Рішення

від 16.11.2018 по справі 910/13047/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.11.2018Справа № 910/13047/18

За позовом Приватного підприємства "УКРПРОМЛІФТЗВАР

до Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО"

про стягнення 72 240,00 грн.

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "УКРПРОМЛІФТЗВАР" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" (відповідач) про стягнення 72 240,00 грн. основного боргу на підставі Договору № 135/КТЕЦ-011-17 про закупівлю послуг від 18.07.2017.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання зі здійснення остаточного розрахунку за надані позивачем послуги відповідно до умов Договору № 135/КТЕЦ-011-17 про закупівлю послуг від 18.07.2017.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 10.10.2018 позовну заяву Приватного підприємства "УКРПРОМЛІФТЗВАР" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13047/18, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем та відповідачем ухвали Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 про відкриття провадження у справі № 910/13047/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від останніх до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

18.07.2017 між Приватним підприємством УКРПРОМЛІФТЗВАР (виконавець, позивач) і Публічним акціонерним товариством КИЇВЕНЕРГО (замовник, відповідач) було укладено Договір про закупівлю послуг № 135/КТЕЦ-011-17 (далі - Договір).

Згідно п. 1 Договору сторони визначили, що предметом даного договору є зобов'язання виконавця (позивача), надати послуги замовникові, зазначені в п. 1.2. Договору, а замовника - прийняти і оплатити ці послуги.

Так, п.1.2. Договору визначено найменування послуг:

- 71319000-7 Експертні послуги (Експертиза стану охорони праці та безпеки промислового виробництва щодо виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації устаткування підвищеної небезпеки) а саме:

- проведення експертної оцінки стану охорони праці та безпеки промислового виробництва СВП КИЇВСЬКІ ТЕЦ ПАТ КИЇВЕНЕРГО під час налагодження, технічного обслуговування та ремонту: парові і водогрійні котли теплопродуктивністю понад 0,01 МВт; посудини, що працюють під тиском понад 0,05 МПа; трубопроводи пари та гарячої води з робочим тиском понад 0,05 МПа і температурою води вище 110 °С, які підлягають реєстрації в територіальних органах Держпраці.

- проведення експертної оцінки стану охорони праці та безпеки промислового виробництва СВП КИЇВСЬКІ ТЕЦ ПАТ КИЇВЕНЕРГО під час експлуатації устаткування підвищеної небезпеки, а саме: електричне устаткування електричних станцій та мереж, технологічне електрообладнання напругою понад 1000 В (п.15 Додатку № 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. N 1107), посудини, що працюють під тиском понад 0,05 МПа (п.17 Додатку № 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. N 1107), трубопроводи пари та гарячої води з робочим тиском понад 0,05 МПа і температурою води вище 110 °С, які підлягають реєстрації в територіальних органах Держпраці (п. 18 Додатку № 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. N 1107), вантажопідіймальні крани і машини, ліфти (п.19 Додатку № 3 до Порядку) та підтвердження їх відповідності вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

Відповідно до п. 3.1. встановлено, що ціна Договору, становить 77 000,00 грн. без ПДВ. крім того ПДВ 20 %- 15 400,00 грн., загальна ціна Договору з урахуванням ПДВ - 92 400,00 грн.

Розрахунки за даним Договором проводяться шляхом:

- здійснення попередньої оплати замовником у розмірі 16 800,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ% - 3 360 грн., що разом становить 20 160,00 грн з ПДВ, на підставі рахунка-фактури, пред'явленого Виконавцем. Виконавець протягом 30 робочих днів з дня надходження коштів, як попередньої оплати, підтверджує їх використання згідно з Актом приймання-передачі послуг або проміжним актом-звітом про використання коштів за призначенням ( п. 4.1.1. Договору);

- остаточного розрахунку за фактично надані послуги (після надання послуг на суму не менше сплаченого авансу), який здійснюється з відтермінуванням платежу 60 (шістдесят) календарних днів після підписання Сторонами Акта приймання-передачі послуг, з врахуванням отриманого авансу (п. 4.1.2. Договору).

Договором визначено строк надання послуг - до 31.12.2017 (п.5.1. Договору) та місце надання послуг: м. Київ, вул. Промислова, 4, СВП КИЇВСЬКІ ТЕЦ ПАТ КИЇВЕНЕРГО (п.5.2. Договору).

Пунктом 5.8.2. Договору сторони визначили, що результатами послуг, наданих за даним Договором, є: висновки експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва під час виконання робіт підвищеної небезпеки та під час експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, відповідно до п.1.2. Договору.

Датою виконання зобов'язань виконавця за цим Договором є дата підписання замовником Акта приймання-передачі послуг (п.5.8.6. Договору).

Пунктом 9.1 Договору сторони погодили, що у разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку.

В редакції Додаткової угоди №2 від 29.03.2018 до Договору про закупівлю послуг № 135/КТЕЦ-011-17 від 18.07.2017 сторони визначили, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.07.2018 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Станом на час розгляду справи по суті Договір є чинним, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Як зазначив позивач у позовній заяві 22.12.2017 відповідач сплатив на користь позивача аванс в сумі 20 160,00 грн., на підтвердження чого позивачем було складено Акт прийому передачі послуг № 789 від 22.12.2017 року на суму 20 160,00 грн. згідно умов Договору (п.4.1.1.).

На виконання умов Договору (п.5.8.2.) позивач передав відповідачу висновок експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва під час виконання робіт підвищеної небезпеки та під час експлуатації машин, механізмів устаткування підвищеної небезпеки.

13.06.2018 між позивачем та відповідачем було підписано Акта приймання-передачі послуг № 456 на суму 72 240, 00 грн, що відповідно до приписів п. 5.8.6. Договору свідчить про виконання зобов'язань виконавцем.

Позивач зазначив, що свої зобов'язання за договором виконав, проте відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті за отримані послуги, так як це передбачено положеннями п. 4.1.2. Договору.

Позивач вказав, що з огляду на те, що Акт приймання-передачі послуг № 456 від 13.06.2018 на суму 72 240, 00 грн. був підписаний сторонами 13.06.2018, то остаточний розрахунок відповідач мав здійснити не пізніше 12.08.2018 (60 календарних днів після підписання сторонами акта приймання-передачі послуг), але останній так і не був здійснений відповідачем, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за наведеним Договором становить 72 240, 00 грн.

27.08.2018 позивач з метою досудового врегулювання спору звернувся до відповідача з претензією № 129 про погашення заборгованості, відповідно до якої просив відповідача сплатити на користь позивач заборгованість за надані позивачам у відповідності до умов Договору послуги в сумі 72 240, 00 грн.

У відповідь на вказану вимогу відповідач направив позивачу лист № 42АУ/23/2068 від 12.09.2018, зі змісту якого вбачається, що відповідач не заперечує факту наявності в нього заборгованості перед позивачем. Вказаним листом відповідач зазначив про ряд причин, в силу яких відповідач не здійснив повну оплату за надані позивачем послуги та вказав, що докладе максиму зусиль для виконання своїх зобов'язань.

Враховуючи що, відповідач взяті на себе зобов'язанні за Договором № 135/КТЕЦ-011-17 від 18.07.2017 не виконав, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 72 240, 00 грн. заборгованості по оплаті за надані послуги згідно Договору.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що Договір про закупівлю послуг № 135/КТЕЦ-011-17 від 18.07.2017 за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

За приписами ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявним в матеріалах справи Актом приймання-передачі послуг № 456 від 13.06.2018 на суму 72 240, 00 грн., підписаним уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками, підтверджується, що позивач надав, а відповідач прийняв наданий позивачем висновки експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва під час виконання робіт підвищеної небезпеки та під час експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Згідно наведеного Акту також вбачається, що "замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має".

Враховуючи наведене, наявна в матеріалах справи копія Акту приймання-передачі послуг № 456 від 13.06.2018 на суму 72 240, 00 грн. приймається судом у якості належного, допустимого та достовірного доказу у справі (ст.ст. 76-78 ГПК України).

Як встановлено судом з урахуванням п. 4.1.2. Договору, відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок за фактично надані послуги з відтермінуванням платежу в 60 календарних днів після підписання сторонами Акта приймання-передачі послуг.

Суд відзначає, що позивач вірно визначив період, протягом якого відповідач повинен був оплатити вартість наданих послуг, а саме до 12.08.2018.

Проте, ні протягом періоду, встановленого пунктом 4.1.2. Договору на оплату вартості послуг, ні станом на час розгляду справи по суті відповідачем не було здійснено оплату вартості послуг, наданих на підставі Акту на загальну суму на суму 72 240, 00 грн., докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

З огляду на наведене, у відповідача наявна заборгованість з оплати вартості наданих позивачем послуг за Договором в загальній сумі 72 240, 00 грн., що свідчить про порушене право позивача з боку відповідача.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати вартості наданих послуг за Договором в загальній сумі 72 240, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивач разом із позовною заявою подав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зі змісту якого вбачається, що сума судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, складається тільки з суми судового збору у розмірі 1 762,00 грн. Інші судові витрати у наведеному попередньому розрахунку позивач не вказав.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на повне задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 1 762,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" (04050, м.Київ, вул. Мельникова, будинок 31; ідентифікаційний код 00131305) на користь Приватного підприємства "УКРПРОМЛІФТЗВАР (02222, м. Київ, вул. Драйзера, буд. 36, кв. 198; ідентифікаційний код 31350539) 72 240,00 грн. (сімдесят дві тисячі двісті сорок грн. 00 коп.) основного боргу, 1 762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 16.11.2018.

Суддя Гумега О.В.