Постанова

від 14.11.2018 по справі 501/2266/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/6890/18

Номер справи місцевого суду: 501/2266/17

Головуючий у першій інстанції Пушкарський Д. В.

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Комлевої О.С., Кравця Ю.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ІЛКМАРКСА 2-Б до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03 липня 2018 року (суддя Пушкарський Д.В.),

встановив:

У жовтні 2017 року ОСББ ІЛКМАРКСА 2-Б звернулося з вказаним позовом, просило стягнути з ОСОБА_2 заборгованість по оплаті за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 3982,90 грн.; заборгованість за опалення 5824,67 грн.; витрати на правову допомогу в сумі 1000,00 грн., судовий збір в розмірі 2400,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_2, будучи власником квартири НОМЕР_1, загальною площею 60,3 кв.м., опалювальною площею 57,1 кв.м., використовуючи квартиру для власного проживання та проживання членів своєї родини, не здійснює оплату за утримання будинку та прибудинковій території, а також оплату за опалення, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 3982,90 грн., за опалення - 5824,67 грн.

Вказану заборгованість відповідач в добровільному порядку не погашає, то позивач був вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 03 липня 2018 рокупозов ОСББ ІЛКМАРКСА 2-Б до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСББ ІЛКМАРКСА 2-Б заборгованість по оплаті за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 3982,90 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСББ ІЛКМАРКСА 2-Б заборгованість за опалення в розмірі 5824,67 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСББ ІЛКМАРКСА 2-Б судовий збір у розмірі 2400,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1000,00 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи містять належні докази наявної заборгованості за житлово-комунальні послуги, а власник зобов'язаний утримувати майно, яке йому належить.

Зазначене рішення суду оскаржує в апеляційному порядку ОСОБА_2 через представника ОСОБА_3

В скарзі з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування судового рішення, ухвалення нового рішення, про відмову у задоволенні позову.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що відповідач не погоджується з судовим рішенням, оскільки вважає тарифи на утримання будинку та прибудинкової території не законними, оскільки прийняті та затверджені з порушенням порядку. ОСББ не надало відповідачу проекту Типового договору та не має права нараховувати кошти за постачання теплової енергії, оскільки відповідних договорів відповідачем не укладалось.

На вказану апеляційну скаргу позивачем було подано заперечення, яким зазначено, що протокол про затвердження тарифів від 06 грудня 2016 року приймався належним чином, не був оскарженим та є чинним, відповідач отримала договір та розрахункову книжку під розписку, про що в матеріалах справи є докази, ОСББ є балансоутримувачем будинку. Посилаючись на зазначене, позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Оскільки ціна позову у справі менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції 176 200 грн), дана цивільна справа відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, п. 1 ч. 3 ст. 274, ч. 1 ст. 369 ЦПК України підлягає розгляду апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Згідно ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом правильно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСББ ІЛКМАРКСА 2-Б було створено у житловому будинку за адресоюАДРЕСА_1 та зареєстровано 07 листопада 2014 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (а.с.11).

Статут Об'єднання був затверджений Протоколом №4 від 04.11.2016 року загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1

Загальними зборами мешканців будинку було прийнято рішення про прийняття будинку на баланс ОСББ ІЛКМАРКСА 2-Б та взяття в управління.

31.10.2015 року між попередньою керуючою компанією ТОВ Компанія Еліткомсервіс та ОСББ ІЛКМАРКСА 2-Б було підписано акт прийому передачі будинку в управляння останньому (а.с.23-26).

06 грудня 2015 року відповідно до вимог ст. 10 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та на підставі розділу 5 статуту ОСББ ІЛКМАРКСА 2-Б загальними зборами ОСББ було визначено розмір сплати за утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 3 грн. 53 коп. за 1 кв.м. загальної площі квартири для 1-го поверху будинку; 3 грн. 95 коп. за 1 кв.м. загальної площі квартири для 2-го - 16-го поверхів будинку (а.с.27-39).

20 листопада 2015 року між ОСББ ІЛКМАРКСА 2-Б та ОСББ К.М.2 Г. було укладено договір №2/11.15 про відшкодування експлуатаційних витрат (а.с.40-42).

15 жовтня 2016 року між ОСББ ІЛКМАРКСА 2-Б та ОСББ К.М.2 Г. було укладено договір №1 про відшкодування експлуатаційних витрат (а.с.43-45).

Згідно п. 1.2 цих договорів ОСББ ІЛКМАРКСА 2-Б відшкодовує експлуатаційні витрати цільовим щомісячним внеском в межах вартості експлуатаційних витрат на забезпечення життєдіяльності Будинку. Тариф визначається постачальником ОСББ К.М.2 Г. .

Пунктом 1.2 визначено, що склад Комплексу заходів з забезпечення життєдіяльності Будинку, за які здійснюється відшкодування Стороною-1 Стороні -2, це: оплата витрат на природний газ для виробництва теплової енергії; оплата витрат на електроенергію для виробництва теплової енергії; оплата витрат на водопостачання для виробництва теплової енергії; оплата витрат на оренду газового обладнання та насосної станції; оплата витрат на технічне обслуговування газового обладнання та насосної станції; оплата витрат на працівників зайнятих в виробничому процесі виробництва теплової енергії; оплата інших витрат пов'язаних з виробництвом теплової енергії.

ОСББ ІЛКМАРКСА 2-Б за спожиту теплову енергію несло витрати, та на даний час має заборгованість перед постачальником ОСББ К.М.2 Г. в сумі 150300,78 грн.

ОСОБА_2 є власником квартири НОМЕР_1 у житловому будинку за адресоюАДРЕСА_1 загальною площею 60,3 кв.м., опалювальною площею 57,1 кв.м., і вказану квартиру використовує для власного проживання та проживання членів своєї родини, але оплату за утримання будинку та прибудинковій території, а також оплату за опалення вона не здійснює, що підтверджується розрахунком заборгованості, яка за період з листопада 2015 року по 01 квітня 2017 року становить: за опалення - 5824,67 грн., за утримання будинку та прибудинковій території - 3982,90 грн. (а.с.52,54).

Позивач намагався шляхом переговорів, в порядку досудового врегулювання, зобов'язати ОСОБА_2 погасити заборгованість. Вимоги про погашення заборгованості розміщалися на дошці об'яв в будинку, надавалося попередження про заборгованість особисто, надсилалося поштою, надавалося повідомлення у газеті (а.с.48-51,53,55).

Матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_2 до ОСББ ІЛКМАРКСА 2-Б з актом-претензією щодо невиконання, або неналежного виконання Об'єднанням співвласників своїх обов'язків по утриманню будинку та прибудинкової території, та по забезпеченню будинку потреб по опаленню.

Відповідно ч. 1 ст. 4 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Згідно ч. 5 ст. 10 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.

Відповідно ст. 16 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - Об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання у т.ч. захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності.

Згідно ч.8 ст. 22 Закону Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку відмова від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що власник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними зі спільним майном.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями , які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до розділу V п. 2 Статуту ОСББ ІЛКМАРКСА 2-Б співвласник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку, зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (об'єднання) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно ст. 15 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , до обов'язків співвласників належить: своєчасна і в повному обсязі оплата належних внесків і платежів, відшкодування збитків, заподіяних майну інших співвласників, виконання передбачених статутними документами обов'язків перед об'єднанням.

Відповідно до ст. 68 ЖК України, Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, затвердженими постановою КМУ України 08.10.1992 року, Закону України Про житлово-комунальні послуги від 24.06.2004 року (зі змінами та доповненнями) передбачено обов`язок споживача комунальних послуг щомісячно вносити плату за комунальні послуги.

З матеріалів справи вбачається, що ОСББ ІЛКМАРКСА 2-Б надавало відповідачу, а вона споживала послуги з теплопостачання, утримання будинку та прибудинкової території, але оплату за ці послуги відповідач не здійснювала.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт не згоден сплачувати кошти за постачання послуг, оскільки ОСББ не надало відповідачу проекту Типового договору, тому не має права нараховувати кошти за постачання теплової енергії, оскільки відповідних договорів відповідачем також не укладалось. Крім того, апелянт посилається на те, що не згоден з тарифами, встановленими зборами правління ОСББ ІЛКМАРКСА 2-Б .

Проте, зазначені доводи скарги є безпідставними та спростовується матеріалами справи. Протокол про затвердження тарифів від 06 грудня 2016 року приймався належним чином, не був оскарженим та є чинним, відповідач отримала договір та розрахункову книжку під розписку, про що в матеріалах справи є докази, ОСББ є балансоутримувачем будинку.

Доказів, які б спростовували встановлені судом першої інстанції обставини, апелянтом до суду апеляційної інстанції не надано.

Враховуючи встановлене, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги про порушення прав апелянта є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 263, 375 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим кодексом.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 13 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України є малозначна, тому у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України в касаційному порядку оскарженню не підлягає крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 268, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03 липня 2018 рокузалишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 14.11.2018 року.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді О.С.Комлева

Ю.І.Кравець