Справа № 1540/4777/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача - Джіанкулідіс Ю.М. (за довіреністю), представника відповідача - Козеровської А.О. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКСАК" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЮКСАК" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0098341204 від 16.05.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовою особою ГУ ДФС в Одеській області було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016-2017 роки платника податку на нерухоме майно (нежитлове) - Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЮКСАК , за наслідками якої складений акт № 8812/15-32-12-04/40902743 від 25.04.2018 року. В ході перевірки встановлено порушення TOB ЛЮКСАК терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 25293,45 грн. протягом строків, визначених ч.б) пп.266.10.1 п.266.10 ст.266 розділу XII Податкового кодексу України. 16.05.2018 року Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від №0098341204, яким TOB ЛЮКСАК у зв'язку з порушенням пункту 57.1 ст.57, ч.б) пп.266.10.1 п.266.10 ст.266 Податкового кодексу України, нараховані штрафні санкції у розмірі 5058,69 коп.
Позивач вказав, що TOB ЛЮКСАК є власником нежилих приміщень продовольчого магазину загальною площею 1105 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 7, з 24.10.2016 року, реєстраційний номер 386354751101. З цього часу TOB ЛЮКСАК набуло статус платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Позивач зазначив, що 18.07.2017 року TOB ЛЮКСАК сплатило податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки наступним чином: 5627 грн. - за період з 24.10.2016 рік; 8840 грн. - за перший квартал 2017 року; 8840 грн. - за другий квартал 2017 року. 21.07.2017 року TOB ЛЮКСАК додатково сплатило податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 1986,11 грн. за період з 24.10.2016 року.
05.09.2017 року TOB ЛЮКСАК подало до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік та податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік.
Позивач вважав, що прийняття фіскальним органом незаконного рішення порушує права позивача, оскільки є підставою для списання грошових коштів з рахунку підприємства у розмірі 5058,69 грн. та зменшенню оборотних коштів, які б TOB ЛЮКСАК могло використати у власній господарській діяльності.
Ухвалою судді від 24 вересня 2018 року було прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті на 23.10.2018 року об 11:00 год.
Протокольною ухвалою від 23.10.2018 року оголошено перерву у справі до 13.11.2018 року до 14:30 год. у зв'язку з неотриманням позивачем відзиву на позов та з метою дотримання процесуальних прав учасників справи на подання решти заяв по суті справи.
У судове засідання, призначене на 13.11.2018 року на 14:30 год., з'явилися представник позивача та представник відповідача.
Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з наведених у позові підстав.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та вважав його необґрунтованим. 19.10.2018 року представник відповідача надав письмовий відзив, в якому зазначив, що ГУ ДФС в Одеській області року було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 та 2017 рік, за наслідками якої складено акт перевірки від 25.04.2018 року № 8812/15-32-12-04/40902743. Згідно висновків даного акту перевірки встановлено, що TOB ЛЮКСАК порушило терміни сплати грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з юридичних осіб, протягом строків, визначених ст.266 Податкового кодексу України.
Представник відповідача вказав, що позивач самостійно надав декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 та 2017 роки, де самостійно вказував майно, яке підпадає під об'єкт оподаткування.
З акту №8812/15-32-12-04/40902743 від 25.04.2018 року вбачається, що TOB ЛЮКСАК порушило граничні терміни сплати грошового зобов'язання, згідно наданим деклараціям з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 та 2017 роки, на 51 та 44 дня.
Представник відповідача зазначив, що на підставі акту №8812/15-32-12-04/40902743 від 25.04.2018 року винесено податкове повідомлення-рішення №0098346204 від 16.05.2018 року, згідно якого до TOB ЛЮКСАК застосовано штраф у розмірі 20% від грошового зобов'язання, що не було сплачено в терміни, визначені Податковим кодексом України.
Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.
Згідно Виписки є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "ЛЮКСАК" зареєстроване 19.10.2016 року за №1 556 102 0000 060235 (а.с. 23).
Основним видом економічної діяльності ТОВ "ЛЮКСАК" є: "Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна" (код КВЕД 68.20).
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.10.2016 року №71718054, ТОВ "ЛЮКСАК" на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, яке передається у власність ТОВ ЛЮКСАК у якості внеску (вкладу) до статутного капіталу, є власником нежитлового приміщення продовольчого магазину загальною площею 1105 кв.м., за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Сегедська, буд. 7 (а.с. 24-25).
Як вбачається з матеріалів справи, 05.09.2017 року TOB ЛЮКСАК в електронному вигляді подало до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік №9271100294 та податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік №9178279565 (а.с. 14-19).
Суд встановив, що 18.07.2017 року платіжним дорученням №10 ТОВ ЛЮКСАК сплатило податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за власний об'єкт нежитлової нерухомості за період з 24.10.2016 року - 5627,34 грн., за 1 кв. 2016 року - 8840 грн., за 2 кв. 2017 року - 8840 грн., а всього сплачено - 23650 грн. (а.с. 20).
21.07.2017 року платіжним дорученням №13 ТОВ ЛЮКСАК сплатило податок на нерухоме майно на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за власний об'єкт нежитлової нерухомості за 2 кв. 2017 року, в сумі 1986,11 грн. (а.с. 21).
19.10.2017 року платіжним дорученням №34 ТОВ ЛЮКСАК сплатило податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 3 кв. 2017 року в сумі 8840 грн. (а.с. 22).
Усі вказані платежі проведені банком в день оформлення кожного з цих платіжних доручень, що підтверджується штампом банку та підписом уповноваженої посадової особи.
Також судом встановлено, що посадовою особою ГУ ДФС в Одеській області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, у порядку абз.2 п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України у приміщення ГУ ДФС в Одеській області проведено перевірку податкової звітності ТОВ ЛЮКСАК з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 та 2017 роки.
За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт №8812/15-32-12-04/40902743 від 25.04.2018 року Про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (а.с. 9).
Згідно висновків акту встановлено порушення позивачем терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, протягом строків, визначених п.57.1 ст.57, ч. б) п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України, в розмірі 25293,45 грн., а саме:
- згідно самостійно наданій податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік (№9271100294 від 05.09.2017 року), граничний термін сплати - 19.02.2016 року, дата сплати - 26.10.2017 року, сума, сплачена пізніше терміну - 7613,45 грн., кількість днів затримки - 51 день;
- згідно самостійно наданій податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік (№9178279565 від 05.09.2017 року), граничний термін сплати - 20.02.2017 року, дата сплати - 19.10.2017 року, сума, сплачена пізніше терміну - 8840 грн., кількість днів затримки - 44 дні;
- згідно самостійно наданій податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік (№9178279565 від 05.09.2017 року), граничний термін сплати - 20.02.2017 року, дата сплати - 26.10.2017 року, сума, сплачена пізніше терміну - 8840 грн., кількість днів затримки - 51 день.
На підставі акта перевірки №8812/15-32-12-04/40902743 від 25.04.2018 року, 16.05.2018 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0098341204, згідно з яким до позивача на підставі ст.126 ПК України застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 5058,69 грн. за затримку на 44, 51, 51 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 25293,45 грн. (а.с. 10).
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, 26.06.2018 року позивач подав до ДФС України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 16.05.2018 року№0098341204 (а.с. 11).
Рішенням ДФС України від 30.08.2018 року №28000/6/99-99-11-03-01-25 залишено без розгляду та повернуто скаргу ТОВ ЛЮКСАК від 26.06.2018 року №00-012 на податкове повідомлення-рішення від 16.05.2018 року№0098341204 (а.с. 13).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За нормами п. 75.1. ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Згідно з ст.76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Відповідно до п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Згідно п.п.266.3.3 п.266.3 ст.266 ПК України, база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно, виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування, на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
Відповідно до п. б) п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України, податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Як вбачається з матеріалів справи, податкове зобов'язання у розмірі 7613,45 грн., визначене у податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік, сплачено позивачем двома платежами: 18.07.2017 року в сумі 5627,34 грн. та 21.07.2017 року в сумі 1986,11 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 18.07.2017 року №10 та від 21.07.2017 року №13 (а.с. 20-21).
Податкове зобов'язання у розмірі 8840 грн., визначене у податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 1 квартал 2017 рік, сплачено 18.07.2017 року в сумі 8840 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 18.07.2017 року №10 (а.с. 20).
Податкове зобов'язання у розмірі 8840 грн., визначене у податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2 квартал 2017 рік, сплачено 18.07.2017 року в сумі 8840 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 18.07.2017 року №10 (а.с. 20).
У судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що платежі згідно платіжних доручень від 18.07.2017 року №10 та від 21.07.2017 року №13 своєчасно надійшли на бюджетний рахунок, однак через те, що платежі здійснено до подання податкових декларацій (подані 05.09.2017 року), сплачені кошти не зарахувалися в рахунок оплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
При цьому, відповідач не пояснив причини не зарахування цих коштів одразу після подання позивачем 05.09.2017 року податкових декларацій.
З акту перевірки вбачається, що період затримки сплати податку відповідачем розраховано від дати подання декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (05.09.2017 року), при цьому фактичною датою сплати податку зазначено 26.10.2017 року та 19.10.2017 року.
Таким чином, суд бере до уваги доводи позивача, що посилання ГУ ДФС в Одеській області на порушення TOB ЛЮКСАК термінів сплати грошового зобов'язання в сумі 25293 грн.45 коп. на 44, 51, 51 календарних днів не відповідає дійсності, оскільки на дату подання податкових декларацій за 2016 рік та 2017 рік грошові зобов'язання за 2016 рік та 1-й та 2-й квартали 2017 року вже були сплачені. Тобто позивач не порушив строків сплати грошових зобов'язань за вказані періоди, оскільки ці зобов'язання були ним самостійно визначені 05.09.2017 року, і порушень п.57.1 ст.57 ПК України позивачем допущено не було, а тому підстав для застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 5058,69 грн. у фіскального органу також не було.
З огляду на зазначене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 16 травня 2018 року № 0098341204 є протиправим та підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКСАК" підлягають повному задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКСАК" - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 16 травня 2018 року № 0098341204.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (адреса: вул. Семінарська, буд.5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКСАК" (адреса: вул. Юхима Гелера, 42, м. Одеса, 65049, код ЄДРПОУ 40902743) судові витрати у розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 19 листопада 2018 року.
Суддя В.В. Андрухів
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2018 |
Оприлюднено | 20.11.2018 |
Номер документу | 77921574 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Андрухів В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні