Рішення

від 06.11.2018 по справі 342/724/18

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/724/18

Провадження № 2/342/549/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Ничик Г.І.,

з участю: секретаря судового засідання Петруняк Н.А., позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до Семаківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Семаківської сільської ради, в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1. Позовні вимоги мотивує тим, що житловий будинок, господарські будівлі та споруди по АДРЕСА_1 належали колгоспному двору, головою якого був його батько ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Документ, який підтверджував би право власності відсутній, однак згідно архівних даних Семаківської сільської ради (записи погосподарської книги № 5) право власності на вказане будинковолодіння зареєстроване за головою колгоспного двору ОСОБА_3 Батько позивача ОСОБА_3 помер 8 квітня 2000 року, мама позивача ОСОБА_4 - померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Після її смерті, з метою реалізації свого спадкового права, позивач звернувся до нотаріуса з заявою про оформлення спадкщини за законом, до складу якої входить будинковолодіння АДРЕСА_1. Вивчивши представлені ним правовстановлюючі документи, нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючого документу на ім'я спадкодавця та роз'яснено, що реєстрація спадкового господарства як колгоспного двору унеможливлює визначити частки та видати відповідне свідоцтво. Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На час припинення колгоспного двору у спадковому житловому господарстві проживали тільки батьки позивача. Згідно з технічних паспортом, житлове господарство побудоване у 80-их роках. Вартість спадкового будинковолодіння згідно Звіту про оцінку майна становить 104 865 грн. Позивач зареєстрований та проживає в спадковому будинку, де раніше разом з батьками вели господарство, мали спільний побут. Позивач особисто займався похованням батьків. Після смерті позивач фактично прийняв спадщину, утримує будинок та прибудинкову територію в належному стані, обробляє землю, однак не може реалізувати своє спадкове право на житлове господарство через відсутність правовстановлюючого документу та реєстрацію будинковолодіння, як колгоспного двору.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з наведених в позові підстав, просить задовольнити. Пояснив, що в даний час в будинку по АДРЕСА_1 він проживає один.

Представник Семаківської сільської ради в судове засідання не з?явився, до суду від сільської ради поступила заява про розгляд справи у відсутності її представника, також зазначено, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності відповідача.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, дійшов наступного.

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, виданого 10 червня 1966 р., встановлено, що його батьками є: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, запис від 25 червня 1950 р. в книзі записів актів громадянського стану про народження.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року у віці 73 роки в с. Семаківці Городенківського району, актовий запис за № 3 від ІНФОРМАЦІЯ_5 р., що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 р. Семаківською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.

Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003 р.), який набрав чинності з 01.01.2004 р., визначено: якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Згідно п. 4-5 Прикінцевих та перехідних положень згаданого ЦК - цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику в справах про спадкування , відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Оскільки ОСОБА_3 помер до 01.01.2004 р., застосовується Цивільний кодекс УРСР 1963 р. Згідно з ст. 524 згаданого кодексу спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Згідно зі ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Копія повторного свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4, виданого 04.03.1982 р., свідчить, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були подружжям, запис за № 69 в книзі записів актів громадянського стану про одруження від 07.06.1948 р.

Про те, що житловий будинок в с. Семаківці Городенківського району Івано-Франківської області по вул. Івасюка, 5 був власністю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_2, видана 03.05.2018 р. виконкомом Семаківської сільської ради. Довідкою № 169, виданою виконкомом Семаківської сільської ради 03.05.2018 р. стверджується що згідно погосподарської книги № 5 Семаківської сільської ради на 1991-1995 роки в господарстві в АДРЕСА_1, суспільна група господарства колгоспники, станом на 15.04.1991 р. були зареєстровані та проживали: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 дружина; головою двору був ОСОБА_3.

Із довідки виконкому Семаківської сільської ради № 175, виданої 10.05.2018 р., слідує, що на день смерті (ІНФОРМАЦІЯ_5 р., а/з № 3 від ІНФОРМАЦІЯ_5 р.) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н., проживав і був зареєстрований по АДРЕСА_1, також в будинку за вказаною адресою були зареєстровані: дружина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2

Наведене свідчить, що після смерті ОСОБА_3 прийняли спадщину спадкоємці першої черги за законом: дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_1.

Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № НОМЕР_5, виданою 18.09.2018 р. Першою Снятинською державною нотаріальною конторою підтверджується, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 р., не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Мати позивача ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року у віці 85 років в с. Семаківці Городенківського району, актовий запис № 16 від 20.11.2012 р., що стверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6, виданого 20 листопада 2012 р. виконкомом Семаківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області. Внаслідок її смерті відкрилася спадщина.

На час смерті ОСОБА_4 був чинним Цивільний кодекс України 2003 р. Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, вказано в ч. 1 ст. 1222 ЦК України. Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Згідно з ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України прийняття спадщини це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Ч.1 ст.1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, визначено ч.2 ст.1220 ЦК України.

Із довідки виконкому Семаківської сільської ради № 176, виданої 10.05.2018 р., слідує, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н., проживала і була зареєстрована по АДРЕСА_1; на день її смерті (ІНФОРМАЦІЯ_4 р.) вказаною адресою також був зареєстрований син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який вступив в управління всім майном спадкодавця ОСОБА_4

Довідкою виконкому Семаківської сільської ради № 166, виданою 10.05.2018 р., підтверджується, що ОСОБА_1 проводив похорони свого батька ОСОБА_3 та матері ОСОБА_4 за власний рахунок.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст. 1297 згаданого кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Копією спадкової справи № 293/2013, наданою суду в.о. державного нотаріуса Городенківської РДНК Білоконь К.С., стверджується, що позивач ОСОБА_1, як спадкоємець першої черги за законом, прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 р. Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 33975271, виданим 15.05.2013 року Городенківською районною державною нотаріальною конторою, стверджено, що до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи № 54476617 (номер у нотаріуса: 239), спадкодавець - ОСОБА_4, дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_4 р.

25.07.2013 р. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, державним нотаріусом Городенківського РДНО видані два свідоцтва про право на спадщину за законом на належні спадкодавцю ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 р., земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані в с. Семаківці Городенківського району Івано-Франківської області, площами: 0,5370 га, 0,4942 га, зареєстровані в реєстрі за № 547, № 548. Наведене підтверджують Витяги № 34656277 та № 34656402 про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_4 входить також частка в житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1.

Постановою в.о. державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори № 1812/02-31 від 12 червня 2018 р. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 р., на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з посиланням на те, що у спадкоємця відсутній правовстановлюючий документ, який посвідчує право власності померлої на будинок, що успадковується.

Випискою з інвентаризаційних матеріалів ОКП Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації № 8444 від 14.02.2018 р. стверджується, що згідно архівних даних ОКП Коломийське МБТІ станом на 31.12.2012 р. право власності на житловий будинок та господарські будівлі по АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.91 р. № 7 Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок , право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

З копії технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 Івано-Франківської області встановлено, що житловий будинок збудовано в 1957 р., господарські будівлі та споруди - в 1957, 1965, 1980, 1989 роках.

Довідкою № 170, виданою виконкомом Семаківської сільської ради 03.05.2018 р. підтверджується, що площа земельної ділянки для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель в АДРЕСА_1, становить 0,2100 га.

Як вбачається із звіту про оцінку житлового будинку № НОМЕР_7 ринкова вартість житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 на дату оцінки 15.06.2018 р. становить 104 865 грн.

Через відсутність правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності спадкодавця на вищезазначений житловий будинок, позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ст. 328 цього ж кодексу право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Передбачених згаданою статтею підстав неправомірності набуття позивачем, як спадкоємцем за законом першої черги спадкодавців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 судом не встановлено, тому суд приходить до переконання, що є підстави для задоволення позову.

На підставі ст.ст. 524, 529, 548, 549, 551 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 5, 316, 317, 325, 328, 1216, 1222, 1258, 1261, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України (2003 р.), керуючись ст. ст. 206, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Місце проживання позивача ОСОБА_1 АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Місце знаходження відповідача Семаківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області - с. Семаківці, Городенківський район, Івано-Франківська область код 04355757.

Повне судове рішення складене 14.11.2018 року.

Суддя: Ничик Г. І.