Рішення

від 13.11.2018 по справі 918/632/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2018 р. м. Рівне Справа № 918/632/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н.Ф., за участю секретаря судового засідання Оліфер С.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця Косюка Валентина Васильовича

до Приватного підприємства "Інтерфейс"

про стягнення заборгованості в сумі 49 972 грн,

за участі представників сторін:

від позивача - Косюк В.В.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2018 року фізична особа-підприємець Косюк Валентин Васильович звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Приватного підприємства "Інтерфейс" про стягнення заборгованості в сумі 49 972,00 грн, з яких: 24 986,00 грн - основна заборгованість та 24 986,00 грн - неустойка.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов, укладеного між ФОП Косюком В.В. та ПП "Інтерфейс", договору про надання послуг від 07.06.2018 року, в частині оплати наданих послуг, внаслідок чого позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 24 986,00 грн та стягнення неустойки в сумі 24 986,00 грн.

Ухвалою суду від 28.09.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №918/632/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 23.10.2018 року.

Ухвалою суду від 23.10.2018 року розгляд справи відкладено на 13.11.2018 року.

У судове засідання 13.11.2018 року з'явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки в судове засідання не повідомив, проте повідомлений належним чином про час, дату та місце судового засідання.

Відповідно до п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

07.06.2018 року між Фізичною особою-підприємцем Косюком Валентином Васильовичем (позивач, виконавець) та Приватним підприємством "Інтерфейс" (відповідач, замовник) укладено договір про надання послуг (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату наступні послуги: виготовлення та монтаж водозливної системи, чистка існуючих ринв та фарбування даху гідроелектростанції площею 313 м/кв, в с. Хрінники, Демидівського району, Рівненської області, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

Згідно з п. 2.1. договору за завданням замовника особисто надавати останньому визначені цим договором послуги в строк не пізніше 30 днів від моменту підписання договору.

За надання передбачених договором послуг замовник виплачує виконавцю 45 986,00 грн впродовж 10 (десяти) робочих днів. Частина вказаної суми, а саме - 21 000,00 грн виплачується авансом, а решта - 24 986,00 грн виплачується впродовж 10 (десяти) робочих днів після виконання роботи (п. 3.1. договору).

Замовник зобов'язується сплатити решту вказаної суми, а саме: 24 986,00 грн до 26.07.2018 року. У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми до вказаного терміну, замовник зобов'язується сплатити неустойку у розмірі 100% від зазначеної суми.

Згідно з п. 3.3 договору здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного надання послуг.

Підписання Акта приймання-передачі наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та надання замовником авансу на матеріали (п. 6.1 договору).

Матеріалами справи доведено, що у відповідності до умов договору, за період з 07.06.2018 року по 16.06.2018 року виконавець (позивач) надав послуги замовнику (відповідачу) на загальну суму 45 986, 00 грн.

Факт виконання позивачем робіт підтверджується актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 21.06.2018 року.

Замовник, в свою чергу, оплатив надані послуги авансом у розмірі 21 000,00 грн, а решту - 24 986, 00 грн мав оплатити протягом 10 робочих днів після виконання роботи, проте оплати не здійснив.

Таким чином, станом на 31.08.2018 року заборгованість відповідача перед позивачем щодо оплати послуг за надані роботи складає 24 986, 00 грн.

Умовами договору передбачено, що у разі несплати або сплати в неповному обсязі 24 986, 00 грн до 26.07.2018 року, замовник зобов'язується сплатити неустойку у розмірі 100% від зазначеної суми.

З метою мирного врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату боргу в розмірі 49 972, 00 грн, яку останній залишив без відповіді та задоволення.

У зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача 24 986, 00 грн основного боргу та 24 986, 00 грн неустойки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не додано до матеріалів справи доказів сплати заборгованості за надані послуги, так само не надано доказів, які б спростовували доводи позивача щодо наявності заборгованості за надані послуги.

З огляду на викладене суд вважає доведеними позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 24 986, 00 грн та приходить до висновку про можливість їх задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення 24 986, 00 грн 100 % неустойки, то суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України, штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки, які не можна ототожнювати.

Умовами договору передбачено, що у разі несплати або сплати в неповному обсязі 24 986, 00 грн до 26.07.2018 року, замовник зобов'язується сплатити неустойку у розмірі 100% від зазначеної суми.

Оскільки, матеріали справи свідчать, що має місце прострочення оплати за надані послуги, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 24 986, 00 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Інтерфейс" (33023, м. Рівне, вул. Степана Бандери, буд. 26 в, код ЄДРПОУ 2321478) на користь фізичної особи-підприємця Косюка Валентина Васильовича (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 24 986, 00 грн основного боргу, 24 986, 00 грн неустойки та 1 762, 00 грн судового збору.

Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північно - Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Рівненської області (п.17.5 ч.1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 16.11.2018 року.

Суддя Церковна Н.Ф.