Ухвала

від 16.11.2018 по справі 263/15175/17

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

16 листопада 2018 року справа №263/15175/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Казначеєва Е.Г., Ястребової Л.В. , розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 липня 2018 року у справі № 263/15175/17 (головуючий І інстанції Киян Д.В.) за позовом ОСОБА_2 до Клочко Лариси Анатоліївни - старшого державного інспектора заступника начальника Управління - начальника відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління з контролю за використанням та охорони земель Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного Управління Держгеокадастру у Донецькій області , Крестьянсько-фермерське господарство "Южне" , Приватне підприємство "СЕЛЬКОМ" про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Першого апеляційного адміністративного суду перебуває апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 липня 2018 року у справі № 263/15175/17.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 липня 2018 року у справі № 263/15175/17 була залишена без руху з підстав порушення строку на апеляційне оскарження.

Апелянту надано десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків, шляхом подання до Першого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження з обґрунтованими причинами такого пропуску та доказами на їх підтвердження.

Копія зазначеної ухвали апелянт отримав 30 жовтня 2018 року.

01 листопада 2018 року на адресу суду від апелянта надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання апелянт зазначив, що не був присутній у судовому засіданні під час проголошення рішення суду.

В рішенні Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 липня 2018 року у справі № 263/15175/17 зазначено, що апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Крім того, оскільки повний текст судового рішення отриманий 07.09.2018 року, строк на апеляційне оскарження обчислюється з цієї дати.

Щодо можливості визнання вказаних причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи предмет спору, процесуальні питання розгляду наведеної справи врегульовані параграфом 2 Глави 11 Розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, ст. 286 цього Кодексу, відповідно до ч. 4 якої апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Частиною 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) регламентовано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в ухвалі від 24 липня 2018 року в справі № 211/797/18, норми ст. 286 КАС України є спеціальними по відношенню до ст. 295 КАС України, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення, а не з дня вручення повного рішення суду.

Тобто, відсутність особи в судовому засіданні та отримання нею копії рішення після сплину строку на його апеляційне оскарження не є поважною підставою для поновлення такого строку.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 16 березня 2018 року в справі № 808/418/17.

Суд спростовує доводи апелянта щодо зазначення судом в резолютивній частині про право подати апеляційну скаргу в 30-денний строк з дня проголошення судового рішення, оскільки, як вже було зазначено, відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

За приписами ч. 1 ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.

Чинна редакція КАС України діє з 15.12.2017, тобто апелянт, як суб'єкт владних повноважень, обізнаний щодо його положень, а не правильне зазначення порядку оскарження судом першої інстанції не є підставою для визнання причин пропуску строку поважними. Тобто, викладенні в клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку підстави не є поважними.

Згідно з ч. 1 статтею 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст.ст. 299, 321, 325, 327-331 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 липня 2018 року у справі № 263/15175/17.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями.

Повний текст ухвали складений та підписаний "16" листопада 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді Е.Г. Казначеєв

Л.В. Ястребова