Постанова

від 06.07.2006 по справі а25/149

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А25/149

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

06.07.06р.

Справа № А25/149

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Фірма "Торгвугілля", м. Павлоград 

до  Виконавчого комітету Тернівської міської ради, м. Тернівка 

про визнання незаконним рішення

Суддя  Чередко А.Є.

Представники сторін:

  Від позивача – Субботіна Н.М., дор. б/н від 14.03.2006р.

Від відповідача – Мойсеєнко Г.В., дор. № 1409/01-11 від 20.06.2006р. 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.07.2006р. просить суд визнати недійсним рішення відповідача № 211 „Про затвердження і відшкодування розміру заподіяних збитків власникам землі і землекористувачам ВАТ фірмою „Торгвугілля” від 18.05.2005р.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач є власником нерухомого майна, яке розташовано на земельній ділянці, за не використання якої відповідач спірним рішенням затвердив розмір збитків, отже ніяких збитків іншим особами заподіяно не було. Позивач неодноразово звертався до відповідача з заявами про укладення договору оренди, але з вини відповідача його було укладено лише через два роки після звернення. Також, необгрунтованим є розрахунок збитків, який затверджено спірним рішенням. Отже у відповідача були відсутні правові підстави, передбачені постановою КМ України № 284 від 19.04.1993р. „Про затвердження порядку визначення і відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам” для прийняття спірного рішення.

Відповідач позов не визнав з тих підстав, що позивач тривалий час використовував земельну ділянку без встановлених законом підстав та не сплачував плату за землю, внаслідок чого відповідач зазнав збитків у вигляді не отриманих доходів за час не використанням власником –Тернівською міською радою спірної земельної ділянки. Тому спірне рішення відповідає вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

           ВСТАНОВИВ:

18.05.2005р. Виконавчим комітетом Тернівської міської ради було прийнято рішення за № 211 „Про затвердження і відшкодування розміру заподіяних збитків власникам землі і землекористувачам ВАТ фірмою „Торгвугілля”.  

Зокрема було затверджено розмір заподіяних збитків власникам землі і землекористувачам ВАТ фірмою „Торгвугілля” із розрахунку орендної плати, визначений в повному обсягу відповідно до реальної вартості земельної ділянки, який складає 27874,88грн. за період з 08.09.2002р. по 31.08.2004р., який визначений актом комісієї по визначенню і відшкодуванню розміру заподіяних збитків власникам землі і землекористувачам № 1 від 27.04.2005р.

Зазначеним актом встановлено, що ВАТ фірма „Торгвугілля” є власником нежитлового приміщення (магазин) по вул. С.Маркова згідно договору купівлі-продажу з 08.09.2002р., тому повинно було укласти договір оренди земельної ділянки, але зазначений договір було укладено лише 08.09.2004р. У термін з 08.09.2002р. по  08.09.2004р. ВАТ фірма „Торгвугілля” не сплачувала плати за землю, що призвело до збитків у вигляді неотриманої орендної плати за землю у сумі 27874,88грн.

Спірні правовідносини регулюються Земельним Кодексом України.

Так, пунктом 2 ст. 152 Земельного Кодексу встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо  ці порушення не  пов'язані  з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 156 Земельного Кодексу України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються  збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення  (викупу)  сільськогосподарських угідь,  лісових земель   та   чагарників   для   потреб,    не    пов'язаних    із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь,  лісових

земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового  покриву  та  інших  корисних властивостей   сільськогосподарських   угідь,  лісових  земель  та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь,  лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;      д) неодержання  доходів  за  час  тимчасового  невикористання земельної ділянки.

Зазначений перелік випадків відшкодування збитків є вичерпним.

Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють   органи    виконавчої    влади,    органи    місцевого самоврядування,  громадяни  та юридичні особи,  які використовують земельні  ділянки,  а  також  органи  виконавчої   влади,   органи місцевого самоврядування,  громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права  власників  і  землекористувачів  або  погіршує якість  земель,  розташованих  у  зоні  їх  впливу,  в  тому числі внаслідок  хімічного  і  радіоактивного   забруднення   території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок  визначення  та  відшкодування  збитків  власникам землі   і  землекористувачам  встановлюється  Кабінетом  Міністрів України. (ст. 157 ЗК України).

Такий порядок затверджено постановою КМ України № 284 від 19.04.1993р. „Про Порядок визначення та відшкодування збитків  власникам землі та землекористувачам”.

Так, п. 3 зазаченого Порядку встановлено, що відшкодуванню підлягають, зокрема інші збитки власників  землі  і  землекористувачів,  у  тому числі  орендарів,  включаючи  і  неодержані  доходи,  якщо  вони обгрунтовані (неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник    землі, землекористувач, у  тому  числі  орендар,  із  земельної  ділянки і який він не одержав внаслідок її  вилучення  (викупу) або тимчасового зайняття,  обмеження  прав,  погіршення  якості землі або приведення її у  непридатність  для  використання  за цільовим  призначенням   у   результаті   негативного   впливу, спричиненого діяльністю підприємств,  установ,  організацій  та громадян.

Отже, відповідно до ст. 156 Земельного Кодексу України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються  збитки, заподіяні зокрема саме внаслідок невикористання земельної ділянки, тобто закон пов'язує настання відповідальності за заподіяння збитків та право на їх отримання лише у випадку невикористання самим власником земельної ділянки, внаслідок протиправних дій осіб, що зайняли земельну ділянку. У даному ж випадку відповідач не мав правових підстав для власного  використання земельної ділянки, оскільки на ній розташоване майно, що є власністю іншої особи. Відповідно спірне рішення не відповідає вимогам ст. 156 ЗК України.     

Також, відповідач обгрунтовує заподіяння йому збитків у вигляді неодержаного доходу від орендної плати. Однак, оскільки позивач є власником нерухомого майна, яке розташовано на спірній земельній ділянці, то в силу ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України, ст. 6 Закону України „Про оренду землі” зазначена земельна ділянка могла бути передана в оренду лише позивачу та відповідно дохід від орендної плати відповідач мав одержати лише від позивача.

Між тим, як свідчать матеріали справи позивач ще 09.10.2002р. звернувся до Виконавчого комітету Тернівської міської ради та Тернівського міського відділу земельних ресурсів з листами про укладення договору оренди земельної ділянки у зв'язку із зміною власника нерухомого майна, але відповідачем було прийнято рішення № 134-ІХ/ХХІV про надання в оренду позивачу  земельної ділянки, площєю 0,15га для обслуговування існуючого приміщення магазину „Тернівський” по вул. С. Маркова строком на один рік лише 04.04.2003р.

Оскільки рішення № 134-ІХ/ХХІV від 04.04.2003р. виконано не було, а договір оренди так і не був укладений, то  20.01.2004р. позивач знов звернувся до відповідача з листом про укладення договору оренди.

Лише 23.07.2004р. відповідачем було прийнято рішення за № 336- ХІХ/ХХІV про затвердження матеріалів інвентаризації та проектів відведення земельних ділянок та надання позивачеві у короткострокову оренду по фактичному розміщенню існуючого приміщення земельної ділянки загальною площєю 0,1517га по вул. С. Маркова, а 08.09.2004р. був укладений договір оренди землі з позивачем.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 124 ЗК України,  передача в оренду  земельних  ділянок,  що  перебувають  у державній  або  комунальній  власності,  здійснюється  на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу  місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу  під забудову   здійснюється   за   проектами   відведення  в  порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи при передачі позивачеві в оренду земельної ділянки площєю 0,1517га по вул. С. Маркова для обслуговування існуючого приміщення магазину „Тернівський” зміна її цільового призначення не відбувалася. Не надавалася земельна ділянка і із земель запасу під забудову, оскільки попередній власники нерухомого майна набув право постійного користування земельною ділянкою на підставі Державного акту на право постійного користування землєю від 25.03.1996р. № 24. Отже, при наданні позивачеві в оренду земельної ділянки складення проектів відведення земельної ділянки в порядку ст.ст. 118, 123 ЗК України не вимагалося.

Таким чином, не одержання відповідачем доходів від оренди спірної ділянки пов'язано з тривалим терміном (два роки) передачі позивачеві в оренду земельної ділянки, що відбулося внаслідок бездіяльності відповідача.

Підставою ж цивільно-правової відповідальності за заподіяння збитків є правопорушення, яке включає у якості складових елементів: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки, причинний зв'язок між ними, а також вину особи, що заподіяла збитки.

Терміном “збитки” позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв'язок –це відповідний об'єктивно існуючий зв'язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище –наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла шкоду.

З обставин справи не вбачається причинного зв'язку між поведінкою позивача щодо користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно позивача та заподіянням збитків відповідачу, а також вини позивача, що виключає можливість покладення на позивача відповідальності за заподіяння збитків відповідачу, внаслідок не одержання доходів від орендної плати за землю.

Отже у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття спірного рішення про затвердження і відшкодування розміру заподіяних збитків, які підлягають стягненню з позивача, внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів на землю.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ст. 2 КАС України, у  справах  щодо  оскарження рішень,  дій чи бездіяльності

суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:      1) на   підставі,   у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України; 2) з  використанням  повноваження  з   метою,   з   якою   це повноваження надано; 3) обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За п. 1 ст. 8 КАС України, суд  при вирішенні справи керується принципом верховенства права,  відповідно до якого зокрема людина,  її права  та  свободи визнаються    найвищими   цінностями   та   визначають   зміст   і спрямованість діяльності держави.

Враховуючи вищенаведене та обставини справи, суд вважає, що відповідачем при прийнятті спірного рішення не було дотримано вищенаведених засад, а рішення не відповідає вимогам чинного законодавства України, тому позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40грн. слід стягнути з місцевого бюджету.

Враховуючи усе вищевикладене та керуючись ст.ст. 152, 156, 157 ЗК України,  ст. 17-19, 87, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

                                                                     ПОСТАНОВИВ:

          Визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Тернівської міської ради від 18.05.2005р. № 211 „Про затвердження і відшкодування розміру заподіяних збитків власникам землі і землекористувачам ВАТ фірмою „Торгвугілля”.  

Стягнути з місцевого бюджету м. Тернівка судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40грн. на користь Відкритого акціонерного товариства фірма „Торгвугілля” (м. Павлоград Дніпропетровської області, вул.. Степового Фронту, 15, код ЄДРПОУ 24429015, п/р 2600615867700 в КБ „Приватбанк”, МФО 305727).

Постанова може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст. 186 КАСУ.

Постанова набирає законної сили у відповідності до ст. 254 КАСУ.

Суддя

А.Є. Чередко

                                                                                                             13.07.2006р.