Рішення

від 15.11.2018 по справі 2340/3725/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року справа № 2340/3725/18

15 годин 35 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 2340/3725/18

за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109) [представник позивача - не прибув]

до приватного підприємства Легіон-Безпеки (вул. Добровольського, 1, офіс 434, м. Черкаси, 18006, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33536022) [представник відповідача - не прибув]

про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна боржника, прийняв рішення.

18.09.2018 Головне управління ДФС у Черкаській області, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства Легіон-Безпеки , просить: надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна приватного підприємства Легіон-Безпеки у сумі 297358,54 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що відповідач має податковий борг у сумі 297358,54 грн., рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 у справі № 823/1716/18 адміністративний позов задоволено повністю: вирішено стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство Легіон-Безпеки (ідентифікаційний код 33536022) в дохід бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області (ідентифікаційний код 39392109) податковий борг у сумі 297358 (двісті дев'яносто сім тисяч триста п'ятдесят вісім) грн. 54 коп., проте інкасові доручення, що направлялись на виконання зазначеного рішення повернуті без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках. Враховуючи зазначене та на виконання повноважень, наданих пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна приватного підприємства Легіон-Безпеки у сумі 297358,54 грн. Позивач у прохальній частині позовної заяви просив здійснити розгляд справи без участі його представника.

Відповідач у судове засідання не прибув, свого представника не направив, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином (а.с.35). Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Згідно частини 4 статті 129 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши аргументи позивача щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом - Кодекс №2755-VI). Кодекс №2755-VI передбачено: пункт 36.1 статті 36 - податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; пункт 36.2 статті 36 - податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Згідно статті 38 виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті Кодексу №2755-VI встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 Кодексу №2755-VI ).

Приватне підприємство Легіон-Безпеки зареєстровано як суб'єкт господарювання - юридичну особу 25.04.2005, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33536022 за основним видом діяльності Діяльність приватних охоронних служб (а.с.5).

Судом з матеріалів справи (рішення у справі №823/1716/18 - а.с.13-14) встановлено, що відповідач має податковий борг у сумі 297358,54 грн.

Судом встановлено, що у зв'язку із несплатою відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань 21.11.2011 ПП Легіон-Безпеки було вручено головному бухгалтеру Власюк, податкову вимогу від 03.11.2011 № 2027 про сплату податкового боргу у сумі 72355,41 грн., проте не надано відомостей стосовно перебування Власюк у трудових та/або договірних відносинах з ПП Легіон Безпеки , зокрема підписаної звітності (а.с.7). Суд зазначає, що позивачем не надано доказів стосовно призначення у якості податкового керуючого ОСОБА_1 згідно наказу від 08.09.2017 № 1461

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Кодексу №2755-VI у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до пункту 59.5 цієї статті у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (підпункт 14.1.155, пункт 88.1 Кодексу №2755-VI ). Згідно з пунктом 89.2 статті 89 Кодексу №2755-VI з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно належить опису у податкову заставу у повному обсязі (пункт 89.6 Кодексу №2755-VI ).

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Кодексу №2755-VI майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 Кодексу №2755-VI та постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1244 Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України .

Відповідно до пункту 95.1 Кодексу №2755-VI контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, що перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 Кодексу №2755-VI). Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Кодексу №2755-VI стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Аналіз норм дає підстави для висновку, що лише сукупність відповідних обставин є підставою для контролюючого органу звернутися до суду із позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, а саме: наявність податкового боргу; наявність майна платника податків, описаного у податкову заставу; минуло 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) платнику податку податкової вимоги; відсутність коштів на рахунках платника податків в обслуговуючих банках. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.09.2018 у справі № 808/6471/15 (ЄДРСР 76798256).

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Згідно пункту 2 розділу 2 Порядку застосування податкової застави контролюючими органами затвердженого наказом МФУ від 16.06.2017 № 586 (далі - Порядок № 586) майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна. Повноваження щодо опису майна платника податків, що має податковий борг, покладаються на податкового керуючого. Відповідно до пункту 3 розділу 2 Порядку № 586 відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому разі опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих. Понятими не можуть бути працівники контролюючих органів або правоохоронних органів, а також інші особи, участь яких як понятих обмежується Законом України Про виконавче провадження .

Згідно пункту 89.2 статті 89 Кодексу №2755-VI з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

Згідно з підпунктами 88.1, 88.2 статті 88 Кодексу №2755-VI з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Згідно з пункту 89.8 статті 89 Кодексу №2755-VI встановлено, що орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 19.03.2018 № 55150908 до державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про реєстрацію податкової застави згідно майна платника податків згідно акту від 19.03.2018 № 131/23-00-17-02-025 (а.с.31).

04.01.2012 ДПІ у м. Черкасах прийнято рішення № 8/24-109 про опис майна у податкову заставу (а.с.30). 19.03.2018 складено акт опису майна № 131/28-00-17-03-025 (а.с.8) згідно якого податковим керуючим зазначено: ВАЗ 21213 ( 2002 ), зелений, № дв.212136663988 № куз. ХТА21213021630118, (СА5523АТ) від 25.02.11; ЗАЗ TF698K, (2010) сірий, № дв.307000ВО786061, № куз.Y6DTF698KB0258299 (СА0761ВС) від 21.06.11; ЗАЗ TF698K, (2010), сірий, № дв.30700ВО784285, № куз Y6DTF698КВ0257770 (CА0760ВС) від 21.06.11.

Відповідно до пункту 87.2 стаття Кодексу №2755-VI джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Балансова вартість активу - вартість активу, за якою він включається до підсумку балансу (наказ МФУ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 32 Інвестиційна нерухомість від 02.07.2007 № 779. Надаючи оцінку наявним доказам у справі, суд зазначає, що Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства; підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; підприємства зобов'язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.

Суд зазначає, що акт опису майна від 19.03.2018 № 131/23-00-17-03-025 не містить підпису уповноваженої особи платника податків, відомостей, що зазначений акт складався у присутності уповноваженої особи платника податків (а.с.8). Судом встановлено, що акт опису № 131/23-00-17-02-025 (не підписано платником податку) не містить ні результатів оцінки, ні балансової вартості активів платника (а.с.8) за станом на час складення 19.03.2018.

Згідно пункту 4 розділу 2 Порядку № 586 встановлено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису (окрім особливостей, передбачених розділом III цього Порядку), складається акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. У такому разі контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. У разі прийняття судом рішення щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу його копія надсилається (надається) контролюючим органом банкам та іншим фінансовим установам, а також платнику податків. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення зазначених у цьому пункті актів, зобов'язаний надіслати (надати) банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Кодексу №2755-VI встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що пред'являється платнику податків , що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих. Пунктом 89.4. У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення майна до акта опису , складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Суд зазначає, що позивачем не надано доказів не допуску податкового керуючого для здійснення опису майна, не надано доказів відмови платника податків від опису майна у податкову заставу та / або вчинення передбачених пунктом 4 розділу 2 Порядку № 586 та статтею 89 Кодексу №2755-VI дій спрямованих на допуск до опису майна.

Судом встановлено, що поштове повідомлення, надане як доказ вручення рішення про опис майна у податкову заставу містить відмітку про вручення поштового відправлення 22.05.2012, а рішення про опис майна у податкову заставу датовано 04.01.2012, що сукупно з відсутністю опису вкладення у поштове відправлення не є належним доказом направлення та вручення відповідачу рішення від 04.01.2012 № 8/24-109 (а.с.30 - зворотній бік). Також, поштове повідомлення надане як доказ вручення рішення від 04.01.2012 № 8/24-109 про опис майна у податкову заставу отримав Черненко , а поштове повідомлення надане як доказ вручення акту опису майна від 19.03.2018 отримав Бурлай (а.с.8 - зворотній бік), проте відомостей реєстрації вихідної кореспонденції скерованої на адресу відповідача суб'єктом владних повноважень не надано.

Згідно пункту 5 розділу 2 Порядку № 586 до акта опису насамперед включається ліквідне майно , яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. У разі якщо балансову вартість такого майна не визначено, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні (пункт 6 розділу 2 Порядку 586).

Позивачем не надано доказів ліквідності майна, описаного у акті від 19.03.2018 № 131/23-00-17-02-025 (не зазначено вартості описаного майна), не надано балансової вартості зазначеного майна, не надано звітності відповідача стосовно підтвердження обліку матеріальних активів.

Відповідно до пункту 8 розділу 2 Порядку 586 встановлено, що у разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису майна на суму, що відповідає сумі податкового боргу платника податків. Відповідно до відомостей облікової картки платника податків (а.с.12) судом встановлено, що сума податкового боргу збільшилась - станом на 30.08.2018 заборгованість становить 302790,74 грн., проте позивачем не надано доказів належного виконання вимог пункту 8 розділу 2 Порядку 586. Позивачем не надано фінансової та податкової звітності щодо балансової вартості майна. Згідно 89.3 майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису, до акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Кодексу №2755-VI встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Відповідно до пункту 44.2 статті 44 Кодексу №2755-VI для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.05.2018, у справі № 823/1716/18 адміністративний позов задоволено повністю, вирішено стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство Легіон-Безпеки у дохід бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області податковий борг у сумі 297358 (двісті дев'яносто сім тисяч триста п'ятдесят вісім) грн. 54 коп. Зазначена постанова набрала законної сили 19.06.2018 - згідно відомостей електронного документообігу - діловодства спеціалізованого суду.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання зазначеного судового рішення контролюючий орган виставляв інкасові доручення (розпорядження) від 03.07.2018 № 961 (рахунок № 26009014319001), № 962 (рахунок № 26054014319001), № 963 (рахунок № 26043014319001), що були повернуті банком без виконання 09.07.2018 з підстав відсутності коштів на рахунках товариства (а.с.15-16).

Згідно довідки про наявність рахунків в банках від 15.11.2018 № 47065/23-00-17-02-019 у відповідача наявні рахунки у ПАТ Альфа-Банк у м. Києві: № 26009014319001 у гривні, відкритий 25.03.2015; № 26054014319001 у гривні, відкритий 25.03.2015; № 26043014319001 у гривні, відкритий 06.02.2017 (а.с.40).

Згідно з абзацом другим пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Згідно пункту 95.1 статті 95 Кодексу №2755-VI встановлено черговість прийняття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме, першочергово, податковим органом приймаються заходи стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, податковий орган може приймати заходи щодо погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, в якого наявний податковий борг.

Межі, до яких суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може різнитися залежно від природи рішення та оцінюватися у контексті обставин кожної справи (рішення ЄСПЛ у справі Ruiz Torija et Hiro Balani проти Іспанії, № 18390/91, п.29 від 09.12.1994).

Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У випадках, передбачених законом, податковий керуючий має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, які містяться в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Строк надання інформаційних довідок цими органами на письмові запити контролюючих органів не може перевищувати п'яти робочих днів з дня отримання таких запитів (пункт 20.1.24 статті 20 Кодексу №2755-VI). Матеріали справи не містять довідок з реєстрів. Оскільки акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна у податкову заставу, то варто зазначити, що витягу з такого журналу не було надано. Згідно додатку 2 до Порядку 586 під час застосування податкової застави контролюючим органом (пункт 2 розділу ІІ) акт опису майна не заповнено щодо вартості, а посилання згідно даних територіального сервісного центру МВС 7141 на містить доказів на підтвердження. Матеріали справи не містять відомостей, пояснень чи обґрунтування у контексті реалізації повноваження позивача щодо зміни стану активів, зміни балансової вартості та структури податкового боргу платника з урахуванням складеного 19.03.2018 акт опису майна № 131/28-00-17-03-025 на підставі рішення від 04.01.2012 щодо динаміки і дотримання процедур вжитих заходів, зокрема на підтвердження включення до акта опису ліквідного майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу та/або складеного податковим керуючим акта відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення ЄСПЛ у справі Suominen проти Фінляндії, № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд зазначає, що позивач, описуючи майно у податкову заставу діяв не у спосіб, що передбачений Кодексом №2755-VI та Порядком № 586, позивачем не надано достовірних і достатніх доказів на підтвердження дотримання процедури опису майна у податкову заставу у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно частини 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. Пунктом 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. Учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв'язку з відсутністю підтверджених відповідними доказами витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції апеляційної скарги до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5. пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: Головне управління ДФС у Черкаській області [вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109]

відповідач: Приватне підприємство Легіон-Безпеки [вул. Добровольського, 1, офіс 434, м. Черкаси, 18006, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33536022]

Повне судове рішення складено 16.11.2018

Суддя Л.В. Трофімова