Рішення

від 12.11.2018 по справі 540/2084/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 р.м. ХерсонСправа № 540/2084/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Садовій О.Р.,

за участю:

представника позивача - Войтка О.В.,

представника відповідача - Очерідник Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "НВК "ЛОГОС" до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення від 17.08.2017 р., зобов'язання вчинити певну дію,

встановив:

Приватне підприємство "Науково-виробнича компанія "ЛОГОС" (далі - позивач) звернулося з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 17.08.2017 р. № 0-21-0.302-6436/2-17 про відмову в задоволенні клопотання (щодо передачі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 в користування);

- зобов'язати відповідача передати в оренду позивачу строком на 49 років земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 1,8958 га, цільове призначення землі - 01.13 для іншого сільськогосподарського призначення, вид використання - під будівлі та споруди, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 22.06.2017 р. звернувся до відповідача з заявою про надання в оренду строком на 49 років земельної ділянки площею 1,8958 га за кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з метою її використання - під будівлі та споруди. 03.10.2017 р. отримав лист ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 17.08.2017 р. № 0-21-0.302-6436/2-17, відповідно до якого існує розбіжність в інформації Відділу у Білозерському районі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, наданих ПП "НВК "ЛОГОС" документах та відсутня інформація щодо переведення земельної ділянки із земель промисловості до земель сільськогосподарського призначення, у зв'язку з чим відмовлено в задоволенні клопотання про надання земельної ділянки в оренду. Внаслідок відмови позивач як власник нежитлових будівель та споруд, позбавлений права користуватись земельною ділянкою та не має повної можливості обслуговувати даний об'єкт нерухомості, оскільки він розташований на спірній земельній ділянці за кадастровим номером НОМЕР_1. Оскільки відмова відповідача в наданні земельної ділянки в оренду призвела до порушення прав та інтересів підприємства, просить визнати протиправним та скасувати рішення ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 17.08.2017 р. № 0-21-0.302-6436/2-17.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2018 р. справу № 821/629/18 передано на розгляд судді Ковбій О.В.

Ухвалою від 10.04.2018 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 26.04.2018 р. на 09:30 год.

26.04.2018 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що за результатами опрацювання заявленого позивачем клопотання встановлено, що розпорядженням голови Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області від 13.04.2005 р. № 328 було затверджено проект землеустрою щодо відведення громадянці ОСОБА_3 земельної ділянки площею 1,8498 га в оренду під базу для перевалки і зберігання сільськогосподарської продукції. В подальшому між Білозерською РДА та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі від 16.05.2005 р. № 040571400077, відповідно до якого передано в оренду земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 1,8498 га, цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості. Передача земельної ділянки в оренду включала умову заборони зміни цільового призначення. 16.12.2001 р. вказаний договір було розірвано, а земельна ділянка площею 1,8498 га повернута. На сьогоднішній день земельна ділянка, на яку претендує позивач, змінила свою площу з 1,8498 на 1,8958 га, межі та цільове призначення. Враховуючи невідповідність наданих заявником документів існуючим документам в Головному управлінні Держгеокадастру у Херсонській області, а також відсутність відповідного рішення, яким віднесено земельну ділянку із цільовим призначенням - землі промисловості до земель сільськогосподарського призначення, позивачу правомірно відмовлено в задоволенні клопотання.

Протокольною ухвалою від 26.04.2018 р. відкладено розгляд справи на 05.06.2018 р. на 10:30 год.

29.05.2018 р. позивачем надано відповідь на відзив, згідно якої вказує на безпідставність доводів відповідача та невідповідність викладених у відзиві обґрунтувань вимогам земельного законодавства.

Ухвалою від 05.06.2018 р. задоволено клопотання представника ГУ Держгеокадастру у Херсонській області та закрито провадження у справі.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018 р. задоволено апеляційну скаргу ПП "НВК "ЛОГОС", ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 р. скасовано частково, справу в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 17.08.2017 р. № 0-21-0.302-6436/2-17 про відмову в задоволенні клопотання (щодо передачі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 в користування) направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Справа надійшла до Херсонського окружного адміністративного суду 05.10.2018 р. та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2018 р. їй присвоєно № 540/2084/18 та передано для розгляду судді Бездрабку О.І.

Ухвалою від 08.10.2018 р. прийнято до провадження адміністративну справу № 540/2084/18 та призначено судове засідання на 29.10.2018 р. на 10:00 год.

Ухвалою від 29.10.2018 р. відкладено розгляд справ на 12.11.2018 р. на 10:00 год.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, вказаних у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ПП "НВК "ЛОГОС" з 24.01.2014 р. є власником нежитлових будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.09.2014 р. індексний номер 27319773.

Об'єкти нерухомого майна знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1, цільове призначення: землі сільськогосподарського призначення, під нежитлові будівлі та споруди, площа - 1,8958 га, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.03.2018 р. № НВ-0001405972018.

27.12.2016 р. позивач звернувся до Херсонської обласної державної адміністрації із заявою про надання у власність земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1.

Листом від 26.04.2017 р. за № 10173/0/16/39/313 Херсонська обласна державна адміністрація повідомила, що позивачу потрібно звернутися з відповідним клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

13.02.2017 р. ПП "НВК "ЛОГОС" звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області із заявою про надання у власність земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, на яку отримало відповідь від 13.03.2017 р. за № 28-21-0.302-2113/2-17 про те, що позивач може отримати земельну ділянку в оренду згідно ст.123 ЗК України.

22.06.2017 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про надання у користування земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з метою використання - під будівлі та споруди.

Листом від 17.08.2017 р. за № 0-21-0.302-6436/2-17 Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області відмовило в задоволенні клопотання у зв'язку з тим, що існує розбіжність в інформації Відділу у Білозерському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, наданих для розгляду документах та відсутність самої інформації щодо переведення земельної ділянки із земель промисловості до земель сільськогосподарського призначення.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Земельні відносини в Україні відповідно до ст.3 ЗК України регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень на підставі ч.2 ст.116 ЗК України.

Згідно ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Підпунктом 31 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. № 15 визначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Відповідно до пп.13 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 р. № 333, Головне управління Держгеокадастру в області, відповідно до покладених на нього завдань, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Отже, відповідача наділено повноваженнями розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Приписами ч.1 ст.120 ЗК України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ч.2 ст.120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди (ч.5 ст.120 ЗК України).

Згідно ч.1 ст.123 ЗК України надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Частиною 2 статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що ПП "НВК "ЛОГОС" є власником будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1, цільове призначення: землі сільськогосподарського призначення під нежитлові будівлі та споруди заводу з переробки насіння, площа 18958 га, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.09.2014 р. індексний номер 27319773.

Земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1, та зареєстровано в Державному земельному кадастру 20.01.2014 р., про що свідчить Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.03.2018 р. № НВ-0001405972018.

Таким чином, позивач, як власник об'єктів нерухомого майна, має право на отримання земельної ділянки, на якій знаходяться належні йому споруди та будівлі, в користування без проведення земельних торгів, без складення документації із землеустрою.

ПП "ВНК "ЛОГОС", з метою отримання даної земельної ділянки у користування, 22.06.2017 р. звернулося з відповідною заявою до відповідача, до якої долучило копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, Витягу з Державного реєстру речових правв на нерухоме майно про реєстрацію права власності, витягу з ЄДР та наказу про призначення директора. Тобто, надав всі необхідні документи.

В той же час, відповідач за результатами опрацювання цих документів, відмовив у задоволенні клопотання мотивуючи це наявністю розбіжностей щодо площі земельної ділянки та відсутності інформації щодо переведення земельної ділянки із земель промисловості до земель сільськогосподарського призначення.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч.ч.3,4 ст.79-1 ЗК України).

Статтею 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 07.07.2011 р. № 3613-VI (далі - Закон № 3613-VI) визначено, що державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Відповідно до ст.3 Закону № 3613-VI Державний земельний кадастр базується на таких основних принципах: обов'язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об'єкти; єдності методології ведення Державного земельного кадастру; об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; відкритості та доступності відомостей Державного земельного кадастру, законності їх одержання, поширення і зберігання; безперервності внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру, що змінюються; документування всіх відомостей Державного земельного кадастру.

Ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ст.6 Закону № 3613-VI).

Частиною 1 статті 11 Закону № 3613-VI визначено, що відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Згідно ч.1 ст.15 Закону № 3613-VI до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ч.2 ст.15 Закону № 3613-VI).

Згідно ч.1 ст.21 Закону № 3613-VI відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79 1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками; на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель; на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Відповідно до ч.2 ст.21 Закону № 3613-VI відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру: а) щодо категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення; на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель; б) щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони); на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Статтею 20 Закону № 3613-VI встановлено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.

Згідно п.4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051 (далі - Порядок № 1051) ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру.

Пунктом 5 Порядку № 1051 передбачено, що до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.

Відповідно до п.12 Порядку № 1051 відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об'єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Аналіз даних правових норм свідчить про те, що земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру та підлягає реєстрації в Державному земельному кадастру з відображенням, серед іншого, площі та цільового призначення земельної ділянки. У разі реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі відомості щодо неї є офіційними.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання у користування земельної ділянки площею 1,8958 га з кадастровим номером НОМЕР_1 з метою її використання - під будівлі та споруди.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.03.2018 р. № НВ-0001405972018, площа земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, складає 18958 га, форма власності - державна, цільове призначення - 01.13: для іншого сільськогосподарського призначення, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання - під будівлі та споруди.

Тобто ПП "НВК "ЛОГОС" у заяві про надання у користування земельної ділянки вказав площу та цільове призначення земельної ділянки у точній відповідності з відомостями, які містяться в Державному земельному кадастрі.

Також у Витязі зазначено інформацію про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки - технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 20.01.2014 р., ТОВ "Альянс"; орган, який зареєстрував земельну ділянки - Відділ Держземагентства у Білозерському районі; дата державної реєстрації земельної ділянки - 20.01.2014 р.

Зі змісту відмови, оформленої листом від 17.08.2017 р. № 0-21-0.302-6436/2-17, вбачається, що фактично відповідач мотивував її не встановленими законодавством підставами, а відсутністю належної організації своєї власної роботи з систематизації та упорядкування документів по земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1. При цьому підстави відмови суперечать відомостям Державного земельного кадастру, ведення якого та держателем якого є сам відповідач.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність відмови Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області у задоволенні заяви ПП "НВК "ЛОГОС" про надання у користування земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Засіб захисту, що вимагається ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

"Ефективний засіб правого захисту" у розумінні ст.13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії тощо.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що визнання протиправним та скасування відмови відповідача у задоволенні заяви позивача про надання земельної ділянки у користування, оформленою листом від 17.08.2017 р. № 0-21-0.302-6436/2-17, не забезпечить поновлення порушених прав ПП "НВК "ЛОГОС", оскільки залишиться невирішеним питання щодо надання у користування спірної земельної ділянки.

Тому суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та з урахуванням ч.4 ст.245 КАС України зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути заяву Приватного підприємства "НВК "ЛОГОС" від 22.06.2017 р. про надання у користування земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 з урахуванням висновків суду у цій справі.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем було заявлено 2 вимоги немайнового характеру та сплачено судовий збір згідно платіжних доручень від 26.03.2018 р. № 156, від 27.03.2018 р. № 157 у сумі 3524 грн.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 р., яку залишено без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018 р., закрито провадження в частині позовних вимог, за яку сплачено судовий збір у сумі 1762 грн., а тому повернення сплаченого судового збору у сумі 1762 грн. відповідно до Закону України "Про судовий збір" можливе за заявою позивача. На час прийняття рішення у справі, такої заяви від ПП "НВК "ЛОГОС" до суду не надходило.

Що стосується решти сплаченого судового збору у розмірі 1762 грн., то він підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 194, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив :

Позов Приватного підприємства "НВК "ЛОГОС" (75024, Херсонська область, Білозерський район, с.Чорнобаївка, 152 км залізничної дороги Одеса-Херсон, б/н, код ЄДРПОУ 37921965) до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.Університетська, буд.136-а, код ЄДРПОУ 39766281) про визнання протиправним та скасування рішення від 17.08.2017 р. задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.Університетська, буд.136-а, код ЄДРПОУ 39766281), оформлену листом від 17.08.2017 р. № 0-21-0.302-6436/2-17, в задоволенні заяви Приватного підприємства "НВК "ЛОГОС" (75024, Херсонська область, Білозерський район, с.Чорнобаївка, 152 км залізничної дороги Одеса-Херсон, б/н, код ЄДРПОУ 37921965) про надання у користування земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.Університетська, буд.136-а, код ЄДРПОУ 39766281) повторно розглянути заяву Приватного підприємства "НВК "ЛОГОС" (75024, Херсонська область, Білозерський район, с.Чорнобаївка, 152 км залізничної дороги Одеса-Херсон, б/н, код ЄДРПОУ 37921965) від 22.06.2017 р. про надання у користування земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 з урахуванням висновків суду у цій справі.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.Університетська, буд.136-а, код ЄДРПОУ 39766281) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "НВК "ЛОГОС" (75024, Херсонська область, Білозерський район, с.Чорнобаївка, 152 км залізничної дороги Одеса-Херсон, б/н, код ЄДРПОУ 37921965) судовий збір у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16 листопада 2018 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат.6.2.1