Рішення

від 13.11.2018 по справі 910/10360/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2018Справа № 910/10360/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., при секретарі судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юніт Сервіс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Перші Мобільні Системи

про стягнення 281203,81 грн.

Представники:

від позивача : Орленко Б.М.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Юніт Сервіс звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Перші Мобільні Системи про стягнення 281203,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив зобов'язання щодо орендної плати за договором суборенди № 01092017-34 від 01.10.2017, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 244525,06 грн. та штраф у розмірі 36678,75 грн.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на ціну позову, суд приходить до висновку про здійснення розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження.

Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2018 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 04.09.2018.

03.09.2018 до відділу діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з направленням ним позивачу повідомлення з пропозиціями врегулювання спору. Відповідно до відзиву, відповідач зазначає, що сторонами була досягнута усна домовленість про несплату вартості оренди з 01.10.2017 до 01.12.2017 - до моменту, коли буде надано належне приміщення для відповідача, про свідчить факт незвернення позивачем протягом 8 місяців з вимогами щодо сплати орендної плати; повідомлення про розірвання договору було надіслане у м. Вінницю - на попередню адресу відповідача, що, відповідно, унеможливило вручення його відповідачу; працівники позивача заблокували системні блоки, сервери відповідача, на яких залишилась інформація щодо замовлень, та робочі програмні ресурси, з наслідками чого господарська діяльність відповідача зупинилась, у зв'язку з чим відповідачем понесено збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 100000,00 дол. США.

У підготовче засідання 04.09.2018 з'явився представник позивача. Представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Суд розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, відмовив у його задоволенні, так як підстави наведені у вказаному клопотанні не є належними підставами для відкладення розгляду справи відповідно до положень ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 04.09.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 09.10.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 суд повідомив учасників справи про те, що у зв'язку з перебуванням судді Картавцевої Ю.В. у відпустці, розгляд даної справи, призначений на 09.10.2018 не відбудеться та ухвалив призначити розгляд справи № 910/10360/18 на 04.10.2018.

26.09.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

У підготовче засідання 04.10.2018 з'явився представник позивача. Представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

У підготовчому засіданні 04.10.2018 судом з'ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2018 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 30.10.2018

У судове засідання 30.10.2018 з'явився представник позивача. Представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 30.10.2018 оголошено перерву до 13.11.2018.

У судове засідання 13.11.2018 з'явився представник позивача. Представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 13.11.2018, за відсутності представника відповідача, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.

У судовому засіданні 13.11.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю ЮНІТ СЕРВІС та Товариством з обмеженою відповідальністю ПЕРШІ МОБІЛЬНІ СИСТЕМИ було укладено Договір суборенди нерухомого майна №01092017-34 (далі - Договір), відповідно до якого ТОВ ЮНІТ СЕРВІС (орендар) зобов'язався передати у тимчасове платне користування Приміщення ТОВ ПЕРШІ МОБІЛЬНІ СИСТЕМИ (суборендарю), а суборендар зобов'язався прийняти таке приміщення в суборенду та сплачувати за нього суборендну плату та інші платежі, передбачені Договором.

Відповідно до п. 1.2, 2.4 Договору приміщення, що передається в суборенду знаходиться на другому поверсі будівлі, що є нежитловим приміщення, групою приміщень № 1, 2, 3 (в літ. 20Є), розташованих за адресою Україна, місто Київ, вулиця Сім'ї Хохлових, будинок 8. Площа приміщення, що передається в суборенду за Договором визначається відповідно до Технічного паспорту Будівлі та становить 47,90 квадратних метрів. Відповідно до п. 2.3 Договору метою суборенди за цим Договором є розміщення суборендарем у приміщенні власного офісу.

Строк суборенди за цим договором починається з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі та закінчується 01.09.2018 (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору загальною ціною цього Договору є сума всіх платежів, що будуть сплачені Суборендарем на користь Орендаря протягом строку суборенди за цим Договором.

Відповідно до п.5.9.2 Договору суборендна плата за користування приміщенням, що підлягає сплаті за відповідний календарний місяць, розраховується за формулою:

ОП = (дорівнює) СОП х (помножити) ЗП + (додати) ПДВ, де:

ОП - суборендна плата за користування приміщенням, що підлягає сплаті за відповідний календарний місяць суборенди;

СОП - суборендна ставка, визначена у Договорі;

ЗП - загальна площа приміщення, визначена у цьому Договорі;

ПДВ - податок на додану вартість за ставкою, визначеною чинними в Україні нормативними актами.

Сторони погодили, що з моменту набрання чинності цим Договором і до 31.12.2017 року суборендна ставка за користування 1 (одним) квадратним метром приміщення протягом 1 (одного) календарного місяця складатиме суму в українській гривні, еквівалентну 41,75 долар США, не включаючи ПДВ; з 01.01.2018 року і до закінчення строку суборенди - суму в українській гривні, еквівалентну 31,32 долар США, не включаючи ПДВ.

Відповідно до п.5.10 та 5.11 Договору оплата послуг з утримання та компенсація комунальних послуг включені до суборенди та окремо суборендарем не слачуються окремо.

Відповідно до п. 5.4 Договору усі платежі за Договором здійснюються у національній валюті України - українській гривні. Якщо розмір платежу за цим Договором встановлюється в еквіваленті іноземної валюти (долар США), то розмір відповідної суми грошових коштів в українській гривні визначається як добуток еквіваленту в долар США та курсу гривні до долара США, встановленого відповідно до умов цього Договору. Орендар повідомив Суборендаря про валютні ризики останнього, що можуть виникнути під час виконання Сторонами цього Договору. Суборендар прийняв на себе валютні ризики згідно з цим Договором в повному обсязі.

Згідно з п. 5.9.6. Договору суборендна плата за користування приміщенням сплачується суборендарем не пізніше ніж до 25 числа календарного місяця, що передує місяцю, за суборенду в якому здійснюється оплата.

Додатковою угодою №1 від 30.11.2017, що становить невід'ємну частину Договору, було внесено зміни до п.2.4 Договору. Так, відповідно об'єктом суборенди за Договором стало приміщення, що знаходиться на першому поверсі будівлі, загальна площа якого становить 38,3 квадратних метрів.

Суборендна ставка за користування 1 метром квадратним протягом 1 місяця складає суму в українській гривні, еквівалентну 39,16 долар США, не включаючи ПДВ., з 01.12.2017 і до завершення строку суборенди за цим договором.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. (ст. 760 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що факт передачі приміщення (№ 1, 2, 3 (в літ. 20Є), розташованих за адресою Україна, місто Київ, вулиця Сім'ї Хохлових, будинок 8) площею 47,90 кв. м. у користування суборендарю підтверджується Актом приймання-передачі приміщення (передачі) від 01 жовтня 2017 року.

Факт передачі приміщення 105 (№ 1, 2, 3 (в літ. 20Є), розташованих за адресою Україна, місто Київ, вулиця Сім'ї Хохлових, будинок 8) площею 38,3 кв. м. у користування суборендарю підтверджується Актом приймання-передачі приміщення (передачі) від 30 листопада 2017 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, що відображений в акті звірки взаєморозрахунків, що підписаний позивачем, загальна вартість суборенди за Договором у період з жовтня 2017 по квітень 2018 року становить 392 166,06 грн.

Судом встановлено, що протягом періоду з жовтня 2017 по квітень 2018 року відповідачем було здійснено наступні сплати в рахунок суборендної плати за Договором: 50420,50 грн. за платіжним дорученням № 73 від 12.02.2018, 50420,50 грн. за платіжним дорученням № 76 від 27.02.2018, 46800,00 грн. за платіжним дорученням № 77 від 02.04.2018. Загальна сума грошових коштів, перерахованих відповідачем в рахунок суборендних платежів протягом строку суборенди, становить 147 641,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, що долучені до позову.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач порушив зобов'язання щодо орендної плати за договором суборенди № 01092017-34 від 01.10.2017, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 244525,06 грн. та штраф у розмірі 36678,75 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, сторони погодили, що з моменту набрання чинності цим Договором і до 31.12.2017 року суборендна ставка за користування 1 (одним) квадратним метром приміщення протягом 1 (одного) календарного місяця складатиме суму в українській гривні, еквівалентну 41,75 долар США, не включаючи ПДВ; з 01.01.2018 року і до закінчення строку суборенди - суму в українській гривні, еквівалентну 31,32 долар США, не включаючи ПДВ.

Додатковою угодою №1 від 30.11.2017, що становить невід'ємну частину Договору, було внесено зміни до п.2.4 Договору. Так, відповідно об'єктом суборенди за Договором стало приміщення, що знаходиться на першому поверсі будівлі, загальна площа якого становить 38,3 квадратних метрів.

Суборендна ставка за користування 1 метром квадратним протягом 1 місяця складає суму в українській гривні, еквівалентну 39,16 долар США, не включаючи ПДВ., з 01.12.2017 і до завершення строку суборенди за цим договором.

Згідно з п. 5.9.6. Договору суборендна плата за користування приміщенням сплачується суборендарем не пізніше ніж до 25 числа календарного місяця, що передує місяцю, за суборенду в якому здійснюється оплата.

За наведених обставин, строк сплати суборендної плати за Договором (період з жовтня 2017 року по квітень 2018) станом на дату подання позову є таким, що настав.

Як встановлено судом, відповідно до наданого позивачем розрахунку, що відображений в акті звірки взаєморозрахунків, що підписаний позивачем, загальна вартість суборенди за Договором у період з жовтня 2017 по квітень 2018 року становить 392 166,06 грн.

Як встановлено судом, протягом періоду з жовтня 2017 по квітень 2018 року відповідачем було здійснено наступні сплати в рахунок суборендної плати за Договором: 50420,50 грн. за платіжним дорученням № 73 від 12.02.2018, 50420,50 грн. за платіжним дорученням № 76 від 27.02.2018, 46800,00 грн. за платіжним дорученням № 77 від 02.04.2018. Загальна сума грошових коштів, перерахованих відповідачем в рахунок суборендних платежів протягом строку суборенди, становить 147 641,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, що долучені до позову.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем не надано доказів повної сплати суборендних платежів за Договором, в тому числі на суму 244525,06 грн., не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов'язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, у зв'язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 244525,06 грн., з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 36678,75 грн. штрафу.

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до частин 1 та 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п. 9.7. Договору у разі прострочення суборендарем виконання будь-якого грошового зобов'язання за цим договором, орендар має право вимагати від суборендаря, а суборендар зобов'язаний сплатити протягом 5 робочих днів з моменту отримання відповідної письмової вимоги наступні договірні штрафні санкції, зокрема, якщо період прострочення перевищує 30 банківських днів, то суборендар зобов'язаний сплатити орендарю штраф у розмірі 15% від суми невиконаного вчасно грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що період прострочення сплати відповідачем суборендної плати у розмірі 244525,06 грн. перевищує 30 банківських днів, з огляду на що наявні підстави для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 15% від суми невиконаного вчасно грошового зобов'язання.

За розрахунком позивача розмір штрафу складає 36678,75 грн. Суд зазначає, що 15% від суми 244525,06 грн. (сума невиконаного вчасно грошового зобов'язання) складає 36678,76 грн. а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 36678,75 грн. підлягають задоволенню, оскільки заявлена позивачем сума штрафу не перевищує встановлений судом розмір штрафу.

Доводи відповідача про усну домовленість щодо безоплатного користування відповідачем приміщенням у відповідний період не підтверджуються жодними доказами та позивачем заперечуються, а тому судом не приймаються; щодо доводів про надіслання повідомлення про розірвання договору на неактуальну адресу відповідача, суд зазначає, що виходячи з предмету і підстав позову, питання щодо розірвання договору не входить до предмета доказування у справі, оскільки позивачем заявлено серед підстав позову той період, який охоплюється періодом до того, як позивачем, за його твердженням, було реалізовано волевиявлення щодо розірвання договору; доводи про понесення відповідачем упущеної вигоди у зв'язку з неправомірними діями позивача не входять до предмету доказування у справі, а тому судом не досліджуються.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Перші мобільні системи (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 4-А, оф. 205; ідентифікаційний код: 39754255) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юніт Сервіс (01015, м. Київ, вул. Лаврська, 18; ідентифікаційний код: 40735754) основний борг у розмірі 244525 (двісті сорок чотири тисячі п'ятсот двадцять п'ять) грн. 06 коп., штраф у розмірі 36678 (тридцять шість тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 75 коп. та судовий збір у розмірі 4218 (чотири тисячі двісті вісімнадцять) грн. 06 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 14.11.2018

Суддя Ю.В. Картавцева