Рішення

від 23.10.2018 по справі 448/534/18

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

23.10.2018 року м.Мостиська

єдиний унікальний номер 448/534/18

провадження № 2/448/641/18

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Білоуса Ю.Б.,

при секретарі судового засідання Романченко І.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Гостинцівської сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 належав їх матері ОСОБА_3. За свого життя ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого належне їй майно заповіла їм, позивачам ОСОБА_1 і ОСОБА_2, а також ОСОБА_4, позивачів рідному братові, а спадкодавця ОСОБА_3 синові.

Вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла матір ОСОБА_3 Після смерті останньої, вони, позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2, а також їх рідний брат ОСОБА_4 у встановленому законом порядку прийняли спадщину після смерті матері та таким чином стали власниками по 1/3 частині спірного будинковолодіння.

Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер рідний брат ОСОБА_4 Вона, позивачка ОСОБА_1 після смерті спадкодавця ОСОБА_4 прийняла спадщину (1/3 частину спадкового майна), у відповідності до вимог ст.1269 ЦК України, а вона, позивачка ОСОБА_2 на спадкове майно брата ОСОБА_4, не претендує.

Стверджують, що вони, позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 позбавлені можливості в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права на спірне будинковолодіння, оскільки на таке відсутні правовстановлюючі документи.

З огляду на наведене, просять суд визнати за нею, позивачкою ОСОБА_1 право власності на 2/3 спірного будинковолодіння за вищевказаною адресою, а за нею, позивачкою ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину такого.

В підготовче судове засідання позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не з'явилися, однак подали заяви, в яких позовні вимоги підтримують та просять розгляд справи проводити у їх відсутності.

Представник відповідача - Гостинцівської сільської ради Мостиського району Львівської області у підготовче судове засідання не з'явився, однак подав заяву, в якій не заперечує проти позову та просить суд розглянути справу без його участі.

Третя особа - представник Мостиської державної нотаріальної контори у підготовче судове засідання не з'явився, проте подав до суду копію спадкової справи №56/2010, заведеної після смерті ОСОБА_3, та заяву, в якій просить справу розглядати у їх відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого судового засідання.

У ст.2 ЦПК України зазначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що будинковолодіння АДРЕСА_1 відноситься до суспільної групи робітничий двір і таке належало ОСОБА_3, котра в свою чергу успадкувала його після смерті чоловіка ОСОБА_5, котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_5.

ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилася спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 До складу спадкового майна, що належало спадкодавцю, входить будинковолодіння за вищевказаною адресою.

Слід зазначити те, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя всім своїм майном розпорядилася і заповіла таке в рівних частках своїм дітям: дочкам ОСОБА_1 і ОСОБА_2, позивачам по справі, а також сину ОСОБА_4

Вказані особи, як вважає суд, спадщину прийняли у відповідності до ст.1268 ЦК України, оскільки проживали разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, та таким чином стали власниками по 1/3 частині спірного будинковолодіння кожен.

Спадкоємців, яким би належало право на обов'язкову частку в спадщині, немає.

ІНФОРМАЦІЯ_4 відкрилася спадщина внаслідок смерті ОСОБА_4. Спадкодавець ОСОБА_4 за життя усім своїм майном, в тому числі, як вважає суд, 1/3 частиною зазначеного вище будинковолодіння, яку успадкувала в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3, не розпорядився.

У зв'язку з відсутністю заповіту спадкодавця ОСОБА_4 та відсутністю спадкоємців першої черги спадкування за законом спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_4, право на спадкування такої в порядку ч.2 ст.1258 ЦК України отримали спадкоємці другої черги спадкування за законом, зокрема рідні сестри померлого: позивачі по справі ОСОБА_1 і ОСОБА_2

Так, позивач по справі - ОСОБА_2 у встановлений законом строк не вчинила жодних дій, спрямованих на прийняття спадщини, що відкрилася внаслідок смерті її рідного брата - спадкодавця ОСОБА_4

Позивач же ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на прийняття спадщини, що відкрилася внаслідок смерті її рідного брата ОСОБА_4 Так, із матеріалів спадкової справи за №37/2015, що заведена приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Пилюх Г.Р. після смерті ОСОБА_4, вбачається, що така звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що спадщину (1/3 частини спадкового майна), що відкрилася внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_4, у встановленому законом порядку прийняла саме позивачка по справі ОСОБА_1

Отже, після смерті спадкодавця ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 стала фактичним власником 2/3 частини спірного будинковолодіння, що за адресою: АДРЕСА_1.

Юридично оформити прийняття спадкового майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позбавлені можливості, у зв'язку відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказане будинковолодіння, а тому змушені звернутися до суду із відповідним позовом.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами: копіями свідоцтв про смерть ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4; копією заповіту спадкодавця ОСОБА_3; висновком про вартість будинковолодіння; Актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 01.03.2018 року за №142; довідками, виданими виконавчим комітетом Гостинцівської сільської ради Мостиського району Львівської області; копією свідоцтва про народження ОСОБА_4; копіями паспортів позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2; копією спадкової справи за №56/2010, заведеної після смерті ОСОБА_3; копією спадкової справи за № 37/2015, заведеної після смерті ОСОБА_4; іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

У ст.1262 ЦК України зазначено, що в другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст.1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст.16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експерта; показання свідків.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність, допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивачів та визнання за такими в порядку спадкування права власності на житловий будинок та господарські будівлі і споруди, що за адресою: АДРЕСА_1, зокрема за позивачкою ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини вищевказаного будинковолодіння, а за позивачкою ОСОБА_2 право власності на 1/3 такого.

Враховуючи думку позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесений позивачами судовий збір слід залишити за ними.

Керуючись ст. ст.12, 13, 76-81, 141, 206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити в повному обсязі .

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 2/3 ідеальних частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/3 ідеальних частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Мостиський районний суд Львівської області.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстрована та фактично проживає за адресою: Львівська область, Мостиський район, с.Гостинцеве.

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_2, зареєстрована та фактично проживає за адресою: Львівська область, Мостиський район, с.Гостинцеве.

Відповідач: Гостинцівська сільська рада Мостиського району Львівської області, Код ЄДРПОУ:

04371650, юридична адреса: Львівська область, Мостиський район, с.Гостинцеве.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Мостиська державна нотаріальна контора, юридична адреса: Львівська область, Мостиський район, м.Мостиська, вул.Грушевського, буд. 22

Суддя Ю.Б. Білоус

Рішення набрало законної сили: ___

Суддя Ю.Б. Білоус