Рішення

від 08.11.2018 по справі 0340/1459/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1459/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І. П.,

а участю представника позивача Бакая А. В.,

представника відповідача Решетника О. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Лімекс Інвест до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Лімекс Інвест (далі - позивач, ПП Лімекс Інвест ) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.04.2018 року № 0003431404 та № 0003441404.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.04.2018 року № 0003431404 та № 0003441404, оскільки виявлені в акті перевірки порушення не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства. Вказує на те, що в ході проведення перевірки позивач належними первинними документами підтвердив реальність вчинення господарських операціях із ТОВ С К С , ТОВ А-Стор , ТОВ Мілт , ТОВ Фірма Міраторг , ТОВ Європа Дейз , ТОВ Корум Україна , які стали підставою для формування даних податкового обліку. При цьому, можливі порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства не можуть бути підставою для позбавлення ПП Лімекс Інвест як добросовісного платника податків права на формування податкового кредиту з ПДВ.

Ухвалою суду від 15.08.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено у даній справі підготовче засідання.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнав, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою суду від 09.10.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 12.10.2018 року оголошувалась перерва до 08.11.2018 року.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просить його задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях позов не визнав з підстав, викладених у відзиві, та просить відмовити у його задоволенні.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов належить задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що у період з 06.03.2018 року по 16.03.2018 року посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області проведено позапланову виїзну перевірку ПП Лімекс Інвест з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині відображення у податковій звітності результатів господарської діяльності з ТОВ А-СТОР , ТОВ С К С , ТОВ Європа Дейз , ТОВ Мілт , ТОВ Фірма Міраторг , ТОВ Бердичівський елеватор , ТОВ Корум Україна , ТОВ Ескадор за серпень 2017 року, про що складено акт перевірки від 23.03.2018 року № 4521/03-20-14-04/2465973 (а.с. 13-25).

Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання на суму 4 796 660,00 грн., завищено податковий кредит на загальну суму 5 665 983,00 грн. за серпень 2017 року, що призвело до завищення рядка 19 (від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 629 638,00 грн., рядка 21 (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) на суму 629 638,00 грн. та заниження рядка 18 (Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету) на суму 239 685,00 грн. При цьому, до таких висновків податковий орган прийшов у зв'язку із тим, що в ході перевірки не виявилося можливим підтвердити факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ С К С , ТОВ А-Стор , ТОВ Мілт , ТОВ Фірма Міраторг , ТОВ Європа Дейз , ТОВ Корум Україна .

17.04.2018 року ГУ ДФС у Волинській області винесено такі податкові повідомлення-рішення:

- № 0003431404, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту з податку на додану вартість у сумі 629 638,00 грн. (а.с. 26);

- № 0003441404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 299 606,25 грн., в т. ч. 239 685,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 59 921,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 27).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (далі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно із частинами першою, другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів ГУ ДФС у Волинській області, судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами ТОВ С К С , ТОВ А-Стор , ТОВ Мілт , ТОВ Фірма Міраторг , ТОВ Європа Дейз , ТОВ Корум Україна , за якими позивачем сформовано податковий кредит, належного оформлення первинних документів.

Так, матеріалами справи підтверджено, що між ПП Лімекс Інвест (покупець) були укладені договори купівлі-продажу з такими контрагентами:

- з ТОВ С К С (продавець) - договір від 17.07.2017 року № 17/07/2017 (а.с. 28-29);

- з ТОВ А-Стор (продавець) - договір від 18.08.2017 року № 18/08 (а.с. 31-32);

- з ТОВ Мілт (продавець) - договір від 18.08.2017 року № 18/08/3 (а.с. 35-36);

- з ТОВ Фірма Міраторг (продавець) - договір від 18.08.2017 року № 18/08/1 (а.с. 39-40);

- з ТОВ Європа Дейз (продавець) - договір від 18.08.2017 року № 18/08/2 (а.с. 43-45).

Предмет та умови вказаних договорів є аналогічними - постачальники зобов'язалися передати у власність покупця товар (зерно ріпаку, соя). Якість, асортимент товару, одиниця виміру, що підлягає передачі, ціна за одиницю товару визначаються у специфікаціях на товар, підписаних сторонами. Ціна на кожну окрему партію за цим договором визначається у специфікаціях на товар. Розрахунки за кожну партію товару здійснюється в безготівковому порядку, платіжним дорученням шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Перехід права власності на товар відбувається у момент отримання товару покупцем, що підтверджується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками обох сторін. Товар здається продавцем і приймається покупцем: за кількістю - відповідно до ваги, що зазначена у накладній на товар, за якістю - згідно якісного посвідчення, виданого виробником товару і відповідно до ДСТУ. Кожна поставка повинна супроводжуватися наступними документами: видаткова накладна, податкова накладна, рахунок фактура; посвідчення якості на товар виробника. Кількість товару, що є предметом поставки визначається у специфікаціях, які є невід'ємною частиною вказаних вище договорів.

На підтвердження факту придбання у ТОВ С К С бобів соєвих для техпереробки у кількості 862 т на суму 9 999 200,00 грн., в тому числі ПДВ 1 666 533,33 грн., згідно Специфікації № 1 від 09.08.2017 року до договору купівлі-продажу від 17.07.2017 року № 17/07/2017 (а.с. 30) позивачем надано видаткову накладну від 09.08.2017 року № 1101264 (а.с. 129), платіжні доручення від 15.08.2017 року № 638 на суму 299 920,00 грн., від № 637 на суму 350 000,00 грн., № 636 на суму 350 000,00 грн. (а.с. 94-96).

На підтвердження факту придбання у ТОВ А-Стор ріпаку у кількості 538 т на суму 6 294 600 грн., в тому числі ПДВ 1 049 100,00 грн., згідно Специфікації № 1 від 18.08.2017 року до договору купівлі-продажу від 18.08.2017 року № 18/08 (а.с 33) позивачем надано акт прийому передачі від 18.08.2017 року (а.с. 34), видаткові накладні від 18.08.2017 року № 1- № 13 (а.с. 104- 110).

На підтвердження факту придбання у ТОВ Мілт ріпаку у кількості 168 т на суму 1 965 600,00 грн., в тому числі ПДВ 327 600,00 грн., згідно Специфікації № 1 від 18.08.2017 року до договору купівлі-продажу від 18.08.2017 року № 18/08/3 (а.с. 37) позивачем надано акт прийому передачі від 18.08.2017 року (а.с. 38), видаткові накладні від 18.08.2017 року № 856, № 855, № 854, № 853 (а.с. 124-125).

На підтвердження факту придбання у ТОВ Фірма Міраторг ріпаку у кількості 1101 т на суму 12 881 700,00 грн., в тому числі ПДВ 2 146 950,00 грн., згідно Специфікації № 1 від 18.08.2017 року до договору купівлі-продажу від 18.08.2017 року № 18/08/1 (а.с. 41) позивачем надано акт прийому-передачі (а.с. 42), видаткові накладні від 18.08.2017 року № 855, № 859, № 858, № 857, № 861, № 860, № 862, № 863, № 851, № 864, № 865, № 875, № 876, № 877, № 850, № 853, № 852, № 854, № 856, № 878, № 879, № 880, № 881, № 882, № 866, № 873, № 874 (а.с. 110-123).

На підтвердження факту придбання у ТОВ Європа Дейз ріпаку у кількості 244 т на суму 2 854 800,00 грн., в тому числі ПДВ 475 800,00 грн., згідно Специфікації № 1 від 18.08.2017 року до договору купівлі-продажу від 18.08.2017 року № 18/08/2 (а.с. 46-47) позивачем надано акти прийому-передачі (а.с. 48-53), видаткові накладні від 18.08.2017 року № 1800 - № 1805 (а.с. 126-128), платіжне доручення від 13.10.2017 року № 787 на суму 3 597 495,00 грн. (а.с. 97).

Матеріалами справи також підтверджено, що придбаний у вищевказаних контрагентів товар (ріпак, боби соєві) був переданий позивачем на зберігання ФГ Міжгір'я на підставі договору відповідального зберігання № 01/08-17з від 01.08.2017 року, згідно з якими останній зобов'язався за винагороду надавати позивачу послуги з приймання та зберігання зернових та олійних культур, зберігання товару здійснюється на виробничих комплексах, що розташовані за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Білосток, вул. Кондзелевича (а.с. 88-89). Відповідно до актів прийому-передачі (на зберігання) від 09.08.2017 року та 18.08.2017 року ФГ Міжгір'я прийняло від позивача боби соєві у кількості 862 т та ріпак у кількості 2051 т для відповідального зберігання (а.с. 90-91). Оплата за надані послуги по зберіганню позивачем проведена, про що свідчать акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), розрахунок плати за зберігання, платіжне доручення від 12.06.2018 року № 444 (а.с. 92, 93, 165).

Крім того, судом встановлено, що 19.07.2017 року між ПП Лімекс Інвест (продавець) та ТОВ Корум Україна (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 19/07/2017, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця товар (соєві боби). Якість, асортимент товару, одиниця виміру, що підлягає передачі, ціна за одиницю товару визначаються у специфікаціях на товар, підписаних сторонами. Ціна на кожну окрему партію за цим договором визначається у специфікаціях на товар. Розрахунки за кожну партію товару здійснюється в безготівковому порядку, платіжним дорученням шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Оплата за товар здійснюється покупцем у вигляд оплати загальної вартості партії товару, вказаної в специфікації після виписки рахунку протягом трьох банківських днів. Кожна поставка повинна супроводжуватися наступними документами: видаткова накладна, податкова накладна, рахунок фактура; посвідчення якості на товар виробника. Товар поставляється залізничним транспортом на умовах DAP Україна Білорусь, пункт переходу Заболоття-Хотислав (відповідно до Інкотермс 2010) (а.с. 54-56).

18.07.2017 року між позивачем (продавець) та ТОВ Корум Україна (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 18/08/2017/1, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця товар (ріпак). Якість, асортимент, кількість товару, одиниця виміру, що підлягає передачі, ціна за одиницю товару визначаються у специфікаціях на товар, підписаних сторонами. Ціна на кожну окрему партію за цим договором визначається у специфікаціях на товар. Розрахунки за кожну партію товару здійснюється в безготівковому порядку, платіжним дорученням шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Оплата за товар здійснюється покупцем у вигляд оплати загальної вартості партії товару, вказаної в специфікації у термін не пізніше як протягом 180 календарних днів з моменту здійснення продавцем поставки товару. Приймання-передача товару за цим договором здійснюється сторонами в місцях фактичного знаходження товару (на складах, елеваторах, тощо). При цьому покупець здійснює огляд і попереднє приймання товару у місці його зберігання за адресою, що вказується у відповідній специфікації, за результатами якого сторони підписують видаткову накладну на товар, яка підтверджує перехід права власності на товар до покупця, що не позбавляє продавця здійснити постачання товару згідно умов п. 3.2 договору. Термін поставки кожної партії товару вказується в специфікації на кожну окрему партію товару. При цьому продавець відповідно до статті 667 ЦК України зобов'язаний зберігати на власних чи орендованих складах товар, який є власністю покупця, до моменту його постачання та здійснити постачання такого товару у пункт постачання на умовах DAP (відповідно до Інкотермс 2010). Українсько-Польський кордон, залізничний пункт пропуску Володимир-Волинський (Ізов) . Вартість зберігання та вартість доставки (транспортування) врахована у вартість товару, за якої покупець придбав товар у продавця (а.с. 59-61).

На виконання умов вищевказаних договорів позивачем було реалізовано ТОВ Корум Україна боби соєві для техпереробки у кількості 862 т на суму 10 085 400,00 грн., в тому числі ПДВ 1 680 900,00 грн., згідно Специфікації № 1 від 19.07.2017 року до договору купівлі-продажу від 19.07.2017 року № 1 (а.с. 57), а також ріпак у загальній кількості 1561 т на загальну суму 18 694 560,00 грн., в тому числі ПДВ 3 115 760,00 грн., згідно Специфікацій № 1, № 2 від 18.08.2017 року до договору купівлі-продажу № 18/08/2017/1 (а.с. 62-63). На підтвердження вказаних обставин позивачем надано акти приймання-передачі від 09.08.2017 року, від 18.08.2017 року (а.с. 58, 64), довіреності від 01.08.2017 року № 1, від 18.08.2017 року № 178 (а.с. 65, 66), видаткові накладні від 09.08.2017 року, від 18.08.2017 року (а.с. 67-87). Оплата за придбаний товар ТОВ Корум Україна проведена частково у розмірі 5 897 415,00 грн., про що свідчить платіжне доручення від 13.10.2017 року № 2621, банківські виписки, (а.с. 98-103), акт звіряння розрахунків (а.с. 87).

На думку суду, подані позивачем зазначені вище первинні документи підтверджують реальність господарських операцій із придбання позивачем у ТОВ С К С , ТОВ А-Стор , ТОВ Мілт , ТОВ Фірма Міраторг , ТОВ Європа Дейз товару (ріпак, боби соєві), а також їх реалізацію ТОВ Корум Україна за вищевказаними договорами купівлі-продажу.

У акті перевірки від 23.03.2018 року № 4521/03-20-14-04/2465973 контролюючим органом зроблено висновок про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними вище контрагентами, оскільки позивачем не надано товарно-транспортних накладних, посвідчень якості від виробника.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що товарно-транспортна накладна не є первинним бухгалтерським документом, що підтверджує факт придбання чи продажу товарів, а підтверджує лише факт перевезення вантажу, а тому вказана обставина не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення самої господарської операції. При цьому, з наданих у судових засіданнях пояснень представника позивача слідує, що у ПП Лімекс Інвест відсутні товарно-транспортні накладні, оскільки транспортування товару здійснювалось продавцями.

Щодо відсутності посвідчень якості від виробника, то останні не належать до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію, ненадання позивачем у спірних правовідносинах посвідчень якості від виробника не є доказом наявності складу податкового правопорушення.

Також не заслуговують на увагу посилання відповідача у акті перевірки від 23.03.2018 року № 4521/03-20-14-04/2465973 на податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Суд вважає, що з огляду на реальний характер операцій можливі порушення контрагентами податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача як добросовісного платника податків права на формування податкового кредиту з ПДВ. Платник податків (покупець товарів) не має обов'язку, повноважень та можливості здійснювати контроль за дотриманням продавцем вимог законодавства щодо ведення його господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені продавцем або його посадовими особами порушення.

Окрім цього, суд критично оцінює посилання представника відповідача на наявність кримінальних проваджень, в яких фігурують ТОВ А-Стор , ТОВ Європа Дейз , ТОВ Мілт , ТОВ Фірма Міраторг , оскільки останні не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов'язань саме по господарських відносинах з позивачем або встановлення обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб'єктами господарської діяльності.

Доказів, які б свідчили про наявність вироків суду відносно вказаних контрагентів позивача, які набрали законної сили, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи не може слугувати належним доказом фіктивності спірних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що контрагенти - ТОВ А-Стор , ТОВ Європа Дейз , ТОВ Мілт , ТОВ Фірма Міраторг в судовому порядку визнані банкрутами суд не бере до уваги, оскільки правовідносини між позивачем та вказаними вище контрагентами відбувались у серпні 2017 року, а постанови господарського суду Запорізької області, відповідно до яких вищевказані контрагенти визнані банкрутами, датовані травнем 2018 року, відтак вказані обставини не можуть слугувати підставою для висновків контролюючого органу про відсутність господарських операцій у минулому.

Суд також звертає увагу на те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Таким чином, на думку суду, подані позивачем під час перевірки та в ході судового розгляду справи первинні документи підтверджують реальність господарських операцій з ТОВ С К С , ТОВ А-Стор , ТОВ Мілт , ТОВ Фірма Міраторг , ТОВ Європа Дейз , ТОВ Корум Україна , відтак, позивач правомірно формував податковий кредит по таких операціях, а тому збільшення сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість із застосуванням штрафних санкцій та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість згідно із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями по вказаних операціях є безпідставним.

З наведених вище підстав позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Волинській області від 17.04.2018 року № 0003431404 та № 0003441404.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 13938,66 грн., сплаченого платіжними дорученнями від 27.07.2018 року № 493, від 10.08.2018 року № 550.

Керуючись статтями 243 ч. 3, 246, 250 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 17.04.2018 року № 0003431404 та від 17.04.2018 року № 0003441404.

Стягнути на користь Приватного підприємства Лімекс Інвест (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Шопена, буд. 22, оф. 183, код ЄДРПОУ 33170459) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43000, Волинська обл., м. Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 39400859) витрати по сплаті судового збору у розмірі 13938,66 грн. (тринадцять тисяч дев'ятсот тридцять вісім грн. 66 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко

Повний текст рішення складено 19 листопада 2018 року.