Рішення

від 05.11.2018 по справі 309/1194/18

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/1194/18

Провадження № 2/309/1114/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2018 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Довжанин М.М.

за участю секретаря судового засідання Попадинець Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про стягнення боргу за договором позики. Посилається на те, що 05 листопада 2014 року він з відповідачем ОСОБА_2, уклали між собою договір позики. Поручителем за даним договором виступив відповідач ОСОБА_3 За умовами договору відповідачі 05.11.2014 року отримали від нього суму позики у національній валюті України розміром 408000 гривен, що на день передачі грошей відповідала еквівалентові суми 27200 доларів США за середнім курсом їх продажу комерційними банками м. Хуст та зобов'язалися повернути до 05.05.2015 року.

У зазначений термін відповідач боргу не повернув та умов договору позики не виконав.

Позивач неодноразово звертався до відповідачів з проханням повернути борг у добровільному порядку, однак врегулювати спір мирним шляхом йому не вдалося. Відповідачі відмовилися повернути йому борг згідно укладеного між ними договору позики коштів, мотивуючи це відсутністю вільних коштів. Заборгованість відповідачів перед позивачем складається з наступного: 714000 гривень - сума боргу за договором позики відповідно до комерційного курсу станом на 19.04.2018 року; 5140800 гривень - сума процентів за несвоєчасне повернення суми позики; 272776 гривень - втрати від інфляції. Позивач просить суд ухвалити рішення про солідарне стягнення з відповідачів вищевказаних сум заборгованості та суми судового збору - 5352,40 гривень.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився. Подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причини їхньої неявки суду невідомі. Від представника відповідачів ОСОБА_4 до суду надійшла заява про застосування наслідків пропуску строків позовної давності, оскільки вважає, що датою, з якої для позивача почався перебіг позовної давності є 05.11.2014 року тому він міг пред'явити такий позов протягом трьох років з 05.11.2014 року по 05.11.2017 року, але пред'явив позов тільки у кінці квітня 2018 року, тобто пропустив такий строк на п'ять місяців.

Відповідно до ст.ст. 211, 223 ЦПК України суд розглядає справу у відсутності позивача, відповідачів та їх представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає, що справу можливо вирішити у відсутності учасників справи без фіксування судового процесу.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору позики від 05.11.2014 року відповідач ОСОБА_2 отримав від позивача ОСОБА_1 позику - грошові кошти в сумі 408000 гривень, що на день передачі грошей відповідала еквівалентові суми 27200 доларів США за середнім курсом їх продажу комерційними банками м. Хуст. Згідно умов укладеного договору сторони домовились, що остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше 05.05.2015 року.

В забезпечення виконання зобов'язання між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поручителем у договорі позики від 05.11.2014 року виступив відповідач ОСОБА_3, який поручився відповідати за зобов'язання ОСОБА_2, який мав повернути борг до 05 листопада 2015 року.

Згідно акту приймання-передачі грошей до договору позики від 05.11.2014 року позикодавець ОСОБА_1 виконав свої зобов'язання за договором позики, передавши позичальнику ОСОБА_2 усю суму позики у розмірі 408000 гривень, яка була прийнята позичальником. Однак ОСОБА_2 не виконав взятих на себе зобов'язань по договору позики і в установлений термін - 05.11.2015 року не здійснив розрахунок щодо повернення суми позики. Також умов договору позики не виконав і поручитель ОСОБА_3, який зобов'язався відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_2 по договору позики.

Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договори є обов'язковими для виконання сторонами.

В силу ст. 1049 та ст. 1048 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві кредит (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, а у відповідності до ч. 2 вказаної статті поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В силу ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до п. 4 договору позики при неповерненні суми позики своєчасно, тобто до 05.05.2015 року позикодавець вправі буде пред'явити цей договір до стягнення в строки і у порядку, передбачені чинним законодавством України та вимагати при цьому повернення йому частини позики, що залишилась несплаченою, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати 20% від простроченої суми за кожний прострочений місяць.

Як вбачається із довідки ПАТ КБ Приватбанк від 19.04.2018 року, офіційний курс НБ України становить 2614 гривень 78 копійок за 100 доларів США, а комерційний курс становить 2625 гривень за продаж 100 доларів США.

З розрахунків, наданих позивачем сума боргу відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до комерційного курсу становить 714000 гривень, що є еквівалентом 27200 доларам США (27200 х 26,25 = 714000).

Сума процентів за несвоєчасне повернення суми позики разом складає 5140800 гривень ( 714000 х 20 / 100% х 36 (кількість місяців прострочення) = 5140800). (а.с. 12).

Втрати від інфляції позивача разом складають 272776 гривень ( додаток № 2). (а.с. 13).

За наявних обставин суд приходить до висновку, що відповідачі не виконали умов за договором позики, тому з них слід стягнути солідарно на користь позивача борг згідно цього договору.

Крім того, судом досліджено заяву представника відповідачів про застосування наслідків пропуску строків позовної давності щодо вимог позивача про стягнення боргу за договором позики.

Суд не погоджується з обґрунтуванням, викладеним у заяві, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до п. 2 договору позики остаточний розрахунок має бути здійснено не пізніше 05.05.2015 року, а не з 05.11.2014 року як зазначено представником відповідачів у заяві.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Таким чином, датою, з якої для позивача почався перебіг строку позовної давності є 05.05.2015 року.

Позовна заява ОСОБА_1 зареєстрована у канцелярії суду 02.05.2018 року за вхідним № 5243/18 Вх., тобто позивачем при зверненні до суду з вимогою стягнення боргу за договором позики від 05.11.2014 року строк позовної давності не є пропущеним, а тому у суду немає підстав для застосування наслідків пропуску строку позовної давності та відмови у позові ОСОБА_1

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 16, 526, 530, 549, 550, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 141, 211, 223, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, мешканця АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, мешканця АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 за договором позики від 05 листопада 2014 року суму боргу у розмірі 714000 (сімсот чотирнадцять тисяч) гривень, суму процентів у розмірі 5140800 (п'ять мільйонів сто сорок тисяч вісімсот) гривень, суму втрат від інфляції в розмірі 272776 (двісті сімдесят дві тисячі сімсот сімдесят шість) гривень та 5352,40 гривень сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Хустського

районного суду: підпис Довжанин М.М.

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського

районного суду: Довжанин М.М.