Постанова

від 13.11.2018 по справі 813/5012/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/110/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Пліша М.А.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у справі № 813/5012/17 (час прийняття 12:28 год., м. Львів, головуючий суддя Костецький Н.В., повний текст складений 07 березня 2018 року) за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Нотон» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

26 грудня 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Нотон» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління (ГУ) ДФС у Львівській області від 11.09.2017 за № НОМЕР_1.

Рішенням від 01 березня 2018 року Львівський окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю. Визнати протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 11.09.2017 № НОМЕР_1.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ГУ ДФС у Львівській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права.

В апеляційній скарзі відповідач також зазначає, що позивач 08.02.2017 подав декларацію з податку на прибуток, яка через технічні помилки була неправильно заповнена. 20.03.2017 позивач подав уточнену декларацію, в якій помилка була усунута, хоча останній день для подання вказаної декларації або виправлень чи уточнень до неї був 11.03.2017.

Незважаючи на те, що останній термін сплати був визначений як 11.03.2017, реальна сплата відбулася 20.03.2017.

Посилання на той факт,що технічна помилка була спричинена некоректною роботою програми подання електронної звітності ОСОБА_1 ОСОБА_2 не може братись до уваги, оскільки такий факт не визначений Податковим кодексом України як підстава для продовження строків подання звітності з податків та зборів.

Суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам, а тому дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

З огляду на викладене, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Правом подання відзиву на апеляційну скаргу ТзОВ ,,Нотон» не скористалось.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання апеляційного суду не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а тому в силу приписів ч.2 ст. 313 КАС України неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що за наслідками проведеної камеральної перевірки ТзОВ ,,Нотон» (код ЄДРПОУ 39694488) з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, оформленої актом № 99/13-01-12-15/39694488, ГУ ДФС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 11.09.2017 № НОМЕР_1, яким зобов'язало ТзОВ ,,Нотон» сплати штраф у розмірі 10 % за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 35900 грн.

Висновки податкового органу базуються на тому, що позивач допустив порушення вимог п. 57.1 ст. 57 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, відповідальність за що передбачена п. 126.1 ст. 126 глави 11 розділу ІІ ПК України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування позивачу штрафних санкції за порушення вимог пункту 57.1 статті 57 ПК України при сплаті податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за 2016 рік суперечить нормам законодавства.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що ТзОВ ,,Нотон» за допомогою ліцензованої програми подання електронної звітності ОСОБА_1 ОСОБА_2 08.02.2017 подало податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2016 рік.

У додатку АВ податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік (звітна) був неправильно заповнений рядок 5. Згідно описаної формули рядок 5 складався з різниці значень рядків 1 та 1.1 і мав дорівнювати нулю, або не заповнювався, проте ОСОБА_1 ОСОБА_2 продублював значення рядка 1 або рядка 1.1.

З цією проблемою ТзОВ ,,Нотон» звернулось до служби технічної підтримки програми ОСОБА_1 ОСОБА_2. Звернення зареєстроване за номером 8997.

У відповіді на звернення зазначено, що програма повинна була видати помилку і попередити про це користувача.

Так в рядку 5 додатка АВ з'явилось значення. Надалі помилкові значення привели до заповнення рядка 6 додатка АВ. Дані цього рядка перенеслися автоматично у рядки 20 АВ та 22 вже податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік (звітна). Такий звіт з додатком було підписано та надіслана на сервер ДФС України, де він був прийнятий без зауважень.

Однак, прийнята, без зауважень сервера ДФС України, податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2016 рік (звітна) привела до збільшення (за особовим рахунком) нарахування податку на прибуток за 2016 рік на 421200 грн..

Тому ТзОВ ,,Нотон» 20.03.2017 подало податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2016 рік (уточнююча) у зв'язку з технічними (програмними) помилками.

Наведена податкова звітність прийнята податковим органом, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями № 1 та № 2.

20.03.2016 та 27.03.2017 ТзОВ ,,Нотон» звернулось з листами до заступника начальника Франківського відділення Залізничної ОДПІ та начальника Головного управління ДФС у Львівській області, у яких повідомлялось, що 20.03.2017 подало податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2016 рік (уточнююча) у зв'язку з технічними (програмними) помилками допущеними не з вини підприємства та просило не застосовувати фінансових санкцій до підприємства.

Відповідно до пункту 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вказаними нормами закріплено право платника податку, у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, позивач самостійно виявив помилку в поданій ним податковій звітності і подав до податкового органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок, а тому колегія суддів визнає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність у податкового органу підстав для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 ст.126 ПК України, оскільки з поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні.

Крім цього, суд першої інстанції встановив, що ТзОВ ,,Нотон» сплатило суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, в тому числі платіжними дорученнями від 04.01.2017 № 1046 у сумі 43900,00 грн., від 13.01.2017 № 1060 у сумі 53000,00 грн., від 09.02.2017 № 1102 у сумі 28015,00 грн..

Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи представника відповідача щодо дати реальної сплати податку 20.03.2017, оскільки згідно картки особового рахунку, наданої представником відповідача, станом на 11.03.2017 у ТзОВ ,,Нотон» існувала переплата з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 604215,00 грн., а тому жодної сплати через банківську установу 20.03.2017 позивач не здійснював.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що станом на 11.03.2017 у позивача була відсутня заборгованість зі сплати податку на прибуток, а тому нарахування штрафних санкцій на підставі приписів пункту 126.1 статті 126 ПК України є протиправним.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги позивача про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у справі № 813/5012/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_2 Повне судове рішення складено 16 листопада 2018 року.