Рішення

від 17.10.2018 по справі 0440/6887/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року Справа № 0440/6887/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сигмаінвестбуд» про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд, -

ВСТАНОВИВ :

13 вересня 2018 року ОСОБА_2 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, за участю третьої особи, яяка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сигмаінвестбуд» , про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування №0008001 від 03.08.2018 року, яким позивачу визначено до сплати 4 106,4 євро.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що 03.08.2018 року у пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на ділянці а/д м-04 "Знам'янка-Луганськ-Ізварене" 407 км + 236 до а/д Дніпро посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області проведено зважування автомобіля (сідлового тягача) марки DAF, модель FT XF 105.460 , реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом марки LANGENDORF, модель SKS 2427, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності позивачу. За наслідками зважування складено акт від 03.08.2018р. №0008001 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. На підставі зазначено акту складено розрахунок плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 03.08.2018р. №0008001, згідно якого ОСОБА_2 зобов'язано сплатити плату за проїзд в сумі 4 106,40 євро. Позивач вважає, що оспорюваний розрахунок плати за проїзд є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі № 0440/6887/18, та призначено справу до розгляду без повідомлення (виклику) сторін на 17 жовтня 2018 року.

Відповідач належним чином повідомлений про дату розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Правом на подання відзиву не скористався.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що у власності ОСОБА_2 перебуває автомобіль марки DAF, модель FT XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом марки LANGENDORF, модель SKS 2427, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Згідно з копією договору найму (оренди) транспортного засобу від 08.12.2017 р., позивач (наймодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Сигмаінвестбуд» (наймач) уклали договір про оренду автомобілю марки DAF, модель FT XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом марки LANGENDORF, модель SKS 2427, реєстраційний номер НОМЕР_2 терміном з 08.12.2017 р. по 08.12.2019 р.

03.08.2018 р. головним спеціалістом ВДК ОСОБА_3 Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області в пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на ділянці а/д м-04 "Знам'янка-Луганськ-Ізварене" 407 км. + 236 до а/д Дніпро, проведено зважування автомобіля (сідлового тягача) марки DAF, модель FT XF 105.460 , реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом марки LANGENDORF, модель SKS 2427, реєстраційний номер НОМЕР_2.

За результатами габаритно-вагового контролю складено акт від 03.08.2018р. №0008001, згідно з яким фактичне навантаження на першу, другу, третю, четверту, п'яту осі складає 7,3т., 10,35т., 11,8 т., 11,1 т., 11,85 т. відповідно. Загальна фактична маса транспортного засобу складає 52,4 тонн при нормативно допустимій - 40т.

На підставі зазначеного акту посадовою особою відповідача складено розрахунок плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного засобу від 03.08.2018р. №0008001, згідно з яким позивачу визначено плату за проїзд в сумі 4106,4 євро.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993 року № 3353-XII, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 33 Закону України Про автомобільні дороги від 08.09.2005 року № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів габаритні параметри яких перевищують нормативні, ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, порядок тимчасового обмеження або заборони руху транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на окремих ділянках автомобільних доріг загального користування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування (надалі - Порядок № 879).

Порядок № 879 визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Згідно підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; попередній габаритно-ваговий контроль - це визначення параметрів великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу для встановлення наявності перевищення нормативів на стаціонарних пунктах.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (пункт 3 Порядку № 879).

Особливості габаритно-вагового контролю та вимоги до нього закріплені у пунктах 15 - 25 зазначеного Порядку.

За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця.

Пунктом 28 Порядку № 879 встановлено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

З аналізу зазначених норм вбачається, що у разі перевищення нормативів вагових або габаритних параметрів перевізник зобов'язаний сплачувати плату за проїзд у розмірі визначеному у розрахунку плати за проїзд складеному посадовою особою, що здійснює габаритно-ваговий контроль.

Пунктом 32 Порядку № 879, перевізник, який має намір використовувати великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб, зобов'язаний не пізніше ніж за три доби звернутися до уповноважених Укравтодором підприємств із заявою про видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу після отримання погодження маршруту видається уповноваженим підрозділом Національної поліції через центри надання адміністративних послуг.

Як встановлено судом, матеріали справи не містять жодного документу, який би свідчив про те, що у позивача є дозвіл на рух великовагового транспортного засобу.

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

У даній справі спірним питанням є правомірність/неправомірність прийнятого відповідачем розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів дорогами загального користування від 03.08.2018 року №0008001 на суму 4106,4 євро з підстав наявності/відсутності факту перевищення допустимої норми навантаження на загальну масу автомобіля марки DAF, модель FT XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом марки LANGENDORF, модель SKS 2427, реєстраційний номер НОМЕР_2 під час зважування 03.08.2018 року.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача встановлено, що фактична маса автомобіля становить 52,4 тонни при нормативно допустимій 40 тонн, тобто в наявності є відхилення на 12,4 тонни.

Доводи позивача стосовно того, що вага на першу та другу ось значно нижча, ніж нормативно допустима, до уваги судом не береться, оскільки такі доводи не спростовують порушення, зазначені в акті від 03.08.2018 р. №0008001.

Верховний Суд в постанові від 21.09.2018р. у справі № 804/5296/17 дійшов висновку, що у разі перевищення габаритновагових параметрів транспортного засобу у перевізника повинен бути дозвіл на проїзд. За відсутності такого дозволу, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки розраховується плата за проїзд.

Отже, на думку суду, оскільки у перевізника під час зважування був відстуній дозвіл на рух великовагового транспортного засобу, а транспортний засіб позивача під час габаритно-вагового контролю дійсно перевищував нормативно допустиму вагу, суд доходить висновку, що розрахунок плати за проїзд від 03.08.2018 року №0008001, яким позивачу визначено суму до сплати 4106,4 євро, є правомірним, а позовна заява ОСОБА_2 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали, а якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене, доводи позивача є необґрунтованими, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись 242-243, 245-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 49000, іпн НОМЕР_3) до Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області (вул. Академічна, 11-1, м. Краматорськ, Донецька обл., 84333), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сигмаінвестбуд» (вул. Московська, буд.6, корп..2, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39946096) про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 17.10.18р. З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_4