Рішення
від 19.11.2018 по справі 2340/3733/18
ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 року справа № 2340/3733/18

15 годин 51 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 2340/3733/18

за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109) [представник позивача Тесля В.І. - за довіреністю]

до Смілянської міської ради (вул. Незалежності, 37, м. Сміла, Черкаська область, 20700, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 25874705) [представник відповідача - не прибув]

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: комунальне підприємство Сміла-Ліфт (вул. Паторжинського, 3, м. Сміла, Черкаська область, 20700, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 30323656) [представник третьої особи - не прибув]

про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває комунальне підприємство або його майно, прийняв рішення.

17.09.2018 Головне управління ДФС у Черкаській області, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Смілянської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: комунальне підприємство Сміла-Ліфт , просить: звернути стягнення податкового боргу на кошти Смілянської міської ради на користь бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області у рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 720547,50 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що КП Сміла Ліфт , засновником та єдиним учасником якого є Смілянська міська рада, має непогашений податковий борг у сумі 720547,50 грн. Постановами Черкаського окружного адміністративного суду від 15.08.2016 № 823/944/16, від 26.12.2016 № 823/1751/16, від 17.02.2017 № 823/2031/16 та від 20.10.2017 №823/1465/17 прийнято рішення про стягнення з рахунків у банках, що обслуговують КП Сміла Ліфт стягнуто кошти у рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 720547,50 грн. На підставі акту опису майна від 14.06.2016 № 159 здійснено опис майна боржника (виробничо-адміністративна будівля з надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташована за адресою: м. Сміла, вул. Паторжинського, 3, площа земельної ділянки 3084 кв.м) у податкову заставу. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 № 823/2235/17 адміністративний позов Головного управління ДФС у Черкаській області до КП Сміла-ліфт про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі задоволено, надано дозвіл Головному управлінню ДФС у Черкаській області на погашення усієї суми податкового боргу - 720762 грн. 70 коп. за рахунок майна комунального підприємства Сміла-ліфт , що перебуває в податковій заставі.

Позивач зазначив, що відповідно до листа Смілянської міської ради від 27.07.2018 № 81/01-4 за КП Сміла Ліфт не обліковується майно, на яке може бути звернено стягнення відповідно до вимог пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України. Позивачем на виконання вимог статті 96 Податкового кодексу України 04.07.2018 за № 28436/23-00-17-04-018 відповідачеві направлено подання щодо прийняття рішення про прийняття відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить платник податків та погодження реалізації описаного майна, що перебуває у податковій заставі. У зв'язку з неотриманням належної (на думку позивача) відповіді Головне управління ДФС у Черкаській області звернулось до суду з позовом про звернення стягнення податкового боргу на кошти органу місцевого самоврядування.

Відповідач позов не визнав, 16.10.2018 представник відповідача направив до суду відзив (а.с.165), відповідно до якого повідомив, що позивачем, у порушення вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не надано доказів вжиття відповідних заходів щодо погашення податкового боргу, передбачених пунктом 96.2 статті 96 Податкового кодексу України, зокрема доказів вчинення дій щодо продажу внесеного у податкову заставу майна комунального підприємства та не було встановлено фактів відсутності у КП Сміла Ліфт власного майна, що може бути внесено у податкову заставу. Представник відповідача просив розгляд справи здійснити за його відсутності (а.с.130).

Третя особа представника у судове засідання не направила, причин неявки суду не повідомила, про дату час та місце була повідомлена належним чином (а.с.145-148), оскільки виклики та повідомлення було здійснено за адресою, вказаною у витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідно до пункту 1 частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином. Третя особа повідомлялася за адресою вказаною позивачем у позовній заяві, представник позивача з матеріалами справи 2370/3733/18 не знайомився, іншої адреси не надав.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.

Комунальне підприємство Сміла - Ліфт (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 30323656) зареєстровано як юридичну особу 23.09.1999 (а.с.7). Єдиним засновником КП Сміла - Ліфт є Смілянська міська рада (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 25874705). Розмір внеску до статутного капіталу становить 513966,75 грн.КП Сміла - Ліфт 14.01.2000 узято на облік в Смілянській ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області як платника податків (а.с.7).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом - Кодекс №2755-VI). Згідно підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу №2755-VI встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (підпункт14.1.155, пункт 88.1 Кодексу №2755-VI).

Відповідно до підпункту 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19 Кодексу №2755-VI контролюючі органи здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів. Відповідно до підпункту 19-1.1.45 пункту 19-1.1 статті 19 Кодексу №2755-VI контролюючі органи звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством. Згідно пункту 96.3 статті 96 у разі неотримання відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Згідно пункту 61.1 статті 61 Кодексу №2755-VI податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень

Щодо доводів позивача про наявність підстав щодо звернення стягнення податкового боргу на кошти органу місцевого самоврядування, суд зазначає про таке.

Відповідно до листа - відповіді Смілянської міської ради від 27.07.2018 № 81/01-4 відповідач вважає дії Смілянської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області щодо опису майна у податкову згідно акта від 14.06.2016 № 159 протиправними (а.с.79): на час проведення опису нерухомого майна, воно перебувало на балансі управління економічного розвитку та закріплене за останнім на праві оперативного управління, тому податковою було безпідставно проведено опис майна у податкову заставу. Тому просимо скасувати акт опису майна від 14.06.2016 № 159, виключити виробничо-адміністративну будівлю з надвірними будівлями та господарськими спорудами, розташовану за адресою м. Сміла, вул. Паторжинського, 3 з податкової застави .

Відповідно до пункту 2 положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2014 № 236 ДФС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Згідно підпункту 76 пункту 4 зазначеного положення ДФС відповідно до покладених на неї завдань здійснює розгляд звернень громадян та юридичних осіб з питань, пов'язаних з діяльністю ДФС.

Натомість, позивачем не надано доказів на підтвердження дотримання процедури розгляду звернення відповідача щодо майна за адресою Паторжинського, 3, м. Сміла, та/або доказів на підтвердження вжиття заходів щодо оцінки фінансової та податкової звітності платника податків, отримання інформації з різних реєстрів власності щодо третьої особи - КП Сміла-Ліфт .

Судом встановлено, що КП Сміла - Ліфт має заборгованість у сумі 720547,50 грн.(а.с.60, 73), що була предметом дослідження у адміністративних справах за зверненням контролюючого органу з адміністративними позовами до суду про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, за результатами розгляду яких:

- постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.08.2016 у справі №823/944/16 за адміністративним позовом Смілянської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області до комунального підприємства Сміла-ліфт про стягнення заборгованості у сумі 68676,00грн. позовні вимоги задоволено повністю(постанова набрала законної сили 09.09.2016). На виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду на усю суму боргу виставлялась платіжна вимога (розпорядження) на рахунки Боржника, а саме інкасове доручення (розпорядження) від 20.09.2016 № 24 на суму 68676,00грн., однак повернуто без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках платника відповідно до постанови НБУ від 21.01.2004№ 22 Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті ;

- постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2016 у справі № 823/1751/16 за адміністративним позовом Смілянської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області до комунального підприємства Сміла-ліфт про стягнення заборгованості у сумі 442463,54грн. позовні вимоги задоволено повністю(постанова набрала законної сили 21.02.2017). На виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду на усю суму боргу виставлялись платіжна вимога на рахунки Боржника, зокрема інкасове доручення (розпорядження) від 23.06.2017 № 30 у сумі 442463,54грн., однак повернуто без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках платника відповідно до постанови НБУ від 21.01.2004№ 22 Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті ;

- постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.02.2017 у справі №823/2031/16 за адміністративним позовом Смілянської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області до комунального підприємства Сміла-ліфт про стягнення заборгованості у сумі 122083,98грн. позовні вимоги задоволено повністю(постанова набрала законної сили 21.02.2017). На виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду на усю суму боргу виставлялись платіжна вимога на рахунки Боржника: зокрема інкасове доручення від 23.06.2017 № 29 у сумі 122083,98грн. Відповідно до зазначеного інкасового доручення сплачено кошти у сумі 117,07грн., решта не погашено у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках платника. Залишок не стягнутої суми відповідно до зазначеного інкасового доручення становить 121996,91грн.;

- постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.10.2017 у справі №823/1465/17 за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до комунального підприємства Сміла-ліфт про стягнення заборгованості у сумі 87656,25грн. позовні вимоги задоволено повністю. На виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду на усю суму боргу виставлялись платіжна вимога на рахунки Боржника: зокрема інкасове доручення (розпорядження) від 12.12.2017 № 132 у сумі 87656,25грн., що повернуто без виконання відповідно до постанови НБУ від 21.01.2004№ 22 Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті .

Згідно з пунктом 89.2статті 89 Кодексу №2755-VI з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до пункту 89.3статті 89 Кодексу №2755-VI майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 Кодексу №2755-VIта постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1244.

Згідно статті 91 Кодексу №2755-VI у разі наявності у платника податків податкового боргу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом. Відповідно до пункту 91.3 статті 91 Кодексу №2755-VI податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, що перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно. У разі відмови платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право залучати до опису майна платника податків не менш як двох понятих.

Відповідно до пункту 91.4 статті 91 Кодексу №2755-VI у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Суд зазначає, що позивачем не надано акта опису майна від 14.06.2016 № 159, фінансової звітності комунального підприємства Сміла-Ліфт та балансової вартості майна комунального підприємства Сміла-Ліфт як доказів, що свідчать про правомірність дій позивача.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до пункту 95.1 Кодексу №2755-VI контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. При цьому стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 Кодексу №2755-VI).

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Кодексу №2755-VI стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, що зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Суд з рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 № 823/2235/17 (а.с.74-75) встановив, що відповідно до акта опису майна від 14.06.2016 № 159 здійснено опис майна боржника у податкову заставу, а саме: виробничо-адміністративна будівля з надвірними будівлями тагосподарськими спорудами, що розташована за адресою: м.Сміла, вул. Паторжинського, 3, площа земельної ділянки 3084 кв.м). У рішенні від 05.02.2018 № 823/2235/17 не зазначено хто підписав акт опису майна від 14.06.2016 № 159 зі сторони КП Сміла-ліфт та які докази надано на підтвердження такої обставини.

На виконання вимог пункту 95.3 статті 95 Кодексу №2755-VI Головне управління ДФС у Черкаській області зверталось з адміністративним позовом до Черкаського окружного адміністративного суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 у справі № 823/2235/17 (а.с.74-75) позовні вимоги ГУ ДФС у Черкаській області задоволено повністю: надано дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу - 720762,70 грн. за рахунок майна комунального підприємства Сміла-ліфт , що перебуває у податковій заставі. Рішення суду набрало законної 12.06.2018 за результатами апеляційного перегляду (постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 №823/2235/17 (а.с.76-77). Судом апеляційної інстанції встановлено, що за КП Сміла-ліфт обліковується сума не погашеного боргу, що відповідачем добровільно не сплачена, внаслідок вжиття заходів щодо її погашення шляхом списання коштів з рахунків в установах банку заборгованість не погашена (майно описане актом від 14.06.2016 № 159, не належить йому, не прийнято до уваги, оскільки зазначений акт опису у судовому порядку не скасовано, і матеріалами справи підтверджено перебування саме цього майна відповідача у податковій заставі).

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Позивачем не надано належних та допустимих доказів, що балансова вартість майна не покриває суму податкового боргу КП Сміла - Ліфт , не надано доказів відсутності іншого майна (балансової вартості майна та звітності).

Згідно пункту 96.1 статті 96 Кодексу №2755-VI встановлено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: 96.1.1 - виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; 96.1.2 - затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; 96.1.3 - ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; 96.1.4 - прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Пунктом 96.2 статті 96 Кодексу №2755-VI у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: 96.2.1 - надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; 96.2.2 - досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; 96.2.3 - ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; 96.2.4 - виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до пункту 96.3 статті 96 Кодексу №2755-VI відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Таким чином, відповідач не визнавав обов'язку щодо виконання вищезазначених норм права з огляду на наявність спору щодо майна визначеного у акті опису від 14.06.2016 № 159 - виробного адміністративної будівлі з надвірними будівлями і спорудами за адресою м. Смілу, вул. Паторжинського, 3 у контексті допущеного не реагування та не вжиття заходів щодо повідомлення відповідачем фактів передачі майна управлінню економічного розвитку Смілянської міської ради 02.02.2016.

Щодо доводів позивача про отриманням належної (на думку позивача) відповіді від Смілянської міської ради, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Черкаській області 04.07.2018 звернулась до секретаря Смілянської міської ради, як до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить платник податків КП Сміла - Ліфт з поданням № 28436/23-00-17-04-018 про прийняття одного з рішень, передбачених пунктом 96.2 статті 96 Кодексу №2755-VI. У цьому ж самому клопотанні викладено прохання погодити реалізацію описаного майна боржника, а саме виробничо-адміністративної будівлі з надвірними будівлями та господарськими спорудами, розташованої за адресою: м. Сміла, вул. Паторжинського, 3.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Згідно частини 1 статті 11 Закону № 280/97 виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (стаття 25 Закону № 280/97). До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження, зокрема: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад (стаття 29 Закону № 280/97).

Відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 280/97 міський голова: забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради;

Згідно частини 3 статті 50 Закону № 280/97 секретар міської ради: у випадку, передбаченому частиною першою статті 42 цього Закону, здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови; скликає сесії ради у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону; повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради; веде засідання ради та підписує її рішення у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону; організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації та інших законів; забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації , забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності; за дорученням сільського, селищного, міського голови координує діяльність постійних та інших комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій; сприяє депутатам ради у здійсненні їх повноважень; організує за дорученням ради відповідно до законодавства здійснення заходів, пов'язаних з підготовкою і проведенням референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування; забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самоврядування офіційних документів, пов'язаних з місцевим самоврядуванням відповідної територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку; вирішує за дорученням сільського, селищного, міського голови або відповідної ради інші питання, пов'язані з діяльністю ради та її органів.

Секретар Смілянської міської ради, виконавчий комітет Смілянської міської ради, Смілянська міська рада та голова Смілянської міської ради мають різні хоча і пов'язані за змістом повноваження. До повноважень секретаря Смілянської міської ради не належить вирішення питань, викладених у листі від 04.07.2018 (а.с.78). У матеріалах справи інші докази щодо взаємовідносинах з відповідачем не надано.

Щодо передачі майна, описаного у податкову заставу згідно акту від 14.06.2016 № 159 у оперативне управління управлінню економічного розвитку Смілянської міської ради, що зареєстровано 02.02.2016 (до складення акту від 14.06.2016 № 159). Суд зазначає, що саме до повноважень податкового керуючого належить виявлення і опис у податкову заставу належного боржнику майна, здійснення перевірки стану збереження майна, що перебуває у податковій заставі, одержання від боржника інформації про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб.

Позивачем не надано пояснень чому і з якого часу податковий керуючий не перевірив передачу з балансу КП Сміла-Ліфт на баланс управління економічного розвитку Смілянської міської ради майна, описаного згідно акту від 14.06.2016 № 159 та не надано пояснень стосовно того, чи було це відомо під час опису майна у податкову заставу.

Орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення ЄСПЛ у справі Suominen проти Фінляндії, № 37801/97, пункту 36, від 01.07.2003). Межі, до яких суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може різнитися залежно від природи рішення та оцінюватися у контексті обставин кожної справи (рішення ЄСПЛ у справі RuizTorijaetHiroBalani проти Іспанії, № 18390/91, пункту 29 від 09.12.1994).

Пунктом 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. Згідно частини 2 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Суд зазначає, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, що повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, готівкових коштів; вчинити дії щодо безспірного стягнення коштів з рахунків у банках шляхом направлення інкасових доручень; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу.

Якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 Кодексу №2755-VI для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього.

Позивачем не вчинено дій щодо продажу майна, внесеного в податкову заставу, та не надано доказів щодо виключення майна з податкової застави. Позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо відсутності у КП Сміла - Ліфт іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення податкового боргу.

Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства; підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; підприємства зобов'язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Кодексу №2755-VI встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Відповідно до пункту 44.2 статті 44 Кодексу №2755-VI для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Враховуючи встановлені обставини справи, та оцінені судом докази суд дійшов висновку, що у даному випадку відсутні підстави для звернення з поданням до Смілянської міської ради відповідно до пункту 96.2 статті 96 Кодексу №2755-VI та як наслідок стягнення з відповідного органу місцевого самоврядування коштів у рахунок погашення податкового боргу комунального підприємства, майно якого входить до сфери управління цього органу.

Верховний Суд у постановах від 24.04.2018 у справі №821/1295/17 (ЄДРСР 73634612), від 31.07.2018 у справі № 820/2916/17 (ЄДРСР 75644496) та від 16.10.2018 у справі № 813/7074/13-а (ЄДРСР 77196998), від 11.09.2018 (ЄДРСР 76421656) дійшов висновку: передумовою звернення контролюючого органу до органу місцевого самоврядування у порядку статті 96 Податкового кодексу України є вжиття ним заходів щодо виявлення майна боржника (комунального підприємства) та встановлення можливості внесення такого майна в податкову заставу, або виявлення достовірних підстав, що майно боржника не може бути предметом застави.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Надаючи оцінку доводам та наданим на їх підтвердження доказам позивача стосовно вчинення всіх заходів стосовно виявлення майна боржника, суд зазначає, що запити від 08.11.2018: до управління Укртрансбезпеки у Черкаській області про надання інформації щодо наявності права власності на плавзасоби, наземний транспорт; до управління Держпраці у Черкаській області щодо наявності права власності на технологічні засоби; до РВ держмайна України у Черкаській області щодо наявності державного майна, що знаходиться на балансі підприємства; Головного управління статистики у Черкаській області щодо поданої статистичної звітності за 2015-2018 роки (баланс та звіт про фінансові результати); Черкаської митниці ДФС щодо наявності не розмитнених товарів, що перебувають на зберіганні у митній службі України та належать підприємству; Головного управління держземагенства у Черкаській області щодо наявності права власності на земельні ділянки; ДП Український інститут інтелектуальної власності щодо наявності права власності на об'єкти інтелектуальної власності; Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо наявності прав власності на цінні папери, не є належним доказом щодо обставин справи та предмету позову щодо власності комунального підприємства Сміла-Ліфт , оскільки не підтверджують факт відсутності майна, а лише дають підстави щодо виявлення майна платника податків.

У випадках, передбачених законом, податковий керуючий має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, що містяться в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Строк надання інформаційних довідок цими органами на письмові запити контролюючих органів не може перевищувати п'яти робочих днів з дня отримання таких запитів (пункт 20.1.24 статті 20 Кодексу №2755-VI).

Судом враховано, що із позовною заявою позивач звернувся 18.09.2018, а до секретаря Смілянської міської ради щодо надання компенсації з бюджету за рахунок коштів призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить платник податків 08.09.2016. Позивач не був позбавлений можливості виявлення майна комунального підприємства Сміла-Ліфт , або підготовки належних та допустимих доказів відсутності такого майна до звернення до суду із позовною заявою 18.09.2018.

Суд зазначає, що звернення до Головного управління держземагенства у Черкаській області щодо наявності права власності на земельні ділянки адресовано юридичній особі, яка припинена 29.06.2016, про що до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 10261120011012145.

Позивачем у обґрунтування звернення з поданням до Смілянської міської ради надано лист від 04.07.2018 № 28436/23-00-17-04-018, у змісті якого, зокрема зазначено, що позивач просить погодити реалізацію описаного майна боржника, а саме: виробничо-адміністративної будівлі з надвірними будівлями та господарськими спорудами, розташованої за адресою: м. Сміла, вул. Паторжинського, 3. Тобто, одночасно з поданням про прийняття одного з рішень, передбачених статтею 96 Кодексу №2755-VI ставиться питання про реалізацію описаного майна боржника, що належить до попереднього етапу процедури стягнення податкового боргу, що унормовано статтею 95 Кодексу №2755-VI. Також зазначений лист не містить назви документа - Подання , а значиться - Про виконання податкового обов'язку . Встановлені обставини дають підстави дійти висновку, що позивач не звертався з поданням у порядку статті 96 Кодексу №2755-VI, у зв'язку з чим позивачем порушено процедуру звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває комунальне підприємство або його майно.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, враховуючи, що контролюючим органом не дотримано процедур, що передують зверненню як до відповідача у порядку статті 96 Кодексу №2755-VI, так і до суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5. пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: Головне управління ДФС у Черкаській області [вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109];

відповідач: Смілянська міська рада [вул. Незалежності, 37, м. Сміла, Черкаська область, 20700, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 25874705];

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: комунальне підприємство Сміла-Ліфт [вул. Паторжинського, 3, м. Сміла, Черкаська область, 20700, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 30323656].

Повне судове рішення буде складено 19.11.2018.

Суддя Л.В. Трофімова

СудЧеркаський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення19.11.2018
Оприлюднено20.11.2018
Номер документу77922491
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2340/3733/18

Ухвала від 01.04.2024

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Лариса ТРОФІМОВА

Ухвала від 01.04.2024

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Лариса ТРОФІМОВА

Ухвала від 20.03.2024

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Лариса ТРОФІМОВА

Ухвала від 20.03.2024

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Лариса ТРОФІМОВА

Ухвала від 20.02.2024

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Лариса ТРОФІМОВА

Ухвала від 20.02.2024

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Лариса ТРОФІМОВА

Ухвала від 19.07.2019

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

В.А. Гайдаш

Ухвала від 12.07.2019

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

В.А. Гайдаш

Ухвала від 10.06.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Губська Людмила Вікторівна

Ухвала від 31.05.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Губська Людмила Вікторівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні