Ухвала

від 10.10.2018 по справі 757/48088/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/48088/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2018 року

слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

представника третьої особи адвоката: ОСОБА_3 ,

прокурора: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єкт» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2015 року за клопотанням Слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , в межах кримінального провадження № 12013110000001049 від 17.10.2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Об`єкт» звернулось до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2015 року за клопотанням Слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , в межах кримінального провадження № 12013110000001049 від 17.10.2013 року, на земельні ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єкт» за кадастровими номерами: 3222486200:02:001:5110 та 3222486200:02:001:5111, які знаходяться на території Софійсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

В обґрунтування клопотання зазначає, що накладений арешт порушує права та законні інтереси власника майна, оскільки службові особи ТОВ «Об`єкт» не мають жодного відношення до кримінального провадження в якому було подано клопотання про арешт майна, не мають статусу підозрюваного, обвинуваченого, не є будь-яким іншим учасником кримінального провадження № 12013110000001049. Крім того, ТОВ «Об`єкт» є добросовісним набувачем вказаних земельних ділянок, а застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є неспівмірним з завданням кримінального провадження, порушує права товариства як власника, що свідчить про безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.

В судове засідання з`явився представник третьої особи адвокат ОСОБА_3 . Прокурор, за клопотанням якого було накладено арешт, в судове засідання не з`явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні прокурора, на підставі наявних матеріалів.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримала клопотання з викладених у ньому підстав, просила задовольнити.

Заслухавши думку представника третьої особи адвоката ОСОБА_3 , дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013110000001049 від 17.10.2013 року стосовно службових осіб Міністерства аграрної політики та продовольства України, Київської обласної державної адміністрації, Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Державного агентства земельних ресурсів України, Державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» та інших, які у період часу з 2010-2013 років при наданні згоди на вилучення з постійного користування ДП «НДВАК «Пуща-Водиця» земельних ділянок загальною площею 944,8 га та подальшої передачі вказаних земель у приватну власність, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 197-1, ч.ч. 1, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2015 року накладено арешт на земельні ділянки ТОВ «Об`єкт» за кадастровими номерами: 3222486200:02:001:5110 та 3222486200:02:001:5111, які знаходяться на території Софійсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Як визначено у ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діянням підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2015 року накладення арешту на земельні ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єкт» за кадастровими номерами: 3222486200:02:001:5110 та 3222486200:02:001:5111 зумовлено необхідністю забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Разом з тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також за умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального судочинства.

Як визначено у ст.ст. 7, 16 КПК України, загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Так, слідчим суддею під час розгляду даного клопотання встановлено, що службові особи ТОВ «Об`єкт» будь-якого процесуального статусу у кримінальному провадженні № 12013110000001049 від 17.10.2013 року не мають.

Більш того, ТОВ «Об`єкт» є законним та добросовісним набувачем права власності на земельні ділянки із кадастровими номерами: 3222486200:02:001:5110 та 3222486200:02:001:5111, внаслідок укладення договорів купівлі-проваджу.

Належних та допустимих доказів на підтвердження визнання договорів недійсними чи нікчемними органом досудового розслідування не надано.

Згідно абз. 2 ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Оцінюючи вищевказані обставини в їх сукупності, правові підстави для подальшого застосування такого запобіжного заходу як арешт майна, відсутні. Крім того, прокурором не надано належних та допустимих, в розумінні положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України, доказів щодо необхідності подальшого застосування арешту майна.

Аналізуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність в кримінальному провадженні підстав, які б виправдовували втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи, у зв`язку з чим клопотання про скасування арешту майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єкт» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2015 року за клопотанням Слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , в межах кримінального провадження № 12013110000001049 від 17.10.2013 року, задовольнити.

Скасувати арешт та заборону відчуження і зміну меж земельних ділянок Товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єкт» за кадастровими номерами: 3222486200:02:001:5110 та 3222486200:02:001:5111, які знаходяться на території Софійсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2015 року за клопотанням Слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 в межах кримінального провадження № 12013110000001049 від 17.10.2013 року.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1