Ухвала

від 16.11.2018 по справі 621/1703/18

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/1703/18

2/621/1050/18

УХВАЛА

іменем України

16 листопада 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого Бібіка О.В.,

з участю: секретаря Горобець Н.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1, фермерського господарства "ОСОБА_2М.", третя особа: Відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Зміївської районної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди та договору суборенди земельних ділянок, скасування їх державної реєстрації, повернення земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

10.07.2018 заступник керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1, фермерського господарства "ОСОБА_2М." з вимогами: визнати незаконним та скасувати накази Головного управління Держземагенства у Харківській області "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду" від 05.06.2015 № 1656 - СГ, 1660-СГ, 1648-СГ, 1650-СГ; визнати недійсними, укладені 04.09.2015 між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 два договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, загальною площею 93,4000 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Нижньобишкинської сільської ради Зміївського району Харківської області, скасування їх державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № № 11261816, 11267446, 11267148, 11266836; визнати недійсним укладений 02.11.2015 між ОСОБА_1 та фермерським господарством "ОСОБА_2М.", договір суборенди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, загальною площею 93,4000 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Нижньобишкинської сільської ради Зміївського району Харківської області, скасування їх державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № № 12316777, 12311675 від 26.11.2015 та № 12902355 від 30.12.2015; зобов'язати ОСОБА_1 та фермерське господарство "ОСОБА_2М." повернути у віддання держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області земельні ділянки загальною площею 93,4000 га, кадастрові номери 6321783000:02:000:0923, 6321783000:01:000:0977, 6321783000:02:000:0921, 6321783000:02:000:0922; судові витрати покласти на відповідачів.

Представник відповідача ФГ "ОСОБА_2М." ОСОБА_4 заявила клопотання про закриття провадження у справі, так як вказаний спір відноситься до юрисдикції господарського суду.

Відповідач ОСОБА_1 підтримав клопотання про закриття провадження.

Представник Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_5 у судовому засіданні вважав, позивач вірно визначився із предметною та суб'єктною юрисдикцією, спірні земельні ділянки передавалися в оренду для ведення фермерського господарства саме фізичній особі, тому спір має бути вирішений загальним судом.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у підготовче судове засідання не з'явився. 28.08.2018 від представника ОСОБА_6 надійшов відзив на позовну заяву.

Представник третьої особи: відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Зміївської районної державної адміністрації, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, у судове засідання не з"явився, причини неявки суду не повідомив.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_1 при поданні відповідних заяв про надання дозволів на розробку проекту землеустрою відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про фермерське господарство", на момент подання заяв та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 6321783000:02:000:0923, 6321783000:01:000:0977, 6321783000:02:000:0921, 6321783000:02:000:0922 для ведення фермерського господарства та надання земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства, вже був одним із засновників Фермерського господарство "ОСОБА_2М.", код ЄДРПОУ 25192992, дата державної реєстрації юридичної особи 30.12.1997, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 57) засновником і керівником Фермерського господарства "БЕРЕСТ", код ЄДРПОУ 31502981, дата державної реєстрації юридичної особи 14.08.2001, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 56), на час розгляду справи діяльність юридичних осіб не припинена.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про фермерське господарство", відносини, пов'язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до розділу 2 Закону України "Про фермерське господарство", яким унормовано створення фермерського господарства, ст. 7 вказаного Закону регулює надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства із земель державної та комунальної власності.

Тому, за системним аналізом наведених положень Закону предметом спору у даній справі є дотримання процедури надання фізичній особі земельних ділянок для створення (ведення) фермерського господарства.

Як вбачається із позовної заяви спір є пов'язаним з наданням без проведення земельних торгів в оренду земельної ділянки існуючому фермерському господарству шляхом надання в оренду додаткових земельних ділянок для ведення фермерського господарства його засновнику ОСОБА_1 і подальшого передання цих ділянок у користування Фермерському господарству "ОСОБА_2М.".

Не зважаючи, що одним із відповідачів по справі прокурором вказано фізичну особу ОСОБА_1, учасником спірних правовідносин є зареєстроване фермерське господарство, якому фактично і надані в оренду зазначені вище земельні ділянки для ведення фермерського господарства.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Відповідно до ч. 2 ст. 416 ЦПК України, у постанові палати, об'єднаної палати, ОСОБА_7 Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, ОСОБА_7.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Тому суд також керується висновками про правильне застосування норм права, зазначеними в пунктах 47, 48 Постанови ОСОБА_7 Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №317/2520/15-ц, в яких зазначено: "п. 47. за змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України "Про фермерське господарство після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов'язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. 48. Відтак, спори, пов'язані з наданням без проведення земельних торгів в оренду земельної ділянки існуючому фермерському господарству шляхом надання в оренду додаткової земельної ділянки для ведення фермерського господарства його засновнику і подальшого передання цієї ділянки у користування фермерського господарства, мають розглядатися за правилами господарського судочинства".

Зважаючи на вищезазначене, спори юридичних осіб, зокрема органів державної влади та місцевого самоврядування, із зареєстрованими в установленому порядку фермерськими господарствами мають розглядатися за правилами господарського судочинства.

Таким чином, клопотання представника відповідача ФГ "ОСОБА_2М." є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України, позивачеві слід повідомити, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарських судів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 200, 255, 258, 259, 263, 260, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача ФГ "ОСОБА_2М." ОСОБА_4 задовольнити.

Провадження у справі за позовом заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1, фермерського господарства "ОСОБА_2М.", третя особа: Відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Зміївської районної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди та договору суборенди земельних ділянок, скасування їх державної реєстрації, повернення земельних ділянок, закрити.

Повідомити позивача, що розгляд вказаної справи має проводитися господарським судом Харківської області за правилами виключної підсудності.

Роз'яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційу скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали виготовлено 16.11.2018.

Суддя -