Справа № 183/4054/18
Провадження № 2/183/2668/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 жовтня 2018 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Майної Г. Є., розглянувши в приміщені суду в письмовому спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати, -
В С Т А Н О В И В:
24 травня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03 квітня 2018 року виданого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 (спадкова справа №03/2010), зареєстровано в реєстрі за № 174, він успадкував земельну ділянку загальною площею 3,8400 га (кадастровий номер 1223281000:02:017:0081), що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, його право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію права власності 03 квітня 2018 року державним реєстратором ОСОБА_2 В, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 40457699 від 03 квітня 2018 року. Номер запису про право власності: 25562155.
Зазначену земельну ділянку він успадкував після смерті діда ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 02 січня 2010 року, та належала йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ДП № 041608, виданого 05 липня 2001 року Василівською сільською радою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №15977.
17 грудня 2007 року між спадкодавцем ОСОБА_3 (Орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" (Орендарем) (в подальшому іменується "Відповідач") було укладено ОСОБА_4 оренди земельної ділянки (далі по тексту - ОСОБА_4), який було зареєстровано у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі 02 липня 2008 року за № 04-08-126-02762.
На виконання п. 1, 2, 2.1.-2.2. Договору, спадкодавець ОСОБА_3 в день підписання договору оренди землі передав Відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,8400 га (кадастровий номер 1223281000:02:017:0081) на термін до 31 грудня 2022 року.
Відповідно до п. 2.2 Договору Відповідач, на день укладення договору, зобов`язався сплачувати Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 2,00% від грошової оцінки землі, що становить суму в розмірі 655,64 грн., а також проводити безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га та сплачувати за Орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим Договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством. Орендар відшкодовує витрати на поховання.
Також Орендар гарантував продаж Орендодавцю зерна різного та іншої сільськогосподарської продукції по цінам реалізації на момент видачі і надавати послуги (оранка, культивація, завезення соломи, ритуальні послуги і інше).
В абзаці 3 п. 2.2. Договору сторонами було погоджено, що вказана в цьому договорі орендна плата також коригуватиметься Орендарем шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору у наступних випадках: у разі зміни законодавством мінімальної орендної плати; у разі індексації законодавством грошової оцінки землі. Збільшення розміру орендної плати відбувається на підставі рішення Орендаря, прийнятого у формі наказу без укладення додаткової угоди до цього Договору.
Згідно п. 2.2 Договору строк видачі орендної плати: до 30 грудня кожного календарного року. Відповідно до абз. 3 розділу "Відповідальність сторін" Договору позивач та відповідач було погоджено, що Орендар несе відповідальність за несвоєчасну за кожний день прострочення.
В пункті 1.1. Договору, сторонами було погоджено вартість земельної ділянки, яка відповідно до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на день підписання Договору становила 32 782,00 грн.
Також пунктом 4 розділу "Інші умови" Договору оренди землі передбачено, що в разу переходу права власності до інших осіб ОСОБА_4 оренди зберігає чинність для нового власника.
Враховуючи те, що Позивач успадкував право власності на земельну ділянку, та набув прав та обов'язків за спірним Договором оренди землі, він також набув право отримати орендну плату за землю за період з 2010 по 2017 рік включно, яка підлягала виплаті спадкодавцеві ОСОБА_3, але не була йому виплачена.
05 квітня 2018 року позивач на виконання вимог ст. 148-1 Земельного кодексу України було надіслано на адресу Відповідача вимога про погашення заборгованості по орендній платі за період з 2010 року по 2017 рік включно в сумі 31 231,56 грн, а також повідомлено про набуття ним право власності на земельну ділянку з долученням документів, які підтверджують даний факт. Вимога була отримана відповідачем 12 квітня 2018 року, але на момент звернення відповідач заборгованість так і не погасив, заперечень також не надіслав.
У зв'язку з чим він вважає, що за Відповідачем числиться заборгованість з орендної плати в грошовій формі за 2014-2017 рік у сумі 38 371,20 грн. (Тридцять вісім тисяч триста сімдесят одна грн. 20 коп.).
Також Позивач посилаючись на приписи ст. 526, 625 ЦК України, та п. 3 Договору оренди, вважає, що оскільки відповідач допустив невиконання умов договору в частині своєчасної та повної виплати орендної плати, відповідно до зазначених норм цивільного законодавства та договору, він повинен понести відповідальність та сплатити Позивачеві суму основного боргу 30 230,30 грн., пеню - 1914,86 грн., 3% річних у сумі - 168,96 грн, що разом становить 32 314,12 грн. (тридцять дві тисячі триста чотирнадцять грн. 12 коп.)
Крім того, відповідачем у період з 2010 по 2017 рік взагалі не виконуються взяті на себе зобов'язання щодо безкоштовної поставки 1 тони грубих кормів (соломи) до садиби позивача, а також не надаються послуги по обробітку присадибної ділянки позивача до 0,40 га (оранка та культивація). Невиконання відповідачем свого обов`язку щодо поставки соломи та обробітку присадибної ділянки (оранки, культивації) створило несприятливі умови для позивача, а саме позивач був вимушений нести додаткові витрати на обробіток землі та присадибної ділянки.
Зазначені факти позивач розцінює, як систематичну несплату орендної плати відповідачем, а тому просить:
- розірвати договір оренди землі площею 3,8400 га (кадастровий номер 1223281000:02:017:0081), укладений 17 грудня 2007 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро", зареєстрований у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 02 липня 2008 року за №04-08-126-02762;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" на його користь заборгованість по орендній платі - 30 230,30 грн., пеню - 1 914,86 грн., 3% річних у сумі - 168,96 грн., що разом становить 32 314,12 грн.;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" на його користь відшкодування справленого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Ухвалою суду від 10 липня 2018 року постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 29-30). Цією ж ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про витребування документів, зобов'язано відповідача надати суду зазначені документи та відповідачеві був установлений п'ятнадцятиденний строк з дня вручення її копії для подання відзиву на позовну заяву та зобов'язано надати. Зазначену ухвалу відповідач отримав 17 серпня 2018 року (а.с. 55).
Представник відповідача не заперечуючи факту укладення договору оренди земельної ділянки 17 грудня 2007 року, та фактичного прийняття земельної ділянки в користування, позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надавши 30 серпня 2018 року відзив на позовну заяву, в якому посилався на те, що відповідач виконував свої обов'язки за договором належним чином, нараховував орендну плату в грошовій та натуральній формі але заборгованість утворилася у зв'язку з тим, що позивач не звертався до підприємства та не прийшов отримати кошти, які йому були нараховані належним чином, а не проведення оранки, культивації земельної ділянки, а також не поставка соломи до садиби позивача не може бути істотним порушенням умов Договору та підставою для його розірвання, оскільки не є істотним порушенням в розумінні ст. 651 ЦК України, зважаючи на відсутність звернень позивача із заявами про обробіток землі. Тобто, порушення прав та інтересів позивача в цьому випадку не відбулося, він отримав за договором все, на що розраховувала, крім того позивачем не надавалась відповідачеві інформація про наявність земельної ділянки та необхідності отримання цих послуг, а тому підстав для розірвання спірного договору немає (а.с. 32-34). Також відповідач в наданій суду довідці по земельній ділянці (видавник ТОВ АФ "Олімпекс-Агро") зазначає, що за кадастровим номером спірна земельна ділянка числиться за ТОВ АФ "Олімпекс-Агро", яку він обробляє, та нараховує орендну плату (а.с. 37).
Позивач позов підтримав в повному обсязі, надав суду відповідь на відзив посилаючись на обставини, викладені в ньому та в позовній заяві, просив позов задовольнити повністю (а.с. 45-51).
Суд, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з установлених наступних обставин.
Судом установлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 3,8400 га (кадастровий номер 1223281000:02:017:0081), яка розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. (а.с. 15).
Зазначену земельну ділянку ОСОБА_1 успадкував після смерті діда ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 02 січня 2010 року, та належала йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ДП № 041608, виданого 05 липня 2001 року Василівською сільською радою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №15977 (а.с. 14).
17 грудня 2007 року між спадкодавцем ОСОБА_3 (Орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" (Орендарем) укладено ОСОБА_4 оренди земельної ділянки, який було зареєстровано у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі 02 липня 2008 року за № 04-08-126-02762 (а.с. 16, 35).
На виконання п. 1, 2, 2.1.-2.2. Договору, спадкодавець ОСОБА_3 в день підписання договору оренди землі передав Відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,8400 га (кадастровий номер 1223281000:02:017:0081) на термін до 31 грудня 20122 року (а.с. 17, 36).
Відповідно до п. 2.2 Договору Відповідач, на день укладення договору, зобов`язався сплачувати Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 2,00% від грошової оцінки землі, що становить суму в розмірі 655,64 грн., а також проводити безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га та сплачувати за Орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим Договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством. Орендар відшкодовує витрати на поховання.
Також Орендар гарантував продаж Орендодавцю зерна різного та іншої сільськогосподарської продукції по цінам реалізації на момент видачі і надавати послуги (оранка, культивація, завезення соломи, ритуальні послуги і інше).
Абзацом 3 п. 2.2. Договору сторонами було погоджено, що вказана в цьому договорі орендна плата також коригуватиметься Орендарем шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору у наступних випадках: у разі зміни законодавством мінімальної орендної плати; у разі індексації законодавством грошової оцінки землі. Збільшення розміру орендної плати відбувається на підставі рішення Орендаря, прийнятого у формі наказу без укладення додаткової угоди до цього Договору. Згідно п. 2.2 Договору строк видачі орендної плати: до 30 грудня кожного календарного року.
Відповідно до абз. 3 розділу "Відповідальність сторін" Договору сторонами було погоджено, що Орендар несе відповідальність за несвоєчасну за кожний день прострочення.
В пункті 1.1. Договору, сторонами було погоджено вартість земельної ділянки, яка відповідно до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на день підписання Договору становила 32 782,00 грн. Пунктом 2.3. Договору визначено, що договір діє до 31 грудня 2022 року. Початок дії договору з моменту державної реєстрації.
У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Також, відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із ч. 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Також пунктом 4 розділу "Інші умови" Договору оренди землі передбачено, що в разу переходу права власності до інших осіб ОСОБА_4 оренди зберігає чинність для нового власника.
Набувши право власності на земельну ділянку, позивач набув прав та обов'язків за спірним Договором оренди землі, в тому числі набув право отримати орендну плату за землю за період з 2010 по 2017 рік включно, яка підлягала виплаті спадкодавцеві ОСОБА_3, але не була йому виплачена.
Згідно із приписами ч.ч. 1, 3 ст. 148-1 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов'язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім'я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).
Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.
За згодою сторін договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки.
На виконання зазначених вимог закону Позивачем 05 квітня 2018 року надіслано на адресу Відповідача вимога про погашення заборгованості по орендній платі № 02-04/18 від 05 квітня 2018 року, а також повідомлено про набуття ним права власності на земельну ділянку з долученням документів які підтверджують даний факт. Також позивач просив протягом семи днів, наступних за днем отримання вимоги виплатити, шляхом безготівкового перерахування через відділення Укрпошти на адресу Позивача, заборгованість по орендній платі за період з 2010 року по 2017 рік включно в сумі 31 231,56 грн., та компенсувати понесені витрати на обробіток землі та поставку соломи, оскільки відповідач таких послуг не надавав (а.с. 21, 23). Вимога була отримана відповідачем 12 квітня 2018 року (а.с. 24).
Судом установлено що на момент звернення позивача до суду відповідач заборгованість не погасив, заперечень також не надсилав.
Як зазначено вище, укладений між Орендодавцем та Відповідачем ОСОБА_4 (п. 2.2. Договору) визначає три основні складові орендної плати за Договором, якими є: орендна плата у грошовій формі 2% від грошової оцінки землі, безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га.
Таким чином Сторони укладаючи спірний договір оренди визначили усі три форми орендної плати: грошову; натуральну, яка є самостійною формою та підлягає виплаті (виконанню); відробіткову, яка є самостійною формою та підлягає виплаті (виконанню).
Додатково, за настання відповідних обставин до складу орендної плати входить одноразова виплата на поховання.
З 2008 року на виконання Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" та Указу Президента України від 19 серпня 2008 року № 725/2008 "Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" Відповідачем розмір орендної плати у грошовому виразі було збільшено до 3% від нормативної грошової оцінки землі, на дату розрахунку.
Судом установлено, та не заперечується сторонами, що відповідно до внутрішніх наказів Відповідача розмір орендної плати під час дії договору поступово збільшувався, а саме:з 2012 року розмір орендної плати було збільшено до 4% від грошової оцінки землі, на дату розрахунку;в 2013 року розмір орендної плати було збільшено до 4,70% від грошової оцінки землі, на дату розрахунку;з 2016 року - орендна плата становить 5,5% від нормативної грошової оцінки землі, на дату розрахунку;з 2017 року - орендна плата становить 6,5% від нормативної грошової оцінки землі, на дату розрахунку.
Відповідно до п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Згідно із інформацією наданою Управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області відділ у Новомосковському районі нормативна грошова оцінка належної позивачу земельної ділянки в період з 2010 по 2018 рр. становила: на 01 січня 2010 рік - 38 826,00 грн.; на 01 січня 2011 рік - 72 202,00 грн.; на 01 січня 2012 рік - 72 202,00 грн.; на 01 січня 2013 рік - 72 202,00 грн.; на 01 січня 2014 рік - 72 202,00 грн.; на 01 січня 2015 рік - 90 180,00 грн.; на 01 січня 2016 рік - 108 216,00 грн.; на 01 січня 2017 - 108 216,00 грн.; на 01 січня 2018 - 108 216,00 грн. (а.с. 18).
З розрахунків позивача вбачається, що на виконання умов договору, відповідач у період з 2010 по 2017 рік повинен був нарахувати та виплатити позивачеві орендну плату в грошовій формі на загальну суму - 30 230,30 грн. (тридцять тисяч двісті тридцять грн. 30 коп.), а саме: за 2010 рік - 1 164,78 грн. (38 826,00 грн. : 100% х 3,00%); за 2011 рік - 2 166,06 грн. (72 202,00 грн. : 100% х 3,00%); за 2012 рік - 2 888,08 грн. (72 202,00 грн. : 100% х 4,00%); за 2013 рік - 3 393,50 грн. (72 202,00 грн. : 100% х 4,70%); за 2014 рік - 3 393,50 грн. (72 202,00 грн. : 100% х 4,70%); за 2015 рік - 4 238,46 грн. (90 180,00 грн. : 100% х 4,70%); за 2016 рік - 5 951,88 грн. (108 216,00 грн. : 100% х 5,5%); за 2017 рік - 7 034,04 грн. (108 216,00 грн. : 100% х 6,5%). (1164,78 грн. + 2166,06 грн. + 2888,08 грн. +3393,50 грн. + 3393,50 грн. + 4238,46 грн. + 5951,88 грн. + 7034,04 грн.) = 30230,30 грн.
Доказів сплати орендної плати за період з 2010 - 2017 рік відповідачем не надано. Також відповідачем не надано доказів проведення в період з 2010 до 2017 року оранки та культивації присадибної земельної ділянки позивача, та поставки соломи до садиби позивача.
Також Відповідачем не заперечуються доводи Позивача про наявність такої заборгованості за вказаний період.
Крім того у відповідності до визнаних учасниками судового розгляду обставин справи за 2010 - 2017 роки оранка та культивація присадибної земельної ділянки позивача відповідачем не проводилась, а солома до садиби позивача не поставлялась, грошова компенсація не виплачувалась.
Розглядаючи позовні вимоги суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. ОСОБА_4 може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимоги заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним, Цивільним кодексом України, цим Законом, ї законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно із ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України ОСОБА_4 є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Стаття 15 Закону України "Про оренду землі" відносить до істотних умов договору оренди землі орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За змістом ст. 21, 22 Закону України "Про оренду землі", в редакції, чинній на момент укладання Договору, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
Абзац 5 статті 24 Закону України "Про оренду землі" встановлює право орендодавця на вимогу від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Пунктом "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою передбачено систематичну несплату орендної плати.
Так, п. 3 укладеного між сторонами Договору встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Крім того визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є лише випадки визначені законом.
Пунктом 3 Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання умов договору.
Також, як зазначалося вище, укладений ОСОБА_4 в п. 2.2. визначає три основні складові орендної плати за Договором, якими є: орендна плата у грошовій формі 2% від грошової оцінки землі, безкоштовна поставка 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га. Додатково, за настання відповідних обставин - до складу орендної плати входить матеріальна допомога на поховання члена сім'ї Орендодавця у розмірах та у порядку, установлених самим Орендодавцем.
Пункт 3 частини 1 статті 3 ЦК України визначає однією з загальних засада цивільного законодавства - свободу договору.
Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч.ч.1-3 ст. 6 ЦК України).
Частина 1 статті 14 ЦК України визначає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, суд приходить до висновку, що Відповідачем не підтверджено виплату орендної плати Позивачеві за спірним договором оренди землі за період з 2010 по 2017 рік включно, що свідчить про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 30 230,30 грн. (тридцять тисяч двісті тридцять грн. 30 коп.), та дострокового розірвання договору оренди в зв'язку системністю порушення договірних зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Позивач розраховував отримувати орендну плату у грошовій, натуральній формі, а також послуги з оранки та культивації земельної ділянки. Натомість відповідачем систематично умови договору щодо сплати орендної плати як в грошовій та натуральній формах не виконуються.
Як уже зазначалось вище, Договором визначено, що строк виплати орендної плати у грошовій формі до 30 грудня кожного календарного року (п. 2.3.).
Сторони також укладаючи спірний ОСОБА_4 оренди землі в п. 3 (відповідальність сторін) Договору погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,01 відсотка від суми недоїмки за кожен день прострочення.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки договором не передбачено строку виплати орендної плати спадкоємцеві Орендодавця, суд вважає обґрунтованим посилання позивачана те, що строком виплати заборгованості по орендній платі є семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто період з 13 квітня 2018 року по 20 квітня 2018 року. А початком прострочення виконання зобов'язання (порушення прав орендодавця на своєчасне отримання орендної плати) є 21 квітня 2018 року.
Оскільки відповідач допустив невиконання умов договору в частині своєчасності та повноти виплати орендної плати, відповідно до зазначених норм цивільного законодавства та договору, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій підлягають задоволенню оскільки, судом була встановлена наявність заборгованості по орендній платі.
Суд вважає, що у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем грошових зобов'язань за Договором він повинен сплатити на користь Позивача пеню в сумі - 1 914,86 грн., 3% річних у сумі - 168,96 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Водночас, на думку суду підставою для розірвання договору є систематична несплата відповідачем позивачу орендної плати, визначеної договором грошовій формі за 2010-2017 в сумі 30 230,30 грн., так і у натуральній та відробітковій формі: оранки та культивації присадибної ділянки Орендодавця, та поставки 1 тони соломи до садиби Орендодавця за 2010-2017 роки, з урахуванням наявних в справі доказів, якими підтверджується наявність такої земельної ділянки та враховуючи не надання суду доказів на підтвердження факту проведення оранки та культивації присадибної земельної ділянки протягом 2010-2017 років, поставки соломи протягом цього-ж періоду, та виплати орендної плати у грошовій формі за 2010-2017 роки.
Внаслідок викладеного, суд вважає наявними підстави для висновку про систематичну несплату визначеної Договором орендної плати в грошовій формі так і в частині оранки та культивації земельної ділянки, поставки соломи, а тому - наявні підстави для задоволення позову в цій частині та розірвання договору оренди, укладеного між сторонами.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн. суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правової допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат; 3) для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем надано докази понесених ним витрат на правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн., в тому числі квитанцію про оплату послуг від 18 липня 2018 року, акт виконаних робіт від 20 вересня 2018 року та договір про надання правової допомоги з додатком про визначення сторонами суми гонорару адвоката, яка підлягає сплаті.
Відповідач не заперечував проти заявлених вимог позивача щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, а тому з урахуванням того, що суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, також підлягають задоволенню в цій частині позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" на користь ОСОБА_3 ого ОСОБА_5 судові витрати понесені на правничу допомогу в сумі - 7 000,00 грн. (сім тисяч грн. 00 коп.).
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд керуючись положенням ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати в сумі 1409,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274-276, 279 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: 51273, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Василівка, вул. Набережна, 8 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" (код ЄДРПОУ 30195842, юридична адреса: 03115, м. Київ, прос. Перемоги, 121-В, фактична адреса: 51230, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул. Лесі Українки, 10 ) про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати - задовольнити.
Розірвати ОСОБА_4 оренди землі площею 3,8400 га (кадастровий номер 1223281000:02:017:0081), укладений 17 грудня 2007 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро", зареєстрований у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 02 липня 2008 року за № 04-08-126-02762.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" на користь ОСОБА_1 суму основного боргу з орендної плати - 30 230,30 грн., а також пеню в сумі - 1 914,86 грн., 3% річних у сумі - 168,96 грн., що разом становить 32 314,12 грн. (тридцять дві тисячі триста чотирнадцять грн. 12 коп.).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені на правничу допомогу в розмірі - 7000,00 грн., та відшкодування справленого судового збору у розмірі 1 409,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 01 жовтня 2018 року.
Суддя Г.Є. Майна
Суд | Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2018 |
Оприлюднено | 19.11.2018 |
Номер документу | 77885320 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Майна Г. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні