Рішення

від 07.11.2018 по справі 910/10641/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.11.2018Справа № 910/10641/18

За позовомПублічного акціонерного товариства "Укpнaфта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Техголдстрой" простягнення 55033894,46 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники сторін:

від позивачаОвсепян А.Г., довіреність №10-760/д від 28.11.2017; від відповідачане з'явились; ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Укpнaфта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техголдстрой" 55033894,46 грн, з яких: сума основного боргу у розмірі 37953224,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 14011138,48 грн, 3% річних у розмірі 3069531,98 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу нафти №А202/8185-Н від 17.09.2015 та договору купівлі-продажу газового конденсату №202/8186-ГК від 17.09.2015 в частині здійснення оплати за поставлений позивачем товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 відкрито провадження у справі №910/10641/18; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 20.09.2018; встановлено відповідачу строки для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

У підготовчому засіданні 20.09.2018 було оголошено перерву до 17.10.2018. Сторонам направлено виклик у судове засідання 17.10.2018 в порядку ст.ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.11.2018.

Представник позивача в судове засідання 07.11.2018 з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 07.11.2018 свого представника не направив, про причини його неявки суд не повідомив. Стосовно повідомлення вказаного учасника судового процесу про розгляд справи №910/10641/18, суд зазначає наступне.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду були направлені судом рекомендованими листами із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01014, м.Київ, вул.Звіринецька, будинок 63.

Однак, конверти з ухвалами Господарського суду міста Києва були повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з відмітками "за закінченням встановленого строку зберігання" та "за зазначеною адресою не знаходиться".

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день проставлення на поштовому конверті відмітки "за зазначеною адресою не знаходиться" за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення останньому відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду міста Києва в справі №910/10641/18 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Техголдстрой" про розгляд справи №910/10641/18 Господарським судом міста Києва.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 07.11.2018 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

24.12.1997 між Підприємством "Полтаванафтогаз", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" та Компанією "Моментум Енерджі Інтернешенл Інк.", правонаступником якої є Компанія "Моментум Ентерпрайзис (Істерн Юроп) Лтд." було укладено договір №999/97 про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки родовищ.

Відповідно до п.3 додатку №4 до вищевказаного договору управляючим за даним договором визначається НГВУ "Полтаванафтогаз", що є структурним підрозділом Укрнафти, в особі його керівника.

Позивач вказує, що 09.09.2015 Міністерством енергетики та вугільної промисловості України було розміщено на офіційному веб-сайті оголошення про проведення Приватним акціонерним товариством "Українська міжбанківська валютна біржа" 16.09.2015 біржового аукціону №202 з продажу нафти сирої та газового конденсату власного видобутку. Також оголошення про проведення аукціону було опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" №165 (5539) від 09.09.2015 та на веб-сайті Приватного акціонерного товариства "Українська міжбанківська валютна біржа".

16.09.2015 за наслідками проведення аукціону №202 з продажу нафти та газового конденсату, його переможцем по двох лотах, запропонованих Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" до продажу, визнано відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Техголдстрой", про що складені відповідні аукціонні свідоцтва №КГ-202-1 та №Н-202-30.

17.09.2015 між Публічним акціонерним товариством "Укрнафта", яке діяло від імені та за рахунок учасників договору про спільну діяльність №999/9 від 24.12.1997, згідно з договором доручення №07.2/1901-ІН від 26.12.2014 (продавець, позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю "Техголдстрой" (покупець, відповідач) та Приватним акціонерним товариством "Українська міжбанківська валютна біржа" (біржа) на підставі аукціонного свідоцтва №Н-202-30 від 16.09.2015, згідно з яким покупець визначений переможцем аукціону №202 від 16.09.2015, було укладено договір купівлі-продажу нафти №А202/8185-Н (далі - договір купівлі-продажу нафти).

Відповідно до умов договору купівлі-продажу нафти на аукціоні №202 з продажу нафти, що відбувся 16.09.2015 за результатами проведення торгів покупець купує у продавця нафту власного видобутку СД 999/97 (надалі - нафта) (п.1.1), покупець зобов'язується оплатити та прийняти нафту на умовах цього договору, а продавець зобов'язується передати покупцю нафту відповідно до графіка поставки, вказаного в додатку 1 до цього договору, загальною кількістю 400 тонн (п.1.2), вартість нафти по даному договору становить 2925786,67 грн, крім того ПДВ 585157,33 грн. Загальна сума договору з урахуванням ПДВ становить 3510944,00 грн (п.2.1), продавець поставляє нафту по кількості та якості на умовах поставки EXW-НГВУ "Охтирканафтогаз" товарний парк "Гнідинці" НГВУ "Чернігівнафтогаз". Умови транспортування нафти з пункту відвантаження - трубопроводом через філію ПАТ "Укртранснафта" "ПМН" на ПАТ "Укртатнафта". Передача нафти здійснюється у товарному парку "Гнідинці" НГВУ "Чернігівнафтогаз" в терміни, зазначені у додатку 1 до цього договору (п.3.1), відвантаження та передача нафти здійснюється після отримання продавцем оплати згідно з п.5.2 цього договору, про що складаються відповідні акти приймання - передачі (п.3.2), продавець зобов'язаний, зокрема, здійснити поставку нафти покупцю відповідно до графіку поставки в додатку 1 до цього договору після отримання продавцем оплати за нафту згідно п.5.2 цього договору, при забезпеченні покупцем умов для відвантаження нафти трубопровідним, залізничним чи автомобільним транспортом відповідно до п.4.2.2 цього договору (п.4.1.2), покупець зобов'язаний, зокрема, сплатити на рахунок продавця, вказаний в розділі 10 цього договору, вартість нафти відповідно до 5.2 цього договору (п.4.2.1), біржа зобов'язана перерахувати продавцю гарантійний внесок, який біржа отримала від покупця для участі в аукціоні, тільки згідно з термінами оплати та реквізитами, вказаними в листах продавця, що надаються продавцем відповідно до п.4.1.4 цього договору (п.4.3.1), покупець проводить оплату нафти по цьому договору шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця, вказаний в розділі 10 цього договору (п.5.1), покупець здійснює попередню оплату за нафту відповідно до п.5.1 цього договору за наступним графіком: термін відвантаження нафти - 3 декада жовтня 2015 року, дата оплати нафти - протягом трьох діб до початку декади, вартість нафти, яка підлягає оплаті продавцю - 3510944,00 грн в т.ч. ПДВ 585157,33 грн. Остання сума, зазначена в таблиці, перераховується з врахуванням сплаченого біржою гарантійного внеску в сумі 175547,20 грн (п.5.2), біржа перераховує продавцю гарантійний внесок, який вона отримала від покупця для участі в аукціоні, відповідно до п.4.3.1 цього договору (п.5.3), якщо покупець не перерахував кошти у повному обсязі на рахунок продавця в терміни, визначені п.5.2 цього договору, гарантійний внесок покупця (отриманий продавцем відповідно до п.4.3.1 цього договору у сумі, зазначеній у п.5.2 договору) як штраф (компенсація) за неналежне виконання ним своїх зобов'язань залишається у продавця. Зарахування продавцем зазначених коштів як штрафу не звільняє покупця від відповідальності за виконання цього договору згідно з умовами договору і законодавством (п.6.5), договір вступає в дію з дати його підписання сторонами та реєстрації біржою і діє до 31.12.2015, з можливою пролонгацією в окремих випадках за згодою сторін при умові укладення додаткової угоди, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх закінчення (п.9.1).

На виконання умов даного договору продавцем було передано, а покупцем прийнято нафту у кількості 298,700 тонн, вартістю 2621797,43 грн та нафту у кількості 101,300 тонн, вартістю 889146,57 грн, що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками господарюючих суб'єктів актами прийому-передачі нафти від 29.10.2015 та від 04.11.2015 відповідно.

Загальна вартість отриманого покупцем від продавця товару за договором купівлі-продажу нафти з урахуванням ПДВ склала 3510944,00 грн.

Згідно положень п.п.50, 51 Порядку сума гарантійного внеску не повертається покупцю, який став переможцем аукціону, розрахунки між продавцем та покупцем проводяться з урахуванням суми гарантійного внеску, перерахованого покупцем на рахунок біржі.

25.09.2015 Приватним акціонерним товариством "Українська міжбанківська валютна біржа" перераховано продавцю отриманий від покупця гарантійний внесок за договором купівлі-продажу нафти на суму 175547,20 грн, що підтверджується відповідною випискою банку з рахунку позивача.

За твердженнями позивача, вказаний внесок було зараховано ним згідно положень п.6.5 договору купівлі-продажу нафти як штраф за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань.

Також 17.09.2015 між Публічним акціонерним товариством "Укрнафта", яке діяло від імені та за рахунок учасників договору про спільну діяльність №999/9 від 24.12.1997, згідно з договором доручення №07.2/1901-ІН від 26.12.2014 (продавець, позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю "Техголдстрой" (покупець, відповідач) та Приватним акціонерним товариством "Українська міжбанківська валютна біржа" (біржа) на підставі аукціонного свідоцтва №КГ-202-1 від 16.09.2015, згідно з яким покупець визначений переможцем аукціону №202 від 16.09.2015 було укладено договір купівлі-продажу газового конденсату №А202/8186-ГК (далі - договір купівлі-продажу газового конденсату) відповідно до умов якого на аукціоні №202 з продажу газового конденсату, що відбувся 16.09.2015 за результатами проведення торгів покупець купує у продавця конденсат газовий стабільний власного видобутку СД 999/97 (надалі - газовий конденсат) (п.1.1), покупець зобов'язується оплатити та прийняти газовий конденсат на умовах цього договору, а продавець зобов'язується передати покупцю газовий конденсат відповідно до графіка поставки, вказаного в додатку 1 до цього договору, загальною кількістю 3600 тонн (п.1.2), вартість газового конденсату по даному договору становить 28701900,00 грн, крім того ПДВ 5740380,00 грн. Загальна сума договору з урахуванням ПДВ становить 34442280,00 грн (п.2.1), продавець поставляє газовий конденсат по кількості та якості на умовах поставки EXW- товарний парк ЦППН і Г НГВУ "Полтаванафтогаз". Умови транспортування газового конденсату з товарного парку ЦППНіК НГВУ "Полтаванафтогаз" - трубопроводом через філію ПАТ "Укртранснафта" "ПМН" на ПАТ "Укртатнафта". Передача газового конденсату здійснюється у товарному парку ЦППН і Г НГВУ "Полтаванафтогаз" в терміни, зазначені у додатку 1 до цього договору (п.3.1), відвантаження і передача газового конденсату здійснюється після отримання продавцем оплати згідно з п.5.2 цього договору (п.3.2), продавець зобов'язаний, зокрема, здійснити поставку газового конденсату покупцю відповідно до графіку поставки в додатку 1 до цього договору після отримання продавцем оплати за газовий конденсат згідно п.5.2 цього договору, при забезпеченні покупцем умов для відвантаження газового конденсату трубопровідним та залізничним транспортом відповідно до п.4.2.2 цього договору (п.4.1.2), покупець зобов'язаний, зокрема, сплатити на рахунок продавця, визначену цим договором, вартість газового конденсату відповідно до п.5.2 цього договору (п.4.2.1), біржа зобов'язана перерахувати продавцю гарантійний внесок, який біржа отримала від покупця для участі в аукціоні, тільки згідно з термінами оплати та реквізитами, вказаними в листах продавця, що надаються продавцем відповідно до п.4.1.4 цього договору (п.4.3.1), покупець проводить оплату газового конденсату по цьому договору шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця, вказаний в розділі 10 цього договору (п.5.1), покупець здійснює попередню оплату за газовий конденсат відповідно до п.5.1 цього договору за наступним графіком: термін відвантаження газового конденсату - 3 декада жовтня 2015 року, дата оплати газового конденсату - протягом трьох діб до початку 2 декади - 17221140,00 грн в т.ч. ПДВ 2870190,00 грн, протягом трьох діб до початку 3 декади - 17221140,00 грн в т.ч. ПДВ 2870190,00 грн. Остання сума, зазначена в таблиці, перераховується з врахуванням сплаченого біржою гарантійного внеску в сумі 1722144,00 грн (п.5.2), біржа перераховує продавцю гарантійний внесок, який вона отримала від покупця для участі в аукціоні, відповідно до п.4.3.1 цього договору (п.5.3), якщо покупець не перерахував кошти у повному обсязі на рахунок продавця в терміни, визначені п.5.2 цього договору, гарантійний внесок покупця (отриманий продавцем відповідно до п.4.3.1 цього договору у сумі, зазначеній у п.5.2 договору) як штраф (компенсація) за неналежне виконання ним своїх зобов'язань залишається у продавця. Зарахування продавцем зазначених коштів як штрафу не звільняє покупця від відповідальності за виконання цього договору згідно з умовами договору і законодавством (п.6.5), договір вступає в дію з дати його підписання сторонами та реєстрації біржою і діє до 31.12.2015, з можливою пролонгацією в окремих випадках за згодою сторін при умові укладення додаткової угоди, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх закінчення (п.9.1).

На виконання умов даного договору продавцем було передано, а покупцем прийнято газовий конденсат у кількості 3600 тонн, вартістю 34442280,00 грн, що підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками господарюючих суб'єктів актом прийому-передачі конденсату від 19.10.2015.

Загальна вартість отриманого покупцем від продавця товару за договором купівлі-продажу газового конденсату з урахуванням ПДВ склала 34442280,00 грн.

25.09.2015 Приватним акціонерним товариством "Українська міжбанківська валютна біржа" було перераховано продавцю отриманий від покупця гарантійний внесок за договором купівлі-продажу газового конденсату на суму 1722114,00 грн, що підтверджується випискою банку з рахунку позивача.

За твердженнями позивача, вказаний внесок було зараховано ним згідно положень п.6.5 договору купівлі-продажу нафти як штраф за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань.

Спір у справі виник внаслідок невиконання відповідачем обов'язку щодо оплати поставленого позивачем товару у визначений договором строк, внаслідок чого позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Відповідно до частин 1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частина 1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ч.1, ч.4 ст.202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За правовою природою укладені між сторонами договори є договорами купівлі-продажу.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, позивач, свій обов'язок щодо передачі відповідачу товару виконав належним чином, вартість отриманої відповідачем нафти склала 3510944,00 грн, газового конденсату - 34442280,00 грн, а всього на загальну суму 37953224,00 грн, однак останній, всупереч п.п.1.2, 5.1, 5.2 укладених між контрагентами правочинів за поставлений позивачем товар у строки, встановлені договором купівлі-продажу нафти №А202/8185-Н від 17.09.2015 та договором купівлі-продажу газового конденсату №202/8186-ГК від 17.09.2015 не оплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість. Строк виконання відповідачем обов'язку з оплати товару є таким, що настав. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Крім цього, суд зазначає, що перераховані відповідачем на користь біржі гарантійні внески за участь в аукціоні №202 від 16.09.2015 на загальну суму 1897661,20 грн, які 25.09.2015 були сплачені Приватним акціонерним товариством "Українська міжбанківська валютна біржа" на користь позивача, зараховані останнім як штраф за неналежне виконання відповідачем свого обов'язку з оплати товару згідно положень п.6.5 укладених між сторонами договорів, що не суперечить принципу свободи договору закріпленого в ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України.

Відтак, за висновками суду, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 37953224,00 грн основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за період з 21.10.2015 по 30.06.2018 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст.625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому, за висновками суду, оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого позивачем на виконання умов договору купівлі-продажу нафти №А202/8185-Н від 17.09.2015 та договору купівлі-продажу газового конденсату №202/8186-ГК від 17.09.2015 товару, у позивача виникло право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат у відповідності до приписів ст.625 Цивільного кодексу України.

За результатами здійсненої перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення інфляційних втрат судом встановлено, що їх розмір відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 14011138,48 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення 3% річних, здійснивши власний перерахунок за період, який самостійно визначений позивачем у розрахунку до позовної заяви, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3066412,54 грн, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техголдстрой" підлягають задоволенню частково.

Згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техголдстрой" (01014, м.Київ, вул.Звіринецька, будинок 63, ідентифікаційний код 39824594) на користь Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" (04053, м.Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, ідентифікаційний код 00135390) в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (36000, Полтавська обл., місто Полтава, Київський район, вул.Монастирська, будинок 12, ідентифікаційний код 22525915) 37953224 (тридцять сім мільйонів дев'ятсот п'ятдесят три тисячі двісті двадцять чотири) грн 00 коп. основного боргу, 3% річних у розмірі 3066412 (три мільйони шістдесят шість тисяч чотириста дванадцять) грн 54 коп., 14011138 (чотирнадцять мільйонів одинадцять тисяч сто тридцять вісім) грн 48 коп. інфляційних втрат та 616 665 (шістсот шістнадцять тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн 04 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 19.11.2018

Суддя Ю.М.Смирнова