Постанова

від 13.11.2018 по справі 826/9247/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9247/16 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Ганечко О.М.,

Коротких А.Ю.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства "Київблагоустрій" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2018 року, що прийняте у місті Києві, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пілот 01" до Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства "Київблагоустрій" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнання протиправним та скасування припису Комунального підприємства Київблагоустрій №1514723 від 11 листопада 2015 року;

- визнання протиправним та скасування доручення №17/01-16 від 29 січня 2016 року, виданого Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища Виконавчого органу Київської міської ради (Київського міської державної адміністрації), в частині вжиття заходів шляхом демонтажу відповідно до вимог чинного законодавства самовільно встановлених елементів благоустрою у разі відсутності проектно-дозвільної документації на розміщення щодо об'єкту Павільйон , розміщеного за адресою м. Київ, Оболонський проспект, 29.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2018 року позов задоволено.

Відповідачі в апеляційних скаргах просять скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважають, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувані припис та доручення є правомірним.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу КП "Київблагоустрій" у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що посадовою особою КП Київблагоустрій винесено припис від 11 листопада 2015 року №1514723 про встановлення порушення позивачем пп.20.1.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051 за адресою проспект Оболонський, 29 у місті Києві та запропоновано надати проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди, а у разі неподання проектно-дозвільної документації - демонтувати тимчасову споруду власними силами протягом трьох робочих днів відновити благоустрій. У разі невиконання вимог припису будуть вчинені заходи згідно чинного законодавства. Відомості щодо отримання оскаржуваного припису в матеріалах справи відсутні.

Директором ТОВ Пілот 01 13 листопада 2015 року на виконання умов припису від 11 листопада 2015 року №1514723 супровідним листом надано до КП Київблагоустрій технічний паспорт та витяг з технічного звіту (а.с.90).

Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища ВО КМР (КМДА) 29 січня 2016 року винесено доручення №17/01-16, яким відповідно до Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища ВО КМР (КМДА), затвердженого розпорядженням ВО КМР (КМДА) від 17 травня 2013 року №711, Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням КМР від 25 грудня 2008 року №1051/1051, доручено вжити заходи шляхом демонтажу відповідно до вимог чинного законодавства самовільно встановлених елементів благоустрою в разі відсутності проектно-дозвільної документації на розміщення, зокрема, павільйону в Оболонському районі за адресою Оболонський проспект, 29.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що об'єкт віднесений відповідачем до тимчасової споруди є нежитловим приміщенням, на яке не поширюються приписи Правил благоустрою міста Києва. Відповідачами не надано суду доказів вчинення позивачем порушення у сфері благоустрою.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до статті 1 Закону України Про благоустрій населених пунктів від 06.09.2005 № 2807-IV (далі - Закон № 2807-IV) благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля; заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої, пунктів 1, 9 частини другої статті 10 Закону № 2807-IV до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб).

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів.

Частиною першою статті 34 Закону № 2807-IV передбачено, що правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Правила благоустрою міста Києва затверджено рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; далі - Правила).

Відповідно до пункту 20.2.1 Правил якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов'язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об'єктів благоустрою.

Як зазначалося, посадовою особою КП Київблагоустрій винесено припис від 11 листопада 2015 року №1514723 про встановлення порушення позивачем пп.20.1.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051 за адресою проспект Оболонський, 29 у місті Києві та запропоновано надати проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди, а у разі неподання проектно-дозвільної документації - демонтувати тимчасову споруду власними силами протягом трьох робочих днів відновити благоустрій.

На виконання вказаного припису позивачем 13.11.2015 було надано технічний паспорт та витяг із технічного звіту (а.с. 90).

Таким чином, позивач виконав вимоги припису, надавши документацію на споруду.

Відповідно до пункту 13.2.3 Правил, самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об'єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об'єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.

Пунктами 13.3.1, 13.3.2 Правил передбачено, що у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав'ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київблагоустрій" (далі - КП "Київблагоустрій) вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису.

Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов'язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).

У разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вправі вживати дії щодо демонтажу малої архітектурної форми чи тимчасової споруди виключно у тому випадку, якщо власник такої малої архітектурної форми чи тимчасової споруди не здійснив самостійно демонтаж в строки, зазначені у направленому йому приписі.

Поряд із цим, як вказано у приписі, позивач мав вжити дії щодо демонтажу лише у тому випадку, якщо не надасть проектно-дозвільну документацію на розміщення відповідної споруди. Позивачем, як зазначалося, були подані відповідні документи на виконання припису. Будь-яких зауважень відносно неповноти цих документів чи недостовірності відповідачі не повідомили позивачу.

Окрім того, колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до пункту 13.3.3 Правил рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).

Проте, відомостей про прийняття будь-яких рішень про демонтаж спірної споруди матеріали справи не містять, а тому вжиття відповідачем дій щодо її демонтажу шляхом видачі відповідного доручення не може бути визнане судом обґрунтованим.

Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що зазначений порядок демонтажу стосується виключно малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до розділу 1 Правил тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Згідно пунктів 1.3, 2.1. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244

Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС.

Будь-яких доказів того, що демонтована споруда була виготовлена з полегшених конструкцій без улаштування фундаменту відповідачем надано не було.

При цьому, фотоматеріали та документи, які наявні в матеріалах справи свідчать про протилежне. Зокрема, споруда мала заглиблений бетонний фундамент (т. 1 а.с. 202, 212), що унеможливлює її ідентифікацію як тимчасової споруди.

З наявних у матеріалах справи документів також вбачається, що зазначена споруда як прибудова до магазину, площею 531,8 кв.м., за адресою м. Київ, Оболонський проспект, 29 визначена як нежитлова будівля прощею 139 кв.м. та позначена літерою б . Вказана нежитлова будівля належить позивачу на праві власності згідно рішення Оболонського районного суду від 16 квітня 2008 року (т. 1 а.с. 186) та реєстраційного напису (т. 1 а.с. 15).

Таким чином, будівля за адресою м. Київ, Оболонський проспект, 29 побачена у правовстановлюючих документах під літерою б , площею 139 кв.м. є нежитловою будівлею та не відноситься до тимчасових споруд.

Відхиляються колегією суддів посилання на те, що позивачем не було доведено, а судом першої інстанції не спростовано факт того, що дії відповідачів не стосуватися будівлі за адресою м. Київ, Оболонський проспект, 29, належної позивачу. Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що обов'язок доказування правомірності своїх рішень та дій покладається не на позивача, а на відповідачів; адміністративний суд не здійснює спростування доводів учасників справи, а виключно надає їм оцінку та за відповідних обставин приймає до уваги або відхиляє такі доводи керуючись визначеними КАС вимогами та принципами. У даному випадку відповідачем не доведено того, що оскаржувані дії вчинені ним відносно іншого майна позивача, яке знаходиться за відповідною адресою, а викладені вище обставини стосовно належної позивачу нежитлової будівлі площею 139 кв.м. підтверджуються матеріалами справи.

Таким чином, складення припису та надання доручення про демонтаж спірної будівні в порядку, визначеному Правилами, є протиправними, оскільки ця будівля не відноситься до тимчасових споруд у розумінні Правил.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції підтримує висновок суду першої інстанції про те, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, у даному випадку, є визнання протиправним та скасування оскаржуваних припису та доручення щодо спірної споруди, яка належить на праві власності позивачу.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки гуртуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства "Київблагоустрій" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя О.М. Ганечко

Суддя А.Ю. Коротких

Повний текст постанови складений 16.11.2018.