Рішення

від 19.11.2018 по справі 319/1577/18

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/1577/18

Провадження №2-о/319/141/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2018 року смт Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Валігурського Г.Ю.

при секретарі судового засідання Костенко А.В.,

за відсутності осіб, що приймають участь у справі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Більмацький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області (далі Відділ ДРАЦС), про встановлення факту смерті особи,

в с т а н о в и в:

До Куйбишевського районного суду Запорізької області звернулась ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 У заяві вказує, що її чоловік ОСОБА_2, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Донецьку. У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 помер на тимчасово окупованій території України, отримати свідоцтво про смерть заявник не може, оскільки отримати медичний документ, який міг би бути прийнятий Відділом ДРАЦС для оформлення свідоцтва про смерть, неможливо.

Заявник в судове засідання не прибула, в заяві поданій до суду просила справу розглядати без її участі, заявлені вимоги просить задовольнити.

Відділ ДРАЦС, як заінтересована особа, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився.

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності сторін.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у них докази та надавши їм оцінку, вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Законом передбачені особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Так, відповідно до ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Волгоград, паспорт НОМЕР_2 виданий Калініським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 16.04.1998 року.

Заявник ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2, що підтверджується відміткою в копії паспорта заявника НОМЕР_3 виданого Калініським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 04.01.2001 року на сторінці 10, з якого слідує, що 08.12.1979 року Відділом ЗАГС Калінінського району м. Донецька, зареєстровано шлюб з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 помер внаслідок інфаркту лівої півкулі мозку при церебросклерозі і гіпертонічної хвороби, про що свідчить лікарське свідоцтво про смерть НОМЕР_4 від 04.10.2018 року, видане центральною міською клінічною лікарнею м. Донецька.

Місто Донецьк відноситься до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція та на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція , розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р, розпорядження КМУ від 02.12.2014 року №1275-р).

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року № 252-VІІ та постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року № 254-VІІ, м. Донецьк визнане тимчасово окупованою територією.

Під час вирішення питання щодо оцінки доказів у цій справі суд вважає за необхідне взяти до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права в України. В справах Loiziddo v. Turkey , Cyprus v. Turkey , Mozer v. the Republic of Moldova and Russia , Iliascu and Others v. Moldova and Russia , ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду ООН у справі Намібії, Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони. Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії , який був наданий на запит Ради Безпеки ООН, у справі Намібії так званого намібійського винятку , який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою невизнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток, викладений у п. 125 Консультативного висновку, полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Застосовуючи намібійський виняток у справі Кіпр проти Туреччини , Європейський суд з прав людини зокрема зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Про необхідність врахування актів органів влади з окупованих територій Європейським судом з прав людини у п. 45 рішення по справі Луізіду проти Туреччини від 18 грудня 1996 року (заява №15318/89) була викладена правова позиція, що при аналогічних обставинах щодо відсутності ефективного державного контролю Кіпру за такими територіями, міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей і дій, які звідти походять, наприклад актів реєстрації народження, смерті і шлюбу, наслідки яких можуть ігноруватися лише на шкоду мешканців тієї чи іншої території.

За таких обставин суд враховує як докази смерті ОСОБА_2 надане заявником ОСОБА_3 свідоцтво про смерть НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_5, видане центральною міською клінічною лікарнею м. Донецька.

У відповідності зі ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті; державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Частиною першою статті 17 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану передбачено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до пункту 5.1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 грудня 2010 року №3307/5) передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року за №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Відповідно до роз'яснень, даних в п. 13 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Заявник позбавлена можливості у встановленому законом порядку здійснити реєстрацію факту смерті особи, оскільки документи на підтвердження цих обставин видані на тимчасово окупованій території, що унеможливлює отримання заявником свідоцтва про смерть в органах державної реєстрації актів цивільного стану України.

Беручи до уваги встановлені у судовому засіданні обставини справи, досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті її чоловіка ОСОБА_2, знайшла своє обґрунтоване доведення в ході судового розгляду, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Згідно ч. 4 ст.317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 264, 265, 268, 315, 317, ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Волгоград, який помер у м. Донецьку ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 69 років, внаслідок інфаркту лівої півкулі мозку при церебросклерозі і гіпертонічної хвороби.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті ОСОБА_2.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційну скаргу може бути подано до Запорізького апеляційного суду через Куйбишевський районний суд Запорізької області.

Заявник - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт НОМЕР_3 виданий Калінінським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 04 січня 2001 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1.

Заінтересована особа - Більмацький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Запорізькій області, вул. Центральна, 54, смт. Більмак, Запорізька область, ідентифікаційний код 26073099.

Суддя Г. Ю. Валігурський