора оренди земельних ділянок від 08.12.2014 мають бути визнані недійсними, оскільки вони не були підписані ОСОБА_2, що свідчить про відсутність волевиявлення власника земельних ділянок на укладення таких договорів, а також відповідач має бути зобов'язаний повернути спірні земельні ділянки власнику, оскільки ТОВ Братениця використовує їх безпідставно, протиправно, всупереч волі власника.

Відповідно до ст.236 ЦК України, правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Доводи представника відповідача щодо сплати коштів за оренду земельних ділянок суд не вважає обґрунтованими, так як вони не спростовують факту відсутності вільного волевиявлення позивача на укладення оспорюваних договорів на викладених у них умовах.

Також не заслуговують на увагу доводи представника відповідача щодо підписання спірних договорів оренди земельних ділянок сином позивача, оскільки на здійснення таких дій він мав бути уповноважений позивачем, тобто повинен був мати довіреність із зазначенням у ній права вчиняти такі дії від імені позивача.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст. 41 Конституції України, Законом України Про оренду землі , ст.ст. 202, 203, 210, 215, 319, 387, 640, 792 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 42, 48, 76, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов ОСОБА_2 - задовольнити .

Визнати недійсним договір оренди землі від 08.12.2014, укладений між ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, та Товариством з обмеженою відповідальністю Братениця , код ЄДРПОУ 33219593, місцезнаходження: вулиця Першотравнева,99 с.Братениця В.Писарівського району Сумської області, щодо передачі в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 4,10 га, кадастровий номер 5921281300:15:004:0108, зареєстрований Реєстраційною службою ОСОБА_1 районного управління юстиції Сумської області (реєстратор ОСОБА_3В.) 28.08.2015 у Державному реєстрі речових прав, номер запису про речове право: 11005096, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: 24031952 від 31.08.2015.

Скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби ОСОБА_1 районного управління юстиції Сумської області ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 24031952 від 31.08.2015, на вчинений ним номер запису про інше речове право: 11005096 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 4,10 га, кадастровий номер 5921281300:15:004:0108, строком на 10 років за Товариством з обмеженою відповідальністю Братениця , код ЄДРПОУ 33219593.

Визнати недійсним договір оренди землі від 08.12.2014, укладений між ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, та Товариством з обмеженою відповідальністю Братениця , код ЄДРПОУ 33219593, місцезнаходження: вулиця Першотравнева,99 с.Братениця В.Писарівського району Сумської області, щодо передачі в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 4,10 га, кадастровий номер 5921281300:15:004:0109, зареєстрований Реєстраційною службою ОСОБА_1 районного управління юстиції Сумської області (реєстратор ОСОБА_3В.) 28.08.2015 у Державному реєстрі речових прав, номер запису про речове право: 11003686, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: 24031051 від 31.08.2015.

Скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби ОСОБА_1 районного управління юстиції Сумської області ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 24031051 від 31.08.2015, на вчинений ним номер запису про інше речове право: 11003686 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 4,10 га, кадастровий номер 5921281300:15:004:0109, строком на 10 років за Товариством з обмеженою відповідальністю Братениця , код ЄДРПОУ 33219593.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Братениця , код ЄДРПОУ 33219593, місцезнаходження: вулиця Першотравнева,99 с.Братениця В.Писарівського району Сумської області, на користь ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рахунок повернення судового збору 1 409 гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 області, на користь ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рахунок повернення судового збору 1 409 гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п.15 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне судове рішення складене та підписане 15 листопада 2018 року.

Суддя А.І.Савєльєва