Ухвала

від 30.10.2018 по справі 757/51200/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/51200/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

19.10.2018 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором, про накладення арешту на арешту на тимчасово вилучене майно, а сама на: мобільний телефон «Самсунг» G3, ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім картою мобільного оператору «Київстар», м.т. НОМЕР_3 , у чохлі золотистого кольору, ноутбук НР 650 с.н. 5СВ23129КW, із зарядним пристроєм та сумкою, акти виконаних робіт ТОВ « Сервіс Дезко», ТОВ «Сандез» на 476 арк., які вилучено під час обшуку за місцем проживання бухгалтера ТОВ «Комун Сервіс» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме у будинку, розташованому на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_1 ..

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання прокурор/слідчий не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Слідчий через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримав та просив задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у її відсутність.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням НП України здійснюється розслідування кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018000000000376 за фактом розтрати та заволодіння майном службовими особами районної в місті Києві державної адміністрації, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, а також керівники підпорядкованих адміністрації комунальних підприємств та структурних підрозділів, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиняють дії спрямовані на розтрату, заволодіння чужим майном, а саме товарно-матеріальними цінностями, коштами Київського міського та державного бюджетів у великих розмірах.

Так, органом досудового розслідування отримано матеріали відповідно до яких задокументовано факт зловживання службовим становищем посадовими особами Печерської РДА, які з метою привласнення бюджетних коштів для використання в особистих цілях, залучає підпорядкований йому підрозділ, а саме КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» та посадових осіб комунального підприємства з використанням матеріально-технічної бази комунального підприємства для закупівлі будівельних матеріалів (які за своїми технічними характеристиками та ціною відрізняються від матеріалів, які використовуються у діяльності комунального підприємства) та використання штатних працівників КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» для проведення ремонтних робіт у власній квартирі, при цьому пов`язані з цим витрати обліковуються по завідомо підробленим фінансово-бухгалтерським документам.

Слідчий вказує, що TOB "КОМУН-СЕРВІС" (код за ЄДРПОУ 33739962) для участі у публічній закупівлі ймовірно подало недостовірні відомості, щодо кількості працівників та недостовірні дані щодо не залучення до надання послуг субпідрядних організацій, так як згідно даних та поданих звітів до ДФС TOB "КОМУН-СЕРВІС" (код за ЄДРПОУ 33739962) станом на грудень 2017 року мало 19 працівників, а для надання послуг залучало сторонні організації з ознаками фіктивності в тому числі підприємства які постачали дизинфікуючі та миючі засоби. Загальна сума перерахованих коштів на підприємства з ознаками фіктивності складає загальна сума взаємовідносин 4 747 643 гривень.

18.10.2018 проведено обшук за місцем проживання бухгалтера ТОВ «Комун Сервіс» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме у будинку, розташованому на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон «Самсунг» G3, ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім картою мобільного оператору «Київстар», м.т. НОМЕР_3 , у чохлі золотистого кольору, ноутбук НР 650 с.н. 5СВ23129КW, із зарядним пристроєм та сумкою, акти виконаних робіт ТОВ « Сервіс Дезко», ТОВ «Сандез» на 476 арк., які мають доказове значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, а тому вказані речі та документи є речовим доказом у кримінальному провадженні і підлягає арешту з метою збереження речового доказу.

У зв`язку із тим, що вказані об`єкти є тимчасово вилученим майном, орган досудового розслідування звертається до суду з метою накладення арешту на майно з метою збереження речового доказу.

На підставі викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, а також зважаючи на те, що вилучений предмет може містити інформацію про вчинення кримінального правопорушення, а також може бути одержаний внаслідок вчинення даного кримінального правопорушення та використаний як засіб вчинення кримінального правопорушення, сторона обвинувачення просить накласти арешт на вищевказане вилучене майно.

Відповідно до ч.5ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 частини другої цієї статті у випадку, передбаченому пунктом 1, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядкуст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимогст. 89 КК Українипід час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Абзацом 2 ч. 5 ст. 171 КПК України передбачено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про те, що вилучене майно, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні та є на даній стадії досудового розслідування тимчасово вилученим майном.

Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження,а тому для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання про задоволення клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на вищезазначене майно, з метою забезпечення збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 26, 98, 100, 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на мобільний телефон «Самсунг» G3, ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім картою мобільного оператору «Київстар», м.т. НОМЕР_3 , у чохлі золотистого кольору, ноутбук НР 650 с.н. 5СВ23129КW, із зарядним пристроєм та сумкою, акти виконаних робіт ТОВ « Сервіс Дезко», ТОВ «Сандез» на 476 арк., які вилучено під час обшуку за місцем проживання бухгалтера ТОВ «Комун Сервіс» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме у будинку, розташованому на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1