Ухвала

від 12.11.2018 по справі 808/3699/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 листопада 2018 року

Київ

справа №808/3699/17

касаційне провадження №К/9901/62195/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А.

розглянув матеріали касаційної скарги Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2018 у справі № 808/3699/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-художня фірма "КОЛО" до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Запорізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-художня фірма "КОЛО" у грудні 2017 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Запорізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправною відмову Державної фіскальної служби України у прийнятті складених в електронній формі та поданих ТОВ Виробничо-художня фірма КОЛО із застосування електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку податкових документів: податкової накладної від 31.10.2017 №3, податкової накладної від 14.11.2017 №1, податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 року з додатками №2 і №5, оформлену квитанціями від 14.11.2017 б/н та від 16.11.2017 №1, визнання прийнятими і зареєстрованими у день фактичного отримання ДФС України подані ТОВ ВХФ КОЛО вказані податкові документи.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 02.04.2018 позовні вимоги задовольнив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 31.07.2018 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2018 залишив без змін.

Запорізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області 24.09.2018 звернулася до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2018, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статтей статтей 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування підстав для поновлення строку касаційного оскарження відповідач вказує на наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав, передбачених статтями 44, 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою), щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку в установлені процесуальним законом строки.

Верховний Суд ухвалою від 05.08.2018 повернув вперше подану касаційну скаргу відповідачу на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки додана до касаційної скарги відповідачем копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження представника на здійснення від імені скаржника його процесуальних прав та обов'язків.

При зверненні із касаційною скаргою вдруге 24.09.2018 відповідачем долучено до касаційної скарги документ, який належним чином підтверджує повноваження особи, якою підписано касаційну скаргу, на представництво скаржника.

Таким чином, викладені обставини свідчать про те, що відповідачем вчинено дії з метою здійснення касаційного оскарження судових рішень у найкоротші строки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави пропуску відповідачем строку на касаційне оскарження є поважними, у зв'язку з чим такий строк підлягає поновленню.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №808/3699/17 є вимоги про визнання протиправною відмову Державної фіскальної служби України у прийнятті складених в електронній формі та поданих ТОВ Виробничо-художня фірма КОЛО із застосування електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку податкових документів: податкової накладної від 31.10.2017 №3, податкової накладної від 14.11.2017 №1, податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 року з додатками №2 і №5, оформлену квитанціями від 14.11.2017 б/н та від 16.11.2017 №1, визнання прийнятими і зареєстрованими у день фактичного отримання ДФС України подані ТОВ ВХФ КОЛО вказані податкові документи.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того що, відповідачем не надано, а судом не встановлено жодних законних підстав для відмови у реєстрації спірних податкових документів при наявності діючого договору про визнання електронних документів.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

Отже, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2018 у справі щодо визнання протиправною відмову Державної фіскальної служби України у прийнятті складених в електронній формі та поданих ТОВ Виробничо-художня фірма КОЛО із застосування електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку податкових документів: податкової накладної від 31.10.2017 №3, податкової накладної від 14.11.2017 №1, податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 року з додатками №2 і №5, оформлену квитанціями від 14.11.2017 б/н та від 16.11.2017 №1, визнання прийнятими і зареєстрованими у день фактичного отримання ДФС України подані ТОВ ВХФ КОЛО вказані податкові документи, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Поновити Запорізькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області пропущений з поважних підстав строк на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2018 у справі № 808/3699/17.

2. Відмовити Запорізькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2018 у справі № 808/3699/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-художня фірма "КОЛО" до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Запорізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

3. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева І.А.Гончарова