Рішення

від 16.11.2018 по справі 908/1832/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/107/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2018 Справа № 908/1832/18

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Свято-Покровська №3", (85300, Донецька область, м.Покровськ, пл. Шибанкова, буд. 1-А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій № 6", (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 40)

про стягнення 273 750,00 грн.

суддя Зінченко Н.Г.

секретар судового засідання Петриченко А.С.

За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

13.09.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Свято-Покровська №3", Донецька область, м.Покровськ (вх. № 1978/08-07/18 від 13.09.2018) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій № 6", м. Запоріжжя про стягнення 273 750,00 грн.

13.09.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/1832/18 розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.09.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 15.10.2018.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.09.2018 у зв'язку із святковим днем, судове засідання перенесено на 10.10.218. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.10.2018 розгляд справи відкладено, судове засіданні призначено на 07.11.2018.

У зв'язку з перебуванням судді Зінченко Н.Г. з 29.10.2018 на лікарняному судове засідання, призначене на 07.11.2018, не відбулося. Сторонам поштою направлено повідомлення про неможливість проведення судового засідання з розгляду справи та перенесення судового засідання на 16.11.2018. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.11.2018 відкладено розгляд справи по суті в судовому засіданні з повідомленням сторін на 16.11.2018.

17.10.2018 на адресу господарського суду Запорізької області від ТОВ "Шахта "Свято-Покровська №3" надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю уповноваженого представника позивача, у зв'язку з великою відстанню від м.Покровськ до господарського суду Запорізької області.

Розглянувши подане клопотання, судом клопотання про розгляд справи за відсутністю уповноваженого представника позивача задоволено.

У судовому засіданні 16.11.2018 справу розглянуто, прийнято рішення.

Заявлені позивачем вимоги полягають в тому, що 19.08.2017 ТОВ Шахта Стято-Покровська №3 , не маючи жодних документів, в яких би з відповідачем було погоджено умови поставки товару, помилково здійснило пе рерахування грошових коштів на банківський рахунок ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій № 6" в сумі 273 750 грн. 00 коп. з призначенням платежу: оплата за матеріали, згідно рах. від 18.07.17р. № 390 в т.ч. ПДВ 20% - 45625 грн. . Враховуючи викладене, позивач вважає, що в силу ст. 1212 ЦК України зазначені кошти в розмірі 273 750 грн. 00 коп. є безпідставно отриманими відповідачем та підлягають стягненню з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Свято-Покровська №3". Просить суд позов задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій № 6" 273 750,00 грн.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника або ненадання витребуваних документів суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу (Безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій № 6" (код ЄДРПОУ 37778447) є: 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 40, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 18.09.2018 про відкриття провадження у справі № 908/1832/18, яка направлялася на зазначену адресу відповідача, повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв'язку: "За закінченням встановленого строку зберігання".

Ухвала суду від 20.09.2018 про перенесення розгляду справи №908/1832/18, ухвала суду від 27.09.2018 про виправлення помилки у справі №908/1832/18, також повернулися на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв'язку: За закінченням встановленого строку зберігання".

07.11.2018 на адресу ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій № 6" направлено повідомлення про неможливість проведення судового засідання, та перенесення судового засідання на 16.11.2018, яке на адресу суду не поверталося.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю сторін.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

19.08.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахта "Свято-Покровська №3" на підставі рахунку № СФ-0000390 від 18.07.2017 перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій № 6" 273 750,00 грн.

Про факт вчинення банківської операції свідчить платіжне доручення № 1688 від 19.08.2017. В призначенні платежу зазначено: оплата за матеріали, згідно рах. від 18.07.17р. № 390 в т.ч. ПДВ 20% - 45625 .

Як зазначав позивач, зазначений рахунок № СФ-0000390 від 18.07.2017 виставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій № 6" шляхом направлення сканованої копії на електрону пошту ТОВ "Шахта "Свято-Покровська №3" під час листування між сторонами з приводу поставки товару, який зазначений в рахунку фактурі (плита аеродромна залізобетонна ПАГ-18 (6000х2000х180), відносно якого ТОВ "Шахта "Свято-Покровська №3" мало намір провести перемо вини з відповідачем та підписати письмову угоду.

Також, в рахунку - фактури № СФ-0000390 від 18.07.2017 зазначено, що цей рахунок дійсний до 22.07.2017.

Між тим, господарських правовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій № 6" у вигляді правочину не відбулось. Тобто правових підстав для перерахування грошових коштів у розмірі 273 750,00 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій №6" у позивача не виникло.

Листом від 21.03.2018 ТОВ Шахта Стято-Покровська №3 звернулося до відпо відача з вимогою про повернення помилково перерахованих коштів в сумі 273 750,00 грн., або вирішення питання про укладення договору на поставку, на зазначену в рахунку-фактурі суму товару.

Факт направлення зазначеного листа підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №8530404936679 віл 22.03.2018.

Листом від 05.09.2018 ТОВ Шахта Стято-Покровська №3 повторно звернулося до відпо відача з вимогою викладеною в листі від 21.03.2018.

Грошові кошти в сумі 273 750,00 відповідачем в добровільному порядку не повернуті, що стало підставою позивача для звернення з позовом до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно зі ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл. 83 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондиційного зобов'язання.

Характерною особливістю кондиційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондиційному зобов'язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондиційне зобов'язання виникає за наявності таких умов:

1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто, вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Вiдповiдно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивiльнi права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогiєю породжують цивiльнi права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та iншi правочини. Зобов'язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дiї, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинно виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства, а за вiдсутноcтi таких умов та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства - вiдповiдно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є , зокрема, речі, у тому числі гроші.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вичинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони мали намір укласти договір поставки товару.

Проте, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності господарських правовідносин між сторонами та, як наслідок, наявність у позивача зобов'язання перерахувати відповідачу грошові кошти в сумі 273 750,00грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставне отримання та збереження відповідачем грошових коштів у розмірі 273 750,00грн.

Відповідач позицію позивача не спростував, доказів на підтвердження існування господарських правовідносин між сторонами та поставки товару загальною вартістю 273 750,00 грн. суду не надав.

За таких обставин суд визнав законними та обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача 273 750,00 грн.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, проти позову не заперечив, на день розгляду спору повернення позивачу 273 750,00 грн. безпідставно отриманих коштів суду не надав.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування заявлених позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Свято-Покровська №3", Донецька область, м.Покровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій № 6", м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій № 6", (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 40, код ЄДРПОУ 37778447) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Свято-Покровська №3", (85300, Донецька область, м.Покровськ, пл. Шибанкова, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 39649746) 273 750 (двісті сімдесят три тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. безпідставно отриманих коштів, 4 106 (чотири тисячі сто шість) грн. 25 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено "16" листопада 2018р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.