Рішення

від 16.08.2006 по справі 7/77-38.1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/77-38.1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ       

                                                          РІШЕННЯ  

Від  "16" серпня 2006 р.                                                        по справі  № 7/77-38.1

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії

до відповідача: Дочірнього підприємства "Комунальник", с. Забороль Луцького району

про стягнення 2 204,14 грн.

Суддя          Шум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Каліщук В.П., представник (доручення №19/26-1287 від 10.04.2006р.)

від відповідача: не з'явився

Відповідач належним чином (реєстр рекомендованої кореспонденції) був повідомлений про час та місце засідання суду, однак повноважного представника в судове засідання не скерував, в зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути заяву за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було роз'яснено його процесуальні права та обов'язки. Заяв та клопотань від останнього на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: позивач – відкрите акціонерне товариство "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії звернулося в господарський суд Волинської області з позовом про стягнення з дочірнього підприємства "Комунальник" 2 204,14 грн., в тому числі 1 886,65 грн. заборгованості за активну електроенергію, 34,49 грн. пені, нарахованої відповідачу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та прострочку здійснення належних розрахунків, 71,98 грн. процентів річних та 211,02 грн. інфляційних втрат.

Пред'явлений позов в повному обсязі було підтримано представником позивача і в судовому засіданні.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, позову не оспорив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників позивача, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 17 серпня 2004 року між Луцькою міською філією ВАТ "Волиньобленерго" та дочірнім підприємством "Комунальник" було укладено договір про постачання електричної енергії за №529-0488000.

Укладена між сторонами угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася, сторонами розірвана не була, у зв'язку з чим в суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.

У відповідності до умов вказаної угоди позивачем було взято на себе зобов'язання щодо поставки відповідачу електричної енергії згідно з визначеними угодою умовами та величинами, а відповідачем в свою чергу взято зобов'язання проводити своєчасно оплату використаної електроенергії та інших нарахувань.

Пунктами 8.1, 8.3 угоди встановлено, що оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки електропостачальної організації. Датою оплати вважається дата списання коштів з рахунку споживача або дата внесення споживачем готівки в касу банка.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

На виконання умов зазначеного договору позивачем поставлялась відповідачу електрична енергія.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, відповідачем договірні зобов'язання в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті використаної електричної енергії у періоди, обсяги та в розмірах, визначених договором, в повному обсязі виконані не були.

У зв'язку з викладеним на момент подання позовної заяви до господарського суду, заборгованість відповідача перед Луцькою міською філією ВАТ "Волиньобленерго" склала                         1 886,65 грн. заборгованості по оплаті спожитої електричної енергії.

В результаті невиконання відповідачем зобов'язань взятих перед позивачем у відповідності до ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України, ст.ст. 229, 230 Господарського кодексу України,  п. 8.1. Правил користування електричною енергією та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та згідно  п. 4.2.1. договору №529-0488000 від 17.08.2004р. за неналежне виконання договірних зобов'язань та несвоєчасне проведення обов'язкових платежів позивачем було нараховано пеню, яка у відповідності до представленого суду розрахунку за весь період прострочення платежів склала 34,49 грн.

Крім цього, у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що згідно поданих суду розрахунків становить 211,02 грн. суми інфляційних та 71,98 грн. суми процентів річних.

З огляду на викладене, враховуючи надання позивачем відповідачу послуг з електропостачання, отримання останніх підприємством "Комунальник" та непроведення останнім при цьому всіх належних розрахунків, позовні вимоги пред'явлені до відповідача підставні і підлягають до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, які поніс позивач пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 229, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 549, 550 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Комунальник" (м. Луцьк, вул. Володимирська, 91, код ЄДРПОУ 30926693) на користь відкритого акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії (м. Луцьк, вул. Залізнична,1, код ЄДРПОУ 00131512) 1 886,65 грн. заборгованості, 34,49 грн. пені, 71,98 грн. процентів річних та 211,02 грн. інфляційних втрат, всього 2 204,14 грн., 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу.

Суддя                                                  М.С. Шум