Рішення

від 08.11.2018 по справі 193/1161/18

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/1161/18

Провадження №2/193/452/18

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

08 листопада 2018 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шумської О.В.

за участю секретаря судового засідання Мельникової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел.Софіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: Вакулівська сільська рада Софіївського району Дніпропетровської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 22 жовтня 2011 року померла ОСОБА_3, яка за життя склала заповіт на нього, ОСОБА_1, посвідчений секретарем Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області 15.11.2010 року, зареєстрований в реєстрі за № 198. Дійсність заповіту підтверджується також Витягом зі спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) від 15.02.2018 року номер витягу 50929481.

Спадковим майном після смерті ОСОБА_3 є земельна ділянка площею 6.5600 га., кадастровий номер 1225283300:01:002:0131, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Вакулівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровський області, що належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ДП № 047573, виданого 25 листопада 2002 року головою Софіївської районної державної адміністрації, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 77.

На випадок своєї смерті ОСОБА_3 залишила заповіт, посвідчений секретарем Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області 15.11.2010 року, зареєстрований в реєстрі за № 198, згідно з яким заповіла вищевказану земельну ділянку площею 6,5600 га. позивачу.

Позивач, як спадкоємець за заповітом, подав приватному нотаріусу Софіївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот JI.I. заяву про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, але 06 березня 2018 року нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку на ім'я померлої, тобто оригіналу Державного акту на земельну ділянку, та запропонувала в судовому порядку вирішити дане питання. За вказаних обставин позивач змушений захищати свої майнові (спадкові) права в судовому порядку та просить Софіївський районний суд Дніпропетровської області визнати за ним, ОСОБА_1, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,5600 га, кадастровий номер 1225283300:01:002:0131, що розташована на території Вакулівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровський області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 22 жовтня 2011 року.

Позивач в судовому засіданні присутнім не був, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні присутнім не був, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позову не заперечує.

Представник третьої особи в судове засідання також не з'явився, про час та дату слухання справи повідомлений належним чином.

Керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим провести судове засідання без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 жовтня 2011 року померла ОСОБА_3, що засвідчується свідоцтвом про смерть від 13.12.2011 року серії 1-КИ № 427528 (а.с. 6), яка за життя склала заповіт на ОСОБА_1, посвідчений секретарем Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області 15.11.2010 року, зареєстрований в реєстрі за № 198 (а.с. 7). Дійсність заповіту підтверджується також Витягом зі спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) від 15.02.2018 року номер витягу 50929481 (а.с. 8). Спадковим майном після смерті ОСОБА_3 є земельна ділянка площею 6.5600 га, кадастровий номер 1225283300:01:002:0131, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Вакулівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровський області, що належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ДП № 047573, виданого 25 листопада 2002 року головою Софіївської районної державної адміністрації, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 77 (а.с. 9). Належність земельної ділянки ОСОБА_3 на сьогоднішній день підтверджується також Витягом з Державного земельного кадастру від 12.07.2018 року, номер витягу НВ- 1206360412018 (а.с. 14). На випадок своєї смерті ОСОБА_3 залишила заповіт, посвідчений секретарем Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області 15.11.2010 року, зареєстрований в реєстрі за № 198, згідно з яким заповіла вищевказану земельну ділянку площею 6,5600 га. ОСОБА_1 (а.с. 7). Спадкоємцем за законом також є ОСОБА_2, син померлої ОСОБА_3, який успадкував після ОСОБА_3 вклад з відсотками та відповідною компенсацією, згідно свідоцтва про право на спадщину від 26.09.2012 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1563 (а.с. 13). 06 березня 2018 року приватний нотаріус Софіївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот JI.I. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії і зазначила, що на спадкове майно померлої ОСОБА_3, що складається з земельної ділянки, не може бути видано у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку на ім'я померлої, тобто оригіналу Державного акту на земельну ділянку, та запропонувала в судовому порядку вирішити дане питання (а.с. 10). Про те, що Державний акт на земельну ділянку відсутній підтверджує публікація в газеті Вісті Софіївщини № 3-4 від 13 січня 2018 року про втрату даного правовстановлюючого документу (а.с.16). Відповідач позовні вимоги визнав, подавши відповідну заяву. Реалізувати свої права на спадок в позасудовому порядку позивач не може.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Стаття 1233 ЦК України визначає, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Згідно зі ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України , право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно з ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З матеріалів справи видно, що своєю постановою нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право власності на підставі відсутності правовстановлюючого документа на спадкове майно на ім'я померлої ОСОБА_3, тобто на земельну ділянку площею 6,5600 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Вакулівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, натомість в матеріалах справи міститься копія державного акта на право приватної власності на землю ІІІ -ДП №047573 з якого видно, що власником даної земельної ділянки є ОСОБА_3 (а.с. 9), аналогічні відомості містяться в витязі з Державного земельного кадастру від 12.07.2018 року, номер витягу НВ- 1206360412018 від 12 липня 2018 (а.с. 14). З огляду на викладені обставини, суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,5600 га., кадастровий номер 1225283300:01:002:0131, що розташована на території Вакулівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровський області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 22 жовтня 2011 року.

Керуючись ст.ст. 12 , 13 , 18 , 81 , п.1, ч. 2 ст. 141 , 247 , 259 , 263-265 ЦПК України , ст.ст. 1236 , 1268 ЦК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: Вакулівська сільська рада Софіївського району Дніпропетровської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,5600 га., кадастровий номер 1225283300:01:002:0131, що розташована на території Вакулівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровський області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 22 жовтня 2011 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Дніпровський апеляційний суд через Софіївський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя: О.В.Шумська