Вирок

від 15.11.2018 по справі 761/29604/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/29604/18

Провадження №1-кп/761/1948/2018

В И Р О К

іменем України

15 листопада 2018 року м.Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні

кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№32018100100000101 від 26 липня 2018 року,з угодою про визнання винуватості,

за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Києва, громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, має неповнолітню дитину,2014 року народженняч, не працюючої, зареєстрованої за адресою : АДРЕСА_1 ,проживаючої за адресою : АДРЕСА_2 , не судимої,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України,

за участю :

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 у листопаді 2016 року, у денний час доби, перебуваючи у кафе «Експрес» на площі Т. Шевченка, разом з громадянським чоловіком ОСОБА_6 , отримала від невстановленої особи пропозицію перереєструвати (придбати) на своє ім`я підприємство ТОВ «Деспегар» (код 39570870) за грошову винагороду.

Через деякий час, в денний час доби ОСОБА_3 надала невстановленій особи копію власного паспорта серії НОМЕР_1 , виданий Оболонським РВ ГУ ДМС України в м. Києві від 29 серпня 2015 року та копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків № НОМЕР_2 , яка згодом на підставі цих документів виготовила протокол №6 Загальних зборів учасників ТОВ «Деспегар» (код 39570870) від 19 грудня 2016 року, статут ТОВ «Деспегар» (код 39570870) від 19 грудня 2016 року, договір купівлі-продажу (відступлення) частки (корпоративних прав) в статутному капіталі ТОВ «Деспегар» (код 39570870).

Після чого, попередньо отримавши відомості від невстановленої особи про подальші дії, ОСОБА_3 , 19 грудня 2016 року в денний час прибувши за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 12 Б, внесла завідомо неправдиві відомості до протоколу №6 Загальних зборів учасників ТОВ «Деспегар» (код 39570870) від 19 грудня 2016 року, статуту ТОВ «Деспегар» (код 39570870) від 19 грудня 2016 року, договору купівлі-продажу (відступлення) частки (корпоративних прав) в статутному капіталі ТОВ «Деспегар» (код 39570870), зокрема: щодо формування статутного капіталу ТОВ «Деспегар» (код 39570870) у розмірі 3000 гривень, наявності в останньої наміру займатися наданням інших інформаційних послуг та щодо місця розташування ТОВ «Деспегар» (код 39570870) за адресою: м. Київ, вул. Оноре Де Бальзака, 16 ,та після внесення зазначених неправдивих відомостей підписала їх.

Крім того, усвідомлюючи, що статутну діяльність ТОВ «Деспегар» (код 39570870) ОСОБА_3 здійснювати не буде, 19 грудня 2016 року в денний час, спільно з невстановленою особою, знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 12 Б, звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , у присутності якої підписала від свого імені, як співвласник, статут ТОВ «Деспегар» (код 39570870), який зареєстрований 19 грудня 2016 року приватним нотаріусом в реєстрі за №2409.

Після підписання всіх вищевказаних документів ОСОБА_3 , остання за внесення завідома неправдивих відомостей до документів, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи отримала від невстановленої особи грошову винагороду.

На підставі вищевказаних установчих документів, засвідчених ОСОБА_3 , як співзасновником ТОВ «Деспегар» (код 39570870), ОСОБА_6 , як співзасновник та директор ТОВ «Деспегар» (код 39570870), 20 грудня 2016 року подав вказані документи до державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 29, яким за результатами їх розгляду внесено відомості щодо перереєстрації ТОВ «Деспегар» (код 39570870).

Отже, ОСОБА_3 , виконавши всі перелічені дії, запропоновані їй невстановленою особою, будучи зацікавленою в отриманні грошової винагороди, та фактично підписавши протокол №6 Загальних зборів учасників ТОВ «Деспегар» (код 39570870) від 19 грудня 2016 року, статут ТОВ «Деспегар» (код 39570870) від 19 грудня 2016 року, договір купівлі-продажу (відступлення) частки (корпоративних прав) в статутному капіталі ТОВ «Деспегар» (код 39570870), досягнула своєї злочинної мети у вигляді вчинення підроблення документів, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб підприємців.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми діями, які виразились у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.205-1 КК України.

30 липня 2018 року між прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_8 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваною ОСОБА_3 , за участю захисника, в порядку передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

У відповідності до даної угоди про визнання винуватості ОСОБА_3 повністю та беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення ,передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України в обсязі пред`явленого обвинувачення, щиро розкаюється у скоєному, критично оцінює свою злочинну поведінку, в тому числі шляхом повного визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність, сприятиме розслідуванню кримінального провадження у з`ясуванні обставин щодо встановлення інших осіб,причетних до вчинення кримінального правопорушення.

Також, вказаною угодою про визнання винуватості зазначено узгоджене покарання,яке повинна понести ОСОБА_3 ,зокрема, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення,яке є злочином невеликої тяжкості,за відсутністю обставин,які обтяжують покарання обвинуваченої, наявністю обставин,які пом`якшують покарання ОСОБА_3 ,а саме : щире каяття,активне сприяння розкриттю злочину,а також те,що ОСОБА_3 раніше не судима, має місце реєстрації та постійне місце проживання ,позитивно характеризується за місцем проживання,має на утриманні неповнолітню дитину,2014 року народження, не перебуває на обліку у лікаря нарколога,психіатра .Враховуючи наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , та відсутність обтяжуючих обставин, особу винної, що у сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сторони в угоді погодилися на застосування ст. 69 КК України,нижче від найнижчої межі,встановленої в санкції ч.1 ст.205-1 КК України, а саме: на призначення покарання у виді штрафу у розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2550 грн.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені ОСОБА_3 .

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.

Відповідно до правил ст. 468, п.1 ч.4 ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 липня 2018 року між прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_8 та підозрюваною ОСОБА_3 , за участі захисника, та призначити обвинуваченій узгоджену сторонами угоди міру покарання.

Обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні просила угоду про визнання винуватості, укладену між нею та прокурором 30 липня 2018 року затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України, дала згоду на застосування узгодженого виду покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Захисник ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 липня 2018 року між прокурором та підозрюваною ОСОБА_3 , вважаючи, що вона відповідає вимогам КК та КПК України, є усі підстави для її затвердження та призначення обвинуваченій узгодженої сторонами угоди міри покарання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_3 беззастережно визнала себе винною, згідно із ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винною обвинувачена, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості, укладеної 30 липня 2018 року між прокурором та підозрюваною ОСОБА_3 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним, що обвинувачена ОСОБА_3 внесла в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдиві відомості, тому такі дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфікує за ч.1 ст.205-1 КК України; за якими належить призначити ОСОБА_3 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Керуючись ст.ст.373, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 липня 2018 року між прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_8 та підозрюваною ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання з застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі сто п`ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2550 ( дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій ОСОБА_3 , прокурору.

Суддя ОСОБА_1