Постанова

від 07.11.2018 по справі 815/6442/17

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6442/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Яковлєва О.В.

при секретарі: Шатан В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Лінія" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2018р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Лінія" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2017р. ТОВ Зелена Лінія звернулося в суд із позовом до ГУ ДФС в Одеській області, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 5.09.2017р. за №0029241415, №0053561307, №0053571307, 0053551307, 0029191402, та податкове повідомлення-рішення за №0029161415 в частині нарахування грошового зобов'язання за основним платежем 112 919,74грн., за штрафними санкціями 28 229,94грн..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у серпні 2017р. спеціалістами ГУ ДФС в Одеській області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ Зелена Лінія з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року., за результатами якої, 14.08.2017р. ДФС складено акт перевірки за №406/15-32-14-15/33988717, у висновках якого встановлено низку порушень, на підставі яких 5.09.2017р. ДФС прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення

Позивач вважає, що ГУ ДФС в Одеській області при прийнятті податкових-повідомлень рішень, які були складені на підставі Акту перевірки, не надав належну правову оцінку первинним документам податкового та бухгалтерського обліку, зробив помилковий висновок щодо виявлених порушень, а тому просить визнати їх протиправними та скасувати.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2018р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги, скасування рішення суду та прийняття по справі нової постанови, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у представлених первинних документах, а саме актах приймання передачі виконаних робіт відсутня інформація про конкретний обсяг робіт, який виконувався, не подані звіти та висновки. По операціям з перевезення, до перевірки не було надано акти виконаних робіт та супровідних документів. Що стосується витрат на мобільний зв'язок, то до перевірки не надано наказу про облікову політику, не встановлено ліміту мобільного зв'язку.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки суд першої інстанції не дослідив у повному обсязі надані до справи письмові документи, не дав їм належну оцінку, невірно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що на підставі плану-графіку на проведення перевірок, працівниками ГУ ДФС в Одеській області на підставі наказу №2769 від 12.07.2017р. та направлень на перевірку від 25.07.2017р. №№4503/14-15, 4500/14-15, 4498/14-15, 4501/14-15, 4502/14-15, 4499/14-15 проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ Зелена Лінія з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.01.2014р. по 31.03.2017р.

За результатами проведеної перевірки, працівника податкового органу 14.08.2017р. складено акт за №406/15-32-14-15/33988717 (т.1 а.с.19-65), у висновках якого вказано на порушення: - п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 138.2 ст. 138 ПК України (редакції 2014р.) в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період 2014 рік всього у сумі 627332грн; пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 5, п. 6, п. 7 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. за №27/4248, п.п.1.3 п. 1 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997р. №141 (у редакції наказу міністерства фінансів України від 24.12.2004 року № 818) зі змінами, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.08.1997р. за № 284/2088 в результаті чого: завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік у сумі 658625грн., за 2016 рік у сумі 727242грн., занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток всього на суму 727242грн., у т.ч. за 1 квартал 2017р. на суму 727242грн. та занижено податок на прибуток всього в сумі 130903 грн., у тому числі за 1 квартал 2017 року у сумі 130903грн. : -пп. 141.4.1, пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України в частині не утримання та не сплати податку за ставкою 15% від суми виплаченого доходу нерезидента в розмірі 6294,75грн., в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента в сумі 944,2 грн. за 1 квартал 2017р.; - п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 64575грн., у т.ч. по періодам звітності: серпень 2014р. в сумі 51399 грн.; вересень 2014р. в сумі 13176грн.; - пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14, пп. 162.1.1., пп. 162.1.3, п. 162.1, ст. 162, пп. 163.1.1, пп. 163.1.2, п. 163.1, пп. 163.2.1., пп. 163.2.2. п. 163.2 ст. 163, пп. 164.1.1., пп. 164.1.2 п. 164.1.2 п. 164.1, п.164.5 ст. 164, п. 167.1, ст. 167, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, п. 168.1, п. 168.3., пп. 168.4.1, пп. 168.4.2, пп. 168.4.3, 168.4.4., пп. 168.4.7. п. 168.4 ст. 168, п. 171.1, абз. а п.171.2 ст. 171 ПК України в результаті чого не утримано та не перераховано податок на доходи фізичних осіб у період з 1.01.2015р. по 31.03.2017р. на загальну суму 10 971,41грн., у т.ч. за 2015 рік в сумі 4605,61грн., за 2016 рік в сумі 5378,00 грн., за 2017 рік в сумі 987,80 грн.: - п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Інші перехідні положення , пп. 162.1.1., пп. 162.1.2., пп. 162.1.3, п. 162.1, ст. 162, пп. 163.1.1, пп. 163.1.2, п.163.1, пп. 163.2.1., пп. 163.2.2. п. 163.2. ст. 163 ПК України, в результаті чого не сплачено військовий збір за період 01.01.2015р. по 31.03.2017р. на загальну суму 826,50 грн., у т.ч. за 2015 рік в сумі 391,50грн., за 2016 рік в сумі 367,50грн., за 2017 рік в сумі 67,50грн.: - п. 201.10 ст. 201 ПК України ТОВ Зелена лінія здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних при визначенні податкових зобов'язань на платників ПДВ з порушенням термінів на суму ПДВ 1449,91 горн., в тому числі за період грудень 2015р. в сумі 1449,91грн. п. 2.3 Положення про проведення касових операцій у національній валюті України , яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, зі змінами, внесеними постановою Правління Національного банку України від 06.06.2013р. №210 Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою .

На підставі виявлених порушень, податковим органом 5 вересня 2017р. прийнято податкові повідомлення-рішення:

-№0029161415, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 163629грн., в тому числі за податковим зобов'язанням - на суму 130903 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на суму 32726грн. (т.1 а.с.13);

-№0029241415, яким позивача збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 80719грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями - на суму 64575грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на суму 16144грн. (т.1 а.с.14);

-№0053561307, яким позивачу застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 510грн. (т.1 а.с.15);

-№ 0053571307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у зв'язку з чим ТОВ Зелена лінія визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені за платежем військовий збір на загальну суму 1450,63грн., в тому числі за податковим зобов'язанням - на суму 826,50грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на суму 589,13грн. (т.1 а.с.16);

-№0053551307, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 80838,2грн., в тому числі за податковим зобов'язанням - на суму 10971,4грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на суму 7866,8грн. (т.1 а.с.17);

-№0029191402, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 1180,26грн., в тому числі за податковим зобов'язанням - на суму 944,21грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на суму 236,05грн. (т.1 а.с.18).

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення №0029161415 від 5.09.2017р., стали висновки податкового органу про те, що платником податку завищено показники рядку 06.1 Інші витрати податкової декларації на суму 627332грн.. Вказані витрати складаються із витрат на збут за серпень 2014р. у розмірі 195746,67грн. за рахунок придбання послуг по організації просування товарів (торгової марки) у ТОВ Епіцентр К , та витрат на збут за квітень-вересень 2014р. у розмірі 431585,24грн. за рахунок придбання послуг з перевезення вантажу у ТОВ Трансфорт .

Податковий орган в акті перевірки встановив, а суд першої інстанції з таким висновком погодився, що на підтвердження витрат платником податку був наданий акт приймання-передачі послуг від 19.08.2014р. №ком/01-0010796 в якому відсутній конкретний перелік наданих послуг, умови надання послуг, період і місце проведення досліджень, вимоги їх отримання, вартість, додаткові витрати та їх обгрунтованність. Оскільки, вказаний акт не містить конкретної інформації про вивчення ринку та стимулювання збуту, на думку перевіряючи він не є належним доказом факту здійснення господарської операції. Додаткового, податковий орган також вказує, що до перевірки не були надані звіти (висновки) про маркетингові послуги та послуги з дослідження ринку, послуги з інформаційного обслуговування товарів та цільового опитування клієнтів, звіти щодо залишку товарів на стелажах, інформацію про проведення рекламних заходів. Що стосується недоліків по документам з перевезення, то контролюючий орган в акті зазначив, що до перевірки не були надані додаткові узгодження або специфікації до договору з перевезень за квітень-вересень 2014р. та не надано акти виконаних робіт та товаросупроводжувальні документи на підтвердження надання послуг з перевезення вантажів за вказаний період. На думку податкового органу, при визначені повноти податку з прибутку за вказаний період було встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування на суму 727242грн. що призвело до заниження об'єкту оподаткування на суму 727242грн., у тому числі за 1 квартал 2017р. на 727242грн., та занижено податок на прибуток всього на суму 130903грн.

Перевіряючи правомірність висновків податкового органу, з яким погодився суд першої інстанції, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до п.2 ст.3 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999р. №996-XIV, (із змінами та доповненнями з змінами та доповненнями) - фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Необхідність підтвердження господарських операцій. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2. ст.1, п.2.1 ст.2 Положення №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Згідно з п.2.4 Положення №88, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як зазначено в п.44.3 ст.44 ПК України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - передбаченого цим кодексом граничного терміну подання такої звітності .

У відповідності пп.14.1.27, п.14.1 ст.14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником

Пунктом 138.10.3 п. 138.10 ст.138 ПК України визначено, що витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг включають: г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиторські та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів).

Зі змісту п.138.2 ст. 138 ПК України випливає, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, вищенаведені норми податкового законодавства чітко визначають порядок формування платником податку витрат, які первинні документи такі витрати підтверджують.

З урахуванням таких вимог, під час апеляційного розгляду справи було встановлено, що на підтвердження господарських операцій з контрагентами, ТОВ Зелена лінія було надано: договір №18910 від 6.02.21013р. про надання послуг з просування товарів (т.1 а.с.100-102); акт від 19.08.2014р. №ком/01-0010796 приймання-передачі послуг на загальну суму 234896грн., в тому числі ПДВ 39149,33грн.; податкову накладну; рахунок; договір поставки; додаткову угоду до договору поставки; звіт до договору надання послуг по організації просування товарів (торгової марки) від 15.07.2014р.; таблиці; звіт до договору надання послуг по організації просування товарів (торгової марки) від 30.09.2014р. (т.1 а.с.103-147).

Надаючи правову оцінку наданим до матеріалів справи документам, а також первинним документам доданим під час апеляційного розгляду, судова колегія вважає, що первинні документи податкового та бухгалтерського обліку відповідають вимогам діючого законодавства. З урахуванням часу, місця або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних умов для виконання робіт або послуг, економічної діяльності постачальника послуг, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, факт реальності наданих послуг та реальності господарських операцій знайшов своє підтвердження.

Під час з'ясування обставин в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, представник податкового органу не заперечував того факту, що представлені первинні документи оформлені належним чином, однак послався тільки на відсутність в цих документах більш ширшого переліку наданих послуг, що викликало сумнів у наведених господарських операціях.

Під час проведення перевірки податковим органом також встановлено, що відповідно до договору №1 від 24.10.2016р., укладеним між позивачем та нерезидентом JSC Bennet distributors - ЗАТ Беннет Дистрибьюторс , останній надає послуги з доставки, збереженню та обробці заказів на складі в м.Вільнюс (Литва) (т.1 а.с.83-87). На виконання умов договору, позивачем 10.01.2017р. перераховано на користь нерезидента кошти за надані послуги по доставці, зберіганню та опрацюванню товару 220 євро (6294,75грн.). Контролюючи орган встановив, оскільки послуги по доставці, зберіганню та опрацюванню товару виконував інший суб'єкт господарювання, а саме ОСОБА_3 м.Бровари, Київська область, позивачем порушені вимоги ст.141 ПК України в частині не оподаткування за ставкою в розмірі 15 відсотків виплаченого доходу з джерел походження в Україні у першому кварталі 2017р.

Перевіряючи доводи апелянта, надаючи правову оцінку висновкам податкового органу та суду першої інстанції, судова колегія виходить з наступного.

У відповідності до п.141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПК України (із змінами та доповненнями), будь які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерел їх походження з України, слід розуміти, зокрема, інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України з винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента(постійного представництва), у тому числі інші доходи пп. й пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПК України.

Як зазначено в п.п.141.4.2 п. 141.4 ст.141 ПК України, резидент або постійне представництво, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.141.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у п. 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Зі змісту п.103.2, п. 103.3 ст.103 ПК України випливає, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента. Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або тільки посередником щодо такого доходу.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерел їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених п.103.5 і п.103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п.103.4 ст.103 ПК України).

На підтвердження реальності господарської операції платником податку були надані: акт про надання послуг від 28.11.2016р., що передбачено умовами договору; інвойс №BDIP284-16 за послуги з навантаження/розвантаження піддонів та послуг транспорту Єстонія-Вільнюс (Литва) на загальну суму 220 євро. Факт оплати таких послуг підтверджується платіжним дорученням №4.

Надаючи оцінку наданим документам, з урахуванням обставин, які були встановлені під час розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає, що виходячи із суми сплаченої за послуги, то фактично позивачем були оплачені послуги нерезиденту JSC Bennet distributors - ЗАТ Беннет Дистрибьюторс з навантаженню/розвантаженню піддонів та послуги транспорту перевезення з Єстонії до Литви.

Що стосується посилань податкового органу на те, що фактично здійснював перевезення ОСОБА_3, то матеріалами справи, а саме СМР №396851/1 підтверджується факт перевезення цією особою товару, але з Литви до України. Про це мається також відмітка від 14.12.2016р. Державної інспекції екологічного контролю та радіологічного контролю в ПЕК Ягодин .

Виходячи з встановлених під час апеляційного розгляду обставин, судова колегія вважає, що факт господарських операцій між позивачем та JSC Bennet distributors - ЗАТ Беннет Дистрибьюторс знайшов своє підтвердження, а тому податковий орган і суд першої інстанції помилково встановили, що останнім не були надані послуги, а саме з навантаження/розвантаження піддонів та послуг транспорту перевезення товару з Єстонії до Литви.

Що стосується підстав прийняття податкового повідомлення-рішення №002941415 від 5.09.2017р., то податковим органом в акті перевірки вказано, що позивачем вказано на придбання послуг у ТОВ Епіцентр К по організації просування товарів (торгової марки) на підставі договору №18910 від 6.02.2013р. На підтвердження такої операції платником податку були надані: податкову декларацію з ПДВ, податкову накладну, видаткову накладну, акти приймання-передачі, акти виконаних робіт, договори, банківські документи, журнали-ордери та відомості по рахункам бухгалтерського обліку 634,643,641.1,644. Перевіркою також було встановлено, що формування податкового кредиту в серпні-вересні 2014р. в сумі 25426,11грн. відбулось за рахунок придбання у ТОВ Трансфорт послуг з перевезення вантажу на підставі договору №01/14-П від 8.01.2014р. Оскільки до перевірки не надано звіти (висновки) про маркетингові послуги та послуги дослідження ринку, послуги інформаційного обслуговування товарів та цільового опитування клієнтів, звити щодо залишку товарів на стелажах, інформацію про проведені рекламні заходи, а також у зв'язку з відсутністю в актах прийому-передачі послуг конкретного переліку наданих послуг, відомості про них, місце їх проведення, на підтвердження операцій з перевезення не було надано ТТН та актів виконаних робіт, податковий орган вважав, що ці первинні документи не підтверджують реальність наданих послуг, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 64575грн. по періодам звітності: серпень 2014р. - 51399грн., вересень 2014р. - 13176грн..

Перевіряючи доводи податкового органу, встановлені судом першої інстанції обставини, з урахуванням наданих до матеріалів справи та в судове засідання суду апеляційної інстанції документів, судова колегія вважає, контролюючи орган та суд першої інстанції зробили помилковий висновок, про те, що первинні документи податкового та бухгалтерського обліку не підтверджують реальність господарських операцій та отриманих послуг.

Так, апеляційним судом встановлено, що на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ Епіцентр К щодо послуг з організації просуванню товарів, позивачем надано: звіти до договору №18910 від 15.07.2014р. та звіт від 30.09.2014р., в яких наводиться помісячна структура товарообігу товарів. У додатках до звітів виконавцем робіт вказується інформація про перелік гіпермаркетів, в яких проводились відповідні дослідження, обсяг залишку товарі, інформацію щодо обсягів продаж окремих категорій товару. Крім переліченого документів, на підтвердження реальності господарських операцій було надано: копію акти виконаних робіт від 19.08.2014р.; копію податкових накладних від 19.08.2014р.; виписку банку Восток від 19.08.2014р.; договір поставки №1042 від 1.04.2010р. з додатковою угодою від 5.12.2011р..

Що стосується господарських операцій з ТОВ ТРАНСФОРТ , то апеляційним судом були дослідженні: договір перевезення вантажів №01/14-П від 8.01.2014р. з додатком №1,2,3 та додатковими угодами від 1.05.2014р. та від 24.12.2015р.; рахунки фактури за квітень-вересень 2014р.; акти виконаних робіт за цей період; реєстри доставок за аналогічний період; ТТН .

Судова колегія вважає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Колегія дійшла висновку, що факт виконання умов зазначених договорів знайшов своє підтвердження в судовому порядку, а тому представлені первинні документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Що стосується повноти нарахування, утримання та сплати ПДФО при виплаті доходів на користь платників податків та прийняття на цій підставі податкових повідомлень-рішень №0053551307, №0029191402, №0053561307 від 5.09.2017р., то контролюючим органом було встановлено порушення Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4 та п. 119.2 ст.119, п.176.2 ст.176 ПК України, податкова звітність про суми доходів нарахованого (сплаченого) на користь платників податку та суми утриманого з них податку за період, що перевірявся, надавалася не в повному обсязі до ДПІ у Приморському районі м.Одеси, а саме: не відображення за період, що перевірявся, суми доходів та суми утриманого податку, отриманих співробітниками ТОВ Зелена лінія у вигляді додаткового блага за (послуги мобільного зв'язку) на загальну суму 55100,0грн., а саме: - 2015 рік - 26100.00 грн.; - 2016 рік - 24500,00 грн.; - 2017 рік - 4500,00 грн..

В акті перевірки зазначено, що перевіркою первинних документів по рахунку №31 Рахунки у банках та первинних документів аналітичного обліку з метою виявлення, надання працівника та стороннім громадянам матеріальних та соціальних благ за рахунок ТОВ Зелена лінія встановлено, що на протязі періоду з 1.01.2015р. по 31.03.2017р., згідно щомісячних роздруківок рахунків та актів виконаних послуг мобільного оператора МТС (Vodafone), підприємство сплачувало за послуги мобільного зв'язку згідно договору від 30.10.2012р. №2-00000012 з ПрАТ МТС Україна ) по відповідним рахункам.

Порушення полягало у тому, що з працівників підприємства не утримано та не перераховано податок на доходи фізичних осіб у період з 1.01.2015р. по 31.03.2017р. на загальну суму 10 971,41 грн., у т.ч. за 2015 рік в сумі 4605,61 грн., за 2016 рік в сумі 5378,0грн., за 2017 рік в сумі 987,8грн. Крім того, у зв'язку з не відображенням доходів за період з 1.01.2015р. по 31.03.2017р. сплачених на користь директора ТОВ Зелена лінія за послуги мобільного оператора на загальну суму 55100,0грн., позивачем не було сплачено військовий збір за період з 01.01.2015р. по 31.03.2017 р. на загальну суму 826,5грн., а саме: - 2015 рік - 391,5грн.; - 2016 рік - 367,5грн.; - 2017 рік - 67,5грн.

Як податковим органом так і судом було встановлено, що підприємством не було надано наказу про облікову політику підприємства, де було б визначено, що мобільні телефони відносяться до складу основних засобів або малоцінних необоротних матеріальних активів, не були встановлені ліміти на мобільний зв'язок, не затверджено перелік номерів - контрагентів: організацій, інших осіб, яким можливо здійснювати дзвінки у виробничих цілях. На підприємстві були відсутні журнали обліку дзвінків та деталізація рахунків, не встановлено правил користування мобільного зв'язку, співробітниками не складались звіти про використання службового телефону.

Перевіряючи доводи апелянта та надаючи оцінку виявленим порушенням, з урахуванням обставин, які були встановлені судом першої інстанції, судова колегія виходить з наступного.

За правилами п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку; в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу; ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Як зазначено в п.119.2 ст.119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Підтверджуючи правомірність податкового обліку, позивачем надано: наказ №611 від 7.11.2012р. (т.1 а.с.66) Про втілення мобільного телефонного зв'язку на підприємстві , яким узято для користування телефонні номери у вигляді сім карток ПрАТ МТС України у кількості 8 штук для працівників підприємства. Положенням про телефонний зв'язок в товаристві (т.1 а.с.67-68) визначені правила користування мобільним телефонним зв'язком, обов'язки працівників по його використанню, межі такого використання. На підтвердження облікової політики підприємства платником податку надано до матеріалів справи договори оренди мобільних телефонів (т.1 а.с.73-79, оборотно-сальдові відомості по рахунку 01 необоротні активи в які внесені мобільні телефони (т.1 а.с.69-72); журнали проводок по контрагенту ПрАт МТС України , в яких відображені договори на оплату зв'язку (т.1 а.с.80-82).

Досліджені первинні документи дають підстави для висновку про те, що підприємством укладений договір на отримання послуг з мобільного зв'язку, оренди мобільних телефонів, виданий наказ про організацію мобільного зв'язку, розроблено положення про мобільний телефонний зв'язок, що свідчить про те, що працівники підприємства мали право користуватися такими послугами за рахунок підприємства. І такі послуги не є додатковим благом, а тому колегія суддів вважає, що підприємством не було допущено порушень щодо нарахуванню/перерахунку доходу фізичних осіб.

Що стосується безпосередньо наказу про облікову політику та журналів обліку конкретних дзвінків та деталізації рахунків (переліку номерів - контрагентів: телефонів, розмови за якими ведуться працівниками підприємства та безпосередньо стосуються господарської діяльності), на які можливо здійснювати дзвінки у виробничих цілях, - на думку судової колегії ці документи, їх форма, зміст не затверджені діючим законодавством України, а тому відсутність таких документів, або відсутність чіткого посилання у наказі про облікову політику, що до складу основних засобів відноситься мобільні апарати, не є порушенням податкового законодавства та законодавства про бухгалтерський облік.

Що стосується наявності в матеріалах справи рішень суддів першої інстанції від 12.10.2017р. та 7.11.2017р. (т.7 а.с.223-227) про притягнення до адміністративної відповідальності бухгалтера підприємства за порушення бухгалтерського обліку, судова колегія вважає, що при наявності таких рішень, які були прийняті без участі особи, яка притягувалась до відповідальності та перевірки первинних документів податкового та бухгалтерського обліку складно розібратися у винних діях посадової особи.

Під час апеляційного розгляду справи, судом апеляційної інстанції були перевірені та дослідженні усі надані та представлені первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, з урахуванням наданих пояснень сторонами, та зроблений висновком про реальність господарських операцій з контрагентами постачальниками.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про те, що платником податку порушений бухгалтерський облік, що поставило під сумнів реальність господарських операцій.

Оскільки позивачем надані усі необхідні документи податкового та бухгалтерського обліку, доведений належний їх облік, судова колегія вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення від 5.09.2017р.: -№0029161415, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 163629грн., в тому числі за податковим зобов'язанням - на суму 130903 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на суму 32726грн. (т.1 а.с.13); -№0029241415, яким позивача збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 80719грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями - на суму 64575грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на суму 16144грн. (т.1 а.с.14); -№0053561307, яким позивачу застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 510грн. (т.1 а.с.15); -№ 0053571307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у зв'язку з чим ТОВ Зелена лінія визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені за платежем військовий збір на загальну суму 1450,63грн., в тому числі за податковим зобов'язанням - на суму 826,50грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на суму 589,13грн. (т.1 а.с.16); -№0053551307, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 80838,2грн., в тому числі за податковим зобов'язанням - на суму 10971,4грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на суму 7866,8грн. (т.1 а.с.17); -№0029191402, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 1180,26грн., в тому числі за податковим зобов'язанням - на суму 944,21грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на суму 236,05грн. (т.1 а.с.18) прийняті без належної оцінки представлених первинних документів, а тому підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Лінія" - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2018р. - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Лінія" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 5.09.2017р. за №0029241415, №0053561307, №0053571307, 0053551307, 0029191402 у повному обсязі, податкове повідомлення-рішення за №0029161415 в частині нарахування грошового зобов'язання за основним платежем 112919,74грн., за штрафними санкціями 28230грн..

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Зелена Лінія (65012, м.Одеса, пров.Катаєва, 3, код ЄДРПОУ 33988717) судовий збір у розмірі 8 000(вісім тисяч) гривень.

Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 листопада 2018р.

Головуючий суддя Градовський Ю.М. Судді Крусян А.В. Яковлєв О.В.