Рішення

від 13.11.2018 по справі 905/1611/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.11.2018 Справа № 905/1611/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Г.Є. Курило

при секретарі судового засідання Конько В.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Торговий дім "Мегаполіс - XXI", м. Кременчук

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожно-будівельна компанія "Україна", м. Авдіївка

про стягнення основного боргу 546270,38грн., інфляційних витрат у сумі 39598,51грн., 3% річних у розмірі 15508,28грн., пені у розмірі 122660,40грн.

Представники сторін:

від позивача: Білоконь О.О. - за довіреністю (в режимі відеконференції);

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Позивач, Приватне підприємство Торговий дім Мегаполіс-XXI , м. Кременчук, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожно-будівельна компанія Україна , м. Авдіївка про стягнення основного боргу 546270,38грн., інфляційних витрат у сумі 39598,51грн., 3% річних у розмірі 15508,28грн., пені у розмірі 122660,40грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів №17/17-Б від 12.05.2017 в частині оплати за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1611/18; справу №905/1611/18 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

27.09.2018 представник позивача на електронну адресу суду надіслав заяву №182 від 27.09.2018 про розгляд справи без його участі.

Ухвалою від 27.09.2018 суд відклав підготовче засідання.

16.10.2018 представник позивача через канцелярію суду надав заяву, в якій просив суд закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.10.2018 суд дійшов висновку закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 13.11.2018.

Представник позивача в судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судові засіданні не з'явився, відзив у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив, про дату, місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений шляхом направлення ухвал суду на юридичну адресу відповідача. В матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення ухвал суду відповідачу.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно ст.165 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

12.05.2017 між Приватним підприємством "Торговий дім "Мегаполіс-XXI" (позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожно-будівельна компанія "Україна" (відповідач, Покупець) був укладений договір поставки нафтопродуктів №17/17-Б (договір), відповідно до п.1.1. якого порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця (поставити), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти у свою власність й оплатити нафтопродукти, далі за текстом - Товар у відповідності до умов договору та додаткових угод до нього.

Поставка товару відбувається на підставі додаткових угод до цього договору, які підписуються повноваженими представниками сторін і скріплюються печатками сторін, та є невід'ємною частиною цього договору, в яких сторонами узгоджується ціна та загальна вартість, кількість, асортимент, умови поставки, терміни відправлення, терміни поставки та оплати товару й інші умови поставки (п.1.2. договору).

Для передачі товару покупцеві представник покупця зобов'язаний надати представнику продавця довіреність, видану та оформлену відповідно до чинного законодавства (п.2.2.2. договору).

Одиниця виміру товару: метрична тонна (п.1.3. договору).

Відповідно до п.1.4. договору загальна вартість договору (ціна договору) складається з суми загальної вартості товару, поставленого покупцеві згідно з додатковими угодами, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п.5.1.-5.2. договору покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів в сумі, яка зазначена у відповідній додатковій угоді до цього договору, на поточний рахунок постачальника, якщо інше не передбачено додатковою угодою. Оплата здійснюється покупцем за умовами, які визначені у відповідній додатковій угоді до договору.

Відповідно до додаткових угод №1 від 16.05.2017, №2 від 16.07.2017, №3 від 19.07.2017, №4 від 21.07.2017, №5 від 15.08.2017, №6 від 13.10.2017, №7 від 01.12.2017, №8 від 12.12.2017 до договору сторони передбачили: найменування товару, одиницю виміру товару, кількість товару, ціну товару, вартість товару, для перевезення постачальник залучає ПАТ Укрмагістраль , умови постачання, пункт призначення, строки поставки, умови оплати - шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на умовах передплати або оплати протягом 10-ти робочих днів з моменту поставки.

Приймання - передача (поставка) товару оформлюється Актом приймання-передачі товару або видатковою накладною (п.4.11. договору).

У разі понесених транспортних витрат постачальником, пов'язаних з оплатою перевезення товару до місця призначення, сума витрат по перевезенню відшкодовується покупцем. Витрати постачальника по перевезенню товару до місця призначення відшкодовується покупцем протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту виставлення постачальником рахунку (п.п.4.7, 5.7. договору).

Згідно з п.7.4. договору у разі не оплати, несвоєчасної або неповної оплати товару покупець оплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від суми невиконаних обов'язків за кожен день прострочення платежу т а за весь період прострочки.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Закінчення терміну дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання (п.11.1 договору).

Крім того, 28.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Укрмагістраль (перевізник) та Приватним підприємством Торговий дім Мегаполіс-XXI (відправник) укладено договір на перевезення вантажу №12-А (договір перевезення), відповідно до п.1.1. якого перевізник зобов'язується доставити автомобільним транспортом ввірений йому відправником вантаж (бітум дорожній) в пункт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник зобов'язується сплати за перевезення вантажу встановлену за рахунками плату.

Відправник оплачує послуги на підставі рахунку-фактури протягом трьох банківських днів із дня його виставлення: для передоплати або за фактично виконане перевезення, що обговорюється сторонами додатково перед кожним перевезенням (п.4.2. договору).

В матеріалах справи містяться виставлені ТОВ УКРМАГІСТРАЛЬ ПП ТД МЕГАПОЛІС-ХХІ рахунки - фактури на оплату за отримані автопослуги з доставки бітуму дорожнього та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані та скріплені печатками підприємств. Докази оплати позивачем за отримані послуги також містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог договору постачальником поставлений покупцю товар (Бітум) та перевиставлені автопослуги, що підтверджується видатковими накладними:

№М0000000022 від 16.05.2017 на суму 272391,00грн. (додаткова угода №1 від 16.05.2017),

№М0000000058 від 16.07.2017 на суму 216456,60грн. (додаткова угода №2 від 16.07.2017),

№М0000000061 від 19.07.2017 на суму 264485,09грн. (додаткова угода №3 від 19.07.2017),

№М0000000064 від 21.07.2017 на суму 252978,31грн. (додаткова угода №4 від 21.07.2017),

№М0000000078 від 15.08.2017 на суму 283251,49грн. (додаткова угода №5 від 15.08.2017),

№М0000000155 від 13.10.2017 на суму 288637,80грн. (додаткова угода №6 від 13.10.2017),

№М0000000181 від 01.12.2017 на суму 291082,09грн. (додаткова угода №7 від 01.12.2017),

№М0000000186 від 12.12.2017 на суму 281988,00грн. (додаткова угода №8 від 12.12.2017).

Зазначені видаткові накладні підписані та скріплені печатками підприємств. Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом директора ОСОБА_1, який діяв на підставі довіреностей, наявних в матеріалах справи.

Також, факт поставленої продукції підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів, які наявні в матеріалах справи. Зазначені товарно-транспортні накладні підписані сторонами без зауважень.

Відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткова накладна є первинним обліковим документом в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткової накладної підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар та послуги по перевезенню, про що свідчать наявні у матеріалах справи Звіти про дебетові і кредитові операції по рахунку ПП ТД МЕГАПОЛІС-ХХІ та з урахуванням часткових оплати сума боргу склала 546270,38грн.

Відповідач отримав товар, але у визначений у договорі строк за неї в повному обсязі не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

У зв'язку з вищенаведеними обставинами, позивач направив на адресу відповідача претензію вих.№134 від 26.06.2018, в якій вимагав перерахувати на користь ПП ТД МЕГАПОЛІС-ХХІ суму заборгованості за поставлений бітум у розмірі 546270,38грн.

Проте дана претензія залишилась без відповіді. В якості доказу надсилання претензії надано опис вкладення у цінний лист та копію фіскального чеку.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача основного боргу 546270,38грн., інфляційних витрат у сумі 39598,51грн., 3% річних у розмірі 15508,28грн., пені у розмірі 122660,40грн.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, які у певних умовах ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п.5.1.-5.2. договору покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів в сумі, яка зазначена у відповідній додатковій угоді до цього договору, на поточний рахунок постачальника, якщо інше не передбачено додатковою угодою. Оплата здійснюється покупцем за умовами, які визначені у відповідній додатковій угоді до договору.

Відповідно до додаткових угод до договору сторони передбачили умови оплати: шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на умовах передплати або оплати протягом 10-ти робочих днів з моменту поставки.

Як вбачається з матеріалів справи товар був поставлений відповідачу, відповідач здійснив частково оплату та з урахуванням часткових оплат сума боргу склала 546270,38грн. Суд встановив, що на момент подачі позову строк оплати за договором є таким, що настав.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу з відповідача підлягають задоволенню в розмірі 546270,38грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 39598,51грн., 3% річних у розмірі 15508,28грн., пені у розмірі 122660,40грн., суд зазначає наступне.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Частинами 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п.7.4. договору у разі не оплати, несвоєчасної або неповної оплати товару покупець оплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від суми невиконаних обов'язків за кожен день прострочення платежу т а за весь період прострочки.

Позивач нарахував пеню у загальній сумі 122660,40грн. за видатковими накладними (з урахуванням часткових оплат):

- №М0000000064 від 21.07.2017 за період з 19.08.2017 по 10.10.2017 в сумі 5989,36грн.;

- №М0000000078 від 15.08.2017 за період з 30.08.2017 по 30.11.2017 в сумі 14396,58грн.;

- №М0000000155 від 13.10.2017 за період з 24.10.2017 по 11.12.2017 в сумі 10136,41грн.;

- №М0000000181 від 01.12.2017 за період з 13.12.2017 по 12.06.2018 в сумі 45644,81грн.;

- №М0000000186 від 12.12.2017 за період з 23.12.2017 по 22.06.2018 в сумі 46493,24грн.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним та підлягає задоволенню пеня у загальній сумі 122660,40грн

Одночасно, за приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку позивач нарахував 3% річних в загальному розмірі 15508,28грн., нараховані за видатковими накладними (з урахуванням часткових оплат):

- №М0000000022 від 16.05.2017 за період з 31.05.2017 по 19.07.2017 в сумі 1005,98грн.;

- №М0000000061 від 19.07.2017 за період з 03.08.2017 по 14.08.2017 в сумі 121,64грн.;

- №М0000000064 від 21.07.2017 за період з 05.08.2017 по 10.10.2017 в сумі 995,45грн.;

- №М0000000078 від 15.08.2017 за період з 30.08.2017 по 30.11.2017 в сумі 1688,55грн.;

- №М0000000155 від 13.10.2017 за період з 24.10.2017 по 11.12.2017 в сумі 1107,80грн.;

- №М0000000181 від 01.12.2017 за період з 13.12.2017 по 10.08.2018 в сумі 5234,96грн.;

- №М0000000186 від 12.12.2017 за період з 23.12.2017 по 10.08.2018 в сумі 5353,90грн.

Здійснений позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним.

З огляду на вищевикладене, задоволенню підлягають 3% річних у розмірі 15508,28грн.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.18р. у справу №910/24266/16 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць; розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція; при цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція); у застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997р. N39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п.3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Як вбачається з розрахунку позивач нарахував інфляційні витрати в загальному розмірі 39598,51грн., нараховані за видатковими накладними (з урахуванням часткових оплат):

- №М0000000022 від 16.05.2017 за період червень 2017 року в сумі 4358,25грн.;

- №М0000000064 від 21.07.2017 за період серпня 2017 року по вересень 2017 року в сумі 3526,22грн.;

- №М0000000078 від 15.08.2017 за період з вересня 2017 року по листопад 2017 року в сумі 9244,14грн.;

- №М0000000155 від 13.10.2017 за період листопад 2017 року в сумі 2597,74грн.;

- №М0000000181 від 01.12.2017 за період з січня 2018 року по липень 2018 року в сумі 9614,03грн.;

- №М0000000186 від 12.12.2017 за період з січня 2018 року по липень 2018 року в сумі 10258,13грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних є арифметично вірним.

З огляду на вищевикладене, задоволенню підлягають інфляційні у розмірі 39598,51грн.

Судовий збір, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає віднесенню на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 165, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні Приватного підприємства "Торговий дім "Мегаполіс - XXI", м. Кременчук до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожно-будівельна компанія "Україна", м. Авдіївка про стягнення основного боргу 546270,38грн., інфляційних витрат у сумі 39598,51грн., 3% річних у розмірі 15508,28грн., пені у розмірі 122660,40грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожно-будівельна компанія "Україна" (86060, Донецька обл., м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 22, код ЄДРПОУ 32684192) на користь Приватного підприємства "Торговий дім "Мегаполіс - XXI" (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Перемоги, 6, код ЄДРПОУ 33672324) основний борг у розмірі 546270,38грн., інфляційні витрати у сумі 39598,51грн., 3% річних у розмірі 15508,28грн., пеню у розмірі 122660,40грн., а також судовий збір в сумі 10860,56грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційної інстанції через господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач (стягувач) - Приватне підприємство "Торговий дім "Мегаполіс - XXI" (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Перемоги, 6, код ЄДРПОУ 33672324).

Відповідач (боржник) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорожно-будівельна компанія "Україна" (86060, Донецька обл., м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 22, код ЄДРПОУ 32684192).

У судовому засіданні 13.11.2018 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 19.11.2018.

Суддя Г.Є. Курило