Рішення

від 14.11.2018 по справі 826/4469/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 листопада 2018 року № 826/4469/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В.. розглянувши у порядку спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Банк Богуслав" Єрмак Валерія Олександровича , третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Банк Богуслав" Єрмак Валерія Олександровича (надалі також - відповідач) в якому просить суд:

- визнати протиправними дії та рішення Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Банк Богуслав" Єрмак Валерія Олександровича щодо визнання нікчемним правочину з переказу коштів (транзакції), здійсненого 03.11.2017р. о 17:37 з поточного рахунку ПП "Світло" (код за ЄДРПОУ 30519088) НОМЕР_2 в AT "Банк Богуслав" в сумі 112 710,75 грн. на поточний рахунок позивача НОМЕР_3 в AT "Банк Богуслав" із призначенням платежу "оплата за товар зг. Договору №СП01 11/04 від 01.11.2017, без ПДВ";

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Єрмак Валерія Олександровича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно його поточного рахунка НОМЕР_3, відкритого у Публічному акціонерному товаристві "Банк Богуслав", як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Банк Богуслав" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 112 710,75 грн.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на порушення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та зазначає, що у відповідача не було правових підстав для не включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а також для вчинення дій щодо визнання договору банківського вкладу нікчемним.

Відповідач надав суду заперечення проти позову, в якому просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на нікчемність правочину.

Дослідивши обставини справи та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 03.11.2017 між позивачем (за договором - клієнт) та AT "Банк Богуслав" (за договором - банк) було укладено договір банківського рахунку №15/01а /17-БРЮ/73464, за яким банк відкрив позивачу поточний рахунок НОМЕР_3 (далі - рахунок), на який зобов'язався приймати та зараховувати грошові кошти, що надходять клієнту, для зберігання та здійснення розрахунково- касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього Договору та вимог законодавства України.

Також, 01.11.2017 між позивачем, як постачальником, та Приватним підприємством "Світло" (покупець) було укладено договір поставки № СП0111/04, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується за заявкою покупця передавати у його власність, а покупець приймати у власність від постачальника та оплачувати товар за цінами визначеними у видаткових накладних, що становлять невід'ємну частину цього договору.

Зі змісту наявного у матеріалах справи платіжного доручення № 2240 від 03.11.2017 вбачається, що ПП "Світло" було перераховано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 112 710,00 грн., з призначенням платежу "оплата за товар зг. Договору № СП0111/04 від 01.11.2017"

Надходження зазначених коштів на рахунок позивача також підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача, з якої також вбачається, що в той же день банком було здійснено списання з рахунку комісії за відкриття рахунку у розмірі 100,00 грн. та інші платежі. Отже, станом на кінець 03.11.2017 на рахунку позивача знаходились грошові кошти у розмірі 112 610,74 грн.

06.11.2017 на підставі рішення Національного банку України №708-рш/БТ від 06.11.2017р. "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №4928 "Про запровадження тимчасової адміністрації в AT "Банк Богуслав" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", згідно з яким розпочато процедуру виведення AT "Банк Богуслав" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 13 год. 00 хв. 06.11.2017 до 05.12.2017 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано їй всі повноваження тимчасового адміністратора AT "Банк Богуслав", визначені статтями 37 - 39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

В подальшому відповідно до рішення Правління Національного банку України №774-рш від 30.11.2017 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення №5267 від 01.12.2017 "Про початок процедури ліквідації AT "Банк Богуслав" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації AT "Банк Богуслав" з 01.12.2017 до 30.11.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора AT "Банк Богуслав", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, крім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Єрмаку Валерію Олександровичу строком на один рік з 01.12.2017 до 30.11.2018 включно.

29.12.2017 позивач звернулась до Банку з проханням включити його до реєстру відшкодувати вкладникам для здійснення виплат.

Згідно з листом № 06/50 від 10.01.2018 відповідач повідомив позивача про те, що правочин з переказу коштів (транзакція), здійснений 03.11.2017р. о 17.37 з поточного рахунку ПП "Світло" НОМЕР_2 в AT "Банк Богуслав" в сумі 112 710,00 гривень на поточний рахунок позивача НОМЕР_3 в AT "Банк Богуслав" із призначенням платежу "оплата за товар зг. Договору №СП0111/04 від 01.11.2017, без ПДВ", є нікчемним на підставі п.п. 2, 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Вважаючи протиправним таке рішення відповідача позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб встановлені Законом України від 23.02.2012 № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI).

Пунктом другим частини першої статті 2 Закону № 4452-VI передбачено, що під виведенням неплатоспроможного банку з ринку слід розуміти заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону.

За частиною першою статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

За частиною першою статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

За частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Перелік підстав, за наявності яких Фонд не відшкодовує коштів за вкладами зазначено у частині четвертій статті 26 Закону № 4452-VI.

Відповідно до частини п'ятої, шостої статті 36 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку); 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо: 1) виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті; 1-1) сплати регулярного збору до Фонду; 2) витрат, пов'язаних із забезпеченням його господарської діяльності відповідно до частини четвертої цієї статті; 3) виплати заробітної плати, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників банку; 4) виплати аліментів, пенсій, стипендій, інших соціальних, державних виплат, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, ушкодженням здоров'я або смертю тощо, що надійшли до банку з дня початку здійснення процедури виведення банку з ринку; 4-1) виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах, що надійшли на спеціальний рахунок у банку, відкриття якого передбачено законодавством України для юридичної особи, починаючи з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку; 5) виконання операцій з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку; 6) здійснення купівлі-продажу валюти фізичними та юридичними особами для погашення ними зобов'язань за кредитними договорами, виконання вимог, встановлених законодавством, для обов'язкового продажу валюти. Зобов'язання банку, передбачені пунктами 2, 6 частини шостої цієї статті, виконуються банком у межах його фінансових можливостей у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду.

Відповідно до частини другої статті 37 Закону № 4452-VI фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: 1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; 2) укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; 3) продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; 4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 5) заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи; 6) звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку; 7) залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення Фондом другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством; 8) призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду; 9) приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю; 10) зупиняти розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі; 11) вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

Частиною другою статті 38 Закону № 4452-VI передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення № 14), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку повинна забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

У пункті 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Отож, Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями на формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в неплатоспроможному банку за рахунок коштів Фонду (з урахуванням положень статті 26 Закону № 4452-VI). Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Вкладником, згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Отже, передбачені Законом № 4452-VI гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні статті 2 Закону № 4452-VI). Такий статус, з-поміж іншого, передбачає наявність вкладу, залученого, зокрема, на умовах договору банківського рахунка.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (частини перша, друга статті 1066 Цивільного кодексу України).

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (частина перша статті 1067 Цивільного кодексу України).

Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (частини перша, друга статті 1068 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, позивача не було включено до Переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування вкладів на рахунок коштів Фонду у зв'язку із тим, що транзакція, здійснена 03.11.2017 по перерахуванню коштів з рахунку ПП "Світло" в сумі 112 710,00 грн на рахунок позивача у відповідності до положень статей 215, 216 Цивільного кодексу України, статті 37 пунктів 7-9 частини 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" була визнана нікчемною.

Отже, відповідач фактично визнав нікчемними розрахункові банківські операції з перерахування коштів з одного рахунку на інший.

В розумінні статті 2 Закону № 4452-VI позивач є вкладником Банку, а кошти, які надійшли для нього як вкладника за Договором банківського рахунку від 03.11.2017, в розумінні тієї ж статті, є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені статтею 26 цього Закону.

Зважаючи на встановлені в цій справі обставини суд приходить до висновку про те, що посилання відповідача на положення пунктів 7-9 частини третьої статті 38 закону № 4452-VI, як і на положення статей 215, 216 Цивільного кодексу України як на правову підставу для визнання зазначених вище транзакцій нікчемними, є необґрунтованими.

Вказана позиція узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 13.09.2017 у справі №К/800/16649/17.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, слід визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ліквідацію ПАТ "Богуслав Банк" Єрмака Валерія Олександровича щодо невключення позивача до переліку осіб, які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду та зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ліквідацію ПАТ "Богуслав Банк" Єрмака Валерія Олександровича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Стосовно посилання відповідача на те, що переказ грошових коштів було здійснено після завершення операційного дня, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні":

розрахунково-касове обслуговування - послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами (п. 1.37);

переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі (п. 1.24);

операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах (п. 1.21);

операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах (п. 1.22).

Згідно з ст. 30 зазначеного Закону переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Частиною 2 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Аналізуючи зазначені вище норми суд приходить до висновку, що платіжне доручення ПП "Світло" № 2239 від 03.11.2017р. було отримано та виконано банком в день його отримання.

Зазначений факт, тобто зарахування коштів на поточних рахунок позивача у позаопераціний час сам по собі не може свідчити про штучність і фіктивність спірного правочину та створення правових підстав для отримання клієнтом банку суми гарантованого відшкодування за проведеною операцією та її нікчемність.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, зазначена операція передбачала фактичне переміщення (видачу, виплату або перерахунок) "реальних" грошових коштів від ПП "Світло" на користь позивача, а не здійснювалось виключно за рахунок внутрішньобанківських проводок, що в свою чергу могло призвести до штучного створення правових підстав для виникнення у фонду обов'язку здійснювати виплату суми гарантованого відшкодування по такій операції.

Відтак, суд не вбачає у такій операції ознак нікчемності або незаконності.

Стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб'єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі "Брайєн проти Об'єднаного Королівства" (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі "Путтер проти Болгарії" (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 208/8402/14-а, від 29.03.2018 року справі № 816/303/16 та від 25.05.2018 у справі № 826/6102/16.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Банк Богуслав" Єрмак Валерія Олександровича , третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії та рішення Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Банк Богуслав" Єрмак Валерія Олександровича щодо визнання нікчемним правочину з переказу коштів (транзакції), здійсненого 03.11.2017р. о 17:37 з поточного рахунку ПП "Світло" (код за ЄДРПОУ 30519088) НОМЕР_2 в AT "Банк Богуслав" в сумі 112 710,75 грн. на поточний рахунок позивача НОМЕР_3 в AT "Банк Богуслав" із призначенням платежу "оплата за товар зг. Договору №СП01 11/04 від 01.11.2017, без ПДВ";

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Єрмак Валерія Олександровича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно його поточного рахунка НОМЕР_3, відкритого у Публічному акціонерному товаристві "Банк Богуслав", як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Банк Богуслав" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 112 710,75 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (80105, АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривень) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Богуслав Банк" (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська 81, код ЄДРПОУ 34540113).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій