Ухвала

від 16.11.2018 по справі 364/1394/18

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/1394/18

Провадження № 6/364/18/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2018 р. Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Макаренко Л.А.,

при секретарі судового засідання Кулинич Г.І.,

за участю:

державний виконавець - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарського районного суду Київської області в смт Володарка Київської області подання головного державного виконавця Володарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 (далі - Державний виконавець) про вирішення питання про тимчасове обмеження керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України, -

ВСТАНОВИВ :

До Володарського районного суду Київської області 16.11.2018 р. надійшло зазначене подання, в якому порушується питання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - приватного підприємства Надія (далі - ПП Надія ) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до виконання цією юридичною особою своїх зобов'язань за виконавчим листом у справі № 810/411/17, виданим 03.04.2017 р. Київським окружним адміністративним судом, про стягнення з ПП Надія (код ЄДРПОУ 30743439) на користь Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня до серпня 2016 року в сумі 9 174 грн. 25 коп.

Подання Державного виконавця мотивоване тим, що в провадженні Володарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області перебуває згаданий виконавчий лист. Державним виконавцем за цим виконавчим листом 6 разів відкривалися виконавчі провадження (на тепер справи в архіві), виконавчий лист повертався стягувачеві через відсутність майна, на яке може бути накладено стягнення. 01.08.2018 р. виконавчий лист вкотре надійшов на виконання, вчергове відкрито виконавче провадження (ВП № 56894146). У межах виконавчого провадження проведено перевірку майнового стану боржника та встановлено, що належне боржникові майно відсутнє, платіжні вимоги, виставлені до банківського рахунку боржника, повернулися без виконання за відсутністю коштів. У ході виконавчих дій отримано пояснення керівника, що підприємство не функціонує.

За частиною четвертою статті 441 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням, зокрема, державного виконавця; суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Водночас у зазначеному поданні Державного виконавця викладено клопотання про розгляд його без участі представника відповідної державної виконавчої служби за наявними матеріалами справи (а.с. 4).

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (частина третя статті 211 ЦПК України); у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).

Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з міжнародними правовими актами кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території; кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною; на здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб (стаття 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стаття 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права).

За приписами частин першої, третьої статті 313 Цивільного кодексу України фізична особа має право на свободу пересування;фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розв'язання спорів у цій сфері визначено Законом України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України , положеннями якого передбачено можливість тимчасового обмеження права громадянина України у виїзді з України, зокрема, у випадках якщо він ухиляється від виконання зобов'язань , покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання цих зобов'язань (пункт 5 частини першої статті 6 названого Закону).

Відповідно до частини третьої статті 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань , покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України Про виконавче провадження закріплено право державного виконавця звертатися до суду під час здійснення виконавчого провадження за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань , покладених на нього відповідним рішенням.

Суд бере також до уваги узагальнення судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України (лист Верховного Суду України від 01.02.2013 р.) та узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах (витяг з листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.07.2015 р.), згідно з роз'ясненнями яких суди мають правильно визначати факт ухилення боржника від виконання рішення суду. Під поняттям ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом відповідного строку не може свідчити

про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків. На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

З доданих до подання матеріалів судом встановлено, що 06.03.2017 р. Київський окружний адміністративний суд постановив стягнути з ПП Надія (код ЄДРПОУ 30743439) на користь Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня до серпня 2016 року в сумі 9 174 грн. 25 коп. Виконавчий лист № 810/411/17, як вбачається з його копії, доданої до подання, виданий названим судом 03.04.2017 р., строк пред'явлення до виконання 28.06.2017 р. (а.с. 7). Проте за зверненням Володарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 13.07.2018 р. № 2637/13 (а.с. 6) Державний виконавець 01.08.2018 р. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 9) та вчинив дії для перевірки майнового стану боржника, що підтверджено матеріалами справи. За інформацією Територіального сервісного центру № 3249 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Київській області від 15.08.2018 р. № 1547 (а.с. 12) за боржником ПП Надія транспортні засоби не зареєстровані. Згідно з наданою інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, витяг з яких сформовано 25.10.2018 р. (а.с.18-19), на нерухоме майно ПП Надія накладено арешт. Крім того постановою Державного виконавця від 25.10.2018 р. (а.с. 15) накладено арешт на грошові кошти на виявленому на усіх інших рахунках боржника у банківських установах, проте АТ ОСОБА_3 Аваль листом від 30.10.2018 р. (а.с. 22) повернув без виконання платіжні вимоги через відсутність коштів на банківському рахунку боржника.

Разом з тим, до матеріалів подання додано копію власноручно написаного пояснення керівника боржника ОСОБА_2 від 13.11.2018 р. (а.с. 27) про те, що очолюване ним підприємство, дійсно має борг у сумі 9 174,25 грн., який сплатити не має можливості через те, що підприємство три роки не проводить ніякої фінансово-господарської діяльності, на рахунках підприємства кошти відсутні.

13.11.2018 р. Державним виконавцем складено акт (а.с. 28) про те, що за наслідками проведеної ним перевірки встановлено, що майно, яке б належало боржникові та на яке можна звернути стягнення, не виявлено.

Таким чином, встановлені судом обставини і досліджені докази під час розгляду справи за поданням Державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника ПП Надія ОСОБА_2 свідчать, що керівник названого підприємства не ухилявся від викликів Державного виконавця, надавав пояснення, борг не заперечує, проте вказує на об'єктивну відсутність реальної можливості виконати зобов'язання через відсутність для цього коштів, що, на переконання суду з урахуванням наведених вище роз'яснень вищих судів, не може вважатися ухиленням від виконання зобов'язання.

З огляду на усе наведене суд вважає, що Державним виконавцем не надано суду належних і допустимих доказів та обґрунтування того, що боржник - ПП Надія не просто має невиконані цим підприємством зобов'язання, а саме ухиляється від виконання своїх зобов'язань, тобто вчиняє свідомі діяння (дії або бездіяльність), спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об'єктивні обставини. На переконання суду, саме по собі невиконання ПП Надія самостійно зобов'язань протягом встановленого Державним виконавцем строку не може свідчити про ухилення як цього підприємства, так і його керівника від покладених у виконавчому провадженні обов'язків. Відтак, на момент звернення до суду із зазначеним поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань не відбувся.

За загальними правилами щодо доказування в цивільному судочинстві, визначеними статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналогічні гарантії закріплено нормою частини третьої статті 62 Конституції України, згідно з якою обвинувачення не може ґрунтуватися, зокрема, на припущеннях.

Враховуючи усе наведене, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення подання Державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника ОСОБА_2.

Керуючись статтями 2-4, 223, 247, 258-261, 263, 269, 351-355, 441, підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні подання головного державного виконавця Володарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження керівника боржника - ПП Надія (код ЄДРПОУ 30743439) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) у праві виїзду за межі України.

Копію ухвали суду видати Державному виконавцеві на направити боржникові.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підпункт 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України).

Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, а в разі подання такої скарги - ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А. Макаренко