ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" листопада 2018 р. Справа№ 910/2920/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Хрипуна О.О.
Агрикової О.В.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Галушко О.М., представник, адвокат згідно ордеру серії АА №139005 від 271217
від відповідача: Новікова В.О., представник, адвокат згідно ордеру серії КС №493951 від 13.11.18
вільний слухач: ОСОБА_4, паспорт НОМЕР_1 від 05.10.18
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Гріг"
на рішення Господарського суду міста Києва від 17 липня 2018 року (повний текст складено 26.07.2018 р.)
у справі № 910/2920/18 (суддя Бойко Р.В. )
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Елна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Гріг"
про стягнення 96 795,21 грн., -
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Елна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення 96795,21 грн. (а.с. 6-10).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17 липня 2018 року у справі №910/2920/18 позов ТОВ "Науково-виробнича фірма "Елна" задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Майстер-Гріг" пеню у розмірі 58 054,79 грн., судовий збір у розмір 1056,79 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 8 396,77 грн. В іншій частині - у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.163-172).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстер-Гріг" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 р. у справі № 910/2920/18, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю (а.с.180-184).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 жовтня 2018 року, апеляційна скарга ТОВ "Майстер-Гріг" у справі № 910/2920/18 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Хрипун О.О.
22 жовтня 2018 року ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі (головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Хрипун О.О.) відкрито апеляційне провадження у справі №910/2920/18, розгляд апеляційної скарги ТОВ "Майстер-Гріг" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 р. у справі № 910/2920/18 призначено на 13 листопада 2018 року.
У судовому засіданні 13 листопада 2018 року представник ТОВ "Майстер-Гріг" надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Представник ТОВ "Науково-виробнича фірма "Елна" у судовому засіданні 13 листопада 2018 року надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права встановила наступне.
13 грудня 2016 року між ТОВ "Майстер-Гріг" (далі - відповідач), як постачальником та ТОВ "Науково-виробнича фірма "Елна" (далі - позивач), як покупцем укладено Договір поставки №131216 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця обладнання (комплектність і кількість вказана у специфікації ), а покупець зобов'язується сплатити за товар та прийняти його на умовах, визначених цим договором (а.с. 12-15).
Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Договору товар, що постачається постачальником, вимірюється в штуках та має відповідати характеристикам, вказаним у специфікаціях.
Пунктом 3.2 Договору передбачено, що датою поставки товару вважається дата оформлення належним чином видаткових документів та акту приймання-передачі товару від постачальника покупцю, які складають невід'ємну частину цього договору.
Загальна вартість Договору складає 815 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 135833,33 грн. і визначається згідно узгодженої із постачальником специфікації, згідно замовлення покупця, яка є невід'ємною частиною Договору (п. 5.2 Договору).
Також сторонами підписано Специфікацією №1 до Договору (а.с. 16).
Відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату №2 від 03.01.2017 на суму 815 000,00 грн. (а.с. 94).
У період з січня 2017 року по жовтень 2017 року позивачем перераховано відповідачу кошти у загальному розмірі 815 000,00 грн., що підтверджується карткою рахунку: 631 за 01.12.16 - 31.12.17, а також копіями платіжних доручень (а.с. 18-19, 20-30).
10 жовтня 2017 року відповідачем поставлено позивачу товар (лінія для перемотки сталевої стрічки на барабан) за Договором згідно видаткової накладної №272 (а.с. 17).
Позивач звертався до відповідача з претензією від 28.12.2017 р. про сплату коштів (нарахованої в порядку п. 10.1 пені), яку обґрунтовував тим, що виконав свої зобов'язання щодо попередньої оплати, проте відповідач своє зобов'язання з поставки товару виконав несвоєчасно (10.10.2017 замість 21.04.2017) (а.с. 31-33).
Відповідач відмовив у задоволенні вказаної претензії (а.с. 34-35).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем прострочено виконання своїх зобов'язань з виготовлення та поставки товару за Договором, а відтак у нього наявний обов'язок згідно п. 10.1 Договору сплатити на користь позивача пеню у розмірі 96 795,21 грн. нараховану на 172 дні прострочення постачальника.
У апеляційній скарзі відповідач зазначає , що ним не пропущено строку поставки обладнання, оскільки у відповідності до п. 3.1 Договору, перебіг строку виконання зобов'язань продавця розпочинається з моменту направлення узгодженого замовлення покупця на електронну адресу: mastergrig@ukr.net, в той час як таке замовлення, за доводами відповідача, одержане від позивача 07.06.2017, тому перебіг строку виконання замовлення почався у відповідача 08.06.2017 р. При цьому, відповідач зазначає, що у специфікації сторонами погоджено лише комплектність та строки поставки без визначення технічних характеристик товару та те, що умови договору не пов'язують факт виставлення рахунку з початком перебігу строку виконання зобов'язання з виготовлення речі. Також апелянт заперечує необхідність зважати на покази свідка.
З'ясувавши обставини справи та здійснивши перевірку їх доказами з урахуванням доводів сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦК України).
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 839 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Найменування, кількість, ціна та асортимент товару погоджується сторонами попередньо та вказується в специфікаціях , рахунках-фактурах та накладних, які складаються відповідно до замовлення покупця . Замовлення, яке надане факсимільним зв'язком на номер (044)522-3704, або надіслане електронною поштою на адресу: mastergrig@ukr.net, визнається сторонами таким, що складене письмово (п. 1.2 Договору).
Тобто умовами п. 1.2 Договору визначено, що найменування, кількість, ціна та асортимент товару має бути попередньо погоджено сторонами відповідно до замовлення покупця, після чого зазначені у специфікаціях.
Відповідно до п. 5.2 Договору загальна вартість Договору складає 815 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 135 833,33 грн. і визначається згідно узгодженої із постачальником специфікації, згідно замовлення покупця, яка є невід'ємною частиною Договору.
Специфікацією №1 до Договору сторони погодили комплектність та найменування товару (кількість деталей), вартість товару, строк поставки товару, порядок оплати товару та гарантійний строк (а.с. 16).
Враховуючи положення п.п. 1.1 та 1.2 Договору та Специфікації №1 до Договору сторонами було погоджено, що ТОВ "Майстер-Гріг" зобов'язалось виготовити та поставити ТОВ "Науково-виробнича фірма "Елна" обладнання - лінію для перемотки сталевої стрічки на барабан.
Тобто, із наведених умов Договору вбачається, що найменування, кількість, ціна та асортимент товару були погоджені сторонами попередньо, а також що вартість спірного товару була визначена сторонами згідно замовлення покупця.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що станом на дату укладення Договору та специфікації, відповідно і визначення ціни товару, сторонами було узгоджено замовлення на виготовлення та поставку обладнання та всі характеристики, необхідні для виготовлення відповідачем товару.
Слід зазначити, що у поясненнях свідка (директора ТОВ "Науково-виробнича фірма "Елна"), також вказано, що станом на дату укладення договору сторонами було узгоджено замовлення (а.с. 106).
Крім того, відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату №2 від 03.01.2017 на суму 815 000,00 грн. більш ніж через 2 тижні після підписання сторонами Договору.
Зважаючи на те, що фактично сторонами було погоджено, що відповідач зобов'язаний був виконати роботу (виготовити та поставити обладнання) із свого матеріалу і своїми засобами, то визначення вартості робіт (вартості товару) без обізнаності відповідача про технічні характеристик товару (обладнання) є неможливим з огляду на необхідність включення до ціни обладнання вартості всіх матеріалів та засобів, які необхідні для виготовлення та поставки обладнання.
При цьому, колегія суддів зазначає про безпідставність доводів апелянта про те, що замовлення покупця було одержане від позивача відповідачем на електронну адресу: mastergrig@ukr.net лише 07.06.2017, тому перебіг строку виконання замовлення почався у відповідача 08.06.2017 р. з огляду на наступне.
Зі змісту листа з технічним завданням, який надійшов на електронну адресу відповідача: mastergrig@ukr.net, 07.06.2017, та на який посилається відповідач в обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги, вбачається, що його було надіслано позивачем після огляду ним виготовленого обладнання (а.с. 114-115, 182).
Вказане підтверджується в т.ч. долученою до нього копією документу "техническое задание на изготовление установки по перемотке и контролю ленты", у якому зазначено: "представленный вами образец является непродуманно громоздким /…" (а.с. 116-117, 183-184).
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що як умовами спірного договору, так і наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що станом на дату укладення спірного договору, а тим більше станом на дату виставлення відповідачем рахунку на оплату, сторонами було узгоджено замовлення та відповідачу було відомо про технічні характеристики обладнання, а тому останній міг приступити до виготовлення обладнання з метою вчасного виконання своїх зобов'язань за Договором.
У пункті 3.1 Договору зазначено, що поставка товару здійснюється протягом 90 робочих днів з моменту підписання Договору та узгодженого замовлення покупця на електронну адресу: mastergrig@ukr.net.
Пунктом 6.1 Договору сторонами було встановлено, що покупець здійснює оплату вартості товару на підставі рахунку-фактури та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару таким чином: передплата 40% вартості товару - 326 000,00 грн.; передплата 40% вартості товару - 326 000,00 грн. протягом 30 робочих днів після першої оплати; третя оплата вартості товару - 163 000,00 грн. протягом 2 робочих днів після установки обладнання.
Тобто, сторонами передбачено у Договорі попередню оплату виконаної роботи.
Відповідно до ч. 1 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
За змістом ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Аналогічні положення щодо наявності права підрядника на притримання в процесі виконання договору підряду передбачено і ст. 856 ЦК України
Як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних позивачем виконано зобов'язання із внесення першої частини попередньої оплати в повному обсязі 13.02.2017 (позивачем 16.01.2017 перераховано на користь відповідача 50 000,00 грн. згідно платіжного доручення №1463, 30.01.2018 - 76 000,00 грн. згідно платіжного доручення №1492, 13.02.2017 - 200 000,00 грн. згідно платіжного доручення №1545, що разом становить суму 326 000,000 грн.).
Зважаючи на викладене, та те, що у повному обсязі позивачем було виконано зобов'язання з попередньої оплати 13.02.2017, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що перебіг визначеного сторонами у Договорі строку для виготовлення та поставки товару повинен обраховуватись від 13.02.2017.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відтак, у відповідності до пункту 3.1 Договору з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №850-р від 16.11.2016 "Про перенесення робочих днів у 2017 році" (оскільки сторонами було передбачено, що строк виконання робіт обраховується саме у робочих днях), відповідач зобов'язаний був поставити товар до 27.06.2017.
Датою поставки вважається дата на видатковій накладній (п. 6.2 Договору).
Підписана представниками (керівниками) та скріпленої печатками сторін видаткової накладної №272 від 10.10.2017 свідчить про те, що обладнання за Договором поставлено відповідачем позивачу лише 10.10.2017, що свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вірно зазначено судом першої інстанції, прострочення виконання відповідачем свого зобов'язання у визначений Договором строк відбулось у період з 28.06.2017 по 09.10.2017.
День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (п. 1.9. постанови пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 р.).
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно приписів ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Пунктом 10.1 Договору передбачено, що у випадку не поставки товару у строк, визначений даним Договором, постачальник сплачує на користь покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день порушення строків виконання зобов'язань.
Здійснивши перевірку заявленої позивачем до стягнення суми пені, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з урахуванням дати, з якої відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання (28.06.2017), визначеного у п. 10.1 Договору розміру пені (подвійна облікова ставка НБУ від вартості непоставленого товару) та дати, до якої є правомірним нарахування пені (09.10.2017) обґрунтованим розміром пені, яка підлягає стягненню з відповідача, є 58 054,79 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 58 054,79 грн.
При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010), а також те, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення Господарського суду міста Києва від 17 липня 2018 року у справі №910/2920/18 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Гріг" на рішення Господарського суду міста Києва від 17 липня 2018 року у справі №910/2920/18 задоволенню не підлягає.
Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Гріг" на рішення Господарського суду міста Києва від 17 липня 2018 року у справі №910/2920/18 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17 липня 2018 року у справі №910/2920/18 залишити без змін.
3. Справу №910/2920/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді О.О. Хрипун
О.В. Агрикова
Дата складення повного тексту - 15.11.2018 р.
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2018 |
Оприлюднено | 19.11.2018 |
Номер документу | 77913862 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Чорногуз М.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні