Рішення

від 08.11.2018 по справі 916/1836/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" листопада 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1836/18

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Прим" (3100, м. Бєлць, вул. Індепенденцей, б. 33, ідентифікаційний код - 1002602005396)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Дорожник" (Поштова адреса: 68142, Одеська обл., Татарбунарський р-н, с. Приморське, вул. Свердлова, б. 70; Юридична адреса: 40012, м. Суми, вул. Харківська, б. 122; код ЄДРПОУ - 31529427)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Лазуренко Є.С.

Представники:

Від позивача: Тодоров Д.М. - на підставі довіреності № 01 від 01.06.2018 р.;

Від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Реал -Прим", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі- ТОВ) "Реал-Дорожник" про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 16 278 Євро, процентів за користування цими коштами у розмірі 23 372 Євро в гривні за курсом НБУ на момент фактичного стягнення та стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 108 000 грн., пені за прострочення сплати орендної плати у розмірі 173 013 грн. та процентів за користування чужими коштами у розмірі 86 203 грн., що нараховані на суму заборгованості по орендній платі.

28 серпня 2018р. до суду надійшло клопотання відповідача - ТОВ "Реал-Дорожник" про роз'єднання позовних вимог та виділення у самостійне провадження позовних вимог про стягнення орендної плати.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28 серпня 2018р. роз'єднано позовні вимоги, викладені у позовній заяві ТОВ "Реал-Прим" до ТОВ "Реал-Дорожник", що надійшла до господарського суду Одеської області 19.07.2018р., та виділено в самостійне провадження вимоги ТОВ "Реал-Прим" до ТОВ "Реал-Дорожник" щодо стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 108 000 грн., пені за прострочення сплати орендної плати у розмірі 173 013 грн. та процентів за користування чужими коштами у розмірі 86 203 грн., які нараховані на суму заборгованості з орендної плати.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.08.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1836/18, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.09.2018р.

Ухвалою суду від 09.10.2018р. закрито підготовче провадження у справі №916/1836/18 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 25.10.2018р. У судовому засіданні щодо розгляду справи по суті оголошувалась перерва до 08.11.2018р.

Представник позивача позов підтримує у повному обсязі, наполягає на його задоволенні.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся. 28 серпня 2018р. від ТОВ Реал-Дорожник надійшли заява про застосування строків позовної давності, клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ Реал-Дорожник та відзив на позовну заяву.

З урахуванням зазначеного , справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Позивач у справі зазначає, що 03 травня 2008р. між ТОВ Реал-Прим (Орендодавець) та ТОВ Реал-Дорожник (Орендар) укладено договір оренди майна №5 (далі-Договір), згідно з яким Орендодавець передає Орендарю майно згідно додатку №1 віл 03.05.2008р., а Орендар зобов'язується прийняти наступне майно згідно додатку №1 до Договору: резервуар емалірований ємкістю 6 м.куб., трансформаторна електропідстанція; куток м'якої меблі; комплект м'якої меблі; прибудова до блоку №1; водяний насос С-400/100; водяний насос С-200/100/20; вагон побутовий.

Відповідно до п. 5.1 Договору він вступає в силу з 03.05.2008р. та діє до 03.05.2018р.

Пунктом 1 Додаткової угоди №1 до Договору сторони встановили, що Орендодавець передає додатково до майна, вказаного у додатку №1 до Договору наступне майно: холодильники; газонокосарка Тример ; кондиціонери; телевізори; ліжка; дивани; крісла; журнальні столики; скляний стіл під телевізор; куток кухонний; газові плити; газові балони.

Пунктом 2.1 Договору сторони встановили, що Орендар зобов'язується сплачувати Орендодавцю орендну плату у розмірі 500 грн. за квартал на розрахунковий рахунок Орендодавця.

Додатковою угодою №1 від 03.08.2008р. до Договору (п.2) сторони погодили, що з 03 травня 2009р. орендна плата за Договором оренди становить 3000 грн. за квартал.

Позивач зазначив, що з моменту укладення Договору оренди по теперішній час ТОВ Реал-Дорожник на сплатив жодного разу орендної плати ТОВ Реал-Прим . Станом на дату укладання Договору ТОВ Реал-Прим був учасником (власником) ТОВ Реал-Дорожник і це , на думку позивача, дозволяло ТОВ Реал-Дорожник використовувати на власні потреби гроші, які мали б сплачуватися за оренду майна. Однак, у зв'язку із визнанням недійсним рішень загальних зборів учасників ТОВ Реал-Дорожник , оформленого протоколом №4 від 18.12.2007р. , на підставі яких ТОВ Реал-Прим набуло статусу учасника ТОВ Реал-Дорожник , позивач вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача грошових коштів, які мали бути сплачені як орендна плата за Договором оренди, але були використані відповідачем на власні потреби.

З урахуванням зазначеного, позивач вважає, що наявні правові підстави для стягнення з ТОВ Реал-Дорожник орендної плати за користування майном за період з 03.05.2008р. по 03.05.2009р. у розмірі 2 000 грн., та за період з 03.05.2009р. по 03.05.2018р. у розмірі 108 000 грн., що усього складає 110 000 грн.

Позивач також зазначив, що відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст.ст.1,3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі зазначених положень законодавства позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором оренди №5 від 03.05.2008р., розмір якої за розрахунком позивача становить 173 013 грн. 00 коп.

Крім того, позивач вважає, що ТОВ Реал-Дорожник користувалося грошима, які мало сплатити як орендну плату, тому, на підставі ч.1 ст. 8 та ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу проценти за користування чужими коштами за період з 03.05.2008р. по 03.05.2018р. у розмірі 86 203 грн. 00 коп., які також просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до ч.2 ст.283 Господарського кодексу України у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

З урахуванням зазначеного, відповідач вважає, що майно, яке передається у найм (оренду) повинно бути індивідуально визначеним, тобто, зі змісту угоди та підписаних сторонами документів повинні визначатись ознаки майна, характеристики або інші прикмети , які дають можливість ідентифікувати об'єкти, що були передані у користування. За відсутності вказаної ідентифікації неможливо вести мову про існування орендних правовідносин, оскільки неможливо встановити яке саме майно було передано за умовами угоди і підлягає наступному поверненню.

Відповідач вважає, що майно, яке вказано сторонами у Договорі оренди від 03.05.2008р., додатку №1 до нього та додаткової угоди №1 від 03.08.2008р. не містить ознак або характеристик, серійних номерів тощо, які дають можливість його ідентифікувати та підтверджують реальну передачу майна у користування ТОВ Реал-Дорожник .

Відповідач також зазначив, що відповідно до п.1 додаткової угоди до Договору сторони домовилися, що Орендодавець передає додатково до майна , переданого згідно додатку №1, майно згідно переліку. З урахуванням зазначеного, відповідач вважає, що з цієї угоди виникли виключно зобов'язання Орендодавця (ТОВ Реал-Прим ) передати об'єкт оренди без вказівки на кореспондуючий обов'язок Орендаря прийняти відповідне майно. При цьому, фактичної передачі майна не відбулося , акт приймання-передачі майна сторонами не складався, а самі по собі додаток №1 до Договору оренди від 03.05.2008р. та додаткова угода №1 від 03.08.2008р. не є документами, що підтверджують фактичну передачу майна у орендне користування.

Крім того, відповідач надав до суду заяву про застосування строків позовної давності до заявлених ТОВ Реал-Прим позовних вимог щодо стягнення заборгованості по орендній платі та зазначив, що з тексту позовної заяви вбачається, що про порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів позивач дізнався ще 03.08.2008р. - перша несплата орендної плати. Відповідно ж до ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З урахуванням всього викладеного, відповідач просить суд відмовити ТОВ Реал-Прим у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянув матеріали справи,виходячи з пояснень представника позивача, суд встановив, що 03 травня 2008р. між ТОВ Реал-Прим (Орендодавець) та ТОВ Реал-Дорожник (Орендар) укладено Договір оренди майна №5, згідно з яким Орендодавець передає Орендарю майно згідно додатку №1 віл 03.05.2008р., а Орендар зобов'язується прийняти наступне майно згідно додатку №1 до Договору: резервуар емалірований ємкістю 6 м.куб., трансформаторна електропідстанція; куток м'якої меблі; комплект м'якої меблі; прибудова до блоку №1; водяний насос С-400/100; водяний насос С-200/100/20; вагон побутовий.

За приписами ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, виходячи з зазначених положень законодавства, правовідносини, що виникли між ТОВ Реал-Прим та ТОВ Реал-Дорожник на підставі договору оренди майна №5 від 03.05.2008р., є орендними.

Відповідно до п. 5.1 Договору він вступає в силу з 03.05.2008р. та діє до 03.05.2018р.

03 травня 2008р. сторонами складено Акт приймання-передачі до Договору оренди №5 від 03.05.2008р., згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає наступне майно та обладнання: резервуар емалірований ємкістю 6 м.куб., трансформаторна електропідстанція; куток м'якої меблі; комплект м'якої меблі; прибудова до блоку №1; водяний насос С-400/100; водяний насос С-200/100/20; вагон побутовий.

03 серпня 2008р. ТОВ Реал-Прим (Орендодавець) та ТОВ Реал-Дорожник (Орендар) уклали додаткову угоду №1 до договору оренди майна №5 від 03.05.2008р. , пунктом 1 якої сторони встановили, що Орендодавець передає додатково до вказаного майна у додатку №1 до Договору наступне майно: холодильники; газонокосарка Тример ; кондиціонери; телевізори; ліжка; дивани; крісла; журнальні столики; скляний стіл під телевізор; куток кухонний; газові плити; газові балони.

Згідно Акту приймання-передачі до додаткової угоди №1 до Договору оренди №5 від 03.05.2008р., що був складений сторонами 03.08.2008р. Орендодавець передає , а Орендар приймає наступне майно та обладнання: холодильники у кількості 5 шт.; газонокосарка Тример - 1 шт.; кондиціонер LG- 1 шт.;кондиціонер БК- 7 шт.; телевізор Альфа - 1 шт.; телевізор- LG - 1 шт., телевізор Samsung - 1 шт.; телевізор Vest - 1 шт.; ліжка, дивани - 5 шт.; крісла - 2 шт.; журнальні столики - 4 шт.; скляний стіл під телевізор - 1 шт.; куток кухонний - 1 шт.; газові плити - 2 шт.; газові балони - 2 шт.

З урахуванням наявних у матеріалах справи актів приймання-передачі суд вважає безпідставним посилання відповідача у справі на неотримання ним в оренду майна та обладнання.

Дійсно, відповідно до ч.2 ст.283 Господарського кодексу України у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

На думку суду, майно, зазначене сторонами у Актах приймання - передачи , є індивідуально-визначеним майном, і Акти приймання-передачі містять певні характеристики цього майна, що дає смогу його ідентифікувати. Крім того, майно, яке орендар отримує в орендне користування має обліковуватися на позабалансовому рахунку 01 Орендовані необоротні активи . При цьому отриманий в операційну оренду об'єкт основних засобів відображається на позабалансовому рахунку бухгалтерського обліку за вартістю, зазначеною в угоді про оренду ( п. 20 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 р. № 561).

За таких обставин, суд погоджується з позицією позивача у справі щодо передачі майна, перелік якого зазначено у Актах приймання-передачі від 03.05.2008р. та від 03.08.2008р., у орендне користування ТОВ Реал-Дорожник на встановлений у Договорі строк.

Пунктом 2.1 Договору оренди №5 від 03.05.2008р.сторони встановили, що Орендар зобов'язується сплачувати Орендодавцю орендну плату у розмірі 500 грн. за квартал на розрахунковий рахунок Орендодавця. У п.2 додаткової угоди №1 від 03.08.2008р. сторони погодили, що з 03 травня 2009р. орендна плата за Договором оренди становить 3000 грн. за квартал.

Відповідно до ст.286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частиною першою ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, виходячи з положень Договору оренди №5 від 03.05.2008р. та додаткової угоди №1 від 03.08.2008р., у Орендаря - ТОВ Реал-Дорожник виникло зобов'язання щодо сплати орендної плати у порядку та розмірі, що обумовлені сторонами у Договорі.

Сторони у справі не заперечують, що ТОВ Реал-Дорожник орендну плату за Договором оренди №5 від 03.05.2008р. не сплачувало. За таких обставин, загальний розмір заборгованості ТОВ Реал-Дорожник по сплаті орендної пати на користь ТОВ Реал-Прим за період з 03.05.2008р. по 03.05.2018р. становить 110 000грн.

Але, суд погоджується з позицією відповідача у справі, викладеною у заяві про застосування строків позовної давності, про те, що позивачу - ТОВ Реал-Прим про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів у зв'язку із неотриманням орендної плати стало відомо ще 03.08.2008р. - перша несплата орендної плати.

Посилання позивача у справі на наявність рішення господарського суду Одеської області від 16.08.2016р. у справі №916/1173/16 , яким визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Реал-Дорожник , оформлене протоколом №4 від 18.12.2007р.; визнано недійсними зміни та доповнення до Статуту ТОВ Реал-Дорожник , що були затверджені рішенням , оформленим протоколом №4 загальних зборів учасників ТОВ Реал-Дорожник від 18.12.2007р., як на підставу звернення до суду у зв'язку із позбавленням ТОВ Реал-Прим прав учасника (власника) ТОВ Реал-Дорожник , та визначення моменту , з якого у ТОВ Реал-Прим виникло право звернення до суду з даним позовом, суд вважає безпідставним. Адже, як вже зазначалося вище, Договір оренди майна №5 від 03 травня 2008р. був укладений між двома юридичними особами ТОВ Реал-Прим (Орендодавець) та ТОВ Реал-Дорожник (Орендар) , і на підставі цього Договору між цими юридичними особами виникли орендні правовідносини. Ані з тексту Договору, ані з інших наявних у справі доказів не вбачається, що цей Договір укладався з будь-якою іншою метою ніж передача майна в оренду. Договір не містить посилань на те,що Орендар має право використовуватися грошові кошти, які мав би сплатити у якості орендної плати, для власної господарської діяльності.

Згідно ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За приписами ст.257 цього ж Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи наявність заяви ТОВ Реал-Дорожник про застосування строків позовної давності, вимога позивача щодо стягнення заборгованості по орендній платі може бути задоволена судом лише в межах трирічного строку, а саме, стягненню підлягає заборгованість у розмірі 36 000 грн. ( 3 роки =12 кварталів х 3 000 грн. ).

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 173 013 грн., то у цій частині позов задоволенню не підлягає, адже, виходячи з умов Договору оренди майна №5 від 03 травня 2008р., сторони , по-перше, не узгодили конкретну дату оплати (за квартал), у зв'язку з чим неможливо встановити дату, після якої оплата є простроченою. За загальним правилом рік складається з 4 кварталів , у зв'язку з чим можна припустити, що останніми датами оплати мали б бути 31 березня, 30 червня, 30 вересня та 31 грудня. Але, позивачем у справі наведено інші дати, які він вважає датами сплати орендної плати.

По-друге, умови Договору, крім того, що не містять положень щодо порядку та розміру нарахування пені за невиконання або неналежне виконання зобов'язання щодо сплати орендної плати, але й взагалі не містять умов щодо відповідальності сторін.

Отже, укладаючи Договір оренди майна №5 від 03 травня 2008р., сторони не вважали за необхідне застосовувати один до одного будь -які санкції у випадку порушення умов Договору.

За таких обставин, суд вважає, що відсутні підстави для нарахування відповідачу пені за прострочення сплати орендної плати.

Стосовно вимоги позивача щодо стягнення процентів за користування чужими коштами за період з 03.05.2008р. по 03.05.2018р. у розмірі 86 203 грн. 00 коп., які позивачем нараховано на суму заборгованості з орендної плати виходячи з положень ст.536 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України, слід зауважити, що , на думку суду, така позиція також є хибною, адже, у даному випадку мова не йде про користування чужими грошовими коштами, а тим більше про правовідносини позики.

Згідно із ч.2 статті 1214 Цивільного кодексу України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (ст. 536 цього Кодексу). Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Термін користування чужими коштами може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин в силу ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України та до відносин із комерційного кредиту в силу ч.2 ст. 1057 Цивільного кодексу України .

Сторони також мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). При цьому відповідно до ч.2 ст. 628 Цивільного кодексу України до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Тому, зокрема, якщо одна сторона має сплатити іншій певну суму грошових коштів, але сторони досягли згоди про відстрочення сплати такої суми, то розмір процентів, що підлягає сплаті боржником за період, на який надана відстрочка, визначається за правилами ст. 1048 Цивільного кодексу України.

Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки законодавством встановлені наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, так і наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх, то підстави для застосування аналогії закону відсутні.

Отже, позиція позивача про необхідність застосовувати до спірних відносин положення ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України за аналогією закону, аби визначити розмір процентів, є помилковою, бо, у законодавстві немає прогалини у цій частині.

З урахуванням зазначеного, у частині позовних вимог ТОВ Реал-Прим щодо стягнення з ТОВ Реал-Дорожник процентів за користування чужими коштами у розмірі 86 203 грн. 00 коп. також слід відмовити.

Відповідно до положень ст.16 Цивільного кодексу України, ст.4 ГПК України звернення до суду з відповідним позовом з метою захисту свого порушеного права є правом особи, отже, саме позивач встановлює розмір заявлених позовних вимог. За приписами ч.2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин, виходячи з матеріалів справи та положень чинного законодавства України, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Прим" підлягає задоволенню у частині стягнення з ТОВ Реал-Дорожник заборгованості по орендній платі у розмірі 36 000 грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Прим" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Дорожник" про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 108 000 грн., пені за прострочення сплати орендної плати у розмірі 173 013 грн. та процентів за користування чужими коштами у розмірі 86 203 грн., які нараховані на суму заборгованості з орендної плати - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Дорожник" (Поштова адреса: 68142, Одеська обл., Татарбунарський р-н, с. Приморське, вул. Свердлова, б. 70; Юридична адреса: 40012, м. Суми, вул. Харківська, б. 122; код ЄДРПОУ - 31529427) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Прим" (3100, м. Бєлць, вул. Індепенденцей, б. 33, ідентифікаційний код - 1002602005396) заборгованість з орендної плати у розмірі 36 000 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 540 грн. 00 коп.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Повне рішення складено 19 листопада 2018 р.

Суддя Н.В. Рога