Рішення

від 14.11.2018 по справі 826/8225/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2018 року № 826/8225/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорновола 2 доМіністерства юстиції України треті особиТовариство з обмеженою відповідальністю ПОМІЧНИЦЯ , Товариство з обмеженою відповідальністю БВ ГРУПП про визнання недійсним та скасування наказу, висновків, свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорновола 2 (далі по тексту - позивач, ОСББ Чорновола 2 ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю ПОМІЧНИЦЯ (далі по тексту - третя особа-1, ТОВ ПОМІЧНИЦЯ ), Товариство з обмеженою відповідальністю БВ ГРУПП (далі по тексту - третя особа-2, ТОВ БВ ГРУПП ), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №4537/7 від 04 грудня 2017 року про відмову у задоволенні скарги Об'єднання співвласника багатоквартирного будинку Чорновола 2 від 27 жовтня 2017 року, винесеного на підставі висновків комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації;

- зобов'язати відповідача повторно розглянути на комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України скаргу на дії державного реєстратора та зобов'язання вчинити дії щодо скасування дій державного реєстратора направлені на скасування записів про державну реєстрацію виникнення права власності, а саме:

- рішення про державну реєстрацію від 20 серпня 2012 року (номер запису: 9754-П в книзі 198п-241), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 37417393;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30111461 від 17 червня 2016 року, номер запису про право власності: 15030590), прийняте приватним нотаріусом Рубльовою Катериною Олександрівною, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 13628180000;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30967867 від 16 серпня 2016 року, номер запису про іпотеку: 15938845), прийняте приватним нотаріусом Осипенко Дмитро Олегович, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30967654 від 16 серпня 2016 року (номер запису про обтяження: 15938574), прийняте приватним нотаріусом Осипенко Дмитро Олегович, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що рішення державних реєстраторів прийняті в порушення вимог пункту 4 частини 3 статті 10 Закону України Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень . Так, державні реєстратори під час вчинення реєстраційних дій не використали відомості Єдиного реєстру дозвільних документів, що мають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також не використали відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиними державним реєстром судових рішень. На думку представника позивача, це є достатньою та окремою підставою для скасування відповідних реєстраційних дій.

При цьому, як вказує представник позивача, Міністерством юстиції України не було надано належної оцінки викладеним у скарзі позивача обставинам, що призвело до порушення відповідачем Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 25 грудня 2015 року № 1128 та є підставою для скасування оскаржуваного наказу №4537/7 від 04 грудня 2017 року про відмову у задоволенні скарги Об'єднання співвласника багатоквартирного будинку Чорновола 2 від 27 жовтня 2017 року.

У відзиві на адміністративний позов представник Міністерства юстиції України зазначив, що оскаржуваний наказ прийнято правомірно, оскільки позивачем не вказано, які саме норми законодавства, на його думку, було порушено відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу та в чому саме полягає протиправність дій Міністерства юстиції України. Представник відповідача наголосив й на тому, що до компетенції Міністерства юстиції України не належить встановлення легітимності документів, а лише досліджується та перевіряється дотримання процедури проведення реєстраційних дій державними реєстраторами.

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю БВ ГРУПП у письмових поясненнях на позов зазначив, що всі передбачені умови реєстрації передачі майна від однієї особи до іншої були виконані, як з боку Товариства з обмеженою відповідальністю БВ ГРУПП , так і Товариством з обмеженою відповідальністю ПОМІЧНИЦЯ . Додатково представник третьої особи повідомив, що на момент здійснення реєстрації прав у державному реєстрі Товариством з обмеженою відповідальністю ПОМІЧНИЦЯ мала чинну на той час декларацію про готовність об'єкту (приміщення) до експлуатації, а отже і реєстрація була здійснена згідно вимог Закону.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 13 листопада 2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представники відповідача та третьої особи-2 заперечували проти їх задоволення. Представник третьої особи-1 у підготовчі та судові засідання не з'являвся, до суду повертаються конверти з відміткою відділення поштового зв'язку інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення - не значиться .

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

27 жовтня 2017 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорновола 2 звернулось до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, в якій просило задовольнити скаргу шляхом прийняття рішення, яким:

- скасувати рішення про державну реєстрацію від 20 серпня 2012 року (номер запису: 9754-П в книзі 198п-241), прийняте приватним нотаріусом Рубльовою Катериною Олександрівною, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30111461 від 17 червня 2016 року (номер запису про право власності: 15030590), прийняте приватним нотаріусом Осипенком Дмитром Олеговичем, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 13628180000;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30967867 від 16 серпня 2016 року (номер запису про іпотеку: 15938845), прийняте приватним нотаріусом Осипенком Дмитром Олеговичем, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30967654 від 16 серпня 2016 року (номер запису про обтяження: 15938574), прийняте приватним нотаріусом Осипенком Дмитром Олеговичем, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ;

- скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, індексний номер: 566957 від 27 вересня 2017 року (номер запису про іпотеку: 15938845), прийняте приватним нотаріусом Михайленком Сергієм Анатолійовичем, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ.

Дана скарга обґрунтована тим, що станом на момент складання та подання скарги оскаржувані рішення державних реєстраторів не скасовані, не зважаючи на скасовані рішення судів (як підставу виникнення права власності) та скасовані дозвільні документи, тобто за наявності всіх правових підстав оскаржувані рішення про державну реєстрацію права власності на спірне майно - не скасовано. Крім того, спірне майно підлягає знесенню, оскільки порушує всі державні будівельні та пожежні норми, зокрема відсутній другий вихід з 18 на 17 поверх, що може призвести до загибелі людей (мешканців будинку). У зв'язку із будівництвом самовільно збудованого спірного приміщення були замуровані вентиляційні шахти, відсутні електропостачання та водопостачання і водовідведення. Підключення до комунікацій будинку також виконано самовільно, однак Товариством з обмеженою відповідальністю ПОМІЧНИЦЯ не зважаючи на відсутність документів на майно продало його на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БВ ГРУПП .

Вказана скарга зареєстрована у Міністерстві юстиції України 01 листопада 2017 року за №32870-0-33-17.

За результатами розгляду Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації 23 листопада 2017 року складено висновок, яким вирішено відмовити у задоволенні скарги Об'єднання співвласника багатоквартирного будинку Чорновола 2 від 27 жовтня 2017 року, оскільки відсутні обставини, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.

На підставі зазначеного висновку Міністерством юстиції України видано наказ №4537/7 від 04 грудня 2017 року Про відмову у задоволенні скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорновола 2 від 27 жовтня 2017 року .

Незгода позивача із даним наказом зумовила його звернення до суду з відповідним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-IV (далі по тексту - Закон України від 01 липня 2004 року №1952-IV, в редакції станом на момент прийняття оскаржуваних в скарзі рішень).

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 37 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Згідно частини 6 статті 37 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV, за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення, зокрема про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги.

Водночас, відповідно до приписів частини 5 статті 37 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV, скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Як вбачається зі змісту скарги, остання не містить обґрунтувань щодо порушення прав заявника оскаржуваними в ній рішеннями державних реєстраторів. Заявником лише вказано, що постійна зміна власника майна унеможливлює пред'явлення позову про знесення самочинного будівництва до кінцевого власника, а попередні власники уникають відповідальності за порушення містобудівного законодавства та відшкодування шкоди, завданої Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку Чорновола 2 та його мешканцям.

Суд звертає увагу на те, що процедуру розгляду відповідно до Законів України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту (далі - суб'єкт оскарження), що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами (далі - суб'єкт розгляду скарги) визначає Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі по тексту - Порядок №1128).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1128 для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1128 за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

Таким чином, відповідна комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатами розгляду скарги на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, встановивши, що оскаржувані рішення прийнято з порушенням вимог Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV складає відповідний висновок, який є підставою для прийняття суб'єктом розгляду рішення про задоволення скарги у формі наказу.

В силу положень частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні адміністративних справ, предметом розгляду в яких є рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, обов'язково мають бути досліджені обставини дотримання порядку прийняття таких рішень/ вчинення дій.

Так, частиною 5 статті 37 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV передбачено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Частиною 5 Порядку №1128 передбачено, що перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення: 1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб'єкта розгляду скарги (належний суб'єкт розгляду скарги); 2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги; 3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб'єкта розгляду скарги.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії скарги від 27 жовтня 2017 року, позивачем зазначено про наявність судового рішення, яким скасовано правову підставу для прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, а також про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт із реконструкції груп нежитлових приміщень №83-84, 85 з їх об'єднанням на вул. В'ячеслава Чорновола, 2 у Шевченківському районі міста Києва від 27 січня 2012 року №КВ 08212012978 та декларації про готовність об'єкта до експлуатації із реконструкції груп нежитлових приміщень №83-84, 85 з їх об'єднанням на вул. В'ячеслава Чорновола, 2 у Шевченківському районі міста Києва від 16 лютого 2012 року №КВ 14212023938. Заявник додатково повідомив, що всі факти, викладені в скарзі, встановлені (доведені) в судах першої та апеляційної інстанції, а також органами ДАБІ та органами місцевого самоврядування, а тому не потребують доведення.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1128 у разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

В ході розгляду скарги Комісією встановлено, що право власності ТОВ ПОМІЧНИЦЯ було зареєстровано 26 лютого 2013 року за №216548 на підставі свідоцтва про право власності від 27 липня 2012 року серії САЄ №539858, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та технічного паспорта на приміщення.

Оскаржувана державна реєстрація права власності ТОВ БВ ГРУПП №15030590 на приміщення проведена нотаріусом Рубльовою К.О. у зв'язку з передачею ТОВ ПОМІЧНИЦЯ приміщення у власність ТОВ БВ ГРУПП як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу) на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ БВ ГРУПП від 16 червня 2016 року №1, акта приймання-передачі до статутного капіталу ТОВ БВ ГРУПП від 17 червня 2016 року, укладеного між ТОВ ПОМІЧНИЦЯ та ТОВ БВ ГРУПП та свідоцтва про право власності від 27 липня 2012 року серії САЄ №539858, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

Оскаржувана державна реєстрації іпотеки №15938845 та обтяження №15938574 на приміщення проведена нотаріусом Осипенком Д.О. у зв'язку із посвідченням ним договору. Також, у Державному реєстрі прав відсутні відомості про зареєстровані обтяження речових прав на приміщення, тобто скарга заявника не містить обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 37 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги.

При цьому, згідно пункту 1 частини 8 статті 37 Закону №1952-IV Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті, в даному випадку відсутні обставини, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.

Суд звертає увагу, що зі змісту скарги вбачається, що заявник фактично вважає свідоцтво про право власності, видане ТОВ ПОМІЧНИЦЯ , недійсним.

При цьому, відповідно до вимог статті 7 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV Міністерство юстиції України, зокрема, здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить, що до компетенції Міністерства юстиції України належить дослідження та перевірка дотримання процедури проведення реєстраційних дій державними реєстраторами, а встановлення легітимності документів знаходиться за межами компетенції відповідача.

При цьому, відповідно до вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що позивачем в обґрунтування позовних вимог не наведено жодних доводів щодо протиправності оскаржуваного наказу відповідача, а також не вказано обставин щодо порушення відповідачем вимог чинного законодавства в процесі розгляду скарги позивача. Фактично в позовній заяві продубльовано текст скарги від 27 жовтня 2017 року, яка була подана до Міністерства юстиції України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виконано, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорновола 2 відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко