Рішення

від 13.11.2018 по справі 914/1276/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2018 Справа №914/1276/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Дубенюк Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача: ОСОБА_1 підприємства редакції газети «Український меморіал» , м.Львів

про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення та стягнення заборгованості в розмірі 255776,70грн.

Ціна позову: 255776,70грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - представник;

від відповідача: не з'явився.

Заяв про відвід не поступало, та в судових засіданнях присутнім представником позивача не заявлено.

Розгляд справи судом.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів до відповідача ОСОБА_1 підприємства редакції газети «Український меморіал» , м.Львів про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення та стягнення заборгованості в розмірі 255776,70грн.

Ухвалою суду від 23.07.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 03.09.2018 року.

07.08.2018р. від відповідача на адресу суду подано пояснення за вх.№29382/18, в яких відповідач зазначає, що стягнення заборгованості в розмірі 255776,70грн. є безпідставним, оскільки Львівською міською радою прийнято ухвалу від 13.07.2016р. №3752, якою зобов'язано позивача провести списання заборгованості (пені) для колективного підприємства редакції газети «Український меморіал» , що виник за період з 24.12.2014р. по 31.05.2018р. На підтвердження вказаних обставин відповідачем долучено копію листа УКВ ДЕР ЛМР №2301-2067 від 19.07.2018р.

Ухвалою суду від 03.09.2018р. відкладено підготовче засідання 18.09.2018р. Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.09.2018 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження у справі на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 02.10.2018р. Ухвалою суду від 02.10.2018 року відкладено підготовче засідання на 10.10.2018р. та ухвалою суду від 10.10.2018р. закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 07.11.2018р.

Від відповідача через канцелярію суду поступило клопотання за вх.№42408/18 від 06.11.2018 року про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.11.2018р. враховуючи клопотання відповідача та строки визначені ГПК України щодо розгляду спору, судом розгляд справи відкладено на 13.11.2018р.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012). Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В судове засідання 13.11.2018р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд позов задоволити.

В судові засідання 03.09.2018р., 18.09.2018р., 02.10.2018р., 10.10.2018р., 07.11.2018р. та 13.11.2018р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, вимоги ухвал суду не виконано. Причини неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомлено, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції, внесенням ухвал до Єдиного державного реєстру судових рішень, повідомленнями про вручення поштових відправлень №7903905907404, №7903905535345 та поштовими конвертами з повідомленнями про вручення поштових відправлень, які повернуті на адресу суду із довідками органу поштового зв'язку за закінченням встановленого строку зберігання .

Згідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи відповідача - ОСОБА_1 підприємства редакції газети «Український меморіал» є: 79039, м.Львів, вул.Сосенка, буд. 3.

Відповідачу надіслано ухвали господарського суду Львівської області від 23.07.2018р., від 03.09.2018р., від 18.09.2018р., від 02.10.2018р., від 10.10.2018р. та від 07.11.2018р. рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адреси зазначені у позовній заяві та витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ, відтак відповідача належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи судом. Крім цього, сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважних представників не обов'язковою, та те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що в порушення умов договору оренди Ш-9321-14 від 24.12.2014р. нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) відповідачем орендна плата за користування об'єктом оренди не вносилась та відповідачем допущено заборгованість, яка відповідно до довідки про заборгованість №4-2302-268 від 06.02.2018р. становить 255776,70грн., яку просить стягнути з відповідача. Також позивач враховуючи те, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання за договором оренди та враховуючи несплату орендної плати протягом трьох місяців підряд просить розірвати договір оренди та виселити відповідача з нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою м.Львів, вул.Сосенка, буд. 3, загальною площею 189,80кв.м.

В поясненнях №2302-вих-6000 від 09.10.2018р. (вх.№38170/18 від 10.10.2018р.) позивач повідомляє, що відповідачем орендна плата згідно договору оренди №Ш-9321-14 від 24.12.2014р. не вносилась жодного разу та зазначає, що згідно ухвали №3752 від 13.07.2018р., на яку покликається відповідач, в переліку орендарів яким списано заборгованість по орендній платі відповідач за адресою м.Львів, вул.Сосенка,7 відсутній. На підтвердження вказаних обставин позивачем долучено до справи ухвалу №3752 від 13.07.2018р. з переліком об'єктів комунальної власності, які знаходься в оренді у громадських організацій національно-патріотичного спрямування м.Львова, з яких списується заборгованість зі сплати орендної плати.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано.

У поясненнях за вх.№29382/18 від 07.08.2018р. відповідач зазначає, що стягнення заборгованості в розмірі 255776,70грн. є безпідставним, оскільки Львівською міською радою прийнято ухвалу від 13.07.2016р. №3752, якою зобов'язано позивача провести списання заборгованості (пені) для колективного підприємства редакції газети «Український меморіал» , що виник за період з 24.12.2014р. по 31.05.2018р. На підтвердження вказаних обставин відповідачем долучено копію листа УКВ ДЕР ЛМР №2301-2067 від 19.07.2018р.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

24.12.2014р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та ОСОБА_1 підприємством редакції газети «Український меморіал» (орендар) укладено договір оренди №Ш-9321-14 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) (далі за текстом - договір №Ш-9321-14 від 24.12.2014р.), відповідно до п.1 якого, орендодавець, на підставі ухвали Львівської міської ради від 10.07.2014р. №3588 передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно (далі - об'єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП «Янів-405» , (надалі балансоутримувач). Об'єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.М.Сосенка, 7, загальною площею 189,80м 2 , у тому числі: цокольний поверх - 189,80кв.м. з індексами приміщень 41-1, 41-2, 41-3, 41-4, 41-5, 41-6, 41-7, 41-8, 41-9, 41-10, 41-11, 41-12, 41-13, 41-14, 41-15, 41-16, 41-17, 41-18, 41-19 відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР БТІ та ЕО від 21.12.2010р., інвентарний номер 280. Вартість об'єкта оренди, відповідно до звіту про оцінку майна, затвердженого наказом управління комунальної власності департаменту економічної політики від 17.12.2014р. №1408-е, станом на 31.10.2014р. становить 857800,00грн. без ПДВ.

Пунктом 2.1 договору оренди №Ш-9321-14 від 24.12.2014р. визначено, що об'єкт оренди орендар буде використовувати для редакції газети - 26,2м.кв.; для архіву - 20,8м.кв.; для складу готової друкованої продукції - 142,8м.кв.

За умовами п.п.3.1., 3.3., 3.5. договору оренди №Ш-9321-14 від 24.12.2014р. приймання-передача об'єкта оренди здійснюють орендар та балансоутримувач. При передачі об'єкта оренди складається акт приймання-передачі, який підписують орендар та балансоутримувач. Об'єкт оренди вважається переданим в оренду з часу підписання акту приймання-передачі.

24.12.2014р. згідно із актом приймання-передачі ЛКП Янів-405 (балансоутримувач) передав, а ОСОБА_1 підприємством редакції газети «Український меморіал» (орендар) прийнято нежитлове приміщення за адресою м.Львів, вул.М.Сосенка, 7, загальною площею 189,80м 2 . (копію акта долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п.4.1., 4.2., 4.3. договору оренди №Ш-9321-14 від 24.12.2014р. термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 24 грудня 2014 року до 23 грудня 2017 року включно. Перебіг терміну дії договору оренди та настання обов'язку орендаря, щодо внесення орендної плати починається з дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Доказів надіслання повідомлення про припинення договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну його дії суду не представлено, відтак договір вважається продовженим.

Пунктами 5.1., 5.2., 5.3., 5.4., 5.5. договору оренди №Ш-9321-14 від 24.12.2014р. встановлено, що розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення цього договору методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м.Львова, затвердженої ухвалою міської ради від 07.06.2007р. №897 (із змінами та доповненнями внесеними, і складає ((4519,49*0,04*142,8) + (4519,49*0,06*26,2) + (4519,49*0,12*20,8))//12*1,019 = 3753,37грн. без ПДВ за перший місяць оренди. Розмір орендної плати підлягає індексації на визначений індекс інфляції за відповідний період (місяць, квартал, рік). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Розмір орендної плати переглядається лише за згодою сторін або за рішенням суду. Доказів в підтвердження внесення змін до договору в частині розміру орендної плати суду не представлено.

Відповідно до п. 5.6. договору №Ш-9321-14 від 24.12.2014р. орендну плату орендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць, через перерахування коштів на рахунок орендодавця.

Згідно із п.7.2. договору оренди №Ш-9321-14 від 24.12.2014р. орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.287 ГК України орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.

Згідно з ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ч.3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ст.286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. У статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно із ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема довідки №4-2302-268 від 06.02.2018р. за період з 24.12.2014р. по грудень 2017р., відповідачем не здійснювались платежі з орендної плати, внаслідок чого за вказаний період виникла заборгованість в сумі 255776,70грн. Доказів оплати орендних платежів чи повернення приміщення орендодавцю (балансоутримувачу) до 31.12.2017р. суду, не представлено. Доказів визнання недійсним договору чи його розірвання також не надано.

Твердження відповідача викладені у поясненнях за вх.№29382/18 від 07.08.2018р., щодо списання заборгованості спростовуються наступним. Як вбачається із листа №2301-2067 від 19.07.2018р. Департаменту економічного розвитку адресованого редакції газети «Український меморіал» , відповідно до звернення про списання заборгованості, підготовлено проект ухвали про списання заборгованості зі сплати орендної плати для громадських організацій національно-патріотичного спрямування м.Львова. Однак, відповідачем не представлено ухвали про списання відповідачу заборгованості зі сплати орендної плати.

Позивачем у справі надані письмові пояснення №2302-вих-6000 від 09.10.2018р. (вх.№38170/18 від 10.10.2018р.), в яких зазначено, що згідно ухвали №3752 від 13.07.2018р., на яку покликається відповідач, в переліку орендарів, яким списано заборгованість по орендній платі відповідач відсутній. Як вбачається із ухвали №3752 від 13.07.2018р., копія якої долучена позивачем, у переліку об'єктів комунальної власності, які знаходяться в оренді у громадських організацій національно-патріотичного спрямування м.Львова, з яких списується заборгованість зі сплати орендної плати, визначена інша юридична особа - Львівська обласна історико-просвітницька правозахисна організація Меморіал" імені ОСОБА_3, яка згідно довідки із ЄДР ЮО, ФОП та ГФ є юридичною особою з ідентифікаційним кодом 20848324, із місцезнаходженням об"єкта оренди м.Львів вул.Наливайка, буд.7, із площею об'єкта оренди- 98,2кв.м. . Юридична особа відповідача - Колективне підприємство редакції газети «Український меморіал» із адресою м.Львів, вул.Сосенка, 7, ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ 19167381, із адресою об'єкта оренди -м.Львів, вул.М.Сосенка, 7 та із площею об'єкта оренди 189,80кв.м., в даному переліку не значиться. Доказів протилежного не подано.

У п.5.8. договору оренди №Ш-9321-14 від 24.12.2014р. встановлено, що несплата орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Згідно із ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У пункті 5.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна зазначено, що відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів. У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд. Відповідно до поданої довідки про заборгованість орендаря перед орендодавцем, відповідачем не проводились платежі з орендної плати протягом усього періоду дії договору, а саме з 24.12.2014р. по 31.12.2017р.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань. Підставою для розірвання договору в такому випадку на вимогу орендодавця може бути невиконання відповідачем належним чином хоча б одного з його зобов'язань за договором оренди. З вище встановленого судом вбачається, що відповідач всупереч вищевказаним законодавчим актам та умовам спірного договору оренди, взяті на себе зобов'язання не виконує та протягом періоду з 24.12.2014р. по 31.12.2017р., тобто більше трьох місяців підряд, не здійснює оплати орендних платежів, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з орендної плати, що складає 255776,70грн.

За умовами п. 4.10. договору оренди №Ш-9321-14 від 24.12.2014р. чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення терміну, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем; загибелі об'єкта оренди; взаємної згоди сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п.11.2. договору оренди №Ш-9321-14 від 24.12.2014р. цей договір може бути припинений за згодою сторін, рішенням суду, або з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Згідно з ч.2 ст.291 ГК України та ч.2 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено, приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря), банкрутства орендаря, загибелі об'єкта оренди, ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно із п.п.9.1., 9.3.-9.5. договору оренди №Ш-9321-14 від 24.12.2014р. повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання. Об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом 15 днів з часу настання однієї із подій, вказаних в п.9.1. цього договору. При передачі об'єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписують орендар та балансоутримувач та у п'ятиденний термін надсилається балансоутримувачем орендодавцю. Об'єкт оренди вважається переданим орендодавцю з часу підписання акту здачі-приймання.

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень представника позивача відповідач об'єкт оренди не повернув орендодавцю (балансоутримувачу), доказів протилежного суду не надано.

Станом на день прийняття рішення, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів повернення об'єкта оренди та сплати заборгованості по орендній платі не представлено.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

Частина 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що за подання позовних заяв майнового характеру до господарського суду ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовних заяв немайнового характеру до господарського суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018р.» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 гривень.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру стягнення заборгованості в розмірі 255776,70грн. та дві позовні вимоги немайнового характеру про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення. Позивачем, як доказ сплати судового збору, до позовної заяви додано платіжні доручення №431 від 04.07.2018р. на суму 1762,00грн., №46 від 02.02.2018р. на суму 1762,00грн. та №45 від 02.02.2018р. на суму 1762,00грн., всього на суму 5286,00грн. Проте, згідно Закону України Про судовий збір позивач враховуючи предмет спору повинен був сплатити за майнову вимогу виходячи із ціни позову 3836,65грн. та за кожну із двох немайнових вимог судовий збір у розмірі по 1762грн. 00коп., всього на загальну суму 7360грн. 65коп., тобто позивачем сплачено судовий збір в меншому розмірі, ніж необхідно. З огляду на вищенаведене, на підставі ст.129 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та достягнути суму судового збору із майнової вимоги в доход Державного Бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства редакції газети «Український меморіал» (79039, м.Львів, вул.Сосенка, буд.3, ідентифікаційний код 19167381) на користь Управління комунальної вланості департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл.Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625) 255776грн. 70коп. заборгованості по орендній платі.

Розірвати договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Ш-9321-14 від 24.12.2014р. укладений між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та ОСОБА_1 підприємством редакції газети «Український меморіал» .

Зобов'язати Колективне підприємство редакції газети «Український меморіал» (79039, м.Львів, вул.Сосенка, буд.3, ідентифікаційний код 19167381) повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлового приміщення загальною площею 189,80кв.м., що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Сосенка, буд.7.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства редакції газети «Український меморіал» (79039, м.Львів, вул.Сосенка, буд.3, ідентифікаційний код 19167381) на користь Управління комунальної вланості департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл.Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625) 5286грн. 00коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства редакції газети «Український меморіал» (79039, м.Львів, вул.Сосенка, буд.3, ідентифікаційний код 19167381) в доход Державного Бюджету України 2074грн. 65коп. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено 16.11.2018р.

Суддя Іванчук С.В.