Ухвала

від 16.11.2018 по справі 1340/5452/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/5452/18

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

16 листопада 2018 року м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Карп'як О.О., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Українка до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Українка (79008, м. Львів, вул. Л.Українки, 15) до Виконавчого комітету Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1) в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 191 від 10.03.2015 року Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення на вул. Лесі Українки,15 ;

- судові витрати стягнути з відповідача.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.

Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 191 від 10.03.2015 року Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення на вул. Лесі Українки,15 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 29 серпня 1995 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та організацією орендарів, створеною трудовим колективом Орендного підприємства роздрібної плодоовочевої торгівлі № 84, був укладений договір купівлі - продажу державного майна, шляхом викупу майна цілісного майнового комплексу Орендного підприємства роздрібної плодоовочевої торгівлі № 84, що посвідчений 29.08.1995 року Державним нотаріусом 4-ї Львівської нотаріальної контори Долинською М.С., який 14.09.1995 року зареєстрований Шевченківською районною адміністрацією м. Львова за № 032, який був посвідчений відповідно до пункту 6 статті 25 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств в редакції від 26.01.1994 року чинній на момент укладання договору. В подальшому Виконавчим комітетом Львівської міської ради 14.11.1995 року була здійснена перереєстрація колективом Орендного підприємства роздрібної плодоовочевої торгівлі № 84 в Товариство з обмеженою відповідальністю Українка із зазначенням місцезнаходження товариства за адресою: м. Львів, вул. Л.Українки, 15, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію. 05 вересня 2018 року Товариству стало відомо, що майно, яке належить йому на праві власності, зареєстровано за територіальної громадою в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності відповідно до рішення Виконавчого комітету №191 від 10.03.2015 року та проведено його державну реєстрацію. Представник позивача додатково зазначив, що ними оскаржується окремо в порядку господарського судочинства свідоцтво про право власності № 37410283 від 13.05.2015 року, видане Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції на спірне приміщення та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 21246732 від 13.05.2015 року, винесене державним реєстратором Львівського міського управління юстиції Гук Оксаною Богданівною, які є наслідком прийняття Виконавчим комітетом Львівської міської ради оскаржуваного у цій справі рішення.

Таким чином позивачем оскаржується рішення про реєстрацію права власності реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення на вул. Лесі Українки,15.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Адміністративною справою у розумінні пунктів 1, 2 частини 1 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), встановлено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Під суб'єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Ураховуючи те, що позовні вимоги у даній справі по суті заявлено на захист від реалізації нерухомого майна, власником якого згідно позовних вимог є позивач, відповідно спірні правовідносини не є публічно-правовими, та мають вирішуватися судами за правилами ГПК України, оскільки з наявних в матеріалах справи доказів (правовстановлюючих та судових документів) вбачається чіткий спір про право власності на одне і теж нерухоме майно між позивачем та відповідачем.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Вказана позиція суду узгоджується із позиціє Великої Палати Верховного Суду викладено у постанові від 11.09.2018 року по справі № 817/2398/15.

З огляду на наведене, суд вважає, що спір у даній справі не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки виник з приватноправових правовідносин та має вирішуватись в порядку господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі у випадку, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись п. 1 ч.1 ст. 170, ст.ст. 242, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українка до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення.

Роз'яснити, що вирішення даного спору здійснюється в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ч.5 ст.170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Українка (79008, м. Львів, вул. Л.Українки, 15, код ЄДРПОУ 13834468) 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн..00 коп. сплаченого судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський оружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення (проголошення).

Суддя Карп'як Оксана Орестівна