Рішення

від 15.11.2018 по справі 183/2819/18

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/2819/18

Провадження № 2/183/2237/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2018 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання - Данильченко Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Відділу державної реєстрації бізнесу та речових прав на нерухоме майно Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання права на завершення приватизації та отримання правовстановлюючого документа на приватизовану земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

16 травня 2018 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько (чоловік) відповідно, ОСОБА_4, після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно. 18 грудня 2008 року вони та відповідач ОСОБА_3 отримали свідоцтва про право на спадщину за законом, згідно яких було визначено спадкове майно належне померлому ОСОБА_4, однак зазначений перелік спадкового майна є неповним, оскільки за життя спадкодавцем було зареєстровано Фермерське господарство "Беркут". 12 жовтня 2004 року розпорядженням голови районної державної адміністрації № 1501 ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було надано дозвіл на розробку проекту відводу земельних ділянок у приватну власність для ведення фермерського господарства за рахунок земель селянських (фермерських) господарств наданих громадянину ОСОБА_4 у постійне користування для створення та ведення фермерського господарства на території Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

За життя ОСОБА_4 не встиг закінчити всі необхідні дії для приватизації вищезазначеної земельної ділянки. В установлений законом строк вони звернулись до Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на право завершення приватизації земельної ділянки, однак отримали відмову у вчиненні нотаріальної дії. Також, вони звернулись до суб'єкта державної реєстрації прав, а саме до начальника відділу державної реєстрації бізнесу та речових прав на нерухоме майно Новомосковської районної державної адміністрації ОСОБА_5 із заявою про видачу правовстановлюючого документу на земельну ділянку площею 5,0453 га для ведення фермерського господарства, кадастровий номер НОМЕР_4, розташовану на землях Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, однак їм було відмовлено у вчиненні вищезазначеної дії з підстав відсутності рішення суду про визнання за ними права на завершення приватизації спірної земельної ділянки.

У зв'язку з чим, вони вимушені звернутись до суду та просять визнати за ними, в рівних частинах, по 1/2 частині кожному, право на завершення приватизації та отримання на їх ім'я правовстановлюючого документу на право власності на земельну ділянку площею 5,0453 га для ведення фермерського господарства, кадастровий номер НОМЕР_4, розташовану на землях Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, тому суд вважає можливим провести такий розгляд за їх відсутності.

У судове засідання представник позивачів - ОСОБА_6 не з'явився, але надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с. 131).

Відповідач ОСОБА_3, заперечень проти позову не надала, у судове засідання не з'явилась, про день, місце та час розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не подавала.

Представник відповідача - Відділу державної реєстрації бізнесу та речових прав на нерухоме майно Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, у судове засідання не з'явився, але надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, про прийняте рішення просив повідомити Відділ, надіславши на його адресу копію рішення (а.с. 65).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що він працював начальником відділу земельних ресурсів Новомосковського району, померлий ОСОБА_4 починав процедуру приватизації спірної земельної ділянки, був засновником Фермерського господарства "Беркут", здійснював розпаювання земельних ділянок на членів сім'ї зі згоди голови Фермерського господарства "Беркут".

У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалами суду від 30 липня 2018 року та від 10 жовтня 2018 року задоволено клопотання представника позивачів про витребування доказів (а.с. 50-51, 71-72). Ухвалою суду від 05 листопада 2018 року задоволено клопотання представника позивачів про виклик та допит свідка (а.с. 128).

Суд, вислухавши пояснення свідка ОСОБА_7, дослідивши письмові докази, приходить до переконання, що позовні вимоги обґрунтовані, але підлягають частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, який був чоловіком позивача ОСОБА_2 та батьком позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 (а.с. 6, 7, 8).

18 грудня 2008 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 отримали свідоцтва про право на спадщину за законом, згідно якого було визначене спадкове майно належне померлому ОСОБА_4, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 584/2007, відкритої після смерті спадкодавця, наданими на запит суду (а.с. 83-126). Однак, зазначений у свідоцтві перелік спадкового майна виявився неповним.

За життя ОСОБА_4 було засноване Фермерське господарство "Беркут" (51283, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 21914365) (а.с.107-110).

12 жовтня 2004 року Розпорядженням голови районної державної адміністрації № 1501 "Про надання дозволу на розробку проекту відводу земельних ділянок членам фермерського господарства "Беркут" у приватну власність для ведення фермерського господарства" померлому ОСОБА_4, позивачу ОСОБА_2 та відповідачу ОСОБА_3, було надано дозвіл на розробку проекту відводу земельних ділянок у приватну власність для ведення фермерського господарства площею по 5,08 га ріллі в умовних кадастрових гектарах за рахунок земель селянських (фермерських) господарств, наданих громадянину ОСОБА_4 в постійне користування для створення та ведення фермерського господарства на території Орлівщанської сільської ради (а.с. 14).

За життя ОСОБА_4 отримав технічне завдання № 977 від 26 жовтня 2004 року на розробку проекту відведення земельних ділянок, висновок Новомосковського райвідділу земельних ресурсів від 28 жовтня 2004 року № 9-1743 про можливість відведення земельних ділянок членам ФГ "Беркут" та подав заяву до інституту землеустрою щодо виготовлення державних актів на приватизацію земельних ділянок членам ФГ "Беркут" (а.с. 23, 24, 25).

03 вересня 2007 року Розпорядженням голови районної державної адміністрації № 1534 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок членам ФГ "Беркут" для ведення фермерського господарства на території Орлівщанської сільської ради", було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок членам ФГ "Беркут" у власність у розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства на території Орлівщанської сільської ради. Передано земельні ділянки у власність членам ФГ "Беркут" ОСОБА_3 та ОСОБА_2 площею 5,1797 га, кожній (а.с. 15).

ОСОБА_4 не встиг закінчити розпочату ним приватизацію земельної ділянки та отримати державний акт на право власності на земельну ділянку, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

З відповідей відділу у Новомосковському районі ГУ Держгеокадастру та ДП "Дніпровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" убачається, що копії проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок членам ФГ "Беркут" для ведення фермерського господарства на території Орлівщанської сільської ради - у них відсутні (а.с. 16, 17).

Згідно з даними публічно-кадастрової карти України, земельній ділянці, що приватизовувалась ОСОБА_4 присвоєно кадастровий номер НОМЕР_4, її розмір становить 5,0453 га, та розташована вона на землях Орлівщинської сільської ради, сусідній ділянці присвоєно номер НОМЕР_5 (належить ОСОБА_3), далі НОМЕР_6 (належить ОСОБА_1.), залишок не розпайованої землі - 30,9282 га, кадастровий номер НОМЕР_7 (а.с. 18-22).

У результаті складання площ зазначених земельних ділянок з вищезазначеними кадастровими номерами, визначається сума у розмірі 46,3329, що відповідає кадастровим гектарам, наданим ОСОБА_4 для розширення фермерського господарства згідно з Державними актами на право постійного користування землею, зареєстрованого в книзі записів про реєстрацію актів постійного користування землею за № 192.

Спори про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо спадкодавцем не був отриманий держаний акт про право власності на земельну ділянку, розглядаються судом з урахуванням вимог закону та роз'яснень Пленуму ВСУ України, викладених в п. 10 та 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, спадщина належить спадкодавцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Пунктом 1 розділу Х (перехідні положення) Земельного кодексу України, установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є: позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3, які в установлений законом термін звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, що також підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом та договором про поділ спадкового майна від 18 грудня 2008 року (а.с. 83, 83 зворот, 84, 98).

З матеріалів спадкової справи вбачається, що позивачі дійсно не отримали у спадщину право на закінчення приватизації земельної ділянки розпочату за життя ОСОБА_4, право на закінчення приватизації спірної земельної ділянки не увійшло до спадкової маси.

Відповідно до п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Позивачі звернулись із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, на право на завершення приватизації земельної ділянки до державного нотаріуса Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Крутько Л. П.

07 травня 2018 року позивачі отримали відмову, в якій роз'яснено право звернутись до суду з позовом про право на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім'я спадкоємця.

Також позивачі звернулись до Відділу державної реєстрації бізнесу та речових прав на нерухоме майно Новомосковської районної державної адміністрації із заявою про видачу правовстановлюючого документа на право власності на земельну ділянку площею 5,0453 га для ведення фермерського господарства, кадастровий номер НОМЕР_4, розташовану на землях Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

27 квітня 2017 року позивачам було відмовлено, до отримання рішення суду про визнання за ними права на завершення приватизації після смерті ОСОБА_4

Відповідно до ЗУ "Про державний земельний кадастр" та ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" з 01 січня 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються.

У силу ст. 27 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 81 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553): Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого проведено до 01 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, проводиться за умови наявності відповідних відомостей про зареєстровані права в Державному земельному кадастрі. Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого не проведено до 01 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, проводиться за умови встановлення факту переходу прав від особи, відомості про яку містяться в Державному земельному кадастрі, до особи, що заявляє свої права. Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого не проведено до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, якщо такі права набуті згідно з рішенням органу влади чи органу місцевого самоврядування, проводиться за умови встановлення факту відсутності відомостей про речові права інших осіб на таку земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.

Пункт 81-2 вищезазначеного Порядку установлює, що для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування.

Згідно зі ст. 7 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори). Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.. Акредитованим суб'єктом може бути юридична особа публічного права, у трудових відносинах з якою перебуває не менше ніж три державні реєстратори, та яка до початку здійснення повноважень у сфері державної реєстрації прав уклала: договір страхування цивільно-правової відповідальності з мінімальним розміром страхової суми у тисячу прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених станом на 1 січня календарного року; договір з іншим суб'єктом державної реєстрації прав та/або нотаріусом (у разі коли акредитований суб'єкт здійснює повноваження виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації прав). Акредитація суб'єктів та моніторинг відповідності таких суб'єктів вимогам акредитації здійснюються Міністерством юстиції України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ураховуючи, що державний акт спадкодавцем ОСОБА_4 за життя не був отриманий, право власності на земельну ділянку за ОСОБА_4 не зареєстровано, тому у спадкоємців за законом, виникло право на завершення приватизації спірної земельної ділянки та реєстрацію права власності на земельну ділянку.

З огляду на те, що ОСОБА_4 за життя належало право на приватизацію земельної ділянки площею 5,0453 га для ведення фермерського господарства, кадастровий номер НОМЕР_4, розташованої на землях Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, спадкоємцем за законом після смерті якого були ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які в установлений законом строк прийняли спадщину після його смерті, матеріали справи доказів інших спадкоємців за законом, які в установлений законом строк звернулись до нотаріуса з приводу спадщини не містять, матеріали спадкової справи доказів наявності інших спадкоємців за законом чи заповітом, які звернулися протягом встановленого строку до нотаріуса з приводу прийняття спадщини не містять, доказів на підтвердження переходу прав на спадкове майно після смерті спадкодавця матеріали справи не містять, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову і за позивачами належить визнати право на завершення приватизації 2/3 часток земельної ділянки площею 5,0453 га для ведення фермерського господарства, кадастровий номер НОМЕР_4, розташованої на землях Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, по 1/3 частині за кожним, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 Гавриловича, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та на отримання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідного правовстановлюючого документу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: 51283, АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: 51283, АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3, яка зареєстрована за адресою: 51283, АДРЕСА_4 ), Відділу державної реєстрації бізнесу та речових прав на нерухоме майно Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04052324, 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Шевченка, 7 ) про визнання права на завершення приватизації та отримання правовстановлюючого документа на приватизовану земельну ділянку - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право на завершення приватизації 2/3 часток земельної ділянки площею 5,0453 га для ведення фермерського господарства, кадастровий номер НОМЕР_4, розташованої на землях Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, по 1/3 частині за кожним, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та на отримання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідного правовстановлюючого документу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивачів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 15 листопада 2018 року.

Суддя Г.Є. Майна