Ухвала

від 07.11.2018 по справі 757/25131/18-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власників майна ТОВ "АЛЬФА-ГРУП" та ТОВ "КОМПАНІЯ-САПСАН" - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.05.2018 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , про арешт майна та накладено арешт на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках як на майно на яке розповсюджуються положенняст. 170 КПК України(конфіскація майна як вид покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення) таст. 96-2 КК України(гроші які призначалися і використовувалися для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування і матеріального забезпечення злочину), а саме на:

-№ НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Альфа-Груп» (ЄДРПОУ 41439100), відкритий у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 305299, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 «д»;

- № НОМЕР_2 який належить ТОВ «Компанія-Сапсан» (ЄДРПОУ 40692936), відкритий у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 305299, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 «д», зупинити видаткові операції з коштами, які надійшли на зазначені рахунки і вже знаходяться на них, окрім здійснення обов`язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати та надати інформацію про суму грошових коштів на вказаних рахунках на час накладення арешту.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник власників майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.05.2018 року, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що зазначене кримінальне провадження не розслідується відносно ТОВ "Альфа-Груп" та ТОВ "Компанія-Сапсан", також відносно засновника ОСОБА_9 не здійснюється розслідування, він не є підозрюваним, а грошові кошти, на які накладено арешт, не є предметом злочину. Зазначає, що засновки ОСОБА_10 , не перебуває в трудових відносинах з вказаними товариствами, тому, на думку апелянта, товариства не несуть відповідальність за шкоду, спричинену цією особою. Вважає, що у суду першої інстанції не було законних підстав для накладення арешту на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках товариств, які є їх добросовісними набувачами.

Окрім цього апелянт зазначає, що в клопотанні слідчого не зазначено, які саме грошові кошти призначалися і використовувалися ОСОБА_10 для схиляння особи до вчинення злочину та фінансування забезпечення злочину. Слідчий не надав доказів того яка саме сума грошових коштів, коли та ким була перерахована та з якого рахунку і кому.

Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то як зазначає апелянт розгляд клопотання проводився без повідомлення власника майна, а апеляційна скарга подана в 5-й строк після отримання копії судового рішення.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора про законність ухвали слідчого судді та необхідності залишення її без змін, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, в тому числі і щодо поважності причин пропуску стоку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що апелянт в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймала, а апеляційна скарга подана в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.

Відповідно до вимогст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Згідно положеньст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2ст. 170 КПК Українипередбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Також, згідно ч. 4 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Статтею 96-2 КК України, передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріально забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знак і не міг знати про їх незаконне використання.

Як вбачається з наданих матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017000000001319 від 29.08.2017 за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 з іншими невстановленими під час досудового розслідування особами у вчиненні в складі організованої групи кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 362, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

28.11.2017 року в рамках вказаного кримінального провадження №12017000000001319 від 29.08.2017 ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 362, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

23.05.2018 р. слідчий слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, а саме на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках: № НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Альфа-Груп» (ЄДРПОУ 41439100), відкритий у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 305299, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 «д»; № НОМЕР_2 який належить ТОВ «Компанія-Сапсан» (ЄДРПОУ 40692936), відкритий у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 305299, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 «д», посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 4 ст. 170 КПК України.

23.05.2018 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання слідчого задоволено.

Вирішуючи питання про накладення арешту на вказане майно, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, дотримався вимогст. 170 КПК Україниі прийшов до обґрунтованого висновку з приводу наявності підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на зазначене в ньому майно.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується та вважає, що органом досудового розслідування доведена необхідність застосування даного заходу кримінального провадження, з метою забезпечення у майбутньому виконання рішення суду в частині застосування спеціальної конфіскації майна та відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Доводи апеляційної скарги про те, що арештоване майно належить ТОВ "АЛЬФА-ГРУП" та ТОВ "КОМПАНІЯ-САПСАН", а підозрюваний ОСОБА_10 не перебуває у трудових відносинах із вказаними товариствами, є необґрунтованими та належним чином не доведеними.

Крім того, посилання апелянта про те, що арештоване майно не є предметом злочину, також, на думку колегії суддів, не заслуговують на увагу, оскільки в клопотанні органу досудового розслідування ставить питання про арешт майна з підстав, викладених у частині четвертій статті 170 КПК України, а не з підстав, передбачених частиною третьою статті 170 КПК України, а саме відповідності майна ознакам речового доказу.

Таким чином, з урахуванням вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження,а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадженнязаходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

У зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак апеляційна скарга представника власників майна ТОВ "АЛЬФА-ГРУП" та ТОВ "КОМПАНІЯ-САПСАН" - адвоката ОСОБА_6 , за викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.05.2018 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , про арешт майна та накладено арешт на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках як на майно на яке розповсюджуються положенняст. 170 КПК України(конфіскація майна як вид покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення) таст. 96-2 КК України(гроші які призначалися і використовувалися для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування і матеріального забезпечення злочину), а саме на: № НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Альфа-Груп» (ЄДРПОУ 41439100), відкритий у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 305299, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 «д»; № НОМЕР_2 який належить ТОВ «Компанія-Сапсан» (ЄДРПОУ 40692936), відкритий у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 305299, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 «д», залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власників майна ТОВ "АЛЬФА-ГРУП" та ТОВ "КОМПАНІЯ-САПСАН" - адвоката ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/84/2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_15

Доповідач: ОСОБА_1