Постанова

від 07.11.2018 по справі 392/1829/17

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2018 року м. Кропивницький

справа № 392/1829/17

провадження № 22-ц/4809/122/18

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Дьомич Л.М., Карпенка О.Л.

за участі секретаря - Тимошенко Т.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вікторія ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 07 червня 2018 року у складі судді Кавун Т.В. і

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вікторія та просила скасувати державну реєстрацію іншого речового права за додатковою угодою від 20.08.2012 до договору оренди землі від 13.04.2007, проведену 02.07.2014.

Позовна заява мотивована тим, що позивач є власником земельної ділянки площею 5,48 га, яка розташована на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, відповідно до свідоцтва про право на спадщину.

Право власності вона набула після смерті батька ОСОБА_6, який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

При житті, 13.04.2007 її батько уклав з відповідачем договір оренди землі строком на 10 років, який зареєстровано 05.03.2008 за № 232.

По закінченню строку дії договору вона повідомила відповідача про намір самостійно обробляти належну їй земельну ділянку, однак дізналася, що нібито при житті, 20.08.2012 її батько уклав з товариством додаткову угоду до договору оренди землі, яку було зареєстровано 02.07.2014.

Спірна додаткова угода була укладена 20.08.2012 і відповідно до її умов вона набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації, а оскільки додаткову угоду до 01.01.2013 року не було зареєстровано, то вона є неукладеною.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 07 червня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що оскільки, спадкодавець ОСОБА_6 за життя уклав договір оренди належної йому на праві власності земельної ділянки, і строк дії даного договору оренди є дата державної реєстрації даного договору 05.03.2008 року, а додаткова угода, яка укладена між сторонами за життя спадкодавця, не змінює початок відліку дії основного договору, тобто, він є укладеним та чинним.

Представник позивача обрав неналежний спосіб захисту, а тому суд не може застосувати правову позицію Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №696/1879/15-ц.

Позивач перебувала в трудових відносинах з відповідачем та отримавши свідоцтво про право на спадщину 12.08.2014 жодних вимог щодо припинення договірних відносин, які виникли між її батьком та відповідачем не пред'явила, отримувала орендну плату за договором оренди, тому суд дійшов висновку про необхідність застосувати строк позовної давності, який на момент пред'явлення позову сплив.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити новее рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення є незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи, що додаткова угода до договору оренди землі була зареєстрована після смерті орендодавця, позивач вважає, що вона не успадкувала прав та обов'язків за даною додатковою угодою, оскільки на момент відкриття спадщини її батько не набув прав і обов'язків за вказаним правочином, в зв'язку з тим, що такий правочин не був зареєстрований за життя спадкодавця.

Відповідач додаткову угоду до 01 січня 2013 року не зареєстрував і лише 02 липня 2014 року здійснив реєстрацію права оренди, а тому додаткова угода є неукладеною.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_7 під тримав доводи апеляційної скарги, представники СТОВ Агрофірма Вікторія Глобенко О.Г та адвокат Кулібаба М.І. заперечували проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.04.2007 між ОСОБА_6 та СТОВ Агрофірма Вікторія було укладено договір оренди землі, який 05.03.2008 зареєстровано у Маловисківському районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №232.

Відповідно до умов договору ОСОБА_6 передав в оренду належну йому земельну ділянку, загальною площею 4, 48 га, що розташована на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, строком на 10 років.

Згідно п.43 умов договору оренди землі, укладений договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Крім того, сторонами 20.08.2012 укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 13.04.2007 року, який зареєстровано у Маловисківському районному відділі КРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.03.2008 року за № 232.

Відповідно до умов додаткової угоди, сторони внесли зміни та доповнення до договору оренди, а саме до пункту 8 та пункту 40, виклавши їх в наступній редакції: Договір укладається на 10 років з моменту державної реєстрації даної додаткової угоди. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для змін умов або розірвання договору. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 4% від кадастрової вартості землі .

Дана додаткова угода набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, 02.07.2014 проведено державну реєстрацію додаткової угоди виданої 20.08.2012, строк дії до 08.07.2024.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1.

Позивач є власником земельної ділянки, площею 4, 48 га, що розташована на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, яку вона прийняла в спадок від свого батька ОСОБА_6, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1-709.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки, спадкодавець ОСОБА_6 за життя уклав договір оренди належної йому на праві власності земельної ділянки і строк його дії є дата державної реєстрації даного договору 05.03.2008 року, а додаткова угода, яка укладена між сторонами за життя спадкодавця, не змінює початок відліку дії основного договору, тобто, він є укладеним та чинним.

Крім того суд дійшов висновку про застосування позовної давності.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Відповідно до статі 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

За змістом статей 18, 20 цього Закону (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Факт державної реєстрації договору оренди, згідно пунктів 12-13 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, мав бути засвідчений підписом уповноваженої особи і печаткою уповноваженого органу державної влади або місцевого самоврядування, а також підтверджений занесенням відповідного запису до книги записів державної реєстрації договорів оренди землі.

Сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми. Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірного договору, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Матеріалами справи підтверджується, що 13.04.2007 ОСОБА_6 та СТОВ Агрофірма Вікторія уклали договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у Маловисківському районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 232 (а.с.12-13).

20.08.2012 ОСОБА_6 та СТОВ Агрофірма Вікторія уклали додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 13.04.2007 (а.с.31).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер (а.с.8) і на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1-709, позивач ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, площею 4, 48 га, що розташована на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (а.с.9).

Пунктом 1 та 5 додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 20 серпня 2012, що був підписаний між ОСОБА_6 та СТОВ Агрофірма Вікторія , передбачено, що перше речення пункту 8 договору оренди викласти в наступній редакції: Договір укладається на 10 років з моменту реєстрації даної додаткової угоди .

Дана додаткова угода набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації (а.с.31).

Однак, державну реєстрацію додаткової угоди від 20.08.2012 до договору оренди земельної ділянки від 13.04.2007 проведено не було, і лише 02 липня 2014 року СТОВ Агрофірма Вікторія було здійснено державну реєстрацію речового права - права оренди за вказаною додатковою угодою (а.с.32).

01 січня 2013 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України Про оренду землі були виключені статті 18 та 20 про обов'язковість державної реєстрації договорів оренди землі.

СТОВ Агрофірма Вікторія не виконало передбачений законом і додатковою угодою обов'язок щодо проведення державної реєстрації додаткової угоди від 20.08.2012 до договору оренди земельної ділянки від 13.04.2007, а тому додаткова угода не може вважатись такою, що набрала чинності. Проведення 02.07.2014 державної реєстрації речового права на підставі вказаного додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки не може підмінити державну реєстрацію самої додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією додаткової угоди договору оренди земельної ділянки), а отже і не може впливати на момент набрання чинності цієї додаткової угоди.

За вищевказаних обставин суд першої інстанції неправильно застосував вищевказані норми і дійшли невірного висновку, що оскільки спадкодавець ОСОБА_6 за життя уклав договір оренди належної йому на праві власності земельної ділянки і строк його дії є дата державної реєстрації даного договору 05.03.2008 року, тому додаткова угода, яка укладена між сторонами за життя спадкодавця, не змінює початок відліку дії основного договору, тобто, що він є укладеним та чинним.

Оскільки здійснена 02.07.2014 державна реєстрації речового права на підставі додаткової угоди від 20.08.2012, яка не набрала чинності, вказана реєстрація підлягає скасуванню.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

За приписами ст. 261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла дізнатися про порушення свого права або особу, яка його порушила.

Представник відповідача в суді першої інстанції просив застосувати наслідки спливу позовної давності (а.с.78-80) посилаючись на те, що позивач на момент укладання додаткової угоди перебувала у трудових відносинах з СТОВ Агрофірма Вікторія , безпосередньо займалася підписанням додаткових угод до договорів оренди землі з пайовиками товариства, а рукописний текст в оскаржуваній додатковій угоді виконано нею особисто.

24.09.2014, вже після отримання свідоцтва про право на спадщину , позивач підтвердила свою обізнаність в існуванні додаткової угоди, отримала підвищений розмір орендної плати одразу за дві земельні ділянки.

Відповідач вважає, що днем початку перебігу позовної давності можна вважати день отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме 12 серпня 2014 року, оскільки при прийнятті спадщини органи земельного кадастру надавали державному нотаріусу дані про перебування успадкованої земельної ділянки в оренді СТОВ Агрофірма Вікторія із зазначенням строку (терміну) оренди.

В апеляційній скарзі представник позивача стверджує, що початком перебігу позовної давності необхідно вважати не дату набуття позивачем права власності на земельну ділянку, а з моменту коли позивачу стало відомо про порушення її прав, тобто з грудня 2017 року, коли позивачу стало відомо про наявність спірної додаткової угоди.

На підтвердження своїх доводів, що позивач пропустила строк зверхня до суду відповідач надав світлокопію відомості на виплату грошей №3 за оренду плату за 2014 рік (а.с.81-82).

Зазначеною відомістю підтверджується факт отримання позивачем орендної плати за 2014 рік, але ніяким чином не підтверджує факт, що позивач була обізнана, що 02.07.2014 відбулася державної реєстрації речового права за додатковою угодою.

Позивач, як спадкоємець за заповітом мала право на отримання орендної плати і без додаткової угоди, оскільки строк дії договору оренди, який укладено спадкодавцем ОСОБА_6 з відповідачем закінчувався 03.03.2018.

Перебування позивача в трудових відносинах з відповідачем не дає підстав вважати, що позивачу після отримання свідоцтва про спадщину став відомим факт здійснення державної реєстрації речового права за додатковою угодою.

Суд приходить до висновку, що доводи відповідача, що позивач знав про наявність державної реєстрації речового права за додатковою угодою є припущенням відповідача.

Навіть обізнаність позивача, що її батько підписав додаткову угоду не є доказом, що позивачу було відомо про здійснення державної реєстрації речового права за додатковою угодою.

За таких обставин суд вважає, що відповідач не надав належних та допустимих доказів, що перебіг позовної давності почався з 12 серпня 2014 року, тобто з дати отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.

Таким чином за обставин, на які посилається відповідач, позивач не могла дізнатися про наявність додаткової угоди та державної реєстрації речового права за додатковою угодою.

Позивач правомірно розраховувала на добросовісність та розумність у відносинах з відповідачем та не мала підстав сумніватися у правовому стані своєї земельної ділянки і перевіряти правомірність реєстрації права відповідача, а отже вона не знала і не могла дізнатися про порушення свого права до моменту отримання нею оригіналу спірної додаткової угоди.

Відповідачем на надано належних та допустимих доказів, що позивач отримав примірник додаткової угоди після здійснення державної реєстрації речового права у липні 2014 року.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідно п.п.2,4 ст.376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання позовної заяви та апеляційної скарги позивач сплатила 1600 грн. судового збору, які підлягають стягненню на її користь з відповідача.

Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 07 червня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Скасувати державну реєстрацію іншого речового права за додатковою угодою від 20 серпня 2012 року до договору оренди землі від 13 квітня 2007 року, проведену 02 липня 2014 року Реєстраційною службою Маловисківського районного управління юстиції Кіровоградської області, номер запису про інше речове право: 6250457.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вікторія на користь ОСОБА_4 1600 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 15.11.2018.

Головуючий суддя С.І.Мурашко

Судді Л.М.Дьомич

О.Л.Карпенко