Ухвала

від 17.07.2006 по справі 8/170-2383

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/170-2383

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"17" липня 2006 р.Справа № 8/170-2383

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Жук Г.А.             

Розглянув справу

за позовом Прокурора Теребовлянського району в інтересах Держави в особі Міністерства праці та соціальної політики України, Теребовлянського районного центру зайнятості, вул. Кн. Василька,112, м. Теребовля, ідентифікаційний код № 23588154

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Теребовлянський переробний сільськогосподарський комбінат», м. Теребовля, Тернопільської області, ідентифікаційний код 30916168          

про стягнення 13 938 грн. 08 коп. заборгованості по страхових внесках, в тому числі 2 223,83 грн. пені.

За участю представників сторін

Позивача: провідний спеціаліст Лагодович Л.М., довіреність №ГУ-01/700 від 17.07.2006 року; провідний спеціаліст-юрисконсульт Возній Г.З., довіреність №ГУ-01/701 від 17.07.2006 року.  

Відповідача: не з'явився   

Прокурора:  Сліворська Г.Ю., посвідчення №12

В судовому засіданні представникам позивача та прокурору роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені  статтями 20,22,29,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:  

Прокурор Теребовлянського району звернувся до господарського суду з позовом в інтересах Держави в особі Міністерства праці та соціальної політики України, Теребовлянського районного центру зайнятості, вул. Кн. Василька,112, м. Теребовля, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Теребовлянський переробний сільськогосподарський комбінат», м. Теребовля, Тернопільської області, ідентифікаційний код 30916168, 13 938 грн. 08 коп. заборгованості по внесках до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що становить 11 714,26 грн. недоїмки по внесках та 2 223,82 грн. пені за несвоєчасну сплату обов'язкових платежів.

На розгляд справи 17 липня 2006 року відповідач не з'явився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 607143 від 08.06.2006 року, обґрунтований відзив на позов не подав, а тому суд, у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.  

Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, Акт №2 від 27 січня 2005 року перевірки правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, розрахунок позовної суми про несплату внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття по ТзОВ «Теребовлянський переробний сільськогосподарський комбінат» (вих. №РЦ-01/80 від 01.02.2006 року).  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності господарський суд  в с т а н о в и в:

Згідно ст.ст. 18,19,34 Закону України “Про зайнятість населення” від 1 березня 1991 року N 803-XII (з послідуючими змінами та доповненнями), який визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також  соціальні  гарантії  з  боку  держави в реалізації громадянами права на працю, для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, державна служба зайнятості здійснює контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення, має право стягувати з підприємств,  установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов'язкових зборів та недоїмок до державного фонду сприяння зайнятості населення .

Законом України  „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 року №1533-ІІІ, визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі –страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.  Страхувальниками є роботодавці та застраховані особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески. Страховиком є Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно ст.4 даного Закону страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Відповідно до ст. 38 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність реєстрації як платник страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Позивач стверджує, що 27.01.2006 року працівниками Теребовлянського районного центру зайнятості проведено перевірку додержання відповідачем вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття»та Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування»за період з 01.01.2004 року по 31.12.2005 року та виявлено, що станом на 01.01.2006 року існує недоїмка по сплаті страхових внесків в сумі 11 714,26грн., за що, у відповідності до вимог ст. 38 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття” від 02.03.2000 року,  нараховано пеню в сумі  2 223,82 грн.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з представленого позивачем Акту перевірки №2 від 27 січня 2005 року перевірка правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2005 року, проводилась згідно з планом роботи на І півріччя 2006 року, згідно відмітки відповідача про отримання акту  - останнім примірник акту отримано 27.01.2006 року.

В судовому засіданні повноважні представники позивача не дали суду належних обґрунтувань, пояснень та доказів на підтвердження правомірності позовних вимог.

З огляду на наведене, суд не приймає долучений позивачем до матеріалів справи Акт №2, як належний та допустимий доказ у справі, враховуючи, що з наявних у справі матеріалів неможливо встановити коли саме та за який період проводилась перевірка, господарський суд,  у відповідності до вимог  п.5 ст.81  Господарського процесуального кодексу України, залишає позов без розгляду.  

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися до суду в загальному порядку.

Згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1,2,12,22,33,43,44,49,75,77,81,86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -  

УХВАЛИВ:

Позов залишити без розгляду.

Суддя                                                                                Г.А. Жук