Рішення

від 14.11.2018 по справі 2340/3406/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року справа № 2340/3406/18

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.,

представника відповідача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

розглянувши по суті в порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 (вул. Котляревського, 11, с. Шабельники, Золотоніський р-н, Черкаська обл., 19753, далі - позивач) з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області (вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, 18000, далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати відмову відповідача, викладену в листі від 25.07.2018 №3136/0/95-18 про відмову у наданні позивача дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 га в адміністративних межах Шабельниківської сільської ради Золотоніського району;

- зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання від 04.07.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 га в адміністративних межах Шабельниківської сільської ради Золотоніського району.

Ухвалою суду від 03.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 17.10.2018 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 га в адміністративних межах Шабельниківської сільської ради Золотоніського району. Головним управлінням Держгеокадастру в Черкаській області листом від 25.07.2018 №3136/0/95-18 відмовлено позивачу у наданні відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою, в зв'язку з тим, що земельна ділянка, на яку позивач претендує входить до складу земельної ділянки площею 23,4 га, яка включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на продаж на земельних торгах, тому у відповідності до положень ст. 136 Земельного кодексу України до завершення земельних торгів порушене позивачем питання не може бути вирішено. На думку позивача, відповідач протиправно відмовив йому в наданні відповідного дозволу, оскільки вищезгадана відмова Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надана з підстави, яка не передбачена ч. 3 ст. 118 Земельного кодексу України.

Представник позивача в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та проти його задоволення заперечив, надав до суду письмовий відзив на позов та зазначив, що позивачу у наданні відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою було правомірно відмовлено, оскільки земельна ділянка, на яку позивач претендує входить до складу земельної ділянки площею 23,4 га, яка включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на продаж на земельних торгах, тому у відповідності до положень ст. 136 Земельного кодексу України до завершення земельних торгів порушене позивачем питання не може бути вирішено.

Заслухавши пояснення представника відповідача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено наступне.

ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області із клопотанням від 23.05.2015 (вх. №Т-5206/0/94-18 від 04.07.2018) про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 га в адміністративних межах Шабельниківської сільської ради Золотоніського району.

Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області листом від 25.07.2018 №3136/0/95-18 відмовило позивачу у наданні відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки земельна ділянка, на яку позивач претендує входить до складу земельної ділянки площею 23,4 га, яка включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на продаж на земельних торгах, тому у відповідності до положень ст. 136 Земельного кодексу України до завершення земельних торгів порушене позивачем питання не може бути вирішено.

Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд врахував, що земельні відносини в Україні відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України від 24.10.2001 №2768-ІІІ (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Частиною 4 ст. 122 ЗК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 вказаної статті передбачено земельні ділянки, які не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Статтею 136 ЗК України визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах

Організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об'єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Аналіз приписів статті 136 Земельного кодексу України свідчить про те, що в разі віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, це є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Як встановлено судом, наказом Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області від 20.03.2018 №91 Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах земельні ділянки згідно з переліком, що додається, зокрема, земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 7121589700:03:001:0035, на яку позивач претендує входить до складу земельної ділянки площею 23,4 га, яка включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на продаж на земельних торгах.

Оскільки на момент розгляду клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 га в адміністративних межах Шабельниківської сільської ради Золотоніського району та прийняття Головним управлінням Держгеокадастру в Черкаській області рішення з цього питання - земельна ділянка, щодо якої позивачем було подано клопотання, наказом Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області від 20.03.2018 №91 була включена до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, отже, вищевказана обставина в силу приписів частини третьої статті 136 Земельного кодексу України є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Вищевказана правова позиція повністю узгоджується із постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 по справі №806/3608/15, провадження №К/9901/4909/18.

Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш

Рішення складено у повному обсязі 15.11.2018.