Постанова

від 16.11.2018 по справі 910/7575/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2018 р. Справа№ 910/7575/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 (повний текст рішення складено 27.08.2018)

у справі №910/7575/18 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства Українська національна розрахункова картка

до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк

про стягнення 122 498,56 грн.

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство Українська національна розрахункова картка (далі, позивач або ПрАТ УНРК ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк (далі, відповідач або Банк) про стягнення 122 498,56 грн. заборгованості за надані послуги у лютому-березні 2018 року по Договору №3ВСZ від 01.09.2010.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем були порушені умови Договору на супроводження програмних продуктів бек-офісу від 01.09.2010 у частині своєчасної та повної оплати виконаних позивачем робіт за період лютий та березень 2018 року на загальну суму 122 498,56 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 позовні вимоги задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк на користь Приватного акціонерного товариства Українська національна розрахункова картка 122 498,56 грн. заборгованості та 1 837,49 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що вимога позивача про стягнення з відповідача 122 498,56 грн. заборгованості є обґрунтованою, підтверджується наявними матеріалами справи, не спростована відповідачем, а відтак підлягає задоволенню.

Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Укргазбанк звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що в порушення умов Договору щодо порядку надання позивачем документів відповідачу (спочатку акт виконаних робіт для огляду робіт, підписання акту, чи висловлення заперечень, і тільки після цього рахунок для сплати), Банку надійшли разом акт та рахунок, що позбавило його можливості належно прийняти роботи, у зв'язку з чим, як стверджує апелянт, зазначені акти не можуть вважатися підписаними в силу пунктів 4.1.4., 4.2.4., 4.3.5., 4.4.4. Договору, а Банк не несе обов'язку з їх оплати.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2018 справу №910/7575/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 у справі №910/7575/18; призначено до розгляду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 у справі № 910/7575/18 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

26.09.2018 позивач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд у її задоволенні відмовити, а оскаржене рішення суду залишити без змін.

Указом Президента України Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах №454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті Голос України №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене, Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Частиною 5 статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Згідно частини 7 статті 31 Господарського процесуального кодексу України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Актом прийняття-передачі судових справ від 01.10.2018 справу №910/7575/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2018 справу №910/7575/18 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Скрипки І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2018 прийнято апеляційну скаргу Банку у справі №910/7575/18 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М., розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено сторонам строк для надання можливості скористатися наданими статтями 166, 167, 263, 267 Господарського процесуального кодексу України правами до 06.11.2018.

Враховуючи наявність у матеріалах справи відзиву позивача на апеляційну скаргу та закінчення встановленого ухвалою суду від 22.10.2018 строку для подачі сторонами документів, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи по суті.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як підтверджується матеріалами справи, 01.09.2010 між позивачем ВАТ Українська національна розрахункова картка (компанія за договором) та відповідачем - ПАТ Укргазбанк (банк) був укладений Договір на супроводження програмного продукту бек-офісу №3ВСZ (далі, Договір), відповідно до умов якого відповідач (компанія) виконує роботи по супроводженню наступних програмних продуктів бек-офісу банку: програмного забезпечення BCZ-Card+ (ПО BCZ-Card+); системи видання карток BCZ-PINprint; і технічної підтримки програмного забезпечення ORACLE (ліцензія SU-040903-141749).

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу 1 Договору компанія надає послуги по адмініструванню операційної системи (ОС) UNIX і баз даних (БД) на сервера Банку, де встановлено програмне забезпечення модуля емітента BCZ-Card+. Банк оплачує ці роботи, у відповідності до умов даного договору.

У розумінні розділу 2 Договору супроводження програмних продуктів - надання Компанією модифікацій, нових версій програмного забезпечення, документації, інформаційну підтримку про заплановані модифікації та розробки програмних продуктів, а також оперативну підтримку експлуатаційного персоналу банку.

У розділі 4 сторони погодили вартість робіт і порядок здійснення розрахунків за договором.

Як вбачається із матеріалів справи, після укладення Договору сторони шляхом підписання додаткових угод неодноразово вносили зміни до договору щодо обсягу та предмету виконання конкретних робіт, їх вартості, строків та ін.

Відповідно до пункту 4.1.1. Договору в редакції додаткової угоди №39 від 30.10.2014 (том 1, а.с.140) вартість робіт з супроводу придбаних у Компанії програмних модулів ВСZ-Сагсі+, за якими Акти прийому-передачі ліцензії або Акти виконаних робіт по розробці підписані до 01 вересня 2014 року, становить 33 350,00 (тридцять три тисячі триста п'ятдесят) грн. 00 коп., крім того ПДВ 6 670,00 (шість тисяч шістсот сімдесят) грн. 00 коп., всього 40 020.00 (сорок тисяч двадцять) грн. 00 коп. на місяць.

Згідно пункту 4.1.10. Договору в редакції додаткової угоди №39 від 30.10.2014 після введення в промислову експлуатацію нових програмних модулів або доопрацьованих модулів ПО ВСZ-Саrd+ такі модулі вважаються інстальованими і дійсна щомісячна вартість робіт по супроводженню програмних модулів ПО ВС7- Сагс1+ з наступного календарного місяця збільшується на 1,67 (одну цілу шістдесят сім сотих) % суми вартості розробки (доопрацювання) модуля ПО ВСZ-Саrd, обумовленою актом.

У пункті 4.1.2. Договору сторони погодили, що після закінчення календарного місяця сторони підписують Акт виконаних робіт по супроводженню, на підставі якого Компанія виставляє рахунок, який Банк сплачує не пізніше трьох календарних днів з дати його отримання. Підписаний акт Банк зобов'язаний повернути протягом 5 днів з дати отримання.

За умовами пункту 4.1.3. Договору у разі наявності у Банка заперечень по об'єму та якості супроводження, наданого в поточному місяці, Банк має право не підписувати акт та зобов'язаний у п'ятиденний строк в письмовому вигляді надати Компанії обґрунтоване заперечення.

Пунктом 4.1.4. Договору передбачено, що при умові неповернення Банком підписаного акту в строк, зазначений в пункті 4.1.2. даного Договору або не надання обґрунтованих заперечень щодо супроводження за поточний місяць в строк, зазначений у пункті 4.1.3. даного Договору, вважається, що супроводження в поточному місяці надано Компанією у повному обсязі та в належній якості, та прийнято Банком без заперечень, а Акт виконаних робіт вважається підписаним сторонами.

Згідно пункту 4.2.1. Договору вартість робіт з супроводження Системи видання карток ВСZ-PINprint, складає 145,83 (сто сорок п'ять грн. 83 коп.), крім того НДС 29,17 грн. (двадцять дев'ять грн. 17 коп.), всього 175,00 грн. (сто сімдесят п'ять грн. 00 коп.) щомісячно.

Після закінчення календарного місяця сторони підписують Акт виконаних робіт по супроводженню, на підставі якого Компанія виставляє рахунок, який Банк сплачує не пізніше трьох календарних днів з дати його отримання. Підписаний акт Банк зобов'язаний повернути протягом 5 днів з дати отримання (пункту 4.2.2. Договору).

Згідно пункту 4.2.3. Договору у разі наявності у Банка заперечень по об'єму та якості супроводження, наданого в поточному місяці, Банк має право не підписувати акт та зобов'язаний у п'ятиденний строк в письмовому вигляді надати Компанії обґрунтоване заперечення.

Відповідно до пункту 4.2.4. Договору при умові неповернення Банком підписаного акту в строк, зазначений в пункті 4.2.2. даного Договору або не надання обґрунтованих заперечень щодо супроводження за поточний місяць в строк, зазначений в пункті 4.2.3. даного Договору, вважається, що супроводження в поточному місяці надано Компанією у повному обсязі та в належній якості, та прийнято Банком без заперечень, а Акт виконаних робіт вважається підписаним Сторонами.

Згідно пункту 4.4.1. Договору вартість робіт з адміністрування системи UNIX та БД на сервері Банку складає 1000,00 грн. (одна тисяча грн. 00 коп.), крім того НДС 200,00 грн. (двісті грн. 00 коп.), всього 1200,00 (одна тисяча двісті грн. 00 коп.) щомісячно.

Відповідно до пункту 4.4.2. Договору після закінчення календарного місяця Сторони підписують Акт виконаних робіт по супроводженню, на підставі якого Компанія виставляє рахунок, який Банк сплачує не пізніше трьох календарних днів з дати його отримання. Підписаний акт Банк зобов'язаний повернути протягом 5 днів з дати отримання.

Згідно пункту 4.4.3. Договору у разі наявності у Банка заперечень по об'єму та якості супроводження, наданого в поточному місяці, Банк має право не підписувати акт та зобов'язаний у п'ятиденний строк в письмовому вигляді надати Компанії обґрунтоване заперечення.

При умові неповернення Банком підписаного акту в строк, зазначений в пункті 4.2.2. даного Договору або не надання обґрунтованих заперечень щодо супроводження за поточний місяць в строк, зазначений в пункт 4.2.3. даного Договору, вважається, що супроводження в поточному місяці надано Компанією у повному обсязі та в належній якості, та прийнято Банком без заперечень, а Акт виконаних робіт вважається підписаним Сторонами (пункт 4.4.4. Договору).

За умовами пункту 10.1. Договору він вступає в силу з 01.09.2010 і діє до 31.08.2011. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, котрі залишились невиконаними в період дії цього договору.

Згідно пункту 10.2. Договору якщо протягом 30 календарних днів до дати закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не виявить бажання розірвати договір, то він пролонгується ще на один рік на тих же умовах.

Як зазначає позивач, відповідач виконані позивачем роботи по Договору №3ВСZ від 01.09.2010 у період з 01.02.2018-28.02.2018 (лютий 2018 року), 01.03.2018-31.03.2018 (березень 2018 року) по виставлених рахунках не оплатив, акти виконаних робіт за спірний період відповідачем не підписані та не повернені, заборгованість складає 122 498,56 грн.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у повному обсязі та не приймає до уваги заперечення відповідача, викладені у апеляційній скарзі, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений між сторонами Договір фактично є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як уже зазначалося, умовами розділу 4 Договору було визначено порядок приймання та оплати робіт: після закінчення календарного місяця сторони підписують відповідний акт виконаних робіт, на підставі якого компанія виставляє рахунок, строк оплати якого банком становить 3 календарні дні з моменту отримання, підписаний акт банк повертає протягом 5 днів з дня отримання, у випадку неповернення банком у цей строк акта і за відсутності висловлених заперечень, акт вважається підписаний сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, що супровідним листом за вих.№239/502 від 01.03.2018 позивачем були надані відповідачу рахунок №167 від 28.02.2018 на суму 61 249,28 грн. та Акт виконаних робіт №49 від 28.02.2018; супровідним листом №379/502 від 03.04.2018 були надані відповідачу рахунок на оплату №245 від 31.03.2018 на суму 61 249,28 грн. та Акт виконаних робіт №1566 від 31.03.2018.

Позивач у позовній заяві та відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що вказані акти виконаних робіт після надання для підписання відповідачу були залишені ним без підписання та не повернуті позивачу, а тому в силу умов пунктів 4.1.4., 4.2.4., 4.4.4. Договору вважаються підписаними.

Відповідач, у свою чергу, у відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі не оспорює отримання рахунків на оплату у лютому-березні 2018 року, неповернення актів, зазначаючи при цьому, що оскільки він отримав рахунки та акти одночасно, позивачем було порушено чіткий порядок подання документів: спочатку акт виконаних робіт для огляду робіт, підписання акту, чи висловлення заперечень, і тільки після цього рахунок для сплати, тому Банк не зміг скористатись своїми правами, передбаченими статтями 853, 854 Цивільного кодексу України, а відповідні акти не можуть вважатися підписаними в силу пунктів 4.1.4., 4.2.4., 4.3.5., 4.4.4. Договору та не підлягають оплаті.

Зазначені доводи скаржника не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно положень статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного господарського суду не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав звільнення відповідача від обов'язку оплати виконаних позивачем згідно Договору у період лютий-березень 2018 року по актах №49 від 28.02.2018 та №1566 від 31.03.2018 робіт на суму 122 498,56 грн.

Наведені відповідачем обґрунтування щодо порушення позивачем порядку надання документів не спростовують факту отримання ним актів виконаних робіт №49 від 28.02.2018 та №1566 від 31.03.2018.

Водночас, умови Договору не забороняють позивачу направляти відповідачу одночасно і акти виконаних робіт і рахунки на їх оплату. Поруч із цим, доказів того, що надсилання позивачем відповідачу рахунків разом з актом виконаних робіт для підписання якимось чином позбавило відповідача можливості належно прийняти роботи, підписати акти або висловити свої зауваження, суду не надано.

Відповідачем не надано суду жодних доказів у відповідності до умов пунктів 4.1.3., 4.2.3., 4.4.3. Договору на підтвердження того, що ним висловлювались будь-які заперечення щодо об'єму та якості виконаних робіт/наданих послуг, у т.ч. як після отримання актів та рахунків одночасно, так і в межах визначеного строку для підписання актів та після спливу встановленого строку.

Таким чином, суд, враховуючи умови договірних відносин сторін, за відсутності заперечень Банку щодо вказаних актів за лютий-березень 2018 року, приймає доводи позивача про те, що вказані акти вважаються підписаними сторонами та є підставою для оплати виконаних робіт по рахунках.

Відтак, у відповідача виник обов'язок зі сплаті коштів за отримані згідно Договору послуги на суму 122 498,56 грн.

Сплату вказаної суми заборгованості відповідачем не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів, які б підтверджували безпідставність нарахування заборгованості, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, суду також не надано.

З огляду на встановлені обставини, судом першої інстанції обґрунтовано задоволені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором у сумі 122 498,56 грн.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги Банку, оскільки останні не спростовують висновків суду першої інстанції. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

У свою чергу, позивачем доведено порушення його прав та законних інтересів зі сторони відповідача.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 у справі №910/7575/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 у справі №910/7575/18 залишити без змін.

Матеріали справи №910/7575/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 286 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б.Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка